Політика США щодо регіону Західні Балкани в постбіполярний період

Козловська Ю. І. Політика США щодо регіону Західні Балкани в
постбіполярний період. – Кваліфікаційна наукова праця на правах
рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних
наук за спеціальністю 23.00.04 – політичні проблеми міжнародних систем
та глобального розвитку. – Одеський національний університет імені
І. І. Мечникова МОН України; Київський національний університет імені
Тараса Шевченка МОН України. – Київ, 2017.
У дисертації здійснено ґрунтовне дослідження еволюції політики
США щодо західнобалканського регіону в постбіполярний період.
Визначено, що протягом останньої чверті століття американська
політика в західнобалканському регіоні послідовно еволюціонувала під
впливом як внутрішніх, так і зовнішніх чинників, сформувавшись у чітко
позначену систему заходів, що мають яскраво виражену цільову
спрямованість – перетворення Західних Балкан у зону стабільності й
лояльності з наступною їхньою інтеграцією в євроатлантичне
співтовариство. Встановлено, що західнобалканський регіон як такий
знаходиться на периферії американських інтересів, але його стабільність є
важливою складовою загальноєвропейської безпеки, яка у свою чергу є
одним з головних геостратегічних пріоритетів США.
Актуальність теми дослідження обумовлена тим, що сьогодні США
залишаються єдиною наддержавою і світовим лідером. Отже, дослідження
геостратегічних інтересів Сполучених Штатів, особливостей формування
та пріоритетних напрямів їхньої зовнішньої політики є актуальним для
будь-якого актора міжнародних відносин. Для сьогоднішньої України
актуальність пов’язана також з обраним країною курсом на інтеграцію в
євроатлантичні структури. Актуальність обраної теми полягає також у
недостатньому стані наукової розробки цієї проблематики в Україні, як і 3


взагалі на пострадянському просторі. Комплексні фундаментальні праці,
присвячені дослідженню політики США щодо західнобалканського
регіону, поодинокі. Пропонована дисертація може зробити свій внесок,
адже існує потреба в системному дослідженні американського впливу на
західнобалканський регіон.
Наукова новизна одержаних результатів зумовлена сукупністю
поставлених завдань і проблематикою, що до цього часу не має системного
цілісного розгляду у вітчизняній політичній науці, а саме комплексним
дослідженням еволюції геостратегічних інтересів США в
західнобалканському регіоні.
Наукова новизна полягає, у тому числі, у таких положеннях та
висновках: вперше проведено комплексний аналіз політики США щодо
західнобалканського регіону протягом усього постбіполярного періоду до
2017 року; здійснено порівняльний аналіз діяльності республіканських та
демократичних адміністрацій, у тому числі показано механізми діяльності
адміністрацій щодо врегулювання воєнних конфліктів у Хорватії, Боснії,
Македонії, Косові; виявлено спадковість західнобалканської політики
республіканців і демократів; визначено місце і роль балканського напряму
в системі американських геостратегічних інтересів та його
підпорядкованість загальноєвропейським пріоритетам США; обґрунтовано
висновок про периферійність Балкан у низці життєвих інтересів США,
оскільки зацікавлення Сполучених Штатів у західнобалканському регіоні
обмежується безпековим виміром; визначено особливості зовнішньої
політики адміністрацій Барака Обами і обґрунтовано висновок про
поступове об’єктивно обумовлене посилення «поміркованого
ізоляціонізму» в зовнішньополітичній стратегії США; введено в обіг
української політичної науки нові матеріали та праці зарубіжних, у тому
числі японських, дослідників щодо політики США в західнобалканському
регіоні за останню чверть століття. 4


Уточнено обґрунтування тези, що одним з перших серйозних
випробувань і здобутків США як світового лідера було саме врегулювання
збройних конфліктів у західнобалканському регіоні; перспективи
подальшого розвитку західнобалканського напряму в політиці США;
значення зовнішніх чинників у процесах трансформації внутрішньої та
зовнішньої політики країн Західних Балкан.
Набуло подальшого розвитку дослідження еволюції зовнішньої
політики США в постбіполярний період, у тому числі її доктринального
обґрунтування; дослідження чинників, що впливають на процес
вироблення та реалізації зовнішньої політики США.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що
положення і висновки дисертації розширюють простір для подальшого
дослідження проблематики, пов’язаної з особливостями реалізації
регіональної політики США. Результати дослідження можуть бути
використані в практичній діяльності МЗС України, інших органів
державної влади України; при розробці та впровадженні
зовнішньополітичної стратегії держави, розвитку відносин України з
основними акторами сучасних міжнародних відносин. Деякі висновки,
зроблені автором дослідження, можуть бути враховані у процесі
врегулювання конфліктів, до яких сьогодні втягнуто Україну. На шляху
вирішення збройних конфліктів у західнобалканському регіоні було
розроблено і впроваджено декілька моделей. Вивчення «косовської
моделі» (надання незалежності) приводить до однозначного висновку про
неприйнятність її використання щодо Криму та Донбасу. Не може бути
застосована і «боснійська модель» (зовнішнє регулювання і контроль),
адже в умовах, що склалися, зовнішнім регулятором може стати Росія,
тобто держава-агресор. Наразі тільки «македонська модель» (збереження
унітарної держави та територіальної цілісності при створенні всіх умов для
всебічного розвитку національних меншин), що реалізується за підтримки
міжнародного співтовариства, структур ЄС та НАТО, може розглядатись

як певний приклад для України. Окремі положення дисертаційної роботи
було впроваджено кафедрою міжнародних відносин Факультету
міжнародних відносин, політології та соціології ОНУ імені І. І. Мечникова
у навчальний процес при викладанні курсів «Зовнішня політика країн
Східної Європи», «Зовнішня політика США», «Історія міжнародних
відносин», «Теорія міжнародного конфлікту», «Теорія зовнішньої політики
держав».
Обґрунтовано, що регіональний курс можна визначити як успішний
– в політичній, економічній і воєнній площині США міцно закріпилися на
Балканах, продемонстрували своє лідерство у вирішенні воєнних
конфліктів, актуалізували роль і значення НАТО в нових геополітичних
умовах. Поступово Вашингтон виробив чіткий підхід щодо
західнобалканського регіону. Геостратегічною метою є збереження
цілісної, сильної Європи, котра залишається найважливішим стратегічним
союзником і партнером Сполучених Штатів.
Встановлено, що головним регіональним завданням політики США
щодо Західних Балкан вбачається інтеграція всіх країн
західнобалканського регіону в європейські і євроатлантичні структури,
оскільки будь-яка держава регіону, не контрольована ЄС і НАТО, може
стати джерелом нестабільності та небезпеки в Європі. Прогнозовано
еволюцію американської політики на Західних Балканах у бік подальшого
зниження активності Вашингтона в регіоні.
Ключові слова: США, зовнішня політика, «Регіон Західні
Балкани», західнобалканський регіон, етноконфесійні конфлікти,
Дейтонські угоди, «Балканська криза».