Глобальна інституціоналізація бізнес-діяльності у сфері міжнародного туризму

Лютак О.М. Глобальна інституціоналізація бізнес-діяльності у сфері
міжнародного туризму. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за
спеціальністю 08.00.02 «Світове господарство і міжнародні економічні
відносини» (29 – Міжнародні відносини). – ДВНЗ «Київський національний
економічний університет імені Вадима Гетьмана», Київ, 2017.
Дисертаційна робота виконана в Луцькому національному технічному
університеті.
У дисертаційній роботі проаналізовано та узагальнено методологічні
підходи до дослідження глобальної інституціоналізації бізнес-діяльності у
сфері міжнародного туризму. Здійснено інституційну ідентифікацію ринку
туристичних послуг на основі метотодологічних засад. Вперше сформовані
парадигмальні засади транснаціоналізації туристичної індустрії, на основі
виявлених ключових форм прояву транснаціоналізації на кожній стадії
відтворювального процесу, що системно впливають на якісну трансформацію
глобальних інститутів бізнес-діяльності у сфері міжнародного туризму та
досліджено конвергентні механізми інституційного забезпечення глобалізації
туристичної діяльності.
Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження
полягає у формулюванні автором нового концептуального підходу у
дослідженні процесів глобалізації туристичної бізнес-діяльності через призму
інституційної парадигми; розкритті рушійних сил, форм і напрямів
багатовекторної диверсифікації світового ринку туристичних послуг;
визначенні ключових детермінант трансформації його регуляторно-
інституційної системи; обґрунтуванні інституційних механізмів нарощування
міжнародної конкурентоспроможності туристичної галузі України.
Основні результати дисертаційної роботи, відзначені науковою новизною,
полягають у тому, що:
вперше: 3
- обґрунтовано глобальний характер транснаціоналізації туристичної
бізнес-діяльності через призму інституційної парадигми на основі конкретизації
ключових форм її прояву на кожній стадії суспільного відтворювального
процесу. Доведено, що результатом синергійної дії цих процесів є системна
транснаціоналізація і мереживізація і на їх основі – конвергенція національних
туристичних індустрій з формуванням глобального ринку туристичних послуг
та відповідним інституційним забезпеченням усіх стадій бізнес-процесів у
даній галузі;
- дано авторське трактування змісту глобальної інституціоналізації
туристичної бізнес-діяльності як процесу перетворення у стійкі інститути з
приводу виробництва і реалізації на міжнародному рівні туристичної послуги з
установленими правилами, нормами і саморегуляцією та ідентифіковано її
архітектуру як результат системної взаємодії універсальних ринкових
інститутів та специфічних, притаманних виключно туристичному ринку
інститутів неринкового характеру (візовий, міграційно-статусний,
транспортно-логістичний, інститут інформаційної презентації, надання
туристичної послуги у часі і просторі та ін.);
- встановлено різноступеневий характер включення національних
туристичних комплексів у глобальні туристичні мережі і вартісні ланцюги на
основі здійсненої кластеризації країн – продуцентів послуг за ключовими
показниками (згенерована туристичною галуззю додана вартість, частка
туристичної галузі у ВВП та сукупній зайнятості країн, в’їзний потік туристів,
вартість основних засобів туристичної сфери, сукупні капітальні і прямі
іноземні інвестиції у туристичну сферу, фінансові потоки на кожного туриста
та ін.) з використанням програмного продукту STATISTICA10.0.
удосконалено:
- теоретичні підходи до оцінки ролі й ефективності механізмів
інституційного забезпечення глобалізації туристичної діяльності
(організаційно-економічного, інфраструктурного, регуляторного, фінансового,
інвестиційного, кредитного, маркетингово-логістичного, страхового, 4
інформаційно-комунікаційного) через конкретизацію інструментарію кожного з
них, характеру дії та ступеня впливу на конвергенцію національних
туристичних систем;
- мультифакторний підхід до безпекового імперативу модернізації
інституційних регуляторів міжнародного туризму через розкриття глобальних
викликів міжнародній туристичній діяльності (природні катаклізми, конфлікти
на релігійній та етнічній основі, терористичні атаки, несумісність у способах і
моделях співжиття різних соціумів, кібератаки на суб’єкти ринку й особисті
дані туристів та ін.) та обґрунтування рекомендацій щодо розширення функцій
інститутів туристичного бізнесу;
- системний аналіз кількісних (динаміка обсягів вхідних та вихідних
туристичних потоків, валютних надходжень, обсягів інвестицій та ін.) та
якісних параметрів транснаціоналізації туристичної діяльності України
(географічна структура міжнародного туристичного потоку, організаційне
регулювання, нормативне забезпечення), який дав змогу виявити
вузькоформатний та слабоінтенсивний характер інтеграції у систему
міжнародної туристичної індустрії, визначити інструменти подолання даних
факторів;
- концептуальні положення щодо нарощування конкурентного потенціалу
вітчизняної туристичної індустрії на основі обґрунтування інноваційних
напрямів підвищення конкурентоспроможності туристичних підприємств в
умовах загострення глобальної конкуренції на туристичному ринку,
формування нових типів споживачів, диверсифікації продуктового портфелю,
планування та створення нових поліпшених туристичних пропозицій, пошук
нових цільових сегментів та способів задоволення потреб туристів.
набуло подальшого розвитку:
- теоретичні підходи щодо розкриття якісних особливостей формування
глобальних туристичних мереж (міжгалузевий і транстериторіальний характер,
колективна відповідальність операторів туристичного ринку за ризики і їх
фірмова гнучкість відповідно до ринкових змін, розчленування процесу 5
продування туристичних продуктів) на основі імплементації консорціумних і
конгломеративних механізмів міжнародної туристичної діяльності;
- термінологічний апарат щодо визначення економічного змісту категорії
«туристична послуга» як економічного блага особливого типу та специфічної
споживчої вартості процесу праці, що виражається у корисному ефекті,
здатному задовольнити інтереси індивідууму, яка споживається за місцем її
продукування у просторі і часі на основі мережевих каналів формування її
суспільної цінності;
- аналітична оцінка глобалізаційної диверсифікації світового
туристичного ринку через призму двох її вимірів: кількісного (нарощування
капіталізації ринку, формування якісно нових його сегментів, інтенсифікація
міжнародних туристичних потоків та ін.) та якісного (урізноманітнення
географічно-суб’єктної, продуктово-видової, інституційно-регуляторної,
технологічно-інструментальної структури ринку, зростання якості туристичних
послуг та ін.);
- підходи до характеристики емерджентних туристичних послуг за їх
видовою класифікаційною ознакою (нічний, пригодницький, пізнавальний,
медичний, шлюбний та ін.) та сегментацією глобальних центрів їх
продукування, сформованих на основі локальних конкурентних переваг – ціна,
клімат, сервісне обслуговування, ресурсний потенціал, креативний ресурс, якість
життя, концентрація фешн-індустрій, екологічний стан, імідж і бренд,
екзотичність;
- багатокритеріальна класифікація форм та інструментарію міжнародного
регулювання ринку туристичних послуг через призму визначених об’єктів
регулювання, рівнів, функцій, методів, яка виявила домінування глобально-
мережевої архітектури його регуляторно-інституційного механізму з постійним
розширенням кола функціональних компетенцій інститутів глобального
менеджменту;
- визначення інтеграційних важелів підвищення
конкурентоспроможності туристичної галузі України у системі дипломатичних 6
заходів, рекламно-іміджевих інструментів; організаційно-фінансових
механізмів.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні
положення і висновки, викладені автором у дисертації, є внеском у розвиток
теорії і практики міжнародних економічних відносин. Дисертація відкриває
можливості більш глибокого розуміння трансформації інституційного
забезпечення бізнес-діяльності у сфері міжнародного туризму. Основні
положення, викладені автором у дисертації, доведені до рівня методичних
розробок і прикладних рекомендацій, можуть слугувати науковою основою для
розроблення національної стратегії включення у глобальну туристичну систему.
Результати дослідження впроваджено у практичну діяльність Міністерства
економічного розвитку та торгівлі при вдосконаленні нормативно-правового
регулювання міжнародного туризму в Україні (довідка № 2756/014 від
01.02.2017); Волинської торгово-промислової палати в якості інформаційно-
аналітичної бази при підготовці матеріалів розвитку бізнес-інститутів у сфері
міжнародного туризму (довідка № 19-22/01-3/603 від 28.12.2016); Департаменту
інфраструктури та туризму Волинської обласної державної адміністрації при
розробці Стратегії розвитку Волинської області на період до 2020 року (довідка
№ 1920/183/2-16 від 16.12.2016); Управління туризму та промоції міста Луцька
при обґрунтуванні створення сприятливих умов для розвитку внутрішнього і
міжнародного туризму, туристичної та курортно-рекреаційної індустрії, для
провадження екскурсійної діяльності і розбудови матеріально-технічної бази
туристичної сфери (довідка № 38-8/145 від 22.12.2016); Волинського обласного
фонду підтримки будівництва при розробці стратегічних та оперативних
заходів щодо фінансування будівництва об’єктів туристичної інфраструктури
(довідка № 182/1 від 30.11.2016), Туристичного агентства «Поїхали з нами» при
розробці диверсифікованої інвестиційної політики реалізації туристичних
продуктів (довідка № 368/1/24 від 05.12.2016), ТОВ «Т-Плаза» при аналізі
туристичних потоків та стратегічних напрямів щодо поглиблення
транснаціоналізації туристичної діяльності (довідка № 49/17 від 11.04.2017); ТОВ «Туристична компанія «Менестіс» при обґрунтуванні модернізації
безпекових інституційних регуляторів міжнародного туризму (довідка № 18-
2016Т від 10.11.2016); Луцької міської громадської організації «Європейський
вектор Волині» при вдосконаленні методики розрахунку ефективності
реалізації заходів щодо нарощення використання туристичного потенціалу,
залучення міжнародних туристичних потоків, інституційного забезпечення
галузі (довідка № 301-12 від 20.12.2016), при реалізації проекту «ПЛ-НТУ:
Транскордонний обмін досвідом» IPBU.03.01.00-06-386/11-00, що
співфінансувався у рамках «Програми транскордонного співробітництва
Польща-Білорусь-Україна 2007-2013» (довідка № 28-3/386/11-00 від
15.01.2017).
Результати дисертації, викладені в авторській монографії та навчальних
посібниках з грифом МОН, були використані при розробці навчальних програм,
впроваджено у навчально-методичну діяльність при розробці робочих програм,
методичного забезпечення та викладання дисциплін «Міжнародний туризм»,
«Міжнародна інвестиційна діяльність», «Транснаціональні корпорації», а також
у процесі керівництва науковими роботами студентів, дипломними роботами
бакалаврів та магістрів (довідка № 1752-19-33 від 06.12.2016).
Ключові слова: глобалізація, глобальна інституціоналізація,
міжнародний туризм, бізнес діяльність, диверсифікація туризму, глобальні
туристичні мережі, готельні ланцюги, транснаціональні корпорації,
регуляторно-інституційний механізм, конкурентоспроможність туристичного
сектору, транскордонний туристичний кластер.