Урбанізація в контексті якості життя населення (на прикладі Херсонської області)

Омельченко Н. В. Урбанізація в контексті якості життя населення (на
прикладі Херсонської області). - Кваліфікаційна наукова праця на правах
рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за
спеціальністю 11.00.02 – економічна та соціальна географія. Роботу виконано в
Інституті географії Національної академії наук України. Захист відбудеться в
Інституті географії Національної академії наук України. Київ, 2018.
Робота присвячена вирішенню актуального науково-практичного завдання
поглиблення суспільно-географічних засад дослідження урбанізації з позицій
якості життя населення регіону (на прикладі Херсонської області).
У дисертації проведено інтегральне оцінювання рівня та особливостей
урбанізованості Херсонської області за напрямами аналізу динаміки процесу
урбанізації, відмінностей у демографічних тенденціях, просторової специфіки
поширення «міських» умов та відчуття їх населенням. Для цього систематизовано
досвід досліджень міського розвитку крізь призму еволюції понять, підходів і
наукових концепцій, уточнено сутність понять «урбанізація» та
«урбанізованість», розроблено методику оцінювання рівня та особливостей
урбанізованості регіону із залученням засобів анкетного опитування населення.
Апробовано різні підходи до аналізу рівня урбанізованості регіонів України
із залученням до його розрахунку окремих кількісних характеристик міського
розселення. Проаналізовано світові тенденції процесу урбанізації та виявлено
характерні риси його перебігу в Україні, наголошено на значному прискоренні
процесу в період радянської індустріалізації майже в усіх регіонах України, при
неоднаковому і неодночасному включенні регіонів у процеси модернізації
структури економіки, соціокультурні процеси тощо.
Виявлені головні історико-географічні особливості формування міського
розселення у Херсонській області. Підтверджено істотну просторову
диференціацію міського розселення на тлі розрідженої поселенської мережі із 3

домінуванням м. Херсону, зосередженням основних міських поселень вздовж
Дніпра та на узбережжі Чорного та Азовського морів і відсутністю міст на півночі
й північному сході області.
Показано, що Херсонська область має ознаки типового слабоурбанізованого
регіону за критеріями щільності, насамперед, міського розселення (у регіоні
всього 9 міст). Незавершеність урбанізації регіону знайшла відображення у
конфігурації розміщення міського населення і випадінні ряду проміжних
ієрархічних ланок з системи міських поселень (за правилом Ципфа). Зокрема, в
області мало б бути щонайменше два середніх за розміром міста – ця категорія
поселень у Херсонщині наразі відсутня.
Виявлено, що демографічні тенденції розвитку міського і сільського
населення Херсонської області відрізняються від загальноукраїнських.
Встановлено значний прямий кореляційний зв’язок між динамікою частки містян
і зростанням щільності населення, збільшенням народжуваності і падінням
смертності населення, зростанням сумарного коефіцієнту народжуваності,
зростанням демографічного навантаження, зростанням шлюбності населення.
Оцінюючи урбанізацію з позицій якості життя населення, відзначено
переважання напівсільського способу та умов життя у значної кількості міських
мешканців регіону дослідження. Оцінювання ступеня «реальної» урбанізованості
за критерієм побутового житлового благоустрою показало істотне розходження
між часткою містян і часткою міських мешканців, які охоплені міськими
побутовими «зручностями» (водопроводом, каналізацією, опаленням, гарячим
водопостачанням та газом), що свідчить про існування напівсільських умов
проживання у значної кількості містян.
Розроблено анкету, проведено анкетування мешканців адміністративних
районів і двох міст обласного значення щодо оцінки ними ступеня
урбанізованості життя, із характеристикою умов та способу життя в їх
поселеннях. За оцінкою мешканцями домінуючого способу та умов життя,
транспортного сполучення і характеру зайнятості, рівня благоустрою, екологічної
ситуації і наявності зовнішніх «атрибутів» урбанізації найбільш урбанізованими є 4

мм. Херсон, Нова Каховка, Цюрупинський (Олешківський), Каланчацький і
Генічеський райони, найменш урбанізованими – Великоолександрівській,
Бериславський, Іванівський, Новотроїцький райони.
Аналіз міграційних намірів населення області показав, що основним
напрямком можливого переїзду, який би обрали респонденти, є вищі за рангом
поселення. Північні райони виявились найбільш активними та різноспрямованими
у питанні своєї мобільності, що у т.ч. пов’язано з їх невисокою оцінкою ступеня
міського благоустрою у місці свого проживання.
На підставі дослідження особливостей розселення, ступеня міського
благоустрою та результатів анкетування населення, розраховано інтегральний
індекс урбанізованості, який виявився або таким самим, або нижчим за наявну
частку міського населення Херсонської області. За допомогою кластерного
аналізу здійснено типізацію адміністративних районів області за особливостями їх
урбанізованості з виділенням трьох основних типів та трьох підтипів територій.
На основі проведеної типізації окреслено напрями покращення якості життя
населення Херсонської області в контексті сучасних урбанізаційних змін.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у поглибленні суспільно-
географічних засад дослідження урбанізації з позицій якості життя населення на
підставі включення у просторовий аналіз комплексу ознак поширення міських
умов і сприйняття їх населенням. Зокрема:
Уперше:
- розроблено методику оцінювання рівня та особливостей урбанізації
регіону з позицій якості життя населення, що ґрунтується на обчисленні
інтегрального індексу урбанізованості з урахуванням результатів соціологічного
опитування і наступній кластеризації адміністративних територій регіону
дослідження;
- розкрито сучасні зміни у міському розселенні Херсонської області,
охарактеризовано демографічні тенденції у розвитку міського і сільського
населення, проаналізовано територіальні відміни у благоустрої житлових умов, 5

думці населення адміністративних одиниць регіону щодо урбанізованості життя в
їх поселенні;
- здійснено типізацію адміністративних районів і міст Херсонської області
за результатами інтегральної оцінки рівня та особливостей їх урбанізованості з
позицій якості життя населення;
- обґрунтовано пріоритетні напрями сучасного міського розвитку регіону
відповідно до специфіки кожного з виділених типів територій.
Удосконалено:
- систему показників оцінювання рівня урбанізованості за рахунок
включення показників благоустрою житлових умов і характеристик сприйняття
населенням рівня урбанізованості у власних поселеннях;
- поняттєво-термінологічний апарат геоурбаністики шляхом авторського
уточнення та обґрунтування суті та змісту понять «урбанізація» та
«урбанізованість» та відмінностей між ними;
- алгоритм типового суспільно-географічного дослідження урбанізованості
регіону за рахунок розширення кола її ознак і залучення в інтегральну оцінку
даних анкетного опитування мешканців.
Отримала подальший розвиток:
- систематизація наукового доробку у галузі вивчення урбанізації і розвитку
міст у світі та в Україні через авторський виклад і періодизацію історіографії
зарубіжних і вітчизняних урбаністичних досліджень.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що методика
оцінювання рівня та особливостей урбанізованості Херсонської області, яка
ґрунтується на використанні офіційних статистичних даних і результатів
опитування населення, може бути використана для дослідження інших регіонів
України. Конкретні результати дослідження можуть бути підґрунтям оптимізації
територіального управління регіоном, основою для прогнозування регіонального
розвитку. Матеріали роботи можуть бути використані Міністерством соціальної
політики України, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України,
Херсонською обласною та районними державними адміністраціями, Херсонською
міською радою, іншими органами для розробки стратегій соціально-економічного
і демографічного розвитку, обґрунтування заходів покращення якості життя
населення. Результати дослідження та рекомендації, викладені у дисертаційній
роботі, використані управлінням економічного розвитку Херсонської міської ради
у звітних документах і з метою покращення якості життя населення Херсонської
міськради (довідка № 01-30 / 76-01 від 16.02. 2018 р.).
Результати дисертаційного дослідження використовуються при викладанні
навчальних дисциплін «Вступ до фаху», «Економічна та соціальна географія
України», «Методи і методики суспільно-географічних досліджень» на факультеті
біології, географії і екології Херсонського державного університету (довідка №
05-31 / 135 від 01.02.2018 р.).
Ключові слова: урбанізація, урбанізованість, місто, міське розселення,
якість життя населення, спосіб життя, благоустрій, «маркери» урбанізації,
Херсонська область, Україна.