Поетична спадщина Йосано Акіко: проблеми традиції та новаторства

Вознюк Г. А. Поетична спадщина Йосано Акіко: проблеми традиції
та новаторства. – Кваліфікаційна робота на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за
спеціальністю 10.01.04 – література зарубіжних країн (японська література). –
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2021.
Актуальність теми дисертаційної роботи зумовлена потребою в
дослідженні творчого доробку видатної японської поетеси Йосано Акіко (1878–
1942), зокрема комплексному аналізі найважливішої з огляду на її вплив на
літературний процес в Японії першої половини XX ст. збірки поезії жанру танка
«Скуйовджене волосся» («Мідареґамі», 1901 р.). Робота є актуальною через
відсутність у вітчизняній науці ґрунтовних досліджень із цієї проблематики.
Попри наявність певної кількості зарубіжних наукових розвідок, важливим
залишається питання ролі поетичної творчості Йосано Акіко в японській
романтичній течії. Детального аналізу варті також як новаторські поетичні
прийоми, так і методи збереження традиційної японської поетичної естетики,
якими послуговувалася поетеса, створюючи якісно нову поезію.
Наукова новизна проведеного дослідження полягає в тому, що вперше в
українському сходознавстві:
– здійснено ґрунтовний аналіз раннього періоду творчості видатної
японської поетеси першої половини ХХ ст. Йосано Акіко та визначена її роль в
історії оновлення традиційного японського поетичного жанру танка;
– окреслено і простежено, які саме з традиційних положень японського
поетичного канону були збережені або відкинуті поетесою;
– було детально описано новаторські для традиційної японської поезії
жанру танка прийоми і художньо-стилістичні засоби, якими послуговувалася
Йосано Акіко.
Вперше було детально проаналізовано особливості ідіостилю Йосано
Акіко на матеріалі її знакової дебютної збірки поезій жанру танка «Скуйовджене


3



волосся». Для виконання цього завдання було здійснено перший повним
переклад збірки (399 віршів) українською мовою.
Набули подальшого розвитку дослідження японського романтичного
напряму в літературі, зокрема порівняння характерних його рис з відповідними
течіями в літературах країн Європи.
Практичне значення дисертації полягає в можливості подальшого
використання результатів дослідження в розробці навчальних курсів з історії
японської літератури кінця ХІХ – початку XX ст., а також укладанні підручників,
посібників та антологій із цієї тематики. Окрім того, запропоновано перший
повний переклад дебютної поетичної збірки Йосано Акіко «Скуйовджене
волосся» українською мовою, який заплановано надрукувати в майбутньому з
відповідними коментарями та передмовою.
Здійснений у дисертації аналіз творчості Йосано Акіко дозволяє розкрити
виняткову роль поетеси в процесі реформування та оновлення класичного
японського поетичного жанру танка наприкінці ХІХ – на початку XX ст., а також
продемонструвати нерозривний зв’язок її творчості з романтичною течією, яка
була на той час в Японії на піку свого розквіту. Соціальною передумовою появи
постаті, подібної Йосано Акіко в японській літературі, стала революція Мейджі
(1868 р.), після якої консервативне японське суспільство перебувало в процесі
переосмислення всіх сформованих століттями засад у багатьох галузях
громадського життя.
Відповідно до висунутих завдань наукового дослідження в дисертаційній
роботі були застосовані сучасні теоретичні й історико-літературні підходи та
методи до комплексного вивчення творчого спадку однієї з найвідоміших
японських поетес першої половини ХХ ст.
Робота складається з трьох розділів. У Розділі І «Романтизм та японська
жіноча поезія початку ХХ ст.» було докладно розглянуто історію зародження,
становлення, естетичне підґрунтя японського романтизму та роль і місце
творчості поетеси в цій літературній течії. Поезія Йосано Акіко стала своєрідним
маніфестом романтичної течії в літературі, оскільки втілювала всі головні ідеї


4



японських романтиків. Образ ліричної героїні Акіко – це образ молодої жінки,
якій вдалося позбутися практично всіх нав’язаних соціумом конфуціанських
умовностей та заборон.
У розділі проаналізовано процес становлення Йосано Акіко як поетеси, чия
постать стала знаковою для японської літератури. Було наведено приклади
реакції критиків-сучасників поетеси на публікацію її дебютної збірки
«Скуйовджене волосся», які яскраво продемонстрували, наскільки глибоко ця
збірка сколихнула консервативне японське суспільство початку XX століття.
У процесі наукового дослідження було ретельно проаналізовано стан
жанру танка наприкінці ХІХ – на початку XX ст., а також творчі здобутки
окремих провідних поетів цієї доби. Встановлено, що основними тенденціями в
процесі розвитку жанру стало оновлення тематики віршів, перехід до сучасної
розмовної японської мови та авторський індивідуалізм. Саме збірка
«Скуйовджене волосся» створила важливі передумови для подальшого
відродження та оновлення найбільш притаманного для жіночої поетичної
творчості японського жанру танка. Цьому сприяли індивідуалізм та
експресивність, які Йосано Акіко привнесла в традиційну японську поезію. При
цьому поетеса створювала досить відверті еротичні образи, які йшли в розріз із
нормами моралі тогочасного японського суспільства та поетичним каноном
жанру.
У Розділі ІІ «Традиція в поетичній творчості Йосано Акіко» було детально
проаналізовано тісний зв’язок творчості Йосано Акіко з японською поетичною
традицією та встановлено, що поетеса послідовно дотримувалася у своїх віршах
традиційної естетичної концепції юґен (幽玄) – «таємничої краси», «незбагненної
привабливості». У її творчості ця концепція проявлялася передусім у свідомому
нехтуванні загальноприйнятими правилами синтаксису і частому опусканні слів,
що надавало віршам особливої таємничості та глибини, даючи волю фантазії
читача. Активно застосовуючи естетичну концепцію юґен у своїй поезії й
утримуючи в такий спосіб міцний зв’язок із класичною поетичною традицією
японської літератури, поетесі вдалося долучити читачів її віршів до почуттів та


5



образів, що міцно укорінилися у свідомості японського народу. Окрім того,
встановлено, що Йосано Акіко не нехтувала використанням традиційно
прийнятих японським поетичним каноном тем, а також традиційних художньо-
стилістичних прийомів. Проте вона повністю уникала тих із них, яким була
притаманна клішованість.
Окрема увага в роботі приділена символізму кольору в дебютній поетичній
збірці поетеси «Скуйовджене волосся», зокрема було детально розглянуто
систему кольорів-символів збірки та виділено три найважливіші кольори: білий
(白 – «шіро»), червоний (紅 – «бені/ака») і фіолетовий (紫 – «мурасакі»), за
допомогою яких поетесі вдалося яскраво змалювати одвічну боротьбу між
пристрастями людської душі та її непорочністю.
Було також доведено суттєвий влив роману Мурасакі Шікібу «Повість про
принца Ґенджі» на поетичну спадщину Йосано Акіко. У ході дослідження було
виявлено низку ремінісценцій та алюзій на цей роман у збірці «Скуйовджене
волосся». З метою створення квазіісторичного тла, подібного до епохи написання
роману, поетеса активно використовувала у своїх віршах характерні для роману
Мурасакі Шікібу реалії і поняття.
Важливе місце в збірці Йосано Акіко «Скуйовджене волосся» відведено
релігії. У ході дослідження визначено походження релігійних мотивів у
дебютній збірці поетеси, що яскраво демонструють ті процеси, які відбувалися в
японській культурі та суспільстві доби Мейджі. Поряд із такими традиційними
для Японії релігіями, як буддизм і синтоїзм, з’являється характерна для Заходу
християнська традиція, а водночас із засвоєнням історії розвитку західної думки
проявляється цікавість до античних образів.
У Розділі ІІІ «Новаторство в поезії Йосано Акіко» були встановлені й
описані головні ознаки новаторського підходу Йосано Акіко до поетичної
творчості. Так, дебютна збірка Йосано Акіко, яка була опублікована в розпал
дискусії про доцільність оголеної натури в живописі (裸体画論争 – «ратайка
ронсо»), часто критикувалася за надмірний еротизм. Проте, поетеса цілком
свідомо кидала виклик консервативному японському суспільству. У розділі було


6



визначено основні джерела еротизму поезії Йосано Акіко і його естетичне
підґрунтя, а також проаналізовано низку еротичних образів збірки «Скуйовджене
волосся». У ході дослідження було виявлено, що натхненням для Йосано Акіко
слугували твори її сучасників, зокрема поетів Шімадзакі Тосона (1872–1843) та
Ішікави Такубоку (1886–1912), поетів-романтиків «Спілки нової поезії»,
художників спілки «Білий кінь», а також деяких майстрів живопису Заходу.
У дебютній збірці поетеси присутні такі характерні для європейського
романтизму риси, як увага до фольклорного матеріалу, ідеалізм і містичність,
зображення нерозривного зв’язку людини і природи тощо. Найголовнішим
романтичним образом збірки «Скуйовджене волосся» було визначено образ
«країни весни». Було також зазначено, що образ ліричної героїні збірки майже
повністю збігається з постаттю самої поетеси, і значна частина її віршів є
автобіографічними. У ході роботи також розглянуто особливості персонажів,
зокрема виділено особливості образу ліричної героїні в дебютній роботі поетеси.
Визначено відповідні джерела появи цих персонажів.
Окрему увагу в дисертаційній роботі приділено ідіостилю поетеси і
труднощам адекватної інтерпретації деяких віршів, які зумовлені особливостями
авторської граматики і відмінностями семантики однакових слів у різних віршах.
Було визначено, що певні проблеми для сприйняття віршів поетеси створюють
також складний біографічний підтекст її творів, вживання різноманітних
прізвиськ; символізм та опускання дійових осіб. Саме ці елементи сформували
унікальний ідіолект поетеси.
Доволі перспективними в науковому плані можна вважати подальші
дослідження пізнішої творчості Йосано Акіко з метою відслідковування процесу
еволюції стилю поетеси.



Ключові слова: Йосано Акіко, «Скуйовджене волосся», поетичний жанр
танка, японський романтизм, естетична категорія «юґен», еротизм, «країна
весни», релігійні мотиви, «Повість про принца Ґенджі».