Фольклор субкультури скарбошукачів: особливості функціонування і специфіка тексту в українському та чеському середовищі

АНОТАЦІЯ

Панкова А.І. Фольклор субкультури скарбошукачів: особливості
функціонування і специфіка тексту в українському та чеському
середовищі. – На правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних
наук за спеціальністю 10.01.07 – фольклористика. – Інститут
мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН
України. Київ, 2018.

Скарбошукання як феномен культури та пов’язані з ним вірування і
фольклор досьогодні не мають цілісного наукового дослідження в
українській та чеській науці, зокрема, фольклористиці, не розроблено
єдиної методології збору досліджуваного матеріалу. Фольклорні тексти про
скарби та скарбошукачів переважно у невеликій кількості включені до
різножанрових фольклорних збірників, видань експедиційних матеріалів.
Інстинкт відкладання про запас, як один із базових, дозволив людям
вижити, породивши традицію закопування надлишків у землю, яка сягає
найархаїчнішого періоду в історії людської культури. Тема віднайдення
коштовностей та несподіваного збагачення завжди цікавила людину. Згадки
про скарби та їх пошуки знаходимо чи не в усіх міфологіях світу,
середньовічних літописах, хроніках, юридичних актах, а пізніше – у
друкованих фольклорних збірниках і газетних публікаціях.
Зі зміною соціальних умов життя, видозмінюються і форми фольклору
та способи його функціонування. За останні десятиліття спостерігаємо
поступове витіснення з народного побуту традиційних фольклорних жанрів
та заміну їх цілком новими формами і способами трансляції фольклору.
Актуалізуються візуальні та графічні форми поширення (плакати, графіті,
макроси, переписки на форумах). Відповідно змінюється і наукове 3



розуміння сучасного фольклору та способи його фіксації, переглядаються
ключові положення базових наукових термінів.
Дисертація є першим в українській фольклористиці всебічним
дослідженням фольклору субкультури скарбошукачів. У роботі до
наукового обігу вперше було введено корпус сучасних фольклорних текстів
представників субкультури скарбошукачів України та Чехії, що складається
з власних польових матеріалів, які стосуються скарбів та скарбошукання від
представників досліджуваної і спорідненої субкультур; фольклорних
текстів, зафіксованих у інтернет-мережі, у яких зберігається тісний зв’язок
із традиційним фольклором, народними уявленнями та віруваннями.
Вивчення феномену сучасного фольклорного тексту виявило ряд
протиріч, які перешкоджають розумінню та осмисленню великих пластів
фольклорних текстів і спричиняють відсутність однозначного трактування
сучасного фольклору. Необхідність подолання цих протиріч і визначила
актуальність дослідження – аналіз особливостей функціонування,
специфіки сучасних фольклорних текстів в українському та чеському
середовищі скарбошукачів, з’ясування їх спільних та відмінних рис,
презентація в мережі Інтернет тощо.
В ході написання роботи поставлено і розв’язано питання, що
стосуються фольклору скарбошукачів у контексті актуальних проблем
сучасної фольклористичної науки, висвітлення генетичних зв’язків із
традиційним фольклором.
Наукова новизна дисертаційної роботи полягає в тому, що:
- комплексно досліджено субкультуру скарбошукачів України та
Чехії;
- з’ясовано специфіку сучасного фольклорного тексту
скарбошукачів;
- виокремлено основні константи картини світу субкультури
скарбошукачів;
- введено до наукового обігу нові польові та архівні матеріали; 4



- складено і введено до наукового обігу словник сленгових термінів
спільноти пошуковців.
У роботі опрацьовано науково-методологічну базу теоретичних
досліджень сучасного фольклору та субкультур. Аналіз публікацій
українських та чеських вчених, що містять фольклорні тексти про скарби та
скарбошукання, показав, що масив досліджуваного традиційного
фольклорного матеріалу є достатньо великим за обсягом, відрізняється
різноманітними жанрово-тематичними характеристиками. Також було
проаналізовано джерела, що містять різноманітні матеріали (від юридичних
документів до газетних статей), а також фольклорні тексти що стосуються
скарбошукання і виявлено, що вони найчастіше не представляють яких-
небудь гіпотез і наукового аналізу. Зазвичай дослідники не йдуть далі
фіксації текстів. Тому досі цей матеріал не був систематизований,
відповідно проаналізований та критично осмислений. Сучасний фольклор
скарбошукачів узагалі не досліджувався ані українськими, ані чеськими
науковцями.
На даному етапі напрямок дослідження сучасного фольклору
субкультур у фольклористиці як науці характеризується недостатнім
ступенем вивченості. Вивчення субкультур в Україні хоч і має вже певну
історію, проте характеризується дещо однобокими підходами і потребує
досліджень і вивчень субкультур саме як складових суспільства з їх
складністю та різноманітністю. Субкультури зі специфічними картинами
світу є складовими елементами соціокультурної структури суспільства.
У роботі визначено місце фольклору про скарби та фольклору
субкультури пошуковців в традиційному та сучасному культурному
контексті. Дослідження показало, що питання форм і способів втілення
сучасного фольклору надзвичайно різноаспектне. Віртуальна комунікація
прискорює обмін новою інформацією, набутим досвідом, знаннями,
пошуком колег, і є своєрідним каталізатором розвитку субкультури. Також
завдяки їй дослідник може зібрати певним чином «зафіксовані» фольклорні 5



тексти, сліди актів комунікації членів субкультури. Внаслідок нового та
специфічного способу передавання інформації змінюється і спосіб
вираження цих знань: поруч з усним все більшої питомої ваги набуває
письмовий. Проведений аналіз засвідчив, що до традиційних способів
передачі знань додалися аудіовізуальні канали (зображення, макроси, аудіо-
та відеофайли). Комп'ютерна комунікація має у своєму арсеналі велику
кількість способів та форм передачі смислу, які потребують випрацювання
єдиної методології збору та вивчення.
З’ясування процесу виникнення сучасних фольклорних текстів
досліджуваної субкультури показало, що існує два типи взаємодії
фольклору та субкультури: фольклоризація субкультурних текстів та
використання традиційного фольклору сучасними субкультурами. У ході
дослідження було з’ясовано, що при аналізі різножанрових фольклорних
текстів скарбошукачів необхідно враховувати контекст як виконання, так і
побутування цього явища як феномену національної культури. Аналіз
сучасних текстів підтвердив, що у віртуальній комунікації теж присутні
контекстуальні аспекти: на першому рівні – ресурс, на якому розміщено
даний текст, на другому рівні – підрозділ (форум, тема та ін.), на третьому –
назва, у якій сконцентровано основний сенс тематики обговорення.
Проведено порівняльний аналіз українського та чеського
скарбошукацького середовища, причини його виникнення та особливості
реалізації. За специфічним видом діяльності було виділено скарбошукачів
як окрему особливу групу – «професійну субкультуру». Феномен
скарбошукацтва є надзвичайно давнім, проте виділяти окрему
скарбошукацьку субкультуру в Україні та Чехії слід з 90-х років ХХ
століття. Причиною формування скарбошукацтва як окремого
субкультурного явища став розвиток технічних засобів, а також
лібералізація законодавства.
Досліджувана спільнота характеризується високим ступенем
закритості в Україні та відкритістю у Чехії. Причина цього явища полягає у 6



зовнішньо-субкультурних чинниках, що існують в цих країнах. Насамперед,
це різниця в законодавчій базі: в Україні пошуковці оголошені поза законом
і їхня діяльність не регламентована законодавчими актами, в Чехії діє
нормативно-правова база, що регулює діяльність пошуковців, налагоджена
співпраця з офіційною археологічною наукою. Наслідком цього є й
відсутність у структурі чеської спільноти протиставлення з «білими»
археологами. В українській субкультурі скарбошукачів провідним є
протиставлення і поділ на «чорних» та «білих» археологів, коли перші є
представниками субкультури скарбошукачів, а другі – представниками
офіційної археологічної науки, що широко відображено у фольклорі
пошуковців.
Аналіз специфіки і особливостей функціонування сучасних
фольклорних текстів пошуковців України та Чехії показав, що досліджувана
субкультура скарбошукачів справді є достатньо розвиненою та продукує
власні тексти, які теж можна зараховувати до фольклорних. Водночас, серед
скарбошукачів обох країн використання текстів традиційного фольклору є
достатньо поширеним явищем. Продукування нових та використання
традиційних фольклорних текстів не є взаємовиключними, адже засвоєння
відбувається лише тому, що вони повністю вписуються у картину світу
пошуковців. Це свідчить про їх особливий тип світогляду, який має багато
точок перетину із традиційною народною культурою.
У даній роботі шляхом аналізу, зіставлення, виявлення спільних та
відмінних рис та з’ясування причин виникнення було досліджено специфіку
світоглядних констант, відображених у фольклорних текстах субкультури
скарбошукачів України та Чехії. Окрему увагу було приділено
особливостям специфіки структури та будови картини світу скарбошукачів
обох країн. В результаті проведеного аналізу було з’ясовано чому і яким
чином вона сформувалася, як втілюється у фольклорних текстах, яку
прагматичну функцію виконують останні.


Проведене дослідження показало, що картина світу субкультури
скарбошукачів викристалізувалася із чотирьох основних джерел:
індивідуальне (особистий життєвий досвід) та загальнокультурне
наповнення (напр. художні твори та фільми, тексти культури (сильний
вплив Біблії, національних епосів), традиційні знання (в т.ч. і фольклорних
текстів) та напрацьований субкультурний фонд знань. Ці складові
знаходяться у певній синкретичній єдності і розділити їх повністю
неможливо.
У роботі проаналізовано та виділено найважливіші опорні константи
картини світу субкультури скарбошукачів, що підтвердилося їхнім
багаторазовим використанням, реалізацією у різножанрових фольклорних
текстах представників спільноти.
Виділено основний макроконстантний фонд: поняття скарб як
макроконстанту-надбудову, а духа-покровителя скарбів і скарбошукачів,
постать скарбошукача, скарбошукання як процесуальну константу,
часопросторові константи знаходження скарбу, тварин і птахів у картині
світу пошуковців. Цінним для дослідження є не тільки аналіз сучасної
картини світу пошуковців, а й порівняння смислового наповнення опорних
констант, інформація про які міститься у традиційних фольклорних текстах,
із найдавніших доступних джерел. Продуктивним є порівняння
смислонаповнення основних констант скарбошукачів України та Чехії та
специфіки їх втілення у фольклорних текстах. Оскільки картина світу та її
складові відображають культурно-національний контекст.
Матеріал дисертаційного дослідження може бути використаний в
наукових студіях у галузі фольклористики, етнології, історії, краєзнавства
та археології, при підготовці узагальнюючих праць та лекційних курсів із
фольклористики України та Чехії.

Ключові слова: скарб, скарбошукання, субкультура скарбошукачів,
фольклор скарбошукачів, картина світу.