Інформація Коментарі (0)
Зовнішня політика Польського королівства у Центрально-Східній Європі в умовах міждинастичного суперництва Ягеллонів і Габсбургів (1507–1548 рр.)
Зовнішня політика Польського королівства у Центрально-Східній Європі в умовах міждинастичного суперництва Ягеллонів і Габсбургів (1507–1548 рр.) - Олександра Звягіна
Дисертація
Написано: 2018 року
Твір додано: 19-10-2021, 20:29

Завантажити:

PDF
Звягіна О. М. Зовнішня політика Польського королівства у Центрально-
Східній Європі в умовах міждинастичного суперництва Ягеллонів і Габсбургів
(1507–1548 рр.) – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за
спеціальністю 07.00.02 «Всесвітня історія» (03 – Гуманітарні науки). –
Запорізький національний університет. Київський університет імені Бориса
Грінченка, Київ, 2018.
Після коронації Сигізмунда І Ягеллона у 1507 р. відбулись значні зміни у
зовнішній політиці Польського королівства. Це пов’язано з бажанням короля
закріпити власні династичні позиції у Центрально-Східній Європі. Тотожність
інтересів Ягеллонів і Габсбургів стали причиною політичного протистояння. На
першому етапі рівність сил змусила їх до пошуку компромісу, результатом чого
стало проведення Першого Віденського конгресу у 1515 р. Рішення конгресу
встановили рівновагу сил між династіями у Центрально-Східній Європі до 1526 р.
Смерть небожа Сигізмунда І Людовика ІІ у 1526 р. і початок боротьби за корони
Чехії та Угорщини визначили майбутнє Ягеллонів. Апогеєм протистояння за
владу у Центрально-Східній Європі стала війна в Угорщині між Габсбургами та
трансільванським воєводою Яношем Заполья, якого неофіційно підтримував
польський король. Включення до воєнного протистояння Османської імперії
загрожувало появою турків на кордонах Польщі. Політика Сигізмунда І у цей
період виглядала як балансування між Габсбургами і Османами з метою
збереження власних позицій в регіоні. Ступінь залучення Польщі до угорського
конфлікту у 1526–1548 рр. визначила статус країни у Центрально-Східній Європі,
її місце у системі європейських міжнародних відносин та пріоритетні напрями
зовнішньої політики держави у наступний період.
Ключові слова: Ягеллони, Габсбурги, Польське королівство, Угорщина,
Чехія, Центрально-Східна Європа, зовнішня політика, династична політика,
дипломатія, міжнародні відносини.
АНОТАЦІЯ
ВСТУП 8
РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ, ДЖЕРЕАЛЬНА БАЗА ТА МЕТОДИ
ДОСЛІДЖЕННЯ 14
1.1. Стан наукової розробки проблеми 14
1.2. Джерельна база дослідження 24
1.3. Методи та понятійно-категоріальний апарат дисертаційної роботи 35
РОЗДІЛ 2. ЯГЕЛЛОНИ І ГАБСБУРГИ: БОРОТЬБА ЗА ВПЛИВ У
ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНІЙ ЄВРОПІ (ПЕРША ЧВЕРТЬ XVI СТ.) 47
2.1. Ягеллони в умовах суперництва з Габсбургами (1507–1515 рр.) 47
2.2. Центральноєвропейська політика Польщі у 1516–1525 рр. 69
РОЗДІЛ 3. ДИНАСТИЧНІ ЗМАГАННЯ ПОЛЬСЬКОГО КОРОЛІВСТВА
ЗА КОРОНИ ЧЕХІЇ ТА УГОРЩИНИ 93
3.1. Дипломатичне протистояння за чеський та угорський трон 93
3.2. Роль Польщі на першому етапі збройного протистояння між
Яношем Заполья та Фердинандом І Габсбургом 107
РОЗДІЛ 4. УГОРСЬКА ПОЛІТИКА СИГІЗМУНДА І МІЖ
ГАБСБУРГАМИ І ОСМАНСЬКОЮ ІМПЕРІЄЮ 128
4.1. Польська дипломатія у війні між Габсбургами і
Османами (1528–1534 рр.) 128
4.2. Угорський конфлікт у політиці Сигізмунда І
Ягеллона (1535–1548 рр.) 150
ВИСНОВКИ 172
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ 180
ДОДАТКИ 210