Сучасні тенденції розвитку світового ринку медичних послуг

Гапонова Е. О. Сучасні тенденції розвитку світового ринку
медичних послуг. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за
спеціальністю 08.00.02 – світове господарство і міжнародні економічні
відносини (Економічні науки). – Харківський національний університет імені
В. Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України, Харків, 2019.
Дисертація присвячена поглибленню теоретико-методичних засад
дослідження сучасних тенденцій розвитку світового ринку медичних послуг,
а також обґрунтуванню стратегічних пріоритетів інтеграції України у світовий
ринок медичних послуг в контексті його інформатизації.
На основі систематизації існуючих підходів до розуміння сутності та
специфіки медичної послуги в системі охорони здоров’я обґрунтовано
структуризацію ринку медичних послуг за різними критеріями: економічним
призначенням, конкурентними структурами, характером власності на засоби
виробництва, географічною ознакою, ступенем легальності, ступенем оплати,
рівнем надання послуг, спеціалізацією, віковою ознакою, характером контакту з
пацієнтом.
Проведений аналіз дав змогу розкрити специфіку світового ринку
медичних послуг як сегменту світового ринку послуг, виділити їх спільні риси
та виокремити основні характеристики сутності поняття «світовий ринок
медичних послуг», що дозволило його уточнити. Світовий ринок медичних
послуг в роботі пропонується трактувати як сегмент світового ринку послуг,
особливу сферу міжнародного товарного обміну, яка характеризується
стійкими, систематичними операціями з обміну медичними послугами,
включаючи медичні технології, вироби медичної техніки, методи організації
медичної діяльності, фармакологічні засоби, лікарський вплив, заходи з
профілактики захворювань тощо, спрямованими на якісну зміну показників
здоров’я людини, а також стандартизується, регламентується і регулюється
спеціальними органами та організаціями на різних рівнях. 3

У роботі обґрунтовано глобалізаційні тенденції розвитку світового ринку
медичних послуг, які включають функціонування міжнародних організацій,
що регулюють ринок; діяльність міждержавних, суспільних (неурядових)
організацій, благодійних фондів для надання медичної допомоги у світі;
лібералізацію торгівлі медичними послугами; монополізацію світового
фармацевтичного ринку з боку ТНК; утворення медичних кластерів; розвиток
сучасних методів лікування, медичних технологій та обладнання;
використання міжнародних стандартів надання медичної допомоги; створення
умов для розвитку медичного туризму; інтернаціоналізацію медичної освіти;
міжнародну міграцію медичних фахівців. Аналіз їх практичних проявів довів,
що всі глобалізаційні тенденції розвитку світового ринку медичних послуг
пов’язані між собою і розповсюджуються з різними наслідками для країн світу.
На основі аналізу методичного апарату дослідження ринку медичних
послуг запропоновано структурно-логічну схему дослідження сучасних
тенденцій розвитку світового ринку медичних послуг, яка спирається на
комплексне використання загальних та спеціальних методів дослідження.
Доведено, що глобальні процеси проникають в усі структури суспільства
і впливають, у тому числі, й на систему охорони здоров’я, яка є сьогодні
одним із найбільш швидко зростаючих секторів світового господарства. При
цьому, саме технологічний рівень і якість медичних послуг, що надаються,
обумовлюють їх позиції на світовому ринку і служать головними критеріями
вибору для споживачів з різних країнах світу. Обґрунтовано, що невпинний
розвиток та структурні зрушення на світовому ринку медичних послуг
відбуваються під впливом низки глобалізаційних чинників: демографічних,
фінансових, оперативних, регулятивних та інноваційних.
На основі аналізу запропонованої ВООЗ класифікації систем охорони
здоров’я, з точки зору світового досвіду їхнього практичного використання за
країнами світу, а також переваг та недоліків, доведено, що у сучасному світі не
існує універсальної моделі організації охорони здоров’я, яка могла б успішно
діяти в будь-яких умовах. Багато країн використовують власні, іноді унікальні 4

розробки в галузі охорони здоров’я, тому якість надання медичної допомоги в
тій чи іншій країні не завжди залежить від її економічного потенціалу,
чисельності населення та обсягів ВВП.
Проведений аналіз багатосторонніх угод в межах СОТ, що визначають
механізми та напрями лібералізації світової торгівлі медичними послугами на
світовому ринку послуг, дав змогу зробити висновок, що СОТ вже зараз має
широкі можливості впливу на розвиток та функціонування системи охорони
здоров’я у країнах-учасницях, а у подальшому сприятиме формуванню
глобальної системи охорони здоров’я, в якій національні системи охорони
здоров’я будуть виступати системоутворюючими складовими.
На основі аналізу напрямів міжнародної торгівлі медичними послугами
(транскордонні угоди, медичний туризм, комерційна присутність фірм і фізична
присутність медичного персоналу за кордоном) з точки зору їхнього змісту,
основних країн-учасниць та наслідків лібералізації торгівлі для країн-
експортерів та країн-імпортерів доведено, що лібералізація торгівлі медичними
послугами має як позитивні, так і негативні наслідки для усіх країн світу. З
одного боку, лібералізація є драйвером розвитку світового ринку медичних
послуг, сприяє підвищенню якості надання медичної допомоги та рівного
доступу населення до неї. З іншого боку, враховуючи різний рівень розвитку
національних економік та національних систем охорони здоров’я, лібералізація
торгівлі медичними послугами може призвести до негативних наслідків –
стагнації національних систем охорони здоров’я та зменшення доступності
різних груп населення до медичних послуг у країнах-експортерах.
Визначено, що сучасний медичний прогрес пов’язується з розвитком все
більш складних і дорожчих технологій, впровадженням високотехнологічних
втручань. Технологізація надає найглибший вплив на медицину, як на
систему організації охорони здоров’я, взаємини лікаря з пацієнтом, так і на
лікарське мислення в цілому, медичну освіту, політику наукових досліджень
у цій сфері тощо. Доведено, що мобільна охорона здоров’я/медицина
(mHealth) дає змогу пацієнтам отримати широкий доступ до медичних 5

послуг, здійснювати профілактику, моніторинг та лікування захворювань у
режимі реального часу, а розвиток цієї галузі сприятиме впровадженню
нових стандартів надання медичної допомоги, збільшенню її обсягу і якості
та, за рахунок цього, підвищенню якості та тривалості життя населення.
Дослідження особливостей розвитку національної системи охорони
здоров’я України довело, що в цілому український ринок медичних послуг
характеризується великою ємністю та потенціалом для подальшого розвитку.
Особливо це стосується приватного його сегменту, представленого мережею
профілактичних, діагностичних, лікувальних, реабілітаційних закладів та
організацій з висококваліфікованими фахівцями, що надають якісні медичні
послуги з відносно низкою їх вартістю, порівняно з іншими країнами світу.
Саме через ці причини, а також через вигідне територіальне розташування та
спрощений візовий режим він є привабливим для медичного туризму.
За допомогою методу DEA у роботі проведено оцінювання ефективності
функціонування систем охорони здоров’я країн світу й України за такими
параметрами, як частка загальних витрат на охорону здоров'я від ВВП; частка
загальних витрат на охорону здоров'я від ВВП на душу населення; частка
приватних витрат від загальних витрат на охорону здоров'я; кількість
лікарняних ліжок на 100 тис. населення. Результати аналізу довели, що за всіма
дослідженими показниками найбільш ефективними є системи охорони здоров'я
є у Андоррі, Сан Маріно, Швейцарії, Ізраїлі, Ісландії та Люксембурзі, що
пояснюється наявністю в них таких національних переваг, як відносно малий і
вузькоспеціалізований обсяг внутрішнього ринку медичних послуг, активне
використання сучасних медичних технологій, у тому числі за рахунок
інвестування у розвиток медичної інфраструктури, поширення форм медичного
страхування тощо.
Щодо України, результати проведеного дослідження свідчать, що рівень
ефективності української національної системи охорони здоров'я за всіма
показниками є нижчим за середньосвітовий. Зроблено висновок, що Україна
має великий потенціал для підвищення ефективності національної системи 6

охорони здоров'я на основі реформування галузі за такими напрямками, як
зміна принципів фінансування, впровадження сучасних медичних технологій,
інвестування у розвиток медичної інфраструктури тощо.
На основі оцінювання ефективності національної системи охорони
здоров’я України з урахуванням напрямів її реформування, обґрунтовано
стратегічні пріоритети розвитку ринку медичних послуг України та його
ефективної інтеграції до світового: забезпечення ефективної роботи кожного
закладу охорони здоров’я з урахуванням наявних можливостей, оновлення їх
матеріально-технічної бази та медичної інфраструктури, впровадження
сучасного медичного обладнання на основі світових досягнень для надання
якісних медичних послуг; акредитація медичних закладів з урахуванням
вимог міжнародних стандартів, забезпечення незалежного контролю якості
медичних послуг у закладах охорони здоров’я всіх форм власності й
підпорядкування; ефективне впровадження глобальних інформаційно-
комунікаційних технологій, сучасних наукових розробок щодо профілактики
та лікування захворювань та інших медичних досліджень у клінічну
практику; розвиток кадрового потенціалу, підвищення вимог щодо якості
підготовки медичних працівників та їх відповідальності за якість наданих
медичних послуг; розвиток медичного туризму, у тому числі розробка й
використання маркетингових програм щодо можливості отримання медичних
послуг; розвиток франчайзингу в системі охорони здоров'я. Розроблено
механізм інтеграції національного ринку медичних послуг до світового, який на
основі обґрунтування стратегічних пріоритетів розвитку українського ринку
медичних послуг передбачає визначення складових інтеграційного процесу його
залучення до світового, якими є низка заходів та фінансових важелів.
Практичні рекомендації та пропозиції, викладені в дисертації, використані
в роботі Департаменту економіки і міжнародних відносин Харківської обласної
державної адміністрації при підготовці звітів щодо зовнішньоекономічної
діяльності, а також при підготовці аналітичних матеріалів до зустрічей
керівництва Харківської області з іноземними делегаціями з питань розвитку
міжнародного співробітництва (довідка № 01-23/1058 від 11.03.2018 р.),
Департаменту міжнародного співробітництва Харківської міської ради при
підготовці звітів щодо зовнішньоекономічної діяльності, а також при підготовці
аналітичних матеріалів до зустрічей керівництва міста з іноземними
делегаціями з питань розвитку міжнародного співробітництва (довідка №
253/01-01-26 від 22.02.2018 р.), a також у роботі Комунального закладу охорони
здоров’я Балаклійської районної ради «Балаклійська центральна клінічна
районна лікарня» для підготовки науково-практичних конференцій, зустрічей
іноземних делегацій, навчання медичних працівників з питань сучасних
принципів організації охорони здоров’я та особливостей ринку медичних
послуг у країнах ЄС, а також розробки організаційних заходів щодо надання
медичних послуг іноземним громадянам як можливого напрямку розвитку
медичного туризму в Харківській області (довідка № 510/1 від 22.02.2018 p.).
Ключові слова: світовий ринок медичних послуг, галузь охорони
здоров’я, глобалізація, лібералізація світової торгівлі медичними послугами,
медичний туризм, механізм інтеграції національного ринку медичних послуг.