Історико-культурний контент інформаційно-аналітичного тижневика «Дзеркало тижня. Україна» (2004–2019 рр.)

Мадей А.С. Історико-культурний контент інформаційно-аналітичного
тижневика «Дзеркало тижня. Україна» (2004–2019 рр.). – Кваліфікаційна
наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук із соціальних
комунікацій за спеціальністю 27.00.04 – теорія та історія журналістики.
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Міністерство
освіти і науки України, Київський національний університет імені Тараса
Шевченка, Міністерство освіти і науки України, Київ, 2020.
У роботі окреслено тлумачення ключових понять дослідження –
«культурна журналістика» та «арт-журналістика» – у широкому значенні та у
вузькому значенні; встановлено, що у вузькому значенні «арт-журналістика» є
синонімом до поняття «мистецька журналістика»; з’ясовано, що в українських
наукових колах та в професійному середовищі журналістів-культурників більш
прийнятий термін «культурна журналістика», складники якого – «мистецька
журналістика» й «театральна журналістика». Традиційним є поняття «історична
журналістика», яка охоплює матеріали історичної тематики, які можуть бути
опубліковані і в розділі «Культура».
За допомогою методу «дерева проблем» на основі моніторингу
опублікованих думок українських редакторів та журналістів-культурників та
проведеного первинного експертного опитування редакторів та журналістів
тижневика «Дзеркало тижня. Україна» з’ясовано, що основна проблема
культурної журналістики – її функціонування за залишковим принципом,
наслідки якої для видання – несерйозного ставлення до матеріалів культурної
тематики та заміна їх симулякрами – гламуром, шоу-бізнесом, світським
життям; наслідки цієї проблеми для суспільства – примітивізація смаків та
зниження інтелектуального рівня читацької аудиторії, зміна ціннісних
орієнтирів та назрівання світоглядних конфліктів.
З’ясовано системні причини проблеми функціонування культурно-
історичної тематики за залишковим принципом – застаріла редакційна


3



політика, яка базується на двох інших проблемах – застарілих стандартах,
зокрема щодо відсутності авторської позиції в журналістському тексті, та
жанрово-тематичних «рудиментах», зокрема описах подій чи подання
культурної тематики лише в новинах; інша системна причина – некваліфіковані
журналісти-культурники, чому сприяє непрестижність та неприбутковість
професії журналіста-культурника.
Визначено дві тенденції щодо висвітлення історичного контенту в
українських масмедіа – позитивна тенденція «олюднення» матеріалів та
негативна тенденція яскраво вираженої суб’єктивності в описі історичних
подій.
На основі жанрово-тематичного аналізу історико-культурного контенту
тижневика «Дзеркало тижня. Україна» встановлено кореляцію історико-
культурної тематики з визначальними суспільно-політичними подіями в
українській державі: у найскладніші роки (Помаранчева революція,
Євромайдан) матеріалів було найбільше, натомість у відносно спокійні
суспільно-політичні часи та проукраїнської політики чинного президента –
кількість матеріалів зменшувалася.
Встановлено, що жанровою домінантою історико-культурного контенту
тижневика «Дзеркало тижня. Україна» за якісними показниками є жанр
інтерв’ю як інструмент у комплексному розкритті образу респондента – носія
національних цінностей свого народу та лідера громадської думки. Загалом
жанрова палітра матеріалів історико-культурного спрямування представлена в
тижневику таким чином: перше місце посіли жанри-мікси, друге – художньо-
публіцистичні жанри, третє – аналітико-публіцистичні жанри й останнє –
інформаційно-публіцистичні жанри.
Особливості редакційної політики тижневика «Дзеркала тижня. Україна»
щодо персоналізації авторів в історико-культурному контенту полягають у
такому: досвідчені редактори відділів ретельно добирають авторів, виходячи з
їх вузької спеціалізації, що ґрунтується на їх професійних навичках, доступу до
відповідних джерел інформації, практичній діяльності. Водночас видання має


4



досвідчених спеціальних кореспондентів, які готують матеріали з будь-якої
історико-культурної тематики. І позаштатні журналісти, і спецкори готують
матеріали з культурно-історичної тематики, актуально, об’єктивно, оригінально,
яскраво, наближено до читача, і разом з тим – толерантно й неупереджено.
Основними принципами донесення історико-культурної проблематики до
аудиторії є аналогія з минулим та актуалізація, толерантність, об’єктивна
критика, відповідь на виклики часу, «олюднення» публікацій.
Вагомою складовою історико-культурного контенту тижневика є
висвітлення життя і діяльності особистостей – відомих українських та
зарубіжних історичних та культурних діячів. Перш за все, це стосується жанрів
інтерв’ю та портретних нарисів. За 2004–2019 рр. у «Дзеркалі тижня. Україна»
надруковано 555 матеріалів теми «Постаті».
Професійну діяльність журналістів над портретним матеріалом базовано
на таких підходах: висвітлення найважливішого через спостереження за
поведінкою героя; відзначення парадоксів долі; залучення образних асоціацій і
наочних епізодів; актуалізація портретного матеріалу, проведення аналогій між
життям, діяльністю особистості й сучасністю. Тож персоналізація значної
частини історико-культурних матеріалів тижневика дає можливість яскраво
подати авторську позицію, розкрити авторське «я», що відповідає потребам
сучасного суспільства щодо «олюдненої журналістики».
На підставі проведеного дослідження встановлено, що інформаційно-
аналітичний тижневик «Дзеркало тижня. Україна» є зразковим прикладом
якісного історико-культурного контенту на рівні редакційної політики щодо
авторів і героїв, тематики й жанрів. При цьому відзначено значний недолік
цього якісного видання – брак мультимедійності.
З’ясовано, що під час трансформації концепт «національна ідея»
реалізується у міфологемах та ідеологемах. Це є одним із суттєвих чинників, що
визначає роль історико-культурного контенту тижневика як формотворчого
чинника національної свідомості.
Найбільш визначальними міфологемами тижневика є міфологема


5



Майдану (пізніше трансформована у міфологему Євромайдану), а також
міфологема сильного лідера, яку представлено трьома основними видами: лідер
– уособлення демократичних підходів і чесного вибору, лідер, який відстоює
європейський вибір України, лідер, який протидіє зовнішнім і внутрішнім
антидемократичним посяганням. Встановлено, що міфологеми Майдану та
Євромайдану виявилися ідейно більш міцними та стабільними, ніж міфологема
сильного лідера.
Серед сучасних соціальних ідеологем у «Дзеркалі тижня. Україна» є як
глобальні, розраховані на тривалу перспективу – «Україна – це Європа», «Схід і
Захід – разом!», так і досить короткотривалі – «Україна без “йолки”, Різдво без
Януковича» (була актуальна лише кілька місяців).
Визначено основні підходи, на основі яких реалізується місія історико-
культурного контенту «Дзеркала тижня. України» як формотворчого чинника
національної свідомості українців: патріотизм, відродження та розвиток
опозиційності, сповідування толерантності та виваженості, інтелігентна подача
матеріалів, спонукання до аналізу, міркувань, популяризація глибокої
національної самосвідомості та водночас великої поваги до представників
різних національностей, культур, віросповідань.
Ключові слова: інформаційно-аналітичний тижневик «Дзеркало тижня
Україна», історико-культурний контент, метод «дерево проблем», тематика,
жанри, концепт «національна ідея», ідеологема, міфологема.