Політичні ідеї конституційного роялізму доби Англійської революції середини XVII ст.

Івченко О.С. Політичні ідеї конституційного роялізму доби
Англійської революції середини XVII ст. – Кваліфікаційна наукова праця
на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук
за спеціальністю 07.00.02 – всесвітня історія - Одеський національний
університет імені І.І. Мечникова; Чернівецький національний університет
імені Юрія Федьковича, Чернівці, 2021.
Дисертаційну роботу присвячено дослідженню особливостей
роялістської політичної думки Англії середини XVII ст., а саме – виявленню
та вивченню такого нового для вітчизняного англознавства напрямку, як
конституційний роялізм. Даний термін було запропоновано англійським
істориком Девідом Смітом для характеристики тих політичних мислителів,
що виступали за правління короля в парламенті, тобто обмеження
королівської влади за допомогою законів. Конституційний роялізм остаточно
сформувався напередодні Англійської революції в середині XVII ст. – а саме
в 1641 – 1642 рр., хоча витоки його сягають ще XV ст.
В дисертації вперше у вітчизняній історіографії досліджуються такі
наративні джерела, як політичні трактати Джона Бремхола, Генрі Ферна,
Джона Спелмена та Філіпа Хантона. Це дозволило скласти порівняльну
характеристику поглядів конституційних роялістів та парламентаристів на
основні проблеми державного устрою Англії. Виявлено, що представники
ідеї конституційного роялізму висловлювали ряд схожих ідей стосовно
системи управління державою, прав та обов’язків як короля, так і його
підданих, однак політичного об’єднання, окремої партії створити їм не
вдалося. Цієї мети не ставили перед собою ні ті особи, що намагались втілити
в життя основні положення ідеї конституційного роялізму, ні теоретики цієї
концепції. Уточнено основні ідеї, що дають можливість визначити
належність окремих мислителів до групи конституційних роялістів.


3



Досліджено причини та передумови формування цього напрямку політичної
думки. Встановлено, що теорія «змішаної монархії» по суті не були новою
для Англії XVII ст. Ідейні витоки її можна виявити ще в XV ст. в політичних
трактатах такого державного діяча, як Джон Фортеск’ю. З’ясовано подальшу
долю конституційних роялістів після страти короля: після смерті Карла І
теоретики ідеї конституційного роялізму припинили свою активну
діяльність. Набуло подальшого розвиту положення про питання королівської
прерогативи – надзвичайних прав короля, на які не міг претендувати
Парламент. Розширено уявлення про англійський абсолютизм початку XVII
ст., що характеризувався рядом специфічних ознак.
У вступі обґрунтовується актуальність теми, визначається об’єкт і
предмет дослідження та його хронологічні рамки, формулюються мета і
завдання, розкриваються методи дослідження, наукова новизна, практичне
значення і апробація одержаних результатів.
У першому розділі «Історіографія та джерельна база проблеми», який
складається із трьох підрозділів, визначається, що хоча тема політичної
думки доби Англійської революції середини XVII ст. і викликала
зацікавленість дослідників різних періодів, однак більшість з них
зосереджувались на аналізі парламентаристських ідей та поглядів.
Роялістській ідейній течії увага приділялась незначною мірою, а такому її
напрямку, як конституційний роялізм – не приділялась в принципі. В розділі
окреслено започаткування розробки теми, проаналізовано сучасну
історіографію, в основному зарубіжну. Проаналізовано джерела, які стали
основою для проведення дослідження. Всі вони розділені на дві групи.
Першу групу і основу джерельної бази дисертаційної роботи представляють
такі джерела, як політичні трактати англійських мислителів середини XVII
ст., що виступали з ідеєю «змішаної» монархії та прагнули правління короля
в парламенті. А друга група джерел представлена роботами англійського
короля Якова І. Охарактеризовано понятійний апарат дослідження.


4



Другий розділ «Соціально-політичні та ідейні умови виникнення та
формування конституційного роялізму» складається з п’яти підрозділів. У
першому підрозділі «Роль англіканської церкви в зміцненні влади короля»
розкривається значення духовенства як ідеологічної підтримки для
запровадження абсолютистських тенденцій в Англії на початку XVII ст.
Зазначається, що англіканська церква була, по суті, своєрідним
компромісним варіантом протестантизму. Компроміс цей став можливим в
результаті боротьби, що тривалий час вела англійська королівська влада з
політичними та економічними зазіханнями папського престолу. Другий
підрозділ «Сутність прерогативних прав монарха» присвячений розгляду
прав та привілеїв короля в Англії, досліджується явище «королівської
прерогативи» – надзвичайних прав монарха, що ставили його над законом.
Визначається, що існували різні види прерогативних повноважень короля,
що стосувались різних сфер життя суспільства.
Третій підрозділ присвячено розгляду абсолютистських ідей Якова І,
що знайшли своє відображення в таких трактатах короля, як «Істинний закон
вільної монархії» та «Bazilicon Doron». В своїх роботах Яків І одному тільки
монарху надає право законодавчої влади в державі і зовсім не говорить про
участь в ній парламенту. Суть вільної монархії, на думку автора, якраз у
тому, що вона повинна мати верховну юридичну владу над усіма своїми
підданими. Яків хотів зайняти таке ж положення, як і монархи континенту. В
четвертому та п’ятому підрозділах другого розділу висвітлюється як саме та
за яких умов відбувався процес загострення стосунків між королем та
парламентом та йде мова про так званий конституційний етап революції та
його значення для розвитку політичної думки Англії. Саме тоді – в 1641-1642
рр. – і виокремлюється ще одна політична ідея, яка в деякій мірі відрізнялась
як від абсолютистських, так і від парламентаристських – ідея
конституційного роялізму. Це теорія яскраво вираженого компромісного
характеру намагалась примирити протиріччя між короною та парламентом,
виступаючи за «змішану монархію», тобто правління короля в парламенті.


5



Третій розділ «Конституційний роялізм як ідейна течія»
зосереджується на окремих аспектах даного напрямку англійської політичної
думки. В період між 1630 р. та аж до спалаху громадянської війни в 1642 р.
за панування в суспільстві боролись три політичні напрямки: абсолютизм,
конституційний роялізм та парламентаризм. При цьому представники двох
напрямків – парламентаризму та конституційного роялізму – об’єднались в
боротьбі з абсолютистськими тенденціями. Проте як тільки постало питання
про королівську прерогативу, конституційні роялісти наполягали на тому, що
парламент не має права зазіхати на особливі права монарха. Парламентарі, з
іншого боку, наполягали на тому, що двом палатам парламенту необхідно
надати такі ж виконавчі права, які є у короля. Мова йшла про претензії
парламенту на затвердження обраних королем кандидатів на державні
посади. Перший підрозділ даного розділу присвячений ідейним витокам
теорії конституційного роялізму, які можна виявити ще в XV ст. в
політичних трактатах такого державного діяча, як Джон Фортеск’ю. У вченні
мислителя було започатковано надзвичайно міцну та довготривалу традицію
англійської політичної думки. Англійська державність сприймалася як
особлива «змішана» форма, чи «змішана монархія», як «правління короля у
парламенті». Другий та третій підрозділи присвячено проблемі оформлення
самої ідеї конституційного роялізму в 1641 – 1642 рр. та характеристиці
їхньої позиції в період наростання конфлікту в 1642-1649 рр.
Четвертий розділ «Політичні ідеї Джона Спелмена та Філіпа
Хантона: у межах та поза межами роялізму» присвячений порівнянню
поглядів одного з найяскравіших представників теорії конституційного
роялізму Джона Спелмена з поглядами такого видатного представника ідеї
парламентаризму як Філіп Хантон. Порівнюються погляди на походження
влади монарха, уявлення про обмеження королівських прав, функції короля
та парламенту в управлінні державою. Крім того, порівнюються ідея Джона
Спелмена та Філіпа Хантона про можливість повстання проти влади короля.
При цьому зазначається, що представники обох напрямків політичної думки


6



залишались вірнопідданими короля, визнавали божественне походження
влади монарха і сперечалися виключно з питань розширення королівської
прерогативи. Проте саме ці розбіжності в поглядах не дали можливості
конституційним роялістам та парламентаристам вирішити свої протиріччя і
об’єднати свої зусилля для збереження монархії в Англії в середині XVII ст.
Основні результати дисертаційного дослідження викладені у
висновках. Зокрема, аналіз соціально-політичних та ідейних передумов
виникнення та формування ідеї конституційного роялізму доводить думку
про те, що тільки в тих умовах, які склались в Англії в середині XVII ст.
могла виникнути така ідейна течія політичної думки як конституційний
роялізм. Важливе значення в зміцнення влади короля в Англії відігравала
англіканська церква і цей момент підкреслювався всіма представниками
конституційного роялізму.
Влада короля в Англії була обмежена законом; проте обмеження це
було виключно добровільним і питання, щоб обговорювалось, полягало в
можливостях монарха реалізовувати свою королівську прерогативу –
надзвичайні повноваження, що ставили його над законом в окремих
випадках. Роялістська політична думки періоду Англійської революції була
представлена двома течіями – тими, хто виступав за зміцнення королівської
влади та тими, хот прагнув так званої «змішаної монархії». Ідейні витоки
теорії конституційного роялізму з’явились ще в XV ст. в роботах такого
видатного політичного мислителя як Джон Фортеск’ю.
Порівняння думок Джона Спелмена як одного з найяскравіших
представників концепції конституційного роялізму та представника ідеї
парламентаризму – Філіпа Хантона показує, в чому вони співпадали (в
питаннях церкви, верховенства влади монарха), а в деяких випадках -
значною мірою відрізнялись (мова йде, перш за все, про погляди мислителів
на місце Парламенту в політичній структурі).
Головний висновок роботи: в 40-х роках XVII ст. в умовах загострення
стосунків між королем та парламентом, англійська політична думка була


7



представлена не тільки такими напрямками, як абсолютизм та
парламентаризм. Напередодні революції виокремлюється ще одна течія, що
носила яскраво виражений компромісний характер і її головною метою було
примирення двох вороже налаштованих одна до одної теорій – абсолютизму
та парламентаризму, що виникли в результаті протистояння короля та
парламенту. Концепція конституційного роялізму лежить в основі сучасної
системи управління Великою Британією.
Практичне значення дослідження зводиться до того, що воно дає
уявлення про роль королівської влади та державних інститутів в період
Англійської революції й дозволяє виділити основні ознаки розвитку
англійської абсолютної монархії в цілому. Матеріали роботи можуть бути
використані при вивченні таких тем з історії раннього нового часу:
«Королівська влада та управління в Англії ХVIІ століття»; «Революція в
Англії». Результати дослідження можуть стати принагідними в розробці
важливих теоретичних положень щодо діяльності державних установ епохи
раннього абсолютизму в Західній Європі в цілому та узагальненні досвіду
організації суспільного життя за умов правління «змішаної» монархії.
Ключові слова: англійська революція, роялізм, «змішана монархія»,
конституційний роялізм, король, парламент, династія Стюартів, королівська
прерогатива.