Моделі посередництва на глобальному ринку продовольчих товарів

Рубан Т.С. – Моделі посередництва на глобальному ринку продовольчих
товарів. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за
спеціальністю 08.00.02 – світове господарство і міжнародні економічні відносини.
– ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима
Гетьмана». – Київ, 2018.
Дисертацію присвячено системному дослідженню посередництва на
глобальному ринку продовольчих товарів, виявленню його моделей, типів
посередників та обґрунтуванню національних пріоритетів розвитку міжнародного
посередництва на ринку продовольства.
У першому розділі досліджено генезис посередництва у міжнародній
економічній діяльності, визначено його місце у концепції глобального виробничо-
збутового процесу на ринку продовольства та запропоновано параметри
ідентифікації посередників на глобальних товарних ринках.
У другому розділі проаналізовано стан і тенденції глобального
продовольчого ринку, ідентифіковано домінанти розвитку посередництва та
тригери трансформації торговельної моделі посередництва у мережеву.
У третьому розділі проаналізовано динаміку та специфіку продовольчого
ринку України та схарактеризовано досвід посередництва в контексті глобального
виробничо-збутового процесу, обґрунтовано національні пріоритети розвитку
міжнародного посередництва на ринку продовольчих товарів.
Конкретні наукові результати, що характеризують новизну дослідження,
полягають у наступному:
вперше:
― у теоретичному концепті міжнародного економічного посередництва, що
базується на засадах глобального виробничо-збутового процесу запропоновано
новий підхід до його трактування, який враховує об'єктивні процеси поглиблення
міжнародного поділу праці з відповідним розвитком не тільки спеціалізації та 3
кооперації, але й фрагментації та мережевізації, що дало змогу: визначити модель
посередництва на глобальному товарному ринку як систему різнонаціональних
суб'єктів ринку та економічних взаємовідносин між ними на засадах сприяння
підвищенню ефективності процесу відтворення певних товарів; та виокремити
моделі торговельного і мережевого посередництва, які різняться: ключовою
функцією посередників (сприяння продажу товару – максимізація ефективності
мережі), типами посередників (збутові, купівельні – виробничі, збутові, сервісні
та купівельні), спеціалізацією (широка – вузька), фрагментацією (низька –
висока), характером господарських зв'язків (дискретні – мережеві), основним
типом договорів (двосторонні – багатосторонні), засадами діяльності
(нормативно-договірні – креативно-договірні), розповсюдженістю серед країн
(аграрні, індустріальні – постіндустріальні). Введено поняття профілю
посередника як формалізованої системи параметрів суб'єкта і його діяльності в
контексті взаємодії з іншими учасниками ринку та запропоновано створення
міжнародної системи кодування посередників з її приєднанням до системи GS1
Global Electronic Party Information Registry, що дасть змогу скоротити трансакційні
витрати суб`єктів міжнародного бізнесу на пошук контрагентів та прискорити
процес їх вибору, підвищити його аргументованість, забезпечити прозорість
міжнародних торгових операцій, залучити в міжнародний бізнес малі та середні
підприємства, пришвидшити створення виробничо-збутових мереж;
удосконалено:
― характеристику відомих та виявлених тригерів трансформації
торговельної моделі посередництва у мережеву з їх типізацією на цифрові
(«інтернет речей»; «big data»; доповнена та віртуальна реальність; блокчейн
тощо), фінансові (краудфандинг, ICO, онлайн розрахунки тощо), маркетингові
(економіка вражень, персоналізація тощо), суспільні («темне» суспільство,
економіка спільної участі, впливовість покоління мілленіалів тощо), виробничі
(поглиблення виробничого посередництва, 3D друк продуктів тощо), збутові
(омніканальність збуту, експансія онлайн торгівлі та ін.), логістичні (скорочення
тривалості доставки, поширення безпілотних транспортних засобів тощо); для 4
кожного типу посередників виокремлено новітні форми діяльності: виробничі –
повний аутсорсинг виробництва при збереженні контролю за маркетингом,
надання послуг користування 3D принтерами їжі; збутові – створення
маркетплейсів, використання соціальних мереж та мессенджерів, омніканальних
магазинів; сервісні – надання нових платіжних сервісів, послуги сектору
маркетингових технологій (МарТех), рішення для блокчейн та смарт контрактів з
функцією гарантування; купівельні – поширення голосових асистентів,
«розумних» речей;
― сутнісні підвалини періодизації розвитку міжнародного посередництва на
товарних ринках з виокремленням нових етапів та характеристикою засадничих
змін: І етап (XI тис. до н.е. – Х ст. н.е.) – зародження (поява найпростіших форм
посередників – купці, лихварі, міняйли, аукціони, ярмарки; зародження торгових
та грошових відносин, виникнення державного регулювання); ІI етап (ХІ –
ХVІІІ ст.) – інституційного становлення (поява організованих посередників –
регулярних ярмарок, гільдій купців, гільдійних союзів, спільних торговельних
подвір'їв, союзів міняйл, купецьких сходок, бірж, кредитних товариств;
формалізація та географічне розширення міжнародної торгівлі);
ІII етап (ХІХ ст.) – активного розвитку (трансформація посередників у більш
сучасні форми – торгові палати, контори аудиту та лізингу тощо; розповсюдження
виробничих посередників); ІV етап (ХХ ст.) – глобалізації (поява наднаціональних
посередників, формування ланцюжків виробничих та торгових посередників,
пріоритетність оффлайн міжнародного посередництва); V етап (початок ХХІ ст. –
до нині) – діджиталізації (експансія онлайн посередництва, інтернет речей,
доповнена і віртуальна реальність, використання «big data» та штучного
інтелекту);
набули подальшого розвитку:
― ідентифікація та комплексна характеристика особливостей глобального
ринку продовольства (прогнозованість, обумовлена детермінованістю обсягу
ринку показниками кількості населення та фізіологічними нормами споживання;
регіональна диспропорційність попиту та пропозиції продуктів харчування; 5
зростаюча гіперсегментованість ринку; значні втрати продовольства у виробничо-
збутовому процесі та домогосподарствах; висока концентрація виробництва та
міжнародної торгівлі продовольчими товарами; довгострокове лідерство групи
країн (США, Китай, Нідерланди та Німеччина) як в світовому експорті, так і в
імпорті; надконцентрація у товарній структурі міжнародної торгівлі продуктів
першої необхідності (рису, м'яса, молока)) та тенденцій його розвитку
(контраверсійне зменшення обсягів світового виробництва у грошовому
еквіваленті, загрозлива олігополізація пропозиції вхідної сировини, активізація
попиту на товари здорового харчування та готові до вживання продукти,
трансформація паттернів покупки та споживання, зниження залежності
виробництва від природних умов тощо);
― обґрунтування національних пріоритетів розвитку міжнародного
посередництва на ринку продовольчих товарів у розрізі визначених типів
посередників: виробничі – створення міжнародної платформи оренди виробничих
потужностей, поглиблення переробки товарів задля збільшення доданої вартості,
нарощення маркетингових компетенцій та використання міжнародного
виробничого аутсорсингу; збутові – суттєве покращення умов товароруху шляхом
інтеграції у міжнародні логістичні системи провідних продавців світу та
модернізації національної транспортної інфраструктури, застосування
маркетплейсів, інтернет магазинів, мессенджерів, чат ботів, соціальних мереж,
спеціалізованих додатків, онлайн платформ тендерних закупівель, інтенсифікація
«власного імпорту» мережами супермаркетів та їх перехід на омніканальний збут,
використання можливостей «big data»; сервісні – експорт ІТ, маркетингових та
МарТех послуг, використання смарт контрактів на блокчейн для підвищення
гарантій виконання умов договорів; купівельні – інтеграція у міжнародні
програми з розв'язання Глобальної продовольчої проблеми.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що ключові
теоретичні положення, практичні рекомендації та висновки, що сформульовані
автором за результатами дослідження, можуть слугувати методологічною базою
для вдосконалення міжнародного посередництва, зокрема українського, на глобальному ринку продовольства. Наукові розробки, висновки і практичні
рекомендації автора були використані Міністерством економічного розвитку і
торгівлі України в процесі розробки та виконання стратегічних планів діяльності
міністерства, а саме – стратегічних цілей для технологічного прориву, активізації
залучення інвестицій, заходів щодо підтримки та розвитку інноваційного бізнесу
та розробки плану дій щодо цифровізації економіки України (довідка № 3903-
06/41138-07 від 20.09.2018 р.).
Наукові здобутки автора було впроваджено ТОВ «МЕТРО Кеш енд Кері
Україна» при розробці маркетингового плану компанії на 2018 рік (довідка № 718
від 19.07.2018 р.); ПрАТ «Концерн Хлібпром» – для побудови екосистеми
партнерів компанії та оптимізації процесів розробки та запуску нових продуктів
маркетинговим департаментом в категорії кондитерських виробів у період 2015-
2016 рр. (довідка № 1058-01 від 10.10.2018 р.); ТОВ «Агентство ЮДІСІ» – в
практиці просування ліцензійної продукції клієнтів за кордон (довідка № 211
від 14.02.2017 р.); ТОВ «Малбі Фудс» – при розробці стратегічного плану
розширення експорту (довідка № 4/10 від 10.10.2018 р.).
Матеріали та результати дослідження впроваджено у навчальний процес
кафедри міжнародної торгівлі і маркетингу ДВНЗ «Київський національний
економічний університет імені Вадима Гетьмана» при викладанні дисциплін
«Міжнародна торгівля», «Міжнародний маркетинг», «Управління міжнародними
каналами розподілу» і «Управління міжнародним маркетингом» (довідка від
26.06.2018 р.)
Ключові слова: економічне посередництво; концепція глобального
виробничо-збутового процесу; моделі посередництва на товарному ринку;
профіль посередника; система кодування посередників; типи посередників;
глобальний продовольчий ринок; домінанти розвитку посередництва; національні
пріоритети розвитку міжнародного посередництва.