Біографічна культура і формування образу історичної особистості в американському суспільстві (поч. ХX – ХХІ століття)

Кошелєв А. О. Біографічна культура і формування образу історичної
особистості в американському суспільстві (поч. ХX – ХХІ століття). –
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за
спеціальністю 032 «Історія та археологія». – Київський національний
університет імені Тараса Шевченка, Міністерство освіти і науки України,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Міністерство
освіти і науки України. – Київ, 2020.
Вивчення та популяризація життєдіяльності окремої людини, її поведінки
та досвіду є соціально-сконструйованим феноменом. Суспільні норми та
цінності визначають фокус зацікавленості долею іншої особистості. Це можна
простежити як у способах зображення біографії, так і у визначенні конкретних
аспектів життя людини, які змальовуються в залежності від історичного
контексту. Герої біографії не є випадковим вибором своїх авторів. Вони
з’являються як результат складних культурних процесів у суспільстві і
виступають їхнім конструктом. Відтак, популяризації біографічних відомостей
життя історичних постатей, що реалізуються у різних форматах,
віддзеркалюють напрямки гуманітарного розвитку суспільства в різні історичні
періоди.
Отримані результати дослідження демонструють два важливі аспекти
розвитку американського суспільства впродовж поч. ХХ- поч. ХХІ століть:
специфіки формування колективної пам’яті громадян США та їхніх ціннісних
орієнтацій. Формування та трансформації образів історичних особистостей
розглянуті у ролі чутливого індикатора суспільних настроїв. Адже формуючи
своїх героїв або антигероїв, носії культури ретранслюють, насамперед,
аксіологічні орієнтири власної доби, до наслідування яких варто або не варто
прагнути.


3



В основні теоретичного підґрунтя дисертаційного дослідження лежить
концепт «культурної пам’яті» суспільства, який є одним з елементів більш
широкого явища «колективної пам’яті». Застосування цього теоретичного
інструментарію надало можливість охопити розвиток духовної сфери соціуму
та визначити його ціннісні орієнтири в історичній динаміці. Водночас
дослідження окремих явищ соціокультурного життя крізь призму «культурної
пам’яті» вималювало методологію роботи, застосування якої дозволило краще
розкрити проблематику дисертації.
Дослідження актуалізується використанням сучасних теоретичних
підходів під час його реалізації. Відтак робота здійснює свій внесок у розвиток
актуальних напрямків сучасних історичних студій і розширює теоретичні
горизонти вітчизняних практик історіописання. Додатково дослідження
розкриває специфічні елементи соціокультурного життя США впродовж
багатьох десятиліть історії і пропонує інструментарій вивчення одного з
аспектів колективної пам’яті американського суспільства. Водночас, ці підходи
дозволили дослідити ціннісні орієнтації американських громадян і політичної
еліти країни та з’ясувати вплив цього чинника на різні сфери життя держави. Зі
свого боку, отриманні данні дозволили краще зрозуміти механізми
гуманітарного розвитку країни і з’ясувати умови їхнього функціонування.
Фокус роботи зосереджений на формуванні образів історичних постатей у
суспільстві шляхом використання та адаптацій фактів їхньої біографії.
Враховуючи, що фактично кожне суспільство світу у той чи інший спосіб
використовує імена історичних особистостей для формування власної
колективної пам’яті, такий ракурс розгляду проблематики актуалізує її і для
сучасної української держави. Адже унікальний досвід американського
суспільства здатний надати окремі інсайди для розбудови демократичних
практик гуманітарного розвитку Україні.


4



Мета дисертації полягає у комплексному дослідженні умов формування
образів історичних постатей у колективній пам’яті громадян США та з’ясуванні
їхніх ціннісних орієнтацій в окремі періоди історичного розвитку держави.
Джерельну базу роботи формує широкий діапазон документів,
спроможних розкрити окремі аспекти проблематики дисертації. Частина
документів (статистичні дані, законодавчі акти, рішення судів тощо)
характеризується високим ступенем об’єктивності і є важливим емпіричним
підґрунтям роботи. Інша частина джерел персонального походження (інтерв’ю
або спогади) має більше суб’єктивної складової і вимагає обережних підходів
до масштабних узагальнень. Водночас ці джерела краще дозволяють
наблизитись до розуміння духовного життя американського суспільства
впродовж часу, визначеного хронологічними межами дисертації. Ще одна
категорія джерел (біографічні фільми) є специфічним масивом інформації, яка
відображає біографічну культуру суспільства в її рефлексії творчою
особистістю.
Ступінь розробленості проблематики дисертації також має певну
специфіку і зумовив розширення залученої історіографії за рахунок суміжних
напрямків і дисциплін. Біографічні дослідження і питання використання імен
різних історичних постатей у формуванні колективного сприйняття минулого
розроблялось в американській, західноєвропейській і вітчизняній академічній
спільноті не одне десятиліття. Ще з 1980-х років фокус історіографії поступово
почав змінюватись у бік досліджень ролі особистості в історичному процесі.
Паралельно розвивались студії, які розробляли проблематику розвитку
теоретико-методологічного інструментарію дослідження життєдіяльності
окремих постатей. Дещо меншою мірою розроблялась проблематика,
присвячена місцю образів історичних особистостей у культурній пам’яті,
зокрема американських громадян. Окремо для вирішення завдань дисертації
було залучено дослідницьку літературу, яка безпосередньо не пов’язана із
біографістикою та формуванням колективної пам’яті американського


5



суспільства. Однак цей корпус історіографії надав змогу розширити уявлення
про соціокультурний, економічний та політичний розвиток США впродовж
поч. ХХ – поч. ХХІ століть. Незважаючи на достатньо велику кількість праць,
присвячених окремим аспектам проблематики дисертації, на сьогоднішній день
існує дуже мало комплексних досліджень, які зосереджуються на умовах
формування образів історичних постатей у колективній свідомості громадян та
їхньої ролі у духовному і культурному житті американського суспільства.
У дослідженні показано, що суспільно-політичні, економічні та культурні
контексти, які встановилися у державі в окремі історичні періоди,
безпосередньо впливають на формування культурної пам’яті суспільства. У
демократичних країнах з глибоко вкоріненими традиціями ринкової економіки,
таких як США, колективне сприйняття минулого відбувається
децентралізовано і держава відіграє мінімальну роль у цьому процесі.
У роботі доведено, що окремі інститути американського суспільства,
виконують надважливу роль у формуванні культурної пам’яті громадян і
їхнього сприйняття історичних постатей. Зокрема, дослідження впливу
Голлівуду як одного з найбільш впливових центрів розповсюдження інформації
про минуле в США, засвідчило наявність усталених практик зображення
образів особистостей в американських біографічних фільмах.
Окремо встановлено, що важливу роль у конструюванні культурної
пам’яті громадян відігравали органи місцевого самоврядування та організації
громадянського суспільства. Підтверджено, що формування публічного
простору американських міст і наповнення його пам’ятниками історичним
особистостям відбувалось децентралізовано. Дослідження цього аспекту
проблематики засвідчило, що в різних регіонах країни формувалися власні
картини минулого. Це не означає, що в державі не існує точок перетину
уявлень про історичне минуле, однак великий акцент у формуванні публічного
простору місцевими громадами зумовлювався саме локальними особливостями.


6



Також обґрунтовано тезу про залежність сформованих образів окремих
історичних постатей від соціокультурного, політичного та економічного
контексту. Це твердження доведено на прикладі сприйняття американцями
пам’яті шістнадцятого президента США А. Лінкольна в різні історичні періоди
розвитку.
Положення та висновки дисертаційного дослідження можуть бути
використані в наукових студіях з соціальної та культурної історії США, у
підготовці монографій, статей, підручників, лекційних і спеціальних курсів з
цієї тематики. Додатково результати роботи можна використовувати для
формування державної гуманітарної політики, зокрема, з питань визначення
принципів політики історичної пам’яті в Україні та пошуку шляхів її найбільш
ефективного втілення.
Ключові слова: образ історичної особистості, колективна пам’ять,
культурна пам’ять, соціокультурна історія США, біографічна культура, ціннісні
орієнтації суспільства.