Економічна політика України в сфері енергетики в умовах євроінтеграції

Завербний А.С. Економічна політика України в сфері енергетики в
умовах євроінтеграції. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за
спеціальністю 08.00.03 «Економіка та управління національним
господарством». – Національний університет «Львівська політехніка»
Міністерства освіти і науки України, Львів, 2019.
Дисертаційну роботу присвячено вирішенню наукової проблеми щодо
розроблення теоретичних та прикладних засад формування економічної
політики України в сфері енергетики в умовах євроінтеграції.
Актуальність наукового дослідження зумовлена кризовим станом
енергетичної сфери України, нагальною потребою її реформування за умов
інтегрування до європейського енергетичного ринку. Це вимагає пошуку
альтернативних способів вирішення визначеної проблеми, одним із яких є
розроблення економічної політики України в сфері енергетики в умовах
євроінтеграції. Не дивлячись на вагомий внесок вчених у формування
методологічних основ аналізування енергетичного ринку України,
залишаються недостатньо обґрунтованими і сформованими концептуальні,
теоретико-методологічні та методичні основи формування комплементарних
економічної, енергетичної політик країни в умовах євроінтеграції на засадах
гармонійного розвитку. Забезпечення усіх сфер економіки України різними
видами енергії, палива виступає одним із найважливіших завдань системи
управління, економічної політики країни, необхідною умовою для її успішного
і гармонійного розвитку.
У першому розділі «Теоретичні засади формування енергетичної
політики України» визначено сутність та значення енергетичної політики і
енергобалансу України, охарактеризовано теоретичні основи світової
енергетики: проблеми та перспективи розвитку, виокремлено врахування
євроінтеграційних процесів в енергетичній політиці України.

3
В дисертації уточнено понятійно-категорійний апарат за проблемою та
розвинуто класифікації енергетичного диверсифікування та енергетичних
балансів, досліджено проблеми, тенденції і перспективи розвитку
енергетичного ринку України за умов євроінтеграції, розглянуто енергетичний
блок в Угоді про асоціацію України та Європейського Союзу. Досліджено
варіанти реформування розподільних мереж країнами ЄС як приклад для
використання Україною. Досліджено рівень витрат на реалізування
українських зобов’язань у сфері енергетики в рамках Угоди про асоціацію між
Україною та ЄС.
Набула подальшого розвитку класифікація енергетичних балансів, яка,
на відміну від існуючих, доповнена додатковими ознаками:
комплементарності (взаємодоповнення), за рівнем використання
відновлювальних джерел енергії, за рівнем енергетичної безпеки та
інноваційністю з метою ідентифікування рівня використання відновлювальних
джерел енергії споживачами енергетичного ринку та подальшому
стимулюванню щодо гармонійного розвитку використання відновлювальної
енергетики виробниками та споживачами.
Удосконалено класифікацію диверсифікування енергетичних ресурсів та
напрямків їх постачання, що, на відміну від існуючої, доповнена за
класифікаційною ознакою «за етапами реалізування» «поточним» (за умови
миттєвого реагування на заміну енергетичного ресурсу), існуючий вид
«застосування інноваційних технологій перероблення, використання
енергетичних носіїв» «транспортування», яке також може бути предметом для
диверсифікування постачання; за класифікаційною ознакою «за базами
НДДКР» – «розроблення інноваційних енергетичних послуг», за
класифікаційною ознакою «за напрямами реалізування» - «змішаним», яке
поєднує всі зазначені види.
У другому розділі «Концептуальні засади стратегічного розвитку
енергозабезпечення України в умовах інтеграції з Європейським союзом»
проаналізовано позиціонування енергоцілей економічної політики в умовах

4
євроінтеграції, виокремлена екологічна складова енергетичної політики з
урахуванням європейських регламентів, запропоновано формування
енергетичного балансу із використанням відновлювальних джерел енергії.
Удосконалено систему взаємозв’язків основних учасників енергетичної
системи України та їх впливу на навколишнє середовищем і систему
встановлення прогнозованості показників енергетичного споживання в Україні
за основними статистичними показниками
Удосконалено метод субординування цілей у сфері енергетики,
економіки та екології, який, на відміну від використовуваних, включає умови
досягнення поставлених цілей та їх компатибільності (взаємоузгодженості).
У третьому розділі «Створення умов для ефективного
енергозабезпечення в економіці України» досліджено енергетичний ринок як
складової економіки країни, удосконалено систему правління енергетичними
ризиками, розвинуто систему взаємовідносин енергетичних підприємств з
енергетичним ринком. Систематизовано інтереси основних суб’єктів
енергетичного ринку України в умовах євроінтеграції, охарактеризовано та
доповнено класифікацію ризиків суб’єктів енергетичного ринку,
проаналізовано ключові історичні етапи реального трансформування
електроенергетики в межах гуртового ринку електроенергії як основного
джерела енергії в економіці країни.
Набули подальшого розвитку структура та зміст системи управління
енергетичними ризиками, яка, на відміну від існуючих, включає можливість
поетапної її імплементації в енергетичну політику України за умов
євроінтеграції.
У четвертому розділі «Реалізування енергетичної політики України в
умовах євроінтеграції» досліджено розвиток енергозабезпечення і
енергоефективності економіки в умовах євроінтеграції, удосконалено процес
формування енергетичної політики з метою реалізації енергетичних стратегій
країни. Запропоновано методи удосконалення диверсифікації як ключової

5
складової розвитку енергетики в за умов євроінтеграції. Досліджено методи
прямого та опосередкованого впливу в реалізації енергетичної політики.
В роботі розроблено метод стимулювання енергетичної ефективності,
використання відновлювальних джерел енергії в економіці України з метою
зниження рівня енергоспоживання в Україні. Метод дозволяє формувати
системи енергоменеджменту, розширити повноваження Державного агентства
із енергоефективності та енергозбереження України з метою підвищення рівня
енергоефективності економіки, зниження енергетичних витрат тощо
Удосконалено метод вартісного оцінювання рівня економічного ефекту
від реалізування заходів із енергозбереження від впровадження
поновлювальних джерел енергії, що застосовується на початкових етапах
проектування відразу після встановлення добових обсягів споживання
електричної та інших видів енергії, дозволяє визначити структуру місцевої
(локальної) системи, потужності, види установок тощо, що, на противагу
відомим, враховує рівень ефективності від використання комбінованої системи
енергопостачання.
У п’ятому розділі «Моделі впливу енергетичної політики на економічну
безпеку України» дисертаційної роботи сформовано систему управління
енергетичною безпекою в умовах євроінтеграції. Побудовано систему
взаємодії енергетичної інфраструктури зі складовими критичної інституційної
інфраструктури України. Розроблено механізм запровадження структур
інтелектуальних електроенергетичних мереж з метою підвищення рівня
енергетичної та економічної безпеки. Побудовано модель енергетичного ринку
України із врахуванням енергетичної та економічної безпеки.
Розроблено модель компатибільності (узгодженості) енергетичної
інфраструктури з іншими складовими критичної інфраструктури України
(інституційної та технологічної) з метою забезпечення безперебійної взаємодії
між всіма ключовими елементами критичної інфраструктури України та
підвищення рівня енергетичної, відповідно і економічної та національної
безпеки країни в умовах євроінтеграції. Модель дає змогу державним

6
службовцям національних органів виконавчої влади у енергетичній сфері
ухвалювати об’єктивні рішення, узгоджуючи їх з потребами інституційної та
технологічної інфраструктури України та рішеннями інших профільних
міністерств та відомств з метою досягнення синергетичного ефекту.
В роботі обґрунтовано модель системи управління розподіленням
енергетичних ресурсів в Україні за блокчейн технологією, що сприятиме
децентралізації енергетичних трансакцій, генерування та постачання енергії
на основі відновлювальних та традиційних джерел, дозволить вирішити
проблему, значної відстані між місцями генерування енергії з відновлюваних
джерел та промисловими центрами (основними її споживачами). Пропонована
модель сприятиме прийняттю зважених, інноваційних рішень державними
службовцями національних органів виконавчої влади щодо гармонійного
розвитку та децентралізування енергетичного сектору економіки та його
євроінтеграції.
Набув подальшого розвитку метод інтелектуалізації енергетичних
систем України, який, на відміну від існуючих, базується на розподіленні
мереж, відходу від посередників та переходу на пряму взаємодію із
контрагентами, обробленням, аналізуванням масиву нефінансової інформації,
що міститься в угодах, носить уніфікований вигляд, необхідний для учасників
енергетичного ринку, представників фінансового сектору, застосуванні «Smart
Grid» (електричної мережі, що включає оперативні, енергоощадні заходи,
поновлювані джерела енергії, ресурси забезпечення енергетичної ефективності
тощо). Впровадження в Україні електронного керування параметрами
електроенергії, виробництвом/розподіленням сприятиме реформуванню та
подальшому гармонійному розвитку енергетичної сфери економіки України, у
відповідності із європейськими регламентами і вимогами.
Удосконалено метод прогнозування загального кінцевого
енергоспоживання України для прогнозування обсягів енергетичних ресурсів з
метою використання його для побудови енергетичної політики, що, на

7
противагу існуючих, враховує такі змінні як економічну кон’юнктуру та
політичну ситуацію в країні.
Ключові слова: економічна політика, енергетична політика,
євроінтеграція, економічна політика у сфері енергетики, енергетичний баланс,
енергетична безпека, диверсифікування енергетичних ресурсів,
відновлювальні джерела енергії.