Розвиток світового ринку страхових послуг в умовах глобальної конкуренції

Бунін С.В. Розвиток світового ринку страхових послуг в умовах
глобальної конкуренції. – Кваліфікаційна наукова праця на правах
рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук
за спеціальністю 08.00.02 – Світове господарство і міжнародні економічні
відносини (Економічні науки). – Харківський національний університет імені
В. Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України, Харків, 2019.
Дисертація присвячена поглибленню теоретико-методичних засад
дослідження розвитку світового ринку страхових послуг в умовах глобальної
конкуренції та розробці науково-практичних рекомендацій щодо інтеграції
страхового ринку України до глобального ринку страхових послуг.
Проведений аналіз механізмів діяльності міжнародного страхового
бізнесу дозволяє зробити висновок, що страхування як фінансова послуга,
пропонована на ринку, є інструментом захисту від ризику, широко
використовувана насамперед у розвинених країнах. Страхування дозволяє
оптимізувати управління ризиками, знизити їх, або диверсифікувати. По-
перше, за рахунок використання страхування значно знижується фінансове
навантаження на бізнес, населення і державу. По-друге, страхування є
ефективним способом захисту особистих інтересів, дозволяючи забезпечити
захист прав та інтересів населення в результаті несприятливих подій (пенсії,
страхування життя, непрацездатності, втрати роботи і інші механізми). По-
третє, у зв'язку з розробкою сучасних страхових продуктів, що поєднують в
собі елементи інших інструментів (банківський депозит, пайові фонди і т.д.) і
індивідуальної їх підстроюванням під потреби споживачів страхування стає
основним вибором населення і бізнесу в пошуку фінансових послуг, що
підтверджується тим фактом, що частка страхового ринку в окремих країнах
перевищує 10% ВВП цих держав. По-четверте, страхування служить
державним інтересам, наприклад за підтримки національного експорту, з
використанням механізмів державно-приватного партнерства. 3

На основі проведеного семантичного аналізу наукових літературних
джерел вітчизняних і зарубіжних авторів уточнено поняття «світовий ринок
страхових послуг», який пропонується трактувати як складну
багатофакторну інтегровану систему економічних відносин між суб’єктами
страхового процесу та регуляторними органами, що включає структурні
елементи, діяльність яких спрямована на формування попиту, пропозиції і
ціни на страхові послуги з метою реалізації механізму зниження
трансакційних витрат, а також структурування поведінки економічних
агентів з приводу створення, купівлі-продажу та споживання страхових
послуг на принципах вільної конкуренції, що представляє діалектичну
єдність двох систем – внутрішньої системи і зовнішнього середовища - у
глобальному економічному просторі.
На світовому страховому ринку сформувалися інституційні структури
фінансового посередництва, основні серед яких - світові страхові та
перестрахувальні брокери, які мають інформацію про події тенденції на
світовому ринку, національних страхових ринках і окремих, в тому числі
вузькоспеціалізованих, сегментах світового страхового ринку. Сучасні
міжнародні брокери поширили свою сферу інтересів на консультаційні
послуги в області ризик-менеджменту, а також весь комплекс пов'язаних зі
страхуванням питань (оцінка ризику, аналіз тарифної політики,
розслідування виплат та інші). У сучасних умовах ведення бізнесу
неможливо без залучення структур фінансового посередництва.
Підтверджено, з одного боку, що з точки зору регулювання світового
страхового ринку, для національних органів страхового регулювання та
нагляду участь на міжнародному рівні в організаціях, які забезпечують
координацію дій по публічно-правового регулювання діяльності у сфері
страхування стало невід'ємною частиною їх роботи. Провідною міжнародною
організацією у сфері страхування - Міжнародною Асоціацією страхових
наглядів - прийняті стандар що включають кращі практики регулювання і
нагляду і сприяють очищенню ринку від недобросовісних та 4

некваліфікованих учасників, підвищенню відповідальності та якості
здійснення діяльності. Разом з тим, з іншого боку, проблемним питанням є
те, що правила не є обов'язковими до застосування, а по деяких темах
(фінансові конгломерати) стандарти поки взагалі не вироблені. Діюча
практика міждержавного регулювання на рівні ЄС, на жаль, не здатна
запобігти фінансово-економічній кризі, в зв'язку з чим представляється
важливим створити механізми, обов'язкові для виконання учасниками
світового страхового ринку, як це було зроблено в сфері банківського
регулювання і нагляду (нормативи достатності капіталу) і сфері протидії
відмиванню доходів.
Проведено аналіз функціонування світового фінансового ринку за
такими показниками як: 1. Прямі іноземні інвестиції та їх чистий відтік (%
від ВВП); 2. Прямі іноземні інвестиції та їх чистий приток (% від ВВП); 3.
Кількість національних компаній, що котируються на біржі; 4. Ринкова
капіталізація компаній, що котируються на фондовій біржі, в поточних цінах
(дол. США); 5. Акції в обігу, коефіцієнт оборотності (відношення); 6. Акції в
обігу (% від ВВП). Зроблено висновок, що світовий фінансовий ринок має
значні регіональні диспропорції та виокремлено країни/регіони-лідери та
країни/регіони-аутсайдери за рівнем його розвитку, довести поступову втрату
Європою (як регіону) статусу найбільш впливового фінансового центру
глобального рівня.
Акцентовано увагу, що розвиток світового ринку страхування
безпосередньо залежить від багатьох аспектив, зокрема: кризові явища у
фінансовій сфері, валютні коливання, зміна цінової кон'юнктури, зростання
кількості стихійних лих, кліматичні зміни, розвиток автомобілебудування,
рівень поширення захворювань, діджитилізація та інші тенденції вносять
корективи у функціонування світового страхового ринку. Аналіз регіональної
структури світового ринку страхування довів значне зростання азійського
регіону, в першу чергу, за рахунок розвитку страхового ринку Китаю, а
найбільш розвинений на сучасному етапі страховий ринок США має 5

негативні тенденції розвитку. В цілому найбільші темпи зростання
страхового ринку мають такі країни як: Індія, Мексика, Іспанія, Індонезія,
Туреччина, В'єтнам та Марокко. Негативні тренди розвитку мають страхові
ринки Аргентини, Еквадору, Австралії, Японії, Перу, Нігерії, Алжирі,
Швеції, Литві та Саудівської Аравії.
Використання принципу Парето при аналізі показників ефективності
функціонування національного страхового ринку через частку страхування в
загальному експорті / імпорті послуг країни та частки страхових премії в
ВВП країни за період з 2000 по 2017 рр. дозволило виявити, що найбільші
темпи зростання страховий ринок має в країнах Азії, Латинської Америки та
Північної Америки, а темпи зростання страхового ринку Європи є
незначними, хоча його частка є однією з найбільших у світі. Встановлено, що
більшість країн світу (у тому числі й Україна) мають незначну частку
страхування в загальному експорті / імпорті послуг та в ВВП, а в таких
країнах як Мальта, Велика Британія, Швейцарія, Люксембург, Бахрейн
послуги страхування є галуззю міжнародної спеціалізації.
Проведено комплексний аналіз страхових ринків 84 країн світу за період
з 2000 по 2017 рр. з використанням кластерного аналізу та виокремлено 5
типів кластерів що об’єднують країни з найбільш розвиненим ринком
страхових послуг, розвиненим ринком страхових послуг, середьорозвиненим
ринком страхових послуг та нерозвиненим ринком страхових послуг.
Враховано динаміку змін основних показників розвитку національних
страхових ринків з 2000 по 2017 р. Встановлено, що в країнах третього та
першого кластерів національні страхові ринки найбільш розвинені, а послуги
страхування є галуззю міжнародної спеціалізації.У країнах другого кластеру
національні страхові ринки добре розвинені, але є потреба у збільшені
кількості, якості та диференціації надання страхових послуг. У країнах
четвертого кластеру національні страхові ринки мають середній рівень
розвитку та потребують дієвих механізмів пожвавлення їх функціонування.
Країни п’ятого кластеру мають недостатньо розвинні національні ринки 6

страхування, є виключно споживачами страхування та не зацікавлені у
розбудові національного ринку страхування.
З використанням кореляційно-регресійного аналізу оцінено вплив на
економіки країн різних кластерів розвиток національного страхового ринку
через такі його показники як: частка страхових послуг у ВВП та частка
страхових послуг у експорті/імпорті ринку послуг. Доведено, що для
економічно розвинених країн світу розвиток національного страхового ринку
має найбільш вагоме значення (кластери 1 та 3), найменший вплив страховий
ринок має на економіку країн, що розвиваються та мають нерозвинений
страховий ринок.
Зроблено висновок, що в умовах політичної та економічної
нестабільності страховий ринок України розвивається нерівномірно.
Зниження рівня платоспроможності населення, відсутність механізму
гарантування страхових виплат; низький рівень державного регулювання та
довіри до страховиків призвели до невисокого попиту на страхові послуги –
менше 5% населення України має договори страхування. Встановлено, що
незначне покриття населення страховими послугами є основою причиною
значної відмінності у структурі страхових виплат України, де лідирує
автострахування та країнами Європи, де лідирує страхування життя.
За результатами проведеного PEST-аналізу зроблено висновок, що
сучасна політична ситуація в Україні є джерелом основних ризиків для
страхового бізнесу. Аналіз економічної складової довів, що брак обігових
коштів організацій і низькі доходи населення є факторами обмеження
розвитку страхового ринку. Концентрація капіталу і потенційних споживачів
в містах, розвинена інфраструктура, специфічні ризики і інші фактори
стимулюють розвиток страхування. Соціальні аспекти, у тому числі й
розвиненість інфраструктури визначають динаміку споживчих переваг.
Технологічна складова дозволяють виявити існуючі тенденції в
технологічному розвитку в галузі і своєчасно перебудовуватися, уникаючи
втрат клієнтів. 7

Проаналізовано європейський страховий ринок та зазначено його
розвиненість, сталі тенденції розвитку, але значну регіональну
диференціацію – зокрема більше 50% європейського страхового ринку
формують такі країни як Німеччина, Нідерланди, Франція, Італія та Велика
Британія. Більшість країн за розмірами національних страхових ринків
займають частку, що дорівнює кількома відсоткам від страхового ринку
Європи.
Виокремлено чинники формування передумов функціонування
європейського страхового ринку та запропоновано визначення індексу умов
функціонування європейського страхового середовища. В якості чинників
запропоновано використання індексу глобальної конкурентоспроможності,
індексу економічної свободи, індексу якості і безпеки життя, індексу
розвитку людського потенціалу. Розраховано індекс передумов
функціонування європейського страхового середовища та проведено
групування країн ЄС та України за станом розвитку страхового середовища –
визначено країни з найвищим, середнім, достатній та низьким рівнем
розвитку передумов функціонування страхового середовища.
За результатами визначення передумов функціонування європейського
страхового середовища побудовано «ромб» найбільш сприятливих та
несприятливих передумов розвитку страхового ринку, що дало змогу
розрахувати у відсотковому вираженні відставання України за складовою
конкурентоспроможності (29%), складовою економічної свободи (41%),
складової якості та безпеки життя (47%) та складової людського потенціалу
(20%). Встановлено, що найбільші системні проблеми Україна в сфері
економічних свобод та якості і безпеки життя.
Оцінено ступінь впливу у вигляді факторної моделі на розвиток
національного страхового середовища таких чинників як
конкурентоспроможність, економічна свобода, якість та безпека життя,
людський потенціал для кожної з країн ЄС-28, України та в середньому для
європейського страхового середовища.
У роботі удосконалено організаційно-економічні засади розвитку
страхового ринку України, а саме розроблено концептуальну модель
інтеграції України до глобального ринку страхових послуг у контексті її
євроінтеграційних спрямувань, яка на основі визначення його місії та цілей
розвитку передбачає впровадження комплексу стратегічних заходів,
спрямованих на реформування внутрішнього середовища та удосконалення
нормативно-правових засад з виходом на певні очікувані результати, а також
активну участь України у різних формах міжнародного співробітництва, що
уможливлює запровадження кращих світових практик регулювання
небанківських фінансових послуг.
За результатами дослідження обґрунтовано науково-практичні
рекомендації щодо інтеграції страхового ринку України до глобального
ринку страхових послуг, що включають першочергові заходи, зокрема:
створення сприятливих умов для зміцнення та сталого розвитку страхового
ринку; наближення регуляторного середовища страхового ринку до
міжнародних стандартів регулювання й нагляду; підвищення ефективності
державного нагляду, рівня фінансової інклюзії та захисту інтересів
споживачів страхових послуг.
Ключові слова: світовий ринок страхових послуг, глобальна
конкуренція, система світогосподарських відносин, інституціоналізація
світового ринку страхових послуг, конкурентоспроможність страхових
послуг, суб’єкти страхових відносин, організаційно-економічні засади
інтеграції країни до світового ринку страхових послуг.