Ідейні засади зовнішньої політики США в останній третині XIX - на початку XX ст.

П'ятничук Т. І. Ідейні засади зовнішньої політики США в останній третині
XIX - на початку XX ст. - Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук
за спеціальністю 07.00.02 - Всесвітня історія. - Чернівецький національний
університет імені Юрія Федьковича, Чернівці, 2018.
Дисертаційна робота присвячена вивченню ідейного базису зовнішньої
політики СІЛА останньої третини XIX - початку XX ст. Досліджуваний в
дисертаційній роботі період американської історії є важливим для розуміння
не лише історії СІЛА, але й тодішніх міжнародних відносин. Період
останньої третини XIX - початку XX ст. став часом формування тих ідейних
принципів, теорій та концепцій, які були покладені в основу реалізації
зовнішньої політики Сполучених Штатів не лише впродовж усього XX ст.,
але й деякою мірою і в наш час. Тому наукове дослідження процесу
формування та розвитку комплексу цих ідей не лише дозволить створити
цілісну картину активності СІЛА на міжнародній арені впродовж зазначеного
періоду, але й дасть можливість краще зрозуміти мотиви, якими керувався й
значною мірою продовжує керуватися американський істеблішмент,
вибудовуючи свій зовнішньополітичний курс.
В роботі здійснений аналіз розробки дисертаційної тематики у
вітчизняній та зарубіжній історіографії. Дана характеристика джерельної
бази, яка представлена архівними матеріалами СІЛА та широким комплексом
опублікованих джерел. Серед останніх були використані збірники
міжнародних договорів та промов державних діячів, статистика, мемуари,
епістолярні матеріали, преса, літературні твори, а також праці сучасників
досліджуваного періоду. Методологічною основою дисертації слугували
роботи К. Гірца, Г. Мюнклера, М. Ханта, В. Согріна.
Автором проаналізовані чинники зміни зовнішньополітичного курсу
СІЛА в останній третині XIX - на початку XX ст. Одним з них був
геостратегічний. Намагання відстоювати свої інтереси, в першу чергу, в
Латинській Америці, і протистояти зростаючому впливу монархій Старогоз
Світу спонукало уряди СІЛА до більш активних дій на міжнародній арені.
Економічний чинник був не менш важливим. Після Громадянської війни та
Реконструкції СІЛА спромоглися за доволі короткий період досягти світової
першості не лише в галузі промислового виробництва, але й за багатьма
іншими показниками економіки. У свою чергу, це зумовлювало процес
перенасичення внутрішнього ринку і обумовлювало потребу в пошуку нових,
заморських ринків збуту. Третім чинником активізації СІЛА на міжнародній
арені в означений період стала специфіка американської ментальності. Саме
потяг до експансії та месіанські уявлення сприяли зростанню зацікавленості з
боку еліти СІЛА до зовнішніх справ.
В дисертації розглядаються основні зовнішньополітичні доктрини
СЛІА. Особливі місце серед них належало «доктрині Монро», яка отримала
декілька інтерпретацій. Проголошена ще в 1823 р. 5-м президентом СЛІА
Дж. Монро, ця доктрина постала як засіб захисту від європейського
колоніалізму. Однак, поступово вона перетворилася на засіб для виправдання
експансії та інтервенції СЛІА до країн Латинської Америки. Автор дійшов
висновку, що зрештою «доктрина Монро» в інтерпретації 26-го президента
США Т. Рузвельта набула забарвлення «цивілізаторської місії», що на
практиці втілилося у політику «великої палиці».
Розглянута доктрина «відкритих дверей», а також спроби її реалізації
правлячими колами США. Близькою до неї стала так звана «дипломатія
долара». На думку автора, відмінність між ними полягала лише в тому, що
перша була представлена як довготермінова політика США щодо Китаю, а
друга була спрямована переважно на країни Латинської Америки й у чистому
вигляді проводилася за адміністрації президента В. Г. Тафта.
Дана загальна характеристика зовнішньополітичного курсу США цього
періоду. Автор заперечує доречність застосування терміну «ізоляціонізм»,
пропонуючи натомість таке поняття, як «доктрина Вашингтона».
Особлива увага приділена філософії соціального дарвінізму, яка
представлена міркуваннями Дж. Фіске, Дж. Берджеса, Дж. Стронга та А. Т.Мехена. Саме їх ідеї були взяті на озброєння частиною американського
істеблішменту задля виправдання експансіоністського зовнішньополітичного
курсу СІЛА наприкінці XIX - на початку XX ст.
В дисертації проаналізований розвиток військово-морського флоту
СІЛА як інструменти реалізації зовнішньої політики. Простежена зміна
поглядів американської політичної еліти на важливість наявності могутнього
ВМФ.
Автор дійшов висновків, що в розглядуваний період під впливом
економічних, геостратегічних та ідейно-психологічних чинників відбувався
процес формування ідейних засад зовнішньої політики СІЛА, які визначили
напрями їхньої діяльності на міжнародній арені в XX ст. Самі ж Сполучені
Літати, незважаючи на конституційний лад та республіканський устрій, в цей
період перетворювалися на особливу імперську державу, яку можна
охарактеризувати в якості «неформальної імперії».
Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх
застосування при написанні монографій, підручників, посібників, розробці
нормативних лекційних курсів та спецкурсів з всесвітньої історії та історії
СІЛА. Окремі положення дисертаційної роботи можуть бути використані як
при підготовці, так і безпосередньо у діяльності відповідних дипломатичних
фахівців, що дозволить їм краще розуміти підхід Сполучених ЛІтатів до
розробки зовнішньополітичного курсу американською елітою, шляхи й
методи його впровадження щодо того чи іншого регіону.
Особистий внесок полягає в постановці та розробці теми як
оригінальної дослідницької проблеми. Наукові результати, викладені в
дисертації, отримані автором самостійно.
Ключові слова: експансія, імперіалізм, «неформальна імперія», соціал-
дарвінізм, «доктрина Монро», доктрина «відкритих дверей», цивілізаторська
місія, «доктрина Вашингтона», концепція «морської сили», концепція
«обраності долею».