Геральдичний декор в архітектурі Львова кінця XVI – початку XXI cт.

Шукатка М. С. Геральдичний декор в архітектурі Львова кінця XVI –
початку XXI ст. – На правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури за
спеціальністю 18.00.01 – Теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури.
Національний університет «Львівська політехніка» Міністерство освіти і науки
України. Львів, 2018.
Дисертаційна робота присвячена дослідженню геральдичного декору в
архітектурі Львова. В результаті натурних обстежень проведено інвентаризацію
та досліджено збережені та втрачені зразки геральдичного декору на фасадах
будівель. Визначено особливості використання геральдичного декору на будівлях
різних типів. Встановлено способи розміщення геральдичного декору в
архітектурі. Проведено класифікацію елементів геральдичного декору та їх
поєднання в геральдичні композиції, проведено стилістичний аналіз.
У роботі сформульовано принципи застосування геральдичного декору в
архітектурі та рекомендації для реставрації. Визначено перспективи для
подальших досліджень геральдичного декору в архітектурі.
У розділі 1. «Історіографія та джерельна база дослідження»
охарактеризовано стан вивчення геральдичного декору в Україні, Європі, зокрема у
Львові, та визначено прогалини у вивченні даної теми.
Описано причини виникнення геральдичного декору та розповсюдження в
побуті, мистецтві та архітектурі. Праці присвячені дослідженню геральдичного
декору розділено на три групи. До першої групи відносяться праці присвячені
історії архітектури (О. Расін, А. Betlej, F. Meyer). Другу групу праць присвячено
геральдичному декору в архітектурі (М. Попович, J. Lehman, S. Woodbridge,
K. Greaves, М. Walczak). До третьої групи відносяться публікації, в яких
досліджувалась геральдика (Ю. Арсеньєв, Дж. Санті Мадзіні, Е. Яровая, S. Sleiter).
Проаналізовано праці українських науковців присвячені гербам та
геральдичному декору. Публікації було розділено на три групи. До першої групи
належать публікації, присвячені дослідженням геральдичного декору в архітектурі, 2
у яких, як правило, описуються архітектурні об’єкти з геральдичним декором (Г.
Осетрова, Д. Малаков, С. Оляніна, О. Торошкіна, О. Біляєва). До другої і третьої
груп відносяться праці, які присвячені історичному аспекту формування
геральдичного декору та геральдиці і сфрагістиці (А. Ґречило, Я. Дашкевич, Я.
Іщенко, Н. Лобко, І. Сварник, Ю. Савчук).
Проаналізовано публікації які стосуються теми геральдичного декору у
львівській архітектурі. Найбільш ранніми публікаціями на тему геральдики можна
вважати праці В. Лозінського, А. Малецького, К. Соханевича, В. Віттига,
Ф. Яворського. Необхідно відзначити вагомість досліджень гербів Львова у
роботах І. Крип’якевича, Я. Дашкевича, І. Сварника та А. Ґречила. Безпосередньо
вивчення геральдичного декору в архітектурі Львова займались О. Падовська, М.
Паюк, Т. Завадовський. Проблему вивчення та збереження такого виду оздоблення
порушував Р. Серцелевич, який у своїй статті вперше вводить термін
«геральдичний декор». Дослідженням архітектурного декору на будівлях Львова та
його семантики займались С. Лінда, Т. Казанцева, О. Білінська. Отже, аналіз
літератури засвідчив, що немає окремої комплексної праці, яка спеціально була б
присвячена використанню геральдичного декору в архітектурі.
Вказано міжнародні та вітчизняні нормативно-правові акти, які регламентують
процеси збереження та реставрації архітектури міста та архітектурного декору. На
сьогодні нормативні документи, які стосуються реконструкції та реставрації
фасадів та архітектурно-ліпного декору, не враховують геральдичний декор як
окремий елемент оздоблення.
У розділі 2 «Методика дослідження геральдичного декору» розглянуто три
рівні дослідження: емпіричний, теоретичний та спеціальний. Обґрунтовано
послідовність застосування прийомів і методів.
За допомогою емпіричних методів виконувались практичні камеральні
дослідження. Методом спостереження проведено розвідку в архітектурі Львова та
локалізовано об’єкти з геральдичним декором. Методом вибірки обрано 120
об’єктів з геральдичним декором. Методом опису проведено інвентаризацію
будівель з геральдичним декором. Створено каталог інвентарних карт, у яких 3
адаптовано інформацію про автора, роки побудови, власника будівлі, стилем,
описом композиції фасаду, а також з описом та назвою герба, що зображений на
фасаді.
У результаті застосування теоретичних методів проведено аналіз літературних
джерел. Історичний метод дав змогу дослідити виникнення, формування та
розвиток геральдичного декору та виявити прогалини у вивченні даної теми.
Аналіз сприяв поділу геральдичного декору на частини для вивчення його
композиційних складових елементів та стилістичних особливостей. За допомогою
методу класифікації встановлено основні схеми архітектурно-композиційного
вирішення геральдичного декору на фасаді. Також цим методом визначено види
геральдичного декору. Методом типології визначено архітектурні типи будівель,
що оздоблювались геральдичним декором, та окреслено залежність між типом
герба та видом будівлі, на яку він був поміщений. За допомогою методу
порівняння було зроблено висновки про подібність чи відмінність геральдичного
декору та знаходження спільних рис.
До спеціальних методів дослідження відноситься фіксація, морфологічний
аналіз, методи реставрації геральдичного декору.
У розділі 3. «Зразки, види та способи розміщення геральдичного декору в
архітектурі Львова» досліджено збережені та втрачені приклади геральдичного
декору, основні типи будівель та види гербів, якими вони декорувались, визначено
способи розміщення геральдичного декору на фасаді. Досліджено 120 будівель з
геральдичним декором. Найбільше зразків геральдичного декору зосереджено в
Галицькому районі, в якому розміщений ансамбль історичного центру Львова - 89
будівель, це обумовлено наявністю великої кількості архітектурних пам’яток,
сакральних та адміністративних споруд. Геральдичний декор виявлено також у
Личаківському районі – 14 будівель, Франківському – 8, Шевченківському – 5,
Сихівському – 2 та Залізничному – 1. Виявлено вісім будівель, на яких втрачено
або замінено геральдичний декор на сучасні герби.
Об’єкти з геральдичним декором було розділено за функціональним
призначенням, на основі класифікації будівель і споруд. Такий поділ дозволив 4
визначити основні типи будівель, що декорували гербами та встановити залежність
між типом будівлі та видом геральдичного декору.
Геральдичний декор виявлено на громадських будівлях установ: охорони
здоров'я, фізичної культури і соціального забезпечення, освіти, культури,
установах організації та управління, громадських партійних добровільних
неурядових організацій, комунального господарства, транспорту та засобів зв’язку,
установах для культової та релiгiйної діяльності. У громадських будівлях
переважає геральдичний декор з державною, міською і корпоративною
символікою. Геральдичний декор з державною символікою – відображає герб
країни, у цю групу було також включено територіальні герби, які відображають
символи територіальних одиниць. Державний геральдичний декор розміщений
переважно на будівлях організацій та управління, це давало можливість виділити їх
на фоні рядової забудови та відзначити статус. Геральдичний декор з міською
символікою – відображає герб міста Львова. Значну частину міського
геральдичного декору розміщено на будівлях шкіл. Геральдичний декор з
корпоративною символікою – відображає емблеми різних товариств, організацій та
навчальних установ. На сакральних будівлях, як правило, розміщений
геральдичний декор з церковною символікою. Він зображає емблеми чернечих
орденів та герби церковних ієрархів.
Геральдичний декор виявлено на будівлях: індивідуальних житлових
(кам’яниці); палацах; віллах; прибуткових будинках. На житлових будинках
розміщують геральдичний декор з особовою символікою, що відображає герби, які
належать певній сім’ї чи роду. Його основною функцією було донести інформацію
про господаря житла. До цього виду геральдичного декору можна віднести вензелі.
В оборонних спорудах міста геральдичний декор використовувався на давніх
арсеналах, військових казармах, хвіртках і брамах міського муру. На цих будівлях
розміщено геральдичний декор з міською та особовою символікою.
В результаті натурних досліджень будівель з геральдичним декором, описано
вісім таких способів розміщення геральдичного декору на фасадах. 5
І спосіб - увінчення фронтонів, аттиків, портиків, щипців; ІІ спосіб -
розміщений на пряслі стіни; ІІІ спосіб - розміщення над входом будівлі; IV спосіб –
розміщення в оздобленні вікна; V спосіб – розміщення в металевому огородженні
балконів; VI спосіб - оздоблення колони чи пілястри; VII спосіб – оздоблення вежі;
VIIІ спосіб – розміщення в скульптурному опорядженні фасаду.
Розташування геральдичного декору як елементу фасаду підпорядковане
засобам архітектурної композиції: симетрії, асиметрії, ритму та пропорціям.
Найпоширенішим є симетричне розміщення, у якому геральдичний
розташовується на осі або симетрично відносно осі. Асиметричне розміщення
використовується у будинках зі складною функціональною схемою. У ритмічному
розташуванні на фасаді для геральдичного декору характерне повторення.
Пропорційне розміщення підпорядковане системі золотого січення та вписаних
квадратів.
Описані способи розміщення доводять важливе значення геральдичного декору
в опорядженні фасадів. Геральдичний декор бере участь в розкритті змісту
архітектурного образу і пов’язаний з функціональним значенням будівлі.
У розділі 4. «Класифікація геральдичних композицій, стилістика та
принципи застосування геральдичного декору на фасадах будівель» описано
схеми формування геральдичної композиції на фасаді, проаналізовано стилістичні
особливості та сформульовано принципи застосування геральдичного декору в
архітектурі.
Визначено схеми поєднання елементів герба та архітектурних елементів в
геральдичну композицію. Архітектурними елементами є рослинний та
скульптурний декор, різноманітні профільовані обрамування, архітектурні обломи
та деталі. До геральдичних елементів відносяться геральдична фігура, щит, мантія,
корона, шолом, щитотримачі, девіз та постамент. Така класифікація елементів
геральдичного декору дає підстави для формування десяти схем поєднання в
геральдичні композиції:
1) Геральдична фігура розміщена без щита на пряслі стіни; 6
2) Геральдична фігура розміщена в декоративному обрамуванні чи в поєднанні
з архітектурними деталями;
3) Геральдична фігура розміщена на круглому щиті, або геральдичний щит
вписаний у круглий диск чи вінок;
4) Геральдична фігура розміщена на щиті без декору;
5) Геральдична фігура розміщена на щиті, який увінчаний короною чи
шоломом;
6) Геральдична фігура або щит розміщені на мантії та увінчані митрою;
7) Геральдична фігура розміщена на щиті, щит оздоблений рослинним декором;
8) Геральдична фігура розміщена на щиті, щит оздоблений рослинним декором
та увінчаний короною чи шоломом;
Здійснено стилістичний аналіз геральдичного декору на фасадах будівель.
Проаналізовано геральдичний декор у стилях ренесансу, бароко, рококо,
класицизму, історизму, сецесії, арт-деко, функціоналізму, соціалістичного реалізму
та періоду після проголошення Незалежності. Визначено принципи застосування
геральдичного декору: типологічної залежності, композиційної єдності,
акцентування, семантичної залежності, єдності форми і змісту, стилістичної
підпорядкованості. Єдність цих принципів, підтверджує важливе композиційне та
семантичне значення геральдичного декору на фасаді будівлі.
У розділі 5. «Рекомендації щодо збереження та реставрації геральдичного
декору в архітектурі» описано стан збереження геральдичного декору в
архітектурі та надано рекомендації для його реставрації та збереження.
Визначено основні причини руйнування геральдичного декору та визначено
стан збереженості геральдичного декору в архітектурі Львова. Основними
причинами руйнування є природні і антропогенні чинники. Досліджено стан
збереження геральдичного декору та класифіковано за оцінками: добре, задовільно,
незадовільно.
Розроблено рекомендації щодо реставрації кам’яного геральдичного декору.
Реставрація геральдичного декору відрізняється від реставрації архітектурного
декору тим, що геральдичний декор несе в собі семантичне значення, і 7
неправильне відтворення геральдичної фігури, колористики, декоративних
елементів може змінити вигляд і значення герба.
Перед початком реставрації проводять комплексні дослідження та
розробляється проектна документація. Визначено такі етапи реставрації
геральдичного декору виконаного з каменю: 1) Очищення від різноманітних
забруднень; 2) Дослідження поліхромії; 3) Відсолення; 4) Біоцидна обробка; 5)
Зміцнення каменю; 6) Склеювання; 7) Доповнення та відтворення втрачених
елементів; 8) Тонування; 9) Гідрофобізація. Описана методика реставрації може
бути використана як база для дослідження та реставрації геральдичного декору,
виконаного з натурального та штучного каменю.
Також описано можливості для подальшого дослідження, реставрації та
використання геральдичного декору в архітектурі. Ґрунтовних досліджень
потребує геральдичний декор в інтер’єрі львівських будівель, в скульптурному
оздобленні міста, на різноманітних пам’ятниках, колонах, малих архітектурних
формах. Також ще не отримала належного дослідження тема використання
геральдичних символів в оздобленні замків. Практика декорування фасадів
геральдичним декором актуальна і сьогодні, тому існує необхідність подальшого
дослідження формування композиційного вирішення геральдичного декору.
Ключові слова: геральдичний декор, фасади будівель, архітектурний декор,
герб.