Інформація Коментарі (0)
Торговельно-економічні відносини України та Турецької Республіки: євроінтеграційний контекст
Торговельно-економічні відносини України та Турецької Республіки: євроінтеграційний контекст - Роман Коваленко
Дисертація
Написано: 2019 року
Твір додано: 19-10-2021, 17:35

Завантажити:

PDF

ВСТУП ............................................................................................................... 15
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ
ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН КРАЇН В УМОВАХ
СВІТОВИХ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ ............................................... 24
1.1. Теоретичні підходи до дослідження торговельно-економічних
відносин країн………………………………………………………………...24
1.2. Лібералізація торговельно-економічних відносин країн у процесі
розвитку міжнародної економічної інтеграції ............................................. 38
1.3. Методика дослідження торговельно-економічних відносин країн у
контексті світових інтеграційних процесів.................................................. 55
Висновки до першого розділу ...................................................................... 69
РОЗДІЛ 2 ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКО-ТУРЕЦЬКИХ
ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН У ПРОЦЕСІ
ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ ........................................................................................... 71
2.1. Передумови та еволюція співробітництва України та Турецької
Республіки з Європейським Союзом ........................................................... 71
2.2. Порівняльна характеристика соціально-економічного розвитку
України, Турецької Республіки та країн Євросоюзу ................................... 94
2.3. Асиметрія співробітництва України з Турецькою Республікою в
торговельно-економічній сфері .................................................................. 108
Висновки до другого розділу...................................................................... 127
РОЗДІЛ 3 ПРІОРИТЕТИ ТА МЕХАНІЗМ ПОГЛИБЛЕННЯ
УКРАЇНСЬКО-ТУРЕЦЬКИХ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ
ВІДНОСИН У КОНТЕКСТІ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ ...................................... 131
3.1. Прогнозна динаміка розвитку торговельно-економічних відносин між
Україною та Турецькою Республікою ....................................................... 131
3.2. Пріоритетні напрями розвитку торговельно-економічних відносин між
Україною та Турецькою Республікою ....................................................... 166
3.3. Механізм поглиблення українсько-турецьких торговельно-
економічних відносин в умовах євроінтеграції ......................................... 179
Висновки до третього розділу .................................................................... 194
ВИСНОВКИ .................................................................................................... 198
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..................................................... 202
ДОДАТКИ ....................................................................................................... 227
Коваленко Р.С. Торговельно-економічні відносини України та
Турецької Республіки: євроінтеграційний контекст. – Кваліфікаційна
наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук
за спеціальністю 08.00.02 – світове господарство і міжнародні економічні
відносини. – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
Міністерства освіти і науки України, Харків, 2019.
Дисертація присвячена поглибленню теоретико-методичних засад
дослідження особливостей розвитку торговельно-економічних відносин між
Україною та Турецькою Республікою в контексті європейської інтеграції
обох країн.
Під час роботи узагальнено теоретичні підходи дослідження
торговельно-економічних відносин та запропоновано схему торговельно-
економічних відносин між суб’єктами міжнародних економічних відносин;
визначено роль та місце торговельно-економічних відносин у процесі
міжнародної економічної інтеграції; акцентовано увагу на інституційному
аспекті забезпечення торговельно-економічних відносин у процесі
міжнародної економічної інтеграції; визначено особливості інтеграційних
процесів між країнами з різним рівнем соціально-економічного розвитку;
досліджено методичний апарат торговельно-економічних відносин у
контексті міжнародної економічної інтеграції та теоретичних основ
міжнародної торгівлі.
Удосконалено понятійно-категоріальний апарат дослідження
авторським уточненням терміну «торговельно-економічні відносини», який,
на відміну від існуючих, пропонується трактувати як систему обміну
матеріальними і нематеріальними продуктами праці: товарами, послугами,
інтелектуальною власністю між суб’єктами господарської діяльності на
двосторонній (білатеральній) або багатосторонній (полілатеральній) основі.
Вони здійснюються у всіх формах притаманним міжнародним економічним 3
відносинам таких як: міжнародні валютно-кредитні та фінансові відносини,
діяльність міжнародних економічних та фінансових організацій, міжнародна
інвестиційна діяльність, спеціалізація та кооперація виробництва, міжнародні
науково-технічні зв’язки, міжнародна міграція робочої сили, міжнародна
економічна інтеграція, але основною, вагомішою формою реалізації
торговельно-економічних відносин є міжнародна або зовнішня торгівля.
Механізмом реалізації торговельно-економічних відносин є система
міжнародного права, інструментом їх реалізації є міжнародні економічні
угоди, торговельні угоди та договори, кодекси та ін.
Запропоновано методичний інструментарій дослідження торговельно-
економічних відносин, який передбачає наступний алгоритм дій: аналіз
теоретичних підходів до дослідження торговельно-економічних відносин;
визначення ролі торговельно-економічних відносин у процесі розвитку
міжнародної економічної інтеграції; дослідження передумов та еволюції
співробітництва України з Турецькою Республікою в процесі європейської
інтеграції; порівняльну характеристику соціально-економічного розвитку
України і Турецької Республіки в умовах євроінтеграції; визначення
особливостей співробітництва України з Турецькою Республікою в
торговельно-економічній сфері; ідентифікацію сучасних та потенціальних
напрямів розвитку торговельно-економічних відносин між Україною й
Турецькою Республікою; розробку механізму вдосконалення українсько-
турецьких торговельно-економічних відносин в умовах євроінтеграції.
Проведений аналіз сучасного стану європейської інтеграції України та
Турецької Республіки засвідчив, що європейська інтеграція є магістральним
напрямом зовнішньоекономічної політики обох держав. Європейський Союз
є основним торговельним партнером як України, так і Турецької Республіки,
на що вказує позитивна динаміка і тенденція до збільшення товарообігу;
встановлено, що основними перешкодами набуття повноправного членства в
ЄС України і Турецької Республіки є: відповідність Копенгазьким критеріям, 4
рівень соціально-економічного розвитку; розвиток демократії та політичних
свобод.
У дослідженні було здійснено порівняльну характеристику соціально-
економічного розвитку України та Турецької Республіки, яка засвідчує, що
Турецька Республіка випереджає Україну за всіма макро- і
мікроекономічними показниками, зокрема, за таким узагальнюючим
показником економічного розвитку, як валовий внутрішній продукт, а також
у контексті європейської інтеграції було порівняно соціально-економічний
розвиток України та Турецької Республіки з країнами Європейського Союзу.
Аналіз структури й особливостей торговельно-економічних відносин
України та Турецької Республіки в контексті євроінтеграції встановив, що
українсько-турецькі торговельні відносини мають стійку тенденцію
розвитку, у 2017 році загальний обсяг торгівлі товарами та послугами склав
4,301 млрд дол. США. Головною особливістю зовнішньоторговельних
відносин України та Турецької Республіки є їх асиметричність, український
експорт має яскраво виражену сировинну спрямованість, структура експорту
та його обсяг не відповідає потенційним можливостям української
економіки. Український експорт до Турецької Республіки повинен бути
більш диверсифікований, у ньому повинні бути широко представлені
високотехнологічні та наукоємні товари з високим ступенем доданої
вартості.
Розроблено кореляційно-регресійну модель залежності українського
експорту товарів і послуг до Турецької Республіки від валового
внутрішнього продукту України й кореляційно-регресійну модель залежності
обсягів імпорту товарів і послуг до України з Турецької Республіки від
валового внутрішнього продукту України; запропоновано сценарний підхід
щодо прогнозу розвитку українсько-турецьких торговельних відносин, який
вбачає розвиток торговельно-економічних відносин між Україною та
Турецькою Республікою за базовим сценарієм і альтернативним (за умови
збереження докризових тенденцій в економіці України). 5
Визначено основні перспективні сфери торговельно-економічного
співробітництва між Україною та Турецькою Республікою й встановлено, що
найбільш перспективними галузями співробітництва є: військове та
безпекове співробітництво, зокрема, спільне виробництво військової техніки,
зброї, набоїв та продукції подвійного призначення, сприяння безпеці в
регіоні Чорного моря; аерокосмічне співробітництво, виготовлення літаків,
безпілотних летальних апаратів, супутників; розвиток інвестиційної
складової двосторонніх відносин; науково-технічна та освітня кооперація
українських та турецьких освітніх закладів та науково-дослідницьких
центрів; співробітництво в гуманітарній сфері.
У дослідженні запропоновано механізм вдосконалення торговельно-
економічних відносин між Україною та Турецькою Республікою в контексті
євроінтеграції; як основоположний чинник розвитку торговельних відносин
запропоновано створення зони вільної торгівлі між Україною і Туреччиною
та приєднання України до Пан-євро-середземноморської зони кумуляції
(Барселонського процесу), у розробленому механізмі запропоновано низку
рекомендацій щодо вдосконалення торговельно-економічних відносин таких
як: активізація стратегічного партнерства; розбудова інфраструктури
торговельних відносин; розвиток транспортного сполучення й зв’язку;
співробітництво в межах інституцій ЄС.
Практичне значення отриманих результатів дослідження знайшло своє
відтворення в роботі Департаменту економіки і міжнародних відносин
Харківської обласної державної адміністрації при підготовці аналітичних
матеріалів відносно поглиблення інституційного співробітництва України з
Європейським Союзом, а також розвитку двосторонніх торговельно-
економічних відносин між Україною та Турецькою Республікою на
загальнодержавному й регіональному рівнях, у контексті євроінтеграції
(довідка № 01-23/1213 від 30.03.2018 р.), Департаменту міжнародного
співробітництва Харківської міської ради при підготовці звітів щодо
зовнішньоекономічної діяльності міста та квартальних звітів щодо діяльності 6
Департаменту міжнародного співробітництва Харківської міської ради, а
також при підготовці аналітичних матеріалів до зустрічей керівництва міста з
іноземними делегаціями з питань розвитку міжнародних торговельно-
економічних відносин та співробітництва з Турецькою Республікою. (довідка
№ 179/01-01-26 від 19.03.2018р.), a також практичної діяльності ПрАТ
«ІСКОЖ-2000» – при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності (довідка
№ 320 від 21.05.2018 p.).
Ключові слова: торговельно-економічні відносини, міжнародна
економічна інтеграція, міжнародна торгівля, експорт, імпорт, інвестиції,
кореляційно-регресійний аналіз, прогноз, тенденція, механізм.