Становлення та розвиток інституту місцевого самоврядування в Україні (1990 – 2020 рр.): історичний аспект

Кругляк Д.М. Становлення та розвиток інституту місцевого
самоврядування в Україні (1990 – 2020 рр.): історичний аспект. –
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі
знань 03 «Гуманітарні науки» за спеціальністю 032 «Історія та археологія». –
Київський національний університет імені Тараса Шевченка; Київський
національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2020.
Місцеве самоврядування є одним із ключових інститутів
громадянського суспільства, що забезпечує право та змогу суспільства
безпосередньо та через представницькі органи місцевого самоврядування
здійснювати управління суспільними справами в інтересах місцевого
населення. Попри глибокі демократичні традиції, усталення сучасної моделі
місцевого самоврядування в Україні тісно пов’язане з транзитивними
процесами. На перехідному етапі державного будівництва радянська
вертикаль державного управління поступово трансформувалась у сучасну
демократичну систему органів влади та місцевого самоврядування. Разом із
тим, в процесі демократизації держава успадкувала деякі елементи
радянської системи, синкретично поєднавши їх із сучасними інститутами
демократії. Відтак, динаміка інституціоналізації місцевого самоврядування в
Україні виражає дихотомію централізаційних і децентралізаційних тенденцій
у контексті переходу від тоталітаризму до демократії.
Отримані результати дослідження демонструють становлення та
розвиток інституту місцевого самоврядування в Україні у 1990 – 2020 рр. і
взаємозв’язок специфіки формування національної моделі місцевого
самоврядування та суспільно-політичного контексту державотворення у
відповідний історичний період.
В якості теоретичного підґрунтя роботи виступають концепти
«транзитивного суспільства» та «транзитивної держави», що розкривають
інституційний розвиток місцевого самоврядування у вигляді трансформації


3



від тоталітарного соціалізму до становлення структур громадянського
суспільства. Водночас залучення сучасних концепцій модернізації та
соцієтальної трансформації постмодерних суспільств сприяло поглибленню
дослідження перехідного періоду в системі організації місцевої влади в
Україні та дозволило краще розкрити проблематику дисертації.
Актуальність теми дисертаційного дослідження зумовлюється
тривалим пошуком оптимальної моделі вітчизняного місцевого
самоврядування, реформуванням інституту місцевого самоврядування у
відповідності до об’єктивних історичних та політико-правових змін у
державному житті України на етапі переходу від авторитаризму до
демократії. Розвиток місцевого самоврядування тісно пов’язаний із цілим
рядом глобальних, загальнодержавних, регіональних та локальних тенденцій
історичного розвитку. Попри значущість інституційної історії як одного з
важливих напрямків світової історичної науки подібна проблематика
лишається досить спорадично опрацьованою в українській науковій думці,
через інтердисциплінарність питань та континуїтет державотворчих процесів.
Мета дисертації полягає в тому, щоб на основі історичного аналізу
існуючих наукових розробок і широкої джерельної бази всебічно дослідити
становлення інституту місцевого самоврядування в Україні, динаміку та
значення інституційних змін у контексті переходу від тоталітаризму до
демократії, проаналізувати причини, характер і результати реформи
децентралізації.
Джерельну базу роботи складають документи й матеріали, покликані
висвітлити окремі аспекти проблематики дисертації. Серед основних типів
джерел, які використано у дослідженні, варто зазначити нормативно-правові
акти (вітчизняні та міжнародні), документи установ і організацій,
публіцистичні джерела, періодичні видання, біографічну та мемуарну
літературу, аналітичні звіти, соціологічні опитування та вебресурси.
Більшості джерел з досліджуваної тематики притаманний високий рівень
цифровізації, що неодмінно сприяє якнайповнішому розкриттю проблеми.


4



Зважаючи на міждисциплінарність проблематики дисертації, можемо
засвідчити наявність широкого кола досліджень місцевого самоврядування,
специфіка яких, однак, полягає в тому, що, як правило, предметом вивчення
дослідників є правові, політологічні, соціологічні, аксіологічні та інші
аспекти. Історичний аспект дослідження місцевого самоврядування
здебільшого має розвиток у якості нарисів та ілюстрацій вужчого
предметного поля, або в якості складових розгляду більш масштабних
проблем державотворення, суспільно-політичної та публічної історії. Серед
найбільш досліджених сторін проблематики залишаються особливості
нормативно-правового регулювання місцевого самоврядування,
адміністративно-територіальний устрій та історія конституційного процесу в
Україні. Останнім часом фокус історіографії зосереджений на вивченні
державотворчих процесів, починаючи з 1991 року, військової та політичної
історії у контексті боротьби за суверенітет, незалежність та територіальну
цілісність України. Особливо актуальними в цьому контексті є студії
історичної регіоналістики та інституційної історії. Попри значну кількість
праць, присвячених окремим аспектам проблематики дисертації, наразі існує
небагато комплексних досліджень, які фокусуються на особливостях
побудови й трансформації інституту місцевого самоврядування у
посттоталітарному суспільстві, вивченні спроб і результатів його розвитку та
реформування.
У дослідженні проаналізовано зміну суспільно-політичної парадигми
щодо місцевого самоврядування, від сприйняття, крізь призму радянських
принципів організації державної влади, до сучасних уявлень про місцеве
самоврядування як інституту демократії та громадянського суспільства.
Особлива увага приділена проблемі поєднання пострадянських та
демократичних засад у системі організації влади в Україні.
У роботі показано еволюцію інституту місцевого самоврядування в
ході демократичних перетворень у суспільстві. Зокрема, розкрито
організаційні особливості місцевого самоврядування на різних етапах


5



державотворення, показано причини, зміст та наслідки зміни уявлень про
оптимальну модель організації влади на місцях, взаємозв’язок цих змін із
суспільно-політичними, міжнародними та економічними процесами.
Окрема увага приділена дослідженню специфіки реформування
інституту місцевого самоврядування в Україні у контексті трансформацій
перехідного періоду. З’ясовано особливості адміністративно-територіальної
та управлінської реорганізації місцевих і регіональних влад у ході реформи
децентралізації. Отримані дані дозволили прослідкувати витоки реформи,
фактори, що впливали на її підготовку та перебіг. На особливу увагу
заслуговують факти, що свідчать про негативні наслідки несвоєчасної
децентралізації, розвиток дисоціативних тенденцій, появу диспропорцій
регіонального розвитку тощо. З огляду на те, що такі задачі досі не можна
назвати розв’язаними, а держава бореться за відновлення територіальної
цілісності, такий кут розгляду проблеми дозволяє ширше поглянути на
історичний контекст державотворення.
Також обґрунтовано тезу про взаємозалежність між централізаційними
та децентралізаційними тенденціями розвитку влади з одного боку й
динамікою інституціоналізації місцевого самоврядування з іншого. Таким
чином показано, що сталість інституційного розвитку місцевого
самоврядування як складової демократичних перетворень – запорука безпеки
і стабільності в державі.
Положення та висновки дослідження можуть бути використані при
розробці нормативних і спеціальних курсів із новітньої історії України,
історії держави та права, політології, юриспруденції, у працях з галузі
публічного управління та адміністрування, при підготовці державних
службовців, у наукових студіях з історії державотворення та місцевого
самоврядування, у підготовці монографій, статей, підручників та навчальних
посібників із зазначеної тематики. Крім цього, результати роботи можуть
бути використані для формування державної політики в галузі державного


6



управління та місцевого самоврядування, подальшого реформування галузі у
контексті децентралізації влади.
Ключові слова: місцеве самоврядування, муніципальна система,
інститут місцевого самоврядування, місцеві вибори, органи місцевого
самоврядування, місцева рада, місцева державна адміністрація,
демократизація, децентралізація, Європейська хартія місцевого
самоврядування, трансформація, транзитивне суспільство, транзитивна
держава.