Рекреаційний господарський комплекс Одеського регіону
Олена Ніколаєва
Інформація
Коментарі (0)
Рекреаційний господарський комплекс Одеського регіону - Олена Ніколаєва
Автор: Олена Ніколаєва
Написано: 2018 року
Твір додано: 19-10-2021, 17:35
Завантажити:
Ніколаєва О. І. Рекреаційний господарський комплекс Одеського регіону. –
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за
спеціальність 11.00.02 – економічна та соціальна географія. Одеський національний
університет імені І. І. Мечникова. Харківський національний університет імені
В. Н. Каразіна, Харків, 2018.
Робота присвячена аналізу сучасного стану рекреаційного господарства
Одеського регіону та визначенню перспектив його подальшого розвитку.
У роботі розкрито науково-методологічні основи суспільно-географічного
дослідження рекреаційного господарства регіону, в тому числі сформовано
поняттєво-термінологічний апарат дослідження, який розкриває дефініції
«рекреація», «дестинація», «рекреаційний потенціал», «рекреаційно-туристичні
ресурси», розкрито властивості, функції та структуру рекреаційного
господарського комплексу регіону, окреслено методи та методику дослідження.
Представлено рекреаційну діяльності як рекреаційний міжгалузевий
комплекс; охарактеризовано його функціонально-організаційну структуру та
головні напрями суспільно-географічних досліджень.
У роботі використовувались як загальнонаукові методи (аналіз і синтез,
системний підхід, індукція та дедукція), так і конкретнонаукові методи: історико-
географічний, порівняльно-географічний, картографічний, класифікації та типізації.
Системний підхід (принципи виділення ієрархічних рівнів рекреаційно-
туристичних систем і зв‟язків між ними), кластерний аналіз (проведення
групування рекреаційних зон за особливостями їх функцій), порівняльно-
географічний метод (порівняння особливостей розвитку рекреаційного
господарства Одеського регіону у рекреаційному потенціалі господарства
України), класифікації та типізації (виділення форм територіальної організації
рекреаційно-туристичної діяльності та виокремлення окремих типів в кожній із
виділених форм), аналіз та синтез (проаналізовані складові явища та об‟єкти
рекреаційно-туристичного господарства Одеського регіону). При розробці
геоінформаційних картосхем рекреаційних зон і дестинацій Одеського регіону
застосовувалось програмне забезпечення ArcGIS версії 10.1. При виконанні
дисертаційного дослідження були використані статистичні дані та матеріали
Державної служби статистики України, статистичні щорічники та інформаційні
матеріали Головного управління статистики в Одеській області, Одеської обласної
державної адміністрації, районних державних адміністрацій, матеріали Управління
туризму, рекреації та курортів Одеської обласної адміністрації, матеріали
«Програми розвитку туризму та курортів в Одеській області на 2017 – 2020 рр.»,
«Положення про управління туризму, рекреації та курортів Одеської обласної
державної адміністрації» та нормативно-правові документи, літературні та
картографічні джерела.
У роботі обґрунтована загальна методична схема, систематика територіальної
організації рекреаційно-туристичної діяльності регіону. Територіальну організацію
рекреаційно-туристичної діяльності регіону ми представляємо як впорядковану,
ієрархічну систему відповідно до сучасного розуміння багаторівневої організації
життєдіяльності суспільства. У загальному розумінні слід розрізняти рівні
територіальної організації рекреаційно-туристичної діяльності регіону від
локального, мікро-, мезо-, макрорегіонального до регіонального рекреаційно-
туристичного комплекса в цілому. Таксономія територіальної організації повинна
враховувати посилення комплексності таксонів рекреаційно-туристичної діяльності
із підвищенням їх рівнів, відповідним зростанням територіальних масштабів і
збільшенням рекреаційних функцій. На практиці це означає, що на вихідних рівнях
– локальному, мікрорегіональному, територіальну організацію рекреаційно-
туристичної діяльності регіону представляють окремі рекреаційно-туристичні
об‟єкти та ділянки рекреації (осередки). На більш високих рівнях територіальної
організації рекреаційно-туристичної діяльності – мезо- та макрорегіональному,
об‟єкти територіальної організації вже виступають певні організаційно-економічні
формування – рекреаційно-туристичні центри і міста, рекреаційно-курортні центри
і райони. У рекреаційній географії такі формування традиційно називають
територіальними рекреаційними системами.
Розроблена методична схема дослідження територіальної організації
рекреаційного господарства регіону; обґрунтовано таксономію складових
територіальної організації рекреаційної діяльності, яка повною мірою охоплює всі
різновиди відпочинку і туризму і зберігає переваги концепції географічних
дестинацій щодо інтегрованої оцінки всіх об‟єктів територіальної організації
рекреаційного господарства.
З‟ясовано і охарактеризовано, що в оцінці рекреаційного потенціалу
території спостерігається тенденція нарощування комплексності і інтегрованості
таких оцінок: природно-географічних, історико-культурних, соціально-
економічних та сфери послуг в цілому. Від оцінок окремих природних різновидів
(В. Руденко) до природно-географічних, соціально-економічних оцінок (О. Бейдик)
і до врахування рекреаційної інфраструктури та соціально-економічної ситуації
(Н. Лейпер, О. Любіцева), відповідно базовим напрямом для оцінки рекреаційного
потенціалу регіону у нашому дослідженні прийнята концепція дестинації.
Рекреаційно-туристичну діяльність регіону ми розглядаємо в цілому як
міжгалузевий господарський комплекс. Такий підхід дає можливість досліджувати
рекреаційно-туристичну індустрію регіону комплексно, як сукупність рекреантів і
туристів, рекреаційно-туристичних ресурсів (дестинацій), рекреаційно-туристичної
інфраструктури, виробництво туристичних продуктів і рекреаційно-туристичних
товарів, обслуговування рекреантів і туристів, управління рекреаційно-
туристичною діяльністю у регіоні. Міжгалузевий рекреаційний комплекс регіону
повною мірою представляє всі предметні напрями рекреаційно-туристичної
діяльності, що були представлені раніше. Туризм можна розглядати як галузь
економіки регіону, виділяючи відповідні блоки – туристів, туристичних ресурсів
(дестинації), інфраструктури, виробництво туристичних продуктів та товарів,
обслуговування туристів, туристичний маркетинг і менеджмент. Для
представлення рекреації і туризму, як окремого виду економічної діяльності, до
цього переліку ми додаємо організовану рекреацію з її ресурсами,
інфраструктурою, виробництвом рекреаційних послуг і товарів, профільними
маркетингом і менеджментом.
Наукова новизна одержаних результатів:
вперше:
- комплексно досліджена рекреаційна діяльність як регіональний
рекреаційний міжгалузевий комплекс;
- обґрунтована методична схема дослідження територіальної організації
рекреаційного господарства на рівні регіону;
- встановлені принципи і методи оцінки рекреаційного потенціалу регіону на
засадах концепції географічних дестинацій;
- встановлені напрями пріоритетного розвитку рекреаційно-туристичної
діяльності Одеського регіону як міжгалузевого комплексу.
удосконалено:
- класифікацію напрямів і форм рекреаційної діяльності;
- комплексну та інтегровану оцінки рекреаційного потенціалу регіону, яка б
об‟єднувала всі ресурсні складові рекреаційного господарства.
отримали подальший розвиток:
- характеристика об‟єктів і форм територіальної організації рекреаційно-
туристичної діяльності на засадах географічних дестинацій;
- аналіз та оцінка передумов і чинників для розвитку рекреаційного
господарства регіону як рекреаційного міжгалузевого комплексу.
Практичне значення:
Результати, отримані в ході дисертаційного дослідження, можуть бути
використані для розробки концепції розвитку рекреації та туризму регіонального
рівня для кожного адміністративного району, що входить територіально до складу
Одеської області, створення привабливих програм для будівництва туристичних
комплексів різного функціонального призначення, розробки нових туристичних
маршрутів та розширення існуючих.
Тема дисертаційного дослідження безпосередньо пов'язана з науково-
дослідними роботами, що виконуються в Одеському національному університеті
імені І. І. Мечникова на кафедрі економічної та соціальної географії і туризму
«Дослідження геоекономічного та геополітичного потенціалу Українського
Причорномор'я. Планування території приморських регіонів» (№ державної
реєстрації 0113U007416); «Комплексне дослідження ресурсного потенціалу
рекреаційно-туристичного господарства Північно-Західного Причорномор'я»
(№ державної реєстрації 0114U001556), а також з темою «Регіональна
демографічна політика України в умовах сучасної політичної і економічної кризи»
(№ державної реєстрації 0115U003199).
Теоретичні положення, конкретні методики та принципи і рекомендації
дисертації можуть бути використані в навчальному процесі геолого-географічного
факультету Одеського національного університету імені І. І. Мечникова при
викладанні дисциплін: «Туристичні ресурси України», «Рекреологія», «Історія
туризму».
Ключові слова: рекреаційна діяльність, туристична діяльність, дестинація,
рекреаційно-ресурсний потенціал, територіальна організація, міжгалузевий
рекреаційний комплекс.
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за
спеціальність 11.00.02 – економічна та соціальна географія. Одеський національний
університет імені І. І. Мечникова. Харківський національний університет імені
В. Н. Каразіна, Харків, 2018.
Робота присвячена аналізу сучасного стану рекреаційного господарства
Одеського регіону та визначенню перспектив його подальшого розвитку.
У роботі розкрито науково-методологічні основи суспільно-географічного
дослідження рекреаційного господарства регіону, в тому числі сформовано
поняттєво-термінологічний апарат дослідження, який розкриває дефініції
«рекреація», «дестинація», «рекреаційний потенціал», «рекреаційно-туристичні
ресурси», розкрито властивості, функції та структуру рекреаційного
господарського комплексу регіону, окреслено методи та методику дослідження.
Представлено рекреаційну діяльності як рекреаційний міжгалузевий
комплекс; охарактеризовано його функціонально-організаційну структуру та
головні напрями суспільно-географічних досліджень.
У роботі використовувались як загальнонаукові методи (аналіз і синтез,
системний підхід, індукція та дедукція), так і конкретнонаукові методи: історико-
географічний, порівняльно-географічний, картографічний, класифікації та типізації.
Системний підхід (принципи виділення ієрархічних рівнів рекреаційно-
туристичних систем і зв‟язків між ними), кластерний аналіз (проведення
групування рекреаційних зон за особливостями їх функцій), порівняльно-
географічний метод (порівняння особливостей розвитку рекреаційного
господарства Одеського регіону у рекреаційному потенціалі господарства
України), класифікації та типізації (виділення форм територіальної організації
рекреаційно-туристичної діяльності та виокремлення окремих типів в кожній із
виділених форм), аналіз та синтез (проаналізовані складові явища та об‟єкти
рекреаційно-туристичного господарства Одеського регіону). При розробці
геоінформаційних картосхем рекреаційних зон і дестинацій Одеського регіону
застосовувалось програмне забезпечення ArcGIS версії 10.1. При виконанні
дисертаційного дослідження були використані статистичні дані та матеріали
Державної служби статистики України, статистичні щорічники та інформаційні
матеріали Головного управління статистики в Одеській області, Одеської обласної
державної адміністрації, районних державних адміністрацій, матеріали Управління
туризму, рекреації та курортів Одеської обласної адміністрації, матеріали
«Програми розвитку туризму та курортів в Одеській області на 2017 – 2020 рр.»,
«Положення про управління туризму, рекреації та курортів Одеської обласної
державної адміністрації» та нормативно-правові документи, літературні та
картографічні джерела.
У роботі обґрунтована загальна методична схема, систематика територіальної
організації рекреаційно-туристичної діяльності регіону. Територіальну організацію
рекреаційно-туристичної діяльності регіону ми представляємо як впорядковану,
ієрархічну систему відповідно до сучасного розуміння багаторівневої організації
життєдіяльності суспільства. У загальному розумінні слід розрізняти рівні
територіальної організації рекреаційно-туристичної діяльності регіону від
локального, мікро-, мезо-, макрорегіонального до регіонального рекреаційно-
туристичного комплекса в цілому. Таксономія територіальної організації повинна
враховувати посилення комплексності таксонів рекреаційно-туристичної діяльності
із підвищенням їх рівнів, відповідним зростанням територіальних масштабів і
збільшенням рекреаційних функцій. На практиці це означає, що на вихідних рівнях
– локальному, мікрорегіональному, територіальну організацію рекреаційно-
туристичної діяльності регіону представляють окремі рекреаційно-туристичні
об‟єкти та ділянки рекреації (осередки). На більш високих рівнях територіальної
організації рекреаційно-туристичної діяльності – мезо- та макрорегіональному,
об‟єкти територіальної організації вже виступають певні організаційно-економічні
формування – рекреаційно-туристичні центри і міста, рекреаційно-курортні центри
і райони. У рекреаційній географії такі формування традиційно називають
територіальними рекреаційними системами.
Розроблена методична схема дослідження територіальної організації
рекреаційного господарства регіону; обґрунтовано таксономію складових
територіальної організації рекреаційної діяльності, яка повною мірою охоплює всі
різновиди відпочинку і туризму і зберігає переваги концепції географічних
дестинацій щодо інтегрованої оцінки всіх об‟єктів територіальної організації
рекреаційного господарства.
З‟ясовано і охарактеризовано, що в оцінці рекреаційного потенціалу
території спостерігається тенденція нарощування комплексності і інтегрованості
таких оцінок: природно-географічних, історико-культурних, соціально-
економічних та сфери послуг в цілому. Від оцінок окремих природних різновидів
(В. Руденко) до природно-географічних, соціально-економічних оцінок (О. Бейдик)
і до врахування рекреаційної інфраструктури та соціально-економічної ситуації
(Н. Лейпер, О. Любіцева), відповідно базовим напрямом для оцінки рекреаційного
потенціалу регіону у нашому дослідженні прийнята концепція дестинації.
Рекреаційно-туристичну діяльність регіону ми розглядаємо в цілому як
міжгалузевий господарський комплекс. Такий підхід дає можливість досліджувати
рекреаційно-туристичну індустрію регіону комплексно, як сукупність рекреантів і
туристів, рекреаційно-туристичних ресурсів (дестинацій), рекреаційно-туристичної
інфраструктури, виробництво туристичних продуктів і рекреаційно-туристичних
товарів, обслуговування рекреантів і туристів, управління рекреаційно-
туристичною діяльністю у регіоні. Міжгалузевий рекреаційний комплекс регіону
повною мірою представляє всі предметні напрями рекреаційно-туристичної
діяльності, що були представлені раніше. Туризм можна розглядати як галузь
економіки регіону, виділяючи відповідні блоки – туристів, туристичних ресурсів
(дестинації), інфраструктури, виробництво туристичних продуктів та товарів,
обслуговування туристів, туристичний маркетинг і менеджмент. Для
представлення рекреації і туризму, як окремого виду економічної діяльності, до
цього переліку ми додаємо організовану рекреацію з її ресурсами,
інфраструктурою, виробництвом рекреаційних послуг і товарів, профільними
маркетингом і менеджментом.
Наукова новизна одержаних результатів:
вперше:
- комплексно досліджена рекреаційна діяльність як регіональний
рекреаційний міжгалузевий комплекс;
- обґрунтована методична схема дослідження територіальної організації
рекреаційного господарства на рівні регіону;
- встановлені принципи і методи оцінки рекреаційного потенціалу регіону на
засадах концепції географічних дестинацій;
- встановлені напрями пріоритетного розвитку рекреаційно-туристичної
діяльності Одеського регіону як міжгалузевого комплексу.
удосконалено:
- класифікацію напрямів і форм рекреаційної діяльності;
- комплексну та інтегровану оцінки рекреаційного потенціалу регіону, яка б
об‟єднувала всі ресурсні складові рекреаційного господарства.
отримали подальший розвиток:
- характеристика об‟єктів і форм територіальної організації рекреаційно-
туристичної діяльності на засадах географічних дестинацій;
- аналіз та оцінка передумов і чинників для розвитку рекреаційного
господарства регіону як рекреаційного міжгалузевого комплексу.
Практичне значення:
Результати, отримані в ході дисертаційного дослідження, можуть бути
використані для розробки концепції розвитку рекреації та туризму регіонального
рівня для кожного адміністративного району, що входить територіально до складу
Одеської області, створення привабливих програм для будівництва туристичних
комплексів різного функціонального призначення, розробки нових туристичних
маршрутів та розширення існуючих.
Тема дисертаційного дослідження безпосередньо пов'язана з науково-
дослідними роботами, що виконуються в Одеському національному університеті
імені І. І. Мечникова на кафедрі економічної та соціальної географії і туризму
«Дослідження геоекономічного та геополітичного потенціалу Українського
Причорномор'я. Планування території приморських регіонів» (№ державної
реєстрації 0113U007416); «Комплексне дослідження ресурсного потенціалу
рекреаційно-туристичного господарства Північно-Західного Причорномор'я»
(№ державної реєстрації 0114U001556), а також з темою «Регіональна
демографічна політика України в умовах сучасної політичної і економічної кризи»
(№ державної реєстрації 0115U003199).
Теоретичні положення, конкретні методики та принципи і рекомендації
дисертації можуть бути використані в навчальному процесі геолого-географічного
факультету Одеського національного університету імені І. І. Мечникова при
викладанні дисциплін: «Туристичні ресурси України», «Рекреологія», «Історія
туризму».
Ключові слова: рекреаційна діяльність, туристична діяльність, дестинація,
рекреаційно-ресурсний потенціал, територіальна організація, міжгалузевий
рекреаційний комплекс.
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ ……………………………………………….. 15
ВСТУП ………………………………………………………………………………… 16
РОЗДІЛ 1. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ РЕКРЕАЦІЙНО-
ТУРИСТИЧНОГО ГОСПОДАРСТВА РЕГІОНУ …………………………………..
22
1.1. Базові поняття. Види і форми рекреаційно-туристичної діяльності …. 22
1.2. Ресурси рекреаційно-туристичної діяльності ………………………….. 32
1.2.1. Рекреаційно-туристичні ресурси …………………………………. 32
1.2.2. Рекреаційно-туристичний потенціал території ………………….. 38
1.3. Територіальна організація рекреаційно-туристичної діяльності ……... 48
1.4. Концепція дестинацій ……………………………………………………. 53
1.5. Концепція міжгалузевого рекреаційного комплексу ………………….. 54
Висновки до розділу 1 ………………………………………………………………... 66
РОЗДІЛ 2. РЕКРЕАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ОДЕСЬКОГО РЕГІОНУ ……………. 69
2.1. Місце Одеської області у рекреаційному потенціалі господарства
України. Загальна оцінка рекреаційних умов і ресурсів ……………….
69
2.2. Природно-географічні рекреаційні ресурси регіону …………………… 70
2.3. Історико-культурні рекреаційно-туристичні ресурси ………………….. 79
2.4. Соціально-економічні складові рекреації ……………………………….. 85
2.5. Роль і місце рекреаційного господарства в економіці регіону ……….... 97
Висновки до розділу 2 ……………………………………………………………….. 106
РОЗДІЛ 3. ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ РЕКРЕАЦІЙНОГО
ГОСПОДАРСТВА ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ …………………………………………..
109
3.1. Напрямки і підходи до характеристики територіальної організації
рекреаційно-туристичної діяльності …………………………………….
109
3.2. Методологічні засади і принципи систематики територіальної
організації рекреаційно-туристичної діяльності регіону ………………
121
3.3. Систематика форм територіальної організації ………………………….. 123
Висновки до розділу 3 ………………………………………………………………... 133
РОЗДІЛ 4. РЕКРЕАЦІЙНІ ДЕСТИНАЦІЇ РЕГІОНУ ………………………………. 136
4.1. Загальний огляд територіальної організації рекреаційного
господарства регіону на засадах концепції дестинацій ………………..
136
4.1.1. Приміська рекреаційна зона ……………………………………… 139
4.1.2. Приморська рекреаційна зона …………………………………..… 145
4.1.3. Центрально-Степова рекреаційна зона …………………………... 148
4.1.4. Лісостепова рекреаційна зона …………………………………….. 151
Висновки до розділу 4 ………………………………………………………………... 153
ВИСНОВКИ …………………………………………………………………………... 155
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………………………….. 158
ДОДАТКИ …………………………………………………………………………….. 172
ВСТУП ………………………………………………………………………………… 16
РОЗДІЛ 1. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ РЕКРЕАЦІЙНО-
ТУРИСТИЧНОГО ГОСПОДАРСТВА РЕГІОНУ …………………………………..
22
1.1. Базові поняття. Види і форми рекреаційно-туристичної діяльності …. 22
1.2. Ресурси рекреаційно-туристичної діяльності ………………………….. 32
1.2.1. Рекреаційно-туристичні ресурси …………………………………. 32
1.2.2. Рекреаційно-туристичний потенціал території ………………….. 38
1.3. Територіальна організація рекреаційно-туристичної діяльності ……... 48
1.4. Концепція дестинацій ……………………………………………………. 53
1.5. Концепція міжгалузевого рекреаційного комплексу ………………….. 54
Висновки до розділу 1 ………………………………………………………………... 66
РОЗДІЛ 2. РЕКРЕАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ОДЕСЬКОГО РЕГІОНУ ……………. 69
2.1. Місце Одеської області у рекреаційному потенціалі господарства
України. Загальна оцінка рекреаційних умов і ресурсів ……………….
69
2.2. Природно-географічні рекреаційні ресурси регіону …………………… 70
2.3. Історико-культурні рекреаційно-туристичні ресурси ………………….. 79
2.4. Соціально-економічні складові рекреації ……………………………….. 85
2.5. Роль і місце рекреаційного господарства в економіці регіону ……….... 97
Висновки до розділу 2 ……………………………………………………………….. 106
РОЗДІЛ 3. ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ РЕКРЕАЦІЙНОГО
ГОСПОДАРСТВА ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ …………………………………………..
109
3.1. Напрямки і підходи до характеристики територіальної організації
рекреаційно-туристичної діяльності …………………………………….
109
3.2. Методологічні засади і принципи систематики територіальної
організації рекреаційно-туристичної діяльності регіону ………………
121
3.3. Систематика форм територіальної організації ………………………….. 123
Висновки до розділу 3 ………………………………………………………………... 133
РОЗДІЛ 4. РЕКРЕАЦІЙНІ ДЕСТИНАЦІЇ РЕГІОНУ ………………………………. 136
4.1. Загальний огляд територіальної організації рекреаційного
господарства регіону на засадах концепції дестинацій ………………..
136
4.1.1. Приміська рекреаційна зона ……………………………………… 139
4.1.2. Приморська рекреаційна зона …………………………………..… 145
4.1.3. Центрально-Степова рекреаційна зона …………………………... 148
4.1.4. Лісостепова рекреаційна зона …………………………………….. 151
Висновки до розділу 4 ………………………………………………………………... 153
ВИСНОВКИ …………………………………………………………………………... 155
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………………………….. 158
ДОДАТКИ …………………………………………………………………………….. 172
Що ще подивитися