Інтерпретація класичного ордера в архітектурі Львова ХХ – початку ХХІ століття

Знак А. В. Інтерпретація класичного ордера в архітектурі Львова ХХ –
початку ХХІ століття. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури (доктора
філософії) за спеціальністю 18.00.01 – «Теорія архітектури, реставрація пам'яток
архітектури». – Національний університет «Львівська політехніка» Міністерства
освіти і науки України. Львів, 2020 р.
Дисертацію присвячено вивченню морфологічної зміни ордера на фасадах
будівель Львова ХХ – початку ХХІ століття. Удосконалено спеціальну методику
дослідження інтерпретації класичного ордера на фасадах будівель. Здійснено
типологію будівель та споруд з класичним ордером та класифікацію ордера, а
також визначено принципи застосування ордерної системи в архітектурі Львова
ХХ – початку ХХІ століття. Проведено морфологічний аналіз класичного ордера,
який дає змогу виявити зміни будови ордерної системи впродовж
досліджуваного періоду. У роботі визначено способи інтерпретації класичного
ордера в архітектурі Львова та визначено їх основні характеристики у
співставленні з вітчизняними та загальноєвропейськими тенденціями.
У першому розділі «Теоретичні передумови дослідження класичного
ордера в історії архітектури» проаналізовано та систематизовано наукову
літературу та матеріали за тематикою дослідження, визначено особливості
використання класичного ордера та зміни його семантики, конструктивних та
декоративних властивостей в різні історичні періоди та виділено основні етапи
розвитку класичного ордера в історії архітектури.
У підрозділі 1.1. «Аналіз досліджень з історії та теорії архітектури від
античності до початку XIX століття» здійснено аналіз архітектурних
трактатів, присвячених ордеру та правилам його побудови. Визначено вплив
трактату Вітрувія на подальший розвиток та формування теорії класичних
ордерів в XV – XVIII ст. Встановлено зв'язок між теоріями та працями теоретиків
архітектури, їх співпраця або полеміка, вплив творчості на послідовників.


3



Виявлено, що з ХVІІІ століття відбуваються перші спроби архітекторів відійти
від класичних канонів, в т.ч. від ордерної системи.
У підрозділі 1.2. «Особливості осмислення класичного ордера в
архітектурній теорії ХІХ – початку ХХІ століття» проаналізовано роботи
теоретиків архітектури починаючи від ХІХ століття, яке стало переломним
етапом у переосмисленні використання ордера в архітектурі. У другій половині
XVIII – на початку XIX ст. в багатьох європейських країнах були створені
численні увражі, що представляли методи побудови п’яти ордерів, а також
виникла нова архітектурна теорія, що лягла в основу архітектури функціоналізму
ХХ ст. З ХХ ст. теоретики архітектури все більше уваги почали приділяти
вивченню архітектурно-художніх характеристик ордера та його семантиці.
У підрозділі 1.3. «Особливості використання класичного ордера у розвитку
архітектури» розглянуто зміну конструктивних та декоративних функцій
ордера в різні історичні періоди. На основі існуючих формулювань і трактувань
терміна «ордер» сформульовано такі визначення цього поняття.
Ордер – це композиційно осмислена і канонізована сукупність несучих і
несених елементів стійково-балкової конструктивної системи, точно визначений
їх порядок та художньо-декоративна обробка1.
Класичний ордер – це стійково-балкова система, що відрізняється
тектонічністю та має закономірні взаємозв’язки, систему пропорцій, що включає
в себе обов’язковий набір та порядок розміщення основних елементів (п’єдестал,
колона, антаблемент) та їх деталей – архітектурних обломів (поличка, вал,
викружка, гусьок, каблучок, скоція, астрагал тощо) та встановлені правила їх
пластичної та декоративної розробки2.
У підрозділі 1.4. «Етапи розвитку ордера в історії архітектури» на основі
дослідження зміни морфологічних та семантичних властивостей ордера
протягом розвитку архітектури виділено основні етапи його розвитку: прототип

1 Мардер, 1995, с. 197
2 Гуляницкий, 1984, с. 22


4



ордера (доісторична архітектура – до ІІІ тис. до н. е.); докласичний ордер
(архітектура стародавніх деспотій – ІІІ тис. до н. е. – V ст. н.е.); класичний ордер
(архітектура Стародавньої Греції ХІІ ст. до н.е. – І ст. н.е.); зміна класичного
ордера (архітектура Стародавнього Риму – VIII ст. до н.е. – V ст. н.е.,
Відродження – 1420-1650-ті рр., бароко – 1580-1750-ті рр; використання
класичного ордера (класицизм XVII – 1750-1830-ті рр., історизм – 1830-1890-ті
рр., неокласицизм ХХ ст. – початок–середина ХХ ст., постмодернізм – 1960-
дотепер); інтерпретація класичного ордера (постмодернізм – 1960-дотепер.
У другому розділі «Методика проведення дослідження інтерпретації
класичного ордера в архітектурі Львова ХХ – початку ХХІ століття»
відповідно до поставленої мети та завдань роботи розроблено алгоритм
проведення дослідження, що передбачає використання загальнонаукових та
загальних архітектурних методів дослідження, а також спеціальну методику
дослідження інтерпретації ордера в архітектурі.
У підрозділі 2.1. «Загальнонаукові та архітектурні методи дослідження
використання ордера в архітектурі» описано використані в процесі роботи
теоретичні підходи, загальнонаукові методи дослідження, а також представлено
професійні методи, використані для обробки первинної інформації та матеріалів
за темою дослідження. Теоретичні методи дослідження використані у роботі:
історичний, культурологічний, термінологічний та системний. За допомогою
загальнонаукових методів було здійснено збір та огляд матеріалів за тематикою
дослідження. В роботі використано наступні загальнонаукові методи
дослідження: вивчення літератури та документів, вибірка, опис, опитування
(інтерв’ю та анкетування), статистичний метод, вимірювання, аналіз та синтез,
порівняння, абстрагування, конкретизація, узагальнення, систематизація
(класифікація та типологія), індукція та дедукція. Загальні архітектурні методи
дослідження включають натурні дослідження – візуальне обстеження,
фотофіксацію, замальовки, схематичні обміри та графічні методи дослідження –
фотограмметричний метод, виконання креслень, картографічний метод.


5



У підрозділі 2.2. «Спеціальна методика дослідження інтерпретації
класичного ордера в архітектурі Львова ХХ – початку ХХІ століття»
представлено алгоритм виконання дослідження та послідовність проведення
спеціальної методики дослідження ордера на фасадах будівель Львова.
Проведення дослідження застосування ордерної системи на фасадах будівель
передбачає виконання алгоритму, що складається з шістьох послідовних етапів.
Спеціальна методика дослідження інтерпретації ордерної системи в архітектурі
Львова ХХ – початку ХХІ століття складається з трьох етапів: перший етап –
систематизація, другий етап – морфологічний аналіз, третій етап – визначення
способів інтерпретації ордера.
У третьому розділі «Типологія класичного ордера та принципи його
використання на фасадах будівель Львова ХХ – початку ХХІ століття»
висвітлено історико-ідеологічні передумови розвитку ордерної системи Львова
ХХ – початку ХХІ століття, визначено особливості архітектурного вирішення
будівель та споруд з використанням ордера на фасаді, здійснено класифікацію
ордерної системи та визначено принципи застосування ордера в архітектурі
Львова ХХ – початку ХХІ століття.
В підрозділі 3.1. «Історичні, ідеологічні та економічні передумови
застосування класичного ордера в архітектурі Львова ХХ – початку ХХІ
століття» визначено основні чинники, що вплинули на розвиток класичного
ордера в архітектурі Львова. Враховуючи геополітичні зміни у Львові протягом
ХХ – початку ХХІ століття досліджуваний період поділено на п’ять етапів:
початок ХХ ст. (1900 – 1914 рр.), міжвоєнний період (1918 – 1939 рр.),
радянський період (І) (1940 – 1955 рр.), радянський період (ІІ) (1956 – 1991 рр.)
та період незалежності (1991 р. – дотепер). В кожному з періодів виділено
основні чинники, що вплинули на розвиток класичного ордера в архітектурі
Львова: наслідування архітектурних тенденцій Європи, політичні, економічні та
соціально-ідеологічні чинники.


6



У підрозділі 3.2. «Типологія будівель та споруд Львова ХХ – початку ХХІ
століття з використанням класичного ордера» на основі проведених натурних
досліджень здійснено типологію будівель з використанням ордера на фасадах.
Будівлі класифіковано за такими характеристиками: 1) за способом
розташування будівель та споруд з класичним ордером в містобудівній системі,
2) за типом композиційної схеми головного фасаду та 3) за видом
функціонального призначення будівлі. На основі проведеної типології
визначено залежність архітектурного вирішення та призначення будівель з
ордером від періоду побудови.
У підрозділі 3.3. «Класичний ордер в архітектурі Львова ХХ – початку ХХІ
століття» проаналізовано зміну будови ордерної системи на фасадах будівель
Львова. Виділено наступні класифікаційні критерії: І) види класичного ордера,
ІІ) види компонування класичного ордера на фасаді та ІІІ) морфологія
класичного ордера. Види компонування класичного ордера на фасаді поділено за
такими класифікаційними ознаками: 1) спосіб розташування ордера на фасаді, 2)
місце розташування ордера на фасаді, 3) кількість охоплених поверхів. До
морфології класичного ордера відносяться такі ознаки: 1.1) наявність п’єдестала,
1.2) поділ п’єдестала, 2.1) поділ колони, 2.2) наявність канелюр чи декору на
колонах/ пілястрах, 2.3) переріз колони/ пілястри, 3.1) поділ антаблемента. За
допомогою здійсненої класифікації було виявлено, що зміна характеристик
ордера залежить від зміни історичних періодів. Будова ордера змінюється
впродовж досліджуваного періоду, проте основні правила побудови ордерів
дотримано – збережено поділ на три основні частини: п'єдестал, колону та
антаблемент (повний ордер) або на дві частини: колону та антаблемент
(неповного ордера), а також збережено порядок розміщення основних елементів
ордера. Однак, поділ елементів ордера на деталі не завжди дотримано.
У підрозділі 3.4. «Принципи застосування класичного ордера на фасадах
будівель Львова ХХ – початку ХХІ століття» на основі систематизації та аналізу
даних, отриманих в результаті здійсненої типології будівель та споруд Львова


7



ХХ – початку ХХІ століття з класичним ордером та класифікації ордера,
визначено загальні та спеціальні принципи його застосування. До загальних3
належать такі: принцип архітектурно-містобудівної залежності, принцип
функціональної залежності, принцип об'ємно-просторової залежності, принцип
композиційної організації фасаду, принцип стилістичної залежності, принцип
залежності від контексту епохи. До спеціальних4: принципи трансформації
ордера (стилізації та редукції, варіабельності пропорцій, модульної залежності),
принцип комбінування ордерів, принцип тектонічності, принцип семантичної
функції ордера. Визначено, що принципи застосування ордерної системи тісно
пов’язані з історико-ідеологічними передумовами та змінюються впродовж
досліджуваного періоду. Принципи застосування ордерної системи тісно
пов’язані з історико-ідеологічними передумовами та змінюються впродовж
досліджуваного періоду.
У четвертому розділі «Способи інтерпретації класичного ордера в
архітектурі Львова ХХ – початку ХХІ століття» здійснено морфологічний
аналіз класичного ордера, визначено основні способи його інтерпретації та
здійснено порівняльний аналіз з вітчизняними європейськими та аналогами.
У підрозділі 4.1. «Морфологічний аналіз класичного ордера в архітектурі
Львова ХХ – початку ХХІ століття» здійснено трьохрівневий морфологічний
аналіз класичного ордера, який включає в себе пропорційний аналіз фасаду,
аналіз розташування ордера на фасаді, пропорційний і модульний аналіз ордера,
порівняльного аналізу в масах та аналіз інтерпретації ордерної деталі.
На першому рівні здійснено пропорційний аналіз фасадів будівель Львова з
класичним ордером та аналіз розташування ордера на фасадах. На другому рівні
морфологічного аналізу проведено модульний та пропорційний аналіз ордера, а
також порівняльний аналіз ордера з канонічними взірцями Віньоли. На третьому

3 Під загальними принципами вважаємо такі, що характерні для використання не лише ордера,
але і будь-якого способу організації фасаду.
4 Спеціальні принципи – це принципи, що справедливі лише при використанні класичного
ордера на фасадах будівель.


8



рівні здійснено аналіз зміни будови ордерних деталей на фасадах будівель
Львова ХХ – початку ХХІ століття.
У підрозділі 4.2. «Способи інтерпретації класичного ордера в архітектурі
Львова ХХ – початку ХХІ століття» визначено чотири способи інтерпретації
ордера, що залежать від зміни кількості елементів, їх якості та відношень між
ними: репродукція, академічна стилізація, модернізована стилізація та
радикальна трансформація. Інтерпретація ордера відбувається на трьох рівнях
інтерпретації: на рівні ордерної системи, на рівні елементів ордерної системи та
рівні деталей ордерної системи. Отже, на одному фасаді на різних рівнях
інтерпретації можливе використання різних способів інтерпретації класичного
ордера.
У підрозділі 4.3. «Інтерпретація ордерної системи Львова ХХ – початку
ХХІ століття на тлі загальноєвропейської та вітчизняної практики» на основі
порівняльного аналізу виявлено спільні та відмінні тенденції розвитку
класичного ордера на фасадах будівель Львова та інших міст України і Європи.
Львів впродовж ХХ століття декілька разів міняв своє геополітичне положення,
що вплинуло на формування його архітектури. Архітектурні тенденції
диктувалися з тогочасних політичних центрів, а тому архітектура Львова часто
мала характерні особливості, притаманні архітектурі тих країн, під владою яких
було місто.
Ключові слова: класичний ордер, інтерпретація, морфологічний аналіз,
фасади будівель, класифікація, архітектура Львова.