Корпоративні стратегії венчурного бізнесу США

Запроводюк А.В. Корпоративні стратегії венчурного бізнесу США. -
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за
спеціальністю 08.00.02 – світове господарство і міжнародні економічні відносини. –
ДВНЗ Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана,
Київ, 2017.
Дисертація присвячена дослідженню процесів, закономірностей розвитку і
механізмів корпоративного венчурного бізнесу в США.
У дисертації проведено комплексний аналіз теоретичних концепцій
корпоративного венчурного капіталу, досліджено сучасні підходи відомих
зарубіжних економістів до визначення сутності корпоративного венчурного бізнесу
та обґрунтувано власне визначення категорії «корпоративний венчуринг» як процес
фінансування корпораціями високоризикових технологічних проектів з метою
формування їх динамічних конкурентних переваг, забезпечення інноваційного
лідерства та стійких позицій на різних сегментах глобального ринку.
Автором запропоновано універсальну модель венчурного бізнесу корпорацій,
яка базується на системному підході щодо поєднання механізмів венчурного
інвестування, з одного боку, у внутрішні високоризикові проекти, а з другого – у
зовнішні стартапи високотехнологічних секторів, що забезпечує синергійний ефект
щодо управління талантами, отримання доступу до знань, технологій і навичок,
формування унікальних ключових компетенцій.
В роботі проведено ретроспективний аналіз еволюції корпоративного
венчурного капіталу і виокремлено п‘ять хвиль його розвитку за критеріями обсягу
венчурного інвестування; секторальної структури інвестицій; часткою
корпоративного сегменту ринку венчурного капіталу; домінуючими інструментами
реалізації венчурного бізнесу: І - (1960-1970 рр.) – зародження; ІІ - (1980-1987 рр.) –
розвиток; ІІІ - (1990-2000 рр.) – пік; ІV - (2005-2008 рр.) – рецесія; V - (2012-3

дотепер) – ренесанс. Автором виявлено циклічний характер розвитку венчурної
індустрії та її чутливість до світових економічних процесів.
Дисертантом визначено сутність поняття «стратегія венчурного бізнесу» як
комплексної програми довгострокових дій бізнес-структур високоризикового
фінансування проривних технологій, спрямованих на забезпечення високого
конкурентного статусу, що включає фінансові джерела і механізми реалізації: пряме
і непряме, зовнішнє і внутрішнє інвестування; венчурні злиття і поглинання; спільні
підприємства.
Автором доведено, що в умовах формування четвертої промислової революції з
системною діджиталізацією усіх сфер людської життєдіяльності, всеохоплюючому
впливі штучного інтелекту, машинного самонавчання та інтернету-речей, стратегії
венчурного бізнесу є ефективним інструментом підвищення глобальної
конкурентоспроможності корпорацій, досягнення високих конкурентних позицій на
різних сегментах глобального ринку.
Проведено комплексну оцінку інвестиційного клімату країн за для
високоризикового інвестування за глобальним індексом привабливості країн для
венчурних та прямих приватних інвестицій. За допомогою кластерного аналізу
визначено чотири кластери країн з різним рівнем привабливості для венчурного
інвестування.
Доведено, що ефективне функціонування корпоративного венчурного капіталу
в економіці країн можливе передусім за таких сприятливих умов як: розвинена
інфраструктура фінансового ринку; високий рівень економічної активності;
ефективний захист прав інвесторів; високий рівень підприємницької культури та
широкі можливості розвитку підприємництва; ефективна система податкового
стимулювання; розвинений людський капітал.
На основі бенчмаркінгу результативності венчурної діяльності у регіонах США
обґрунтовано стимулюючий вплив корпоративного венчурного бізнесу на
підвищення конкурентного статусу регіонів та економіки США і виявлено пряму
кореляційну залежність: на регіональному рівні – між обсягом корпоративного
венчурного інвестування та зростанням ВРП, ВРП на душу населення, кількості
патентів, подушового доходу, чисельністю зайнятих; на національному рівні –
зростанням ВВП, витрат на дослідження та розробки, обсягу високотехнологічного
експорту. Доведено, що інтеграція венчурного бізнесу у регіональні екосистеми та
синергія інноваційної діяльності забезпечує корпораціям додаткові конкурентні
переваги: диверсифікація джерел генерування доходів; доступ до зовнішніх
інноваційних платформ; включення до глобальних ланцюгів доданої вартості.
Досліджено передумови транснаціоналізації корпоративного венчурного
капіталу США на основі конкретизації факторів, що стимулюють інтенсивність
потоків венчурного капіталу з США до зарубіжних країн (підвищення
привабливості інвестиційного клімату країн; формування сприятливого податкового
режиму для корпорацій; зростання глобальної пропозиції проектів з високим
потенціалом розвитку).
На основі порівняльного аналізу країн за обсягом їх часток у структурі
корпоративних інвестиційних угод визначено ключові потоки корпоративного
венчурного капіталу з США до зарубіжних країн (Китай, Великобританія, Канада та
Ізраїль).
Автором обгрунтовано пріоритетні напрями розвитку індустрії венчурного
інвестування в Україні через розробку і впровадження державної програми
підтримки та стимулювання венчурного бізнесу, яка передбачає захист інвесторів,
інтелектуальної власності, розвиток національної інфраструктури фінансового
ринку, формування сприятливого інвестиційного клімату для корпоративного
венчурного капіталу, участь у міжнародних венчурних асоціаціях, створення та
ефективне використання фінансових ресурсів державного венчурного фонду та його
регіональних представництв для реалізації національних проектів у сфері високих
технологій (аерокосмічних, штучного інтелекту, генної медицини, інтернету-речей,
нанотехнологій, 3D друку).
Ключові слова: венчурний капітал, корпоративний венчурний бізнес, венчурні
стратегії, корпоративний венчуринг, інноваційне лідерство, венчурні екосистеми.