Місця національної пам’яті в сучасних українсько-польських взаєминах (1991 – 2018 роки)

Нінічук А.В. Місця національної пам’яті в сучасних українсько-
польських взаєминах (1991 – 2018 роки). – Кваліфікаційна наукова праця на
правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за
спеціальністю 07.00.01 – Історія України. – Східноєвропейський національний
університет імені Лесі Українки; Чернівецький національний університет
імені Юрія Федьковича.
У дисертації досліджено вплив місць національної пам’яті українців та
поляків на сучасні міждержавні відносини України та Республіки Польща та
міжнаціональні взаємини сусідніх народів. Історичне сусідство українців та
поляків далеко не завжди характеризується як добросусідські відносини двох
націй. На порубіжних територіях часто спалахували міжнаціональні
конфлікти, або ж обидва народи виявлялися втягнутими у такі глобальні
суперечки як Перша та Друга світові війни, пережили період радянського
тоталітаризму. Саме тому, спільна історія сусідніх українського та польського
народів, сповнена трагізмом і втратами, численними прикладами
міжнаціонального протистояння, які, як наслідок, постали місцями
національної пам’яті по обидва боки українсько-польського кордону.
Історична пам’ять суспільств проявляється не лише через численні
історико-суспільні стереотипи, що широко побутують у сучасних
українському та польському суспільствах, але й мають матеріальне та
візуальне уособлення через місця національної пам’яті. Візуальний компонент
історичної пам’яті включає: монументи, пам’ятні знаки, меморіальні
комплекси, визначні архітектурні споруди, музейні експозиції й окремі
меморіальні речі, цвинтарі загалом чи певні поховання, тощо. Вказані
матеріальні об’єкти вважаються найвидовищнішою і найнаочнішою формою
пам’яті індивіда та суспільства загалом.
Автор аналізує формування державної політики пам’яті в Україні та у
Республіці Польща, а також її вплив на сучасні міждержавні відносини,
досліджує ґенезу українсько-польських суперечок та суспільно-історичні 3

стереотипи українців та поляків по відношенню одні до одних. З’ясовано, що
у свідомості українського та польського суспільств існує чимала кількість як
негативних, так і позитивних суспільно-історичних стереотипів, які
формувалися впродовж століть і є, доволі, стійкими у історичній пам’яті обох
народів. Поряд із цим, історична пам’ять піддається трансформаціям, що
пов’язані із формуванням державної політики історичної пам’яті, політичними
маніпуляціями.
Вивчено проблеми, які постали перед істориками України та Республіки
Польща щодо узгодження спільної історії та міжнаціонального примирення
90-х років ХХ – початку ХХІ століття. Не дивлячись на численні розходження
і суперечки, науковій еліті сусідніх країн вдалося випрацювати спільне
бачення із більшості складних питань, згладивши у такий спосіб найгостріші
суперечки.
Особливе місце у дослідженні посідає проблема меморіалізації та
героїзації національної історії, що щораз викликає суперечки та гучний
суспільний резонанс, як у Польщі, так і в Україні. Це пов’язано із тим, що
кожна із націй має своїх героїв, які, доволі часто, боролися за утвердження
власної державності на одних і тих же теренах, обстоюючи свої національні
інтереси. До таких резонансних незгод слід віднести суперечки навколо
цвинтаря Орлят у Львові, героїзацію С.Бандари, меморіалізацію Волинської
трагедії, проблеми облаштування та опіки над місцями національної пам’яті
міжвоєнної доби.
Простежено певну періодичність у загостренні суспільно-політичного
дискурсу щодо характеру та кількості жертв міжнаціонального українсько-
польського протистояння 1943-1944 років на Волині. Доведено, що гострий
суспільно-політичний резонанс щораз припадає на чергові сумні річниці
Волинської трагедії: 60-ту, 70-ту та 75-ту. Окрім того доведено, що
суспільний дискурс в Україні та Польщі навколо суперечливих сторінок
історії та місць національної пам’яті, пов’язаних із нею має виразне
узалежнення від політичної волі правлячих еліт, рівно ж, як і від бажання 4

порозумітися. Науковці України та Республіки Польща зробили величезний
вклад у налагодження міжнаціонального примирення та порозуміння, звівши
на кінець 90-х років ХХ століття гостроту дискусій до примирливої риторики.
Вагомою у цьому плані була, також, роль Президентів обох країн
А.Кваснєвського та Л.Кучми. Однак, досягнутого результату не вдалося
зберегти, що яскраво проілюстрували події 2013 – 2016 років. Переведення
наукового та суспільного дискурсу у політичну площину нині правлячою
партією «Право і справедливість» обнулило досягнуті результати
Окрім того, вплив місць національної пам’яті на сучасні українсько-
польські взаємини узалежена, великою мірою, і від правдивої,
незаангажованої подачі у засобах масової інформації. Сучасні ЗМІ завдяки
своїй різноплановості та чисельності здатні впливати на суспільний дискурс,
суспільні стереотипи, чи, навіть, формувати їх крізь призму місць
національної пам’яті. Сучасні ЗМІ, кіно, література є потужним інструментом
формування національної історичної пам’яті, а тому на них лежить величезна
відповідальність за ситуацію, яка, зокрема, на сьогоднішній день, склалася в
українському та польському суспільствах стосовно місць національної
пам’яті, побутуванні суспільно-історичних стереотипів по відношенню до
сусідів і міжнаціональні стосунки. Маємо констатувати, що особливо в
сучасній Республіці Польща, таблоїдизація складних і суперечливих сторінок
українсько-польської історії, політичні спекуляції у ЗМІ є, чи не постійним
явищем. А це вкрай негативно віддзеркалюється на міжнаціональних,
міжлюдських і міждержавних взаєминах.
Таким чином, місця національної пам’яті відіграють важливу роль у
сучасних українсько-польських міждержавних та міжнаціональних взаєминах.
Конфлікти, що виникають навколо місць національної пам’яті, по обидва боки
українсько-польського кордону, здатні вкрай негативно впливати не лише на
політичні відносини країн, але й загострювати міжнаціональні суперечки.
Ключові слова: місця національної пам’яті, історична пам’ять, Україна,
Республіка Польща, міжнаціональні взаємини, міждержавні відносини,
суспільно-історичні стереотипи, меморіалізація, пам’ятники, міжнаціональне
примиренея, суспільний резонанс, узгодження історії, політика пам’яті,
міжнаціональний конфлікт, Волинська трагедія, політична еліта.