Філософія освіти у Львівсько-Варшавській школі: рецепції та практики

Гончаренко О. А. Філософія освіти у Львівсько-Варшавській школі:
рецепції та практики. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук за
спеціальністю 09.00.10 – філософія освіти (033 – Філософія). – Харківський
національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, Харків, 2018.
Мета дисертаційного дослідження – виявлення евристичного потенціалу
філософсько-освітніх ідей представників Львівсько-Варшавської школи (далі –
ЛВШ) у авторській реконструкції і систематизації їхньої спадщини на основі
комплементарного застосування феноменологічного, культурно-
антропологічного, герменевтичного та системно-теоретичного аналізу у
поєднанні з біографічним методом та археологією знання.
Об’єктом наукового дослідження є філософія ЛВШ як унікальний феномен
європейської культури.
Предметом наукового дослідження є філософсько-освітні експлорації та
імплікації, які створювались та транслювались у рамках ЛВШ.
У дисертації застосовано авторську методологічну програму дослідження
філософсько-педагогічних ідей та дослідницьких проектів представників ЛВШ,
що передбачає поєднання біографічного методу та методологічної стратегії
археології знання з феноменологічним, культурно-антропологічним,
герменевтичним та системно-теоретичним аналізом задля встановлення
автопоезису рецепцій та практик філософії освіти у ЛВШ, а також розкриття
їхнього потенціалу в умовах сьогодення.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в започаткуванні на
матеріалі філософсько-освітніх експлорацій ЛВШ нового напряму дослідження у
філософії освіти – теоретичної та практичної реконструкції комплексу
філософсько-педагогічних ідей, навчальних і виховних практик, а також моделей
життєтворчості, що здійснювався на матеріалі творчої спадщини представників
ЛВШ, разом з відтворенням автопоезису їх філософсько-освітньої комунікації.

III
Здійснено реконструкцію і систематизацію філософсько-освітніх ідей
представників ЛВШ, на основі яких запропоновано комплексний конструкт
«філософія освіти ЛВШ», який дозволяє здійснювати верифікацію методології
аналітичної філософії у дослідженнях філософсько-освітньої проблематики.
Розкрито активну роль ЛВШ у розбудові філософської теорії освіти на
засадах аналітичної філософії, а також залучено культурно-антропологічний і
соціально-антропологічний матеріал, що сприяв появі науково-популярних праць,
де освітня проблематика поєднується із соціально-історичною та культурно-
історичною.
Здійснено реконструкцію поглядів К. Твардовського на відношення між
філософією та педагогікою, який редукціоністськи трансформує ідею В. Дільтея
про перетворення філософії на педагогіку, надаючи філософським наукам статусу
допоміжних для педагогіки, на підставі аналізу його трактування філософії й
філософських наук.
Визначено досягнення К. Твардовського у філософських і педагогічних
науках у їх міждисциплінарних відношеннях передумовами розвитку в ЛВШ з
одного боку, таких наук, як філософія освіти, філософія дидактики, філософія
виховання, а з іншого боку – педагогічної антропології, педагогічної психології,
дидактики філософських наук, показано роль аналітичного філософування творця
ЛВШ у їх становленні.
З’ясовано особливості філософської педагогіки ЛВШ на прикладі праць
О. Кульчицького, Б. Наврочинського, К. Сосніцького, Я. Яреми.
Охарактеризовано спрямованість учнів К. Твардовського до метафілософського
обґрунтування педагогіки з метою уникнення у ній мінімалістських і
максималістських тенденцій, виявлено абсолютистське трактування ними
цінностей освіти та виховання на противагу їх релятивістському тлумаченню,
проаналізовано визначення ключових понять філософської педагогіки ЛВШ.
Систематизовано основні положення ідеї університету ЛВШ на підставі
праць К. Айдукевича, Ю. М. Бохенського, Т. Котарбінського, Я. Лукасевича,
М. Оссовської, С. Оссовського, С. Свєжавського, Т. Чежовського. Описано

IV
рефлексії ЛВШ на тему ідеалу та автономії університету, академічних свобод і
комунікацій, призначення філософії стосовно наук. Розкрито зміст основних
понять ідеї університету ЛВШ.
Структуровано елементи проекту філософської культури ЛВШ на основі
праць К. Айдукевича, С. Балея, Л. Блауштайна, М. Боровського,
Т. Котарбінського, Г. Костельника, О. Кульчицького, Я. Лукасевича,
М. Оссовської, І. Свєнціцького, В. Татаркевича, Т. Чежовського, Я. Яреми.
Установлено, що свою версію цінностей філософської культури ЛВШ
популяризувала крізь призму аналізу ключових понять філософської освіти, таких
як: «світогляд», «моральний ідеал», «самопізнання», «критицизм», та їх
актуалізації у житті людини і суспільства.
Обґрунтовано вплив К. Твардовського на творчість літературного критика,
перекладача і літературознавця М. Рудницького та поета і прозаїка Б. І. Антонича
на підставі доведення їхньої мериторичної належності до ЛВШ. Розкрито зміст
поняття «література» у трактуванні М. Рудницького та розглянуто суттєві ознаки
цього поняття з точки зору філософії літературної освіти. Охарактеризовано зміст
поняття «мистецтво» у трактуванні Б. І. Антонича та розглянуто суттєві ознаки
цього поняття в контексті філософії мистецької освіти.
Доведено релевантність філософських рефлексій ЛВШ на тему освіти
умовам сьогодення. Обґрунтовано значимість абсолютизму цінностей у
трактуванні ЛВШ у ситуації буття людини в плинній сучасності (З. Бауман),
виявлено актуальність ідеї університету ЛВШ у контексті інформаційної
відкритості та таких мегатрендів, як консюмеризм і постіндустріалізм.
Отримали подальший розвиток визначення окремих філософських наук –
метафізики, філософії культури, філософської антропології, логіки, епістемології,
семіотики, етики, естетики – підставами філософської теорії освіти згідно з
філософсько-освітніми конструктами ЛВШ; розуміння умовності виокремлення
аналітичної філософії освіти у царині філософії освіти на прикладі досліджень
філософії освіти у ЛВШ, а радше твердження про використання аналітичного
методу в філософії освіти та з’ясування його характерних ознак; міркування

V
стосовно значимості аналітичного філософування у царині філософії освіти у
зв’язку із розглядом основних проблем філософії освіти, а саме проблем філософії
дидактики та філософії виховання, а також ідеї університету та філософської
культури крізь призму рецепцій та практик філософії освіти у ЛВШ.
Поглиблено трактування філософії освіти як філософської науки аналогічно
філософії права, філософії природи чи філософії культури відповідно до
метафілософських рефлексій ЛВШ на тему освіти, виховання і культури; аналіз
понять «освіта», «виховання», «культура», «особистість», «світогляд», «свобода»
з урахуванням критичної позиції ЛВШ щодо їхніх багатозначних трактувань
різноманітними «ізмами» і школами у філософії освіти; проблему однозначного
визначення філософії з огляду на розрізнення ЛВШ філософських наук та
світогляду і розгляду їхнього призначення стосовно наук та повсякденного життя
людини.
Для реалізації авторської методологічної програми дослідження
використано оригінальні тексти та рукописи трьох генерацій представників ЛВШ,
що зробили вагомий внесок у розбудову філософсько-освітньої проблематики.
Перша генерація представлена працями засновника ЛВШ К. Твардовського,
друга – учнями К. Твардовського (К. Айдукевича, Б. І. Антонича, С. Балея,
Л. Блауштайна, Л. Якса-Биковського, М. Боровського, В. Вітвіцького,
І. Домбської, Г. Костельника, Т. Котарбінського, О. Кульчицького,
С. Лемпіцького, Я. Лукасевича, Б. Наврочинського, М. Рудницького,
І. Свєнціцького, К. Сосніцького, В. Татаркевича, Т. Чежовського, Я. Яреми),
третя – учнями учнів К. Твардовського (З. Баумана, Ю. М. Бохенського,
А. Кучинської, М. Оссовської, С. Оссовського, Є. Пержановського,
С. Свєжавського, А. Моньки-Станікової).
Це докладно висвітлює новий напрям філософсько-освітніх досліджень, а
також репрезентує функціональний потенціал аналітичного методу філософії
освіти у ЛВШ, що відкриває перед дослідниками у царині філософії освіти нові
перспективи перегляду усталених поглядів на освіту, виховання і культуру з
можливістю уникнення їх багатозначного трактування. У процесі дослідження

VI
використано феноменологічний, культурно-антропологічний, герменевтичний та
системно-теоретичний аналіз у поєднанні з біографічним методом та археологією
знання задля реконструкції рецепцій та практик філософії освіти у ЛВШ з метою
уточнення, поглиблення й розширення об’єктивного знання щодо проблем
філософії дидактики і філософії виховання, а також ідеї університету та
філософської культури як головних для розуміння суті філософії освіти.
Матеріали дисертації можна використовувати у викладанні лекційних курсів та
семінарських занять з філософії освіти, філософії, історії філософії, аналітичної
філософії, а також для побудови науково обґрунтованих стратегій і практик,
насамперед філософських концепцій освіти і виховання.
Репрезентовані в дисертації дослідницькі матеріали авторка застосовувала у
практичній діяльності під час викладання навчальних дисциплін «Філософія»,
«Логіка», «Етика та естетика», «Культурологія» для курсантів, слухачів та
студентів Національної академії Державної прикордонної служби України імені
Богдана Хмельницького.
Ключові слова: філософія освіти, Львівсько-Варшавська школа, аналітична
традиція у філософії, філософська педагогіка, ідея університету, філософська
культура, українсько-польська «сфера спільності» у філософії освіти.