Розвиток страхової системи України

Приказюк Н.В. Розвиток страхової системи України. − Кваліфікаційна
наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за
спеціальністю 08.00.08 − гроші, фінанси і кредит. − Київський національний
університет імені Тараса Шевченка, Міністерство освіти і науки України,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Міністерство освіти і
науки України, Київ, 2017.
Розкрито сутність страхової системи як явища відмінного від страхового
ринку та доведено необхідність виокремлення страхової системи як самостійного
об’єкта страхової науки. Запропоноване авторське визначення страхової системи як
упорядкованої сукупності страхових установ, їх об’єднань, державного
регулюючого органу у сфері страхування, а також суб’єктів обслуговуючої
страхової інфраструктури, які в межах визначеного часового інтервалу перебувають
в певних відносинах економічного (в тому числі фінансового), юридичного,
соціального та іншого характеру один з одним і з зовнішнім середовищем у рамках
встановленого інституційного середовища з метою надання страхового захисту,
мобілізації й розміщення фінансових ресурсів, грошових коштів та сприяння
соціально-економічному розвитку держави. Виявлено та згруповано властивості
страхової системи, які розкривають її функціональні особливості, структурну
будову, організацію її функціонування, особливості взаємодії з середовищем та
зміну її стану.
У контексті обґрунтування ієрархічної конфігурації страхової системи
здійснено її декомпозицію шляхом виділення підсистем за низкою ознак.
Запропоновано розглядати внутрішню будову страхової системи з позиції
діалектичної єдності двох узагальнюючих частин, а саме: базису, який є її основою
та без якого існування останньої, досягнення нею визначеної мети є неможливим, і
надбудови, яка зростає на даному базисі, обумовлена ним та забезпечує його
функціонування. Запропоновано авторський підхід до фасетної класифікації 3

страхової системи, у відповідності до якого класифікована сутність змодельована за
допомогою 14 фасет, згрупованих за ознаками, що характеризують будову
страхової системи, визначають її функціонування та характеризують її розвиток.
Розкрито призначення страхової системи через її функціональну векторність
шляхом виокремлення специфічних функцій страхової системи, функцій, які є
спільними з фінансовою системою, та функцій, які є спільними з іншими системами
держави. Окреслено роль суб’єктів її базису та надбудови (зокрема страхових
посередників у контексті двокомпонентності їх представлення та допоміжних
страхових спеціалістів).
Удосконалено класифікацію страхових компаній, як основних суб’єктів
страхової системи, у частині її доповнення сутнісними ознаками з позиції
системного аналізу: залежності; походження капіталу; значущості для страхової
системи. Обґрунтовано співвідношення між поняттями «системно важливі страхові
компанії» та «системоутворюючі страхові компанії» шляхом виокремлення їх
основних ознак.
Запропоновано авторське трактування поняття «розвиток страхової системи» та
впорядковано сукупність видів розвитку. Обґрунтовано теоретико-методологічну
модель розвитку страхової системи, у відповідності до якої страхова система
постійно перебуває у динамічному стані, під впливом екзогенних (породжених
зовнішнім середовищем) і ендогенних (спричинених діяльністю суб’єктів страхової
системи) факторів поступово проходячи стадії свого життєвого циклу (зародження,
становлення, зрілість) та трансформуючись у «нову» страхову систему, яка
відповідно проходить власний життєвий цикл і так далі. При цьому на стадії зрілості
страхова система поступово починає виходити зі стану динамічної рівноваги та
переходить до фази біфуркації. Охарактеризовано зрілу страхову систему.
Розвинуто теоретичний підхід до історичної періодизації процесу становлення
та розвитку страхової системи на території сучасної України, виходячи з її
суб’єктного складу та складності взаємозвязків у системі, шляхом виокремлення
таких періодів, як формування передумов до зародження страхової системи, період 4

біполярного розвитку, період розвитку за умов адміністративно-командної системи,
формування сучасної страхової системи.
З’ясовано сучасні тенденції розвитку страхової системи України та її
позиціонування у світі. Розроблено комплексний теоретико-методологічний підхід
до ідентифікації стадії життєвого циклу страхової системи, що передбачає: по-перше,
структурно-динамічний аналіз кількісних характеристик функціонування страхової
системи із побудовою матриці її життєвого циклу; по-друге, конвергентний аналіз
векторів розвитку страхових систем різних країн; по-третє, оцінювання індексу
зрілості страхової системи за результатами таксономічного аналізу показників
пенетрації, щільності страхування, співвідношення активів страхових компаній до
ВВП та обсягів страхових технічних резервів у розрахунку на одну страхову
компанію. Встановлено, що страхова система України має значний розрив у
розвитку від страхових систем розвинених країн, подолати який можливо лише
віднайшовши засоби каталізації розвитку в умовах інформаційного суспільства.
Розроблено методичний інструментарій виявлення системоутворюючих
страхових компаній та на його основі виконано три-вимірний ієрархічний
агломеративний кластерний аналіз системних позицій страховиків за показниками:
валових страхових премій, активів та власного капіталу, що дозволило здійснити
селекцію страховиків за критерієм досягнення середньої концентрації ринку,
виокремити дві групи системоутворюючих страхових компаній, встановити
порогові значення показників для віднесення страховиків до кожної з груп та
з’ясувати їх роль у розвитку страхової системи. Охарактеризовано варіації
банківсько-страхової взаємодії і визначено прямий та опосередкований вплив
банків на розвиток страхової системи. Проведено оцінку діяльності страхових
посередників як важливих суб’єктів страхової системи у результаті чого
встановлено, що інститут страхових брокерів в Україні знаходиться на стадії
становлення, а аналіз діяльності страхових агентів унеможливлюється відсутністю
жодної статистичної інформації.
Обґрунтовано сучасні пріоритети інноваційного розвитку страхової системи
України в умовах становлення інформаційного суспільства шляхом впровадження інновацій у її суб'єктний склад, у взаємовідносини між самими суб'єктами страхової
системи, між суб'єктами страхової системи і суб’єктами зовнішнього середовища, у
діяльність суб'єктів, в інституційне середовище, у способи організації страхового
захисту, в охоплення нових видів ризиків страховим захистом.
Виявлено основні сучасні тенденції в державному регулюванні страхових
систем у світі, що виникають під впливом процесів глобалізації, конвергенції різних
видів фінансової діяльності, видозмінення функцій держави. Розроблено комплекс
заходів, які необхідно вжити у сфері державного регулювання страхової системи
України з метою його модернізації, зокрема це такі заходи, як застосування
спеціального режиму нагляду до системоутворюючих страхових компаній та
підвищення відповідальності страхових посередників. Запропоновано шляхи
організації протидії шахрайству у страховій системі України.
Дисертація є завершеним науковим дослідженням, у якому розроблено
сучасну концепцію страхової системи держави, теоретико-методологічні засади і
практичні рекомендації щодо розвитку національної страхової системи в умовах
європейської економічної інтеграції України для подолання негативних проявів
ризиків та сприяння економічному зростанню держави. Наукові положення,
висновки та рекомендації, що виносяться на захист, одержані автором особисто.
Внесок автора у наукові праці, опубліковані у співавторстві, конкретизовано у
списку публікацій.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що теоретико-
методологічні положення, методичні підходи та висновки, викладені в
дисертаційній роботі, доведені до рівня прикладних рекомендацій, які в сукупності
створюють обґрунтовану основу для забезпечення поступального розвитку
страхової системи України в сучасних умовах. Впровадження отриманих наукових
результатів дослідження у діяльність низки установ підтверджується відповідними
довідками.
Ключові слова: страхова система, розвиток, базис і надбудова, страхові
компанії, страхові посередники, життєвий цикл, інновації, системоутворюючі
страховики.