Крокви над табором. Нова Рябина

Збірка, видана друком в 1932 р. вже після арешту автора, складається з двох нарисів: власне "Крокви над табором" і "Нова Рябина", які оповідають про колгоспне будівнитцво в Сумській обл.

Хай читачів не шокує лояльний до радянської влади настрій цих творів, що виразно контрастує з тодішніми поетичними і пізнішими прозовими й публіцистичними творами Багряного. Письменник вже тоді потрапив в опалу, його цькувала радянська критика, твори заборонялися, а сам він був за крок від арешту (що й сталося навесні 1932 р.). Але поетові теж потрібно щось їсти.

Так цю збірку охарактеризував літературознавець Максим Балаклицький:

"Його перша проба публіцистичного пера – «Крокви над табором» – збірка з двох нарисів, що вийшла в Харкові 1932 року. Працюючи журналістом, Багряний 1931 року отримує редакційне завдання розповісти про успіхи колективізації. Це був час, коли арешти серед інтелігенції ставали нормою, а донос, за виразом Юрія Шереха, на десятиліття перетворився на головний літературний жанр.

Тож не дивуймося, що Іван Павлович тоді подав до друку нариси, де бадьоро повідомляв про нові досягнення «червоного» села. Це типові соцреалістичні твори, якими хотілося – ніде правди діти – просигналізувати про свою «вірнопідданість» режимові...це була замовна публікація, й молодий журналіст не міг поневажити редакційні (й партійні!) стандарти".

Балаклицький М. Сучасне прочитання соцреалістичної журналістики: публіцистичний цикл Івана Багряного "Крокви над табором" // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна / . - Х. : ХНУ - № 766 - 2007 - (Філологія ; вип. 51). - С. 214-217.

Але як би там не було, ці твори теж належать до творчого доробку Івана Багряного, а отже нам їх теж потрібно знати. Зрештою, вони передають дух епохи радянського режиму в період колективізації, тобто являють певну цінність з історичного погляду.