Феномен псевдонауки як проблема розвитку сучасного наукового пізнання

Мета дисертаційної роботи полягає у філософському аналізі псевдонауки
як феномену, її властивостей, проявів, форм існування, передумов виникнення
та його гносеологічної легітимації у сучасній епістемології. В загальному
контексті дослідження, метою є виявлення псевдонауки як проблеми сучасного
наукового пізнання, його процесу, результату, наукової етики та наслідків
науки для суспільства в цілому.
Відповідно до мети, було поставлено такі завдання:
- Аналіз науки як особливого виду людської діяльності, визначення її
властивостей та форм існування науки з метою більш повного розуміння того,
що саме слід протиставити псевдонауці, та що може бути певного роду
«взірцем», типом знання, яке псевдонаукою нівелюється.
- Історичний огляд вивчення проблеми псевдонауки у роботах
світових та вітчизняних філософів та представників інших наук.
- Визначення феномену псевдонауки через дослідження її сутнісних
властивостей (під якими слід розуміти визначення псевдонауки як феномену,
виділення її основних ознак та властивостей, класифікацію псевдонаукових
форм знання, аналіз мови псевдонауки тощо).
- Аналіз епістемологічних засад існування псевдонауки, її
виправдання та фактичної легітимації в деяких із напрямків сучасної філософії.
Вирішення даного завдання викликало необхідність розгляду сучасних
релятивістських напрямків у епістемології, які імплікують політичний,
гендерний та релігійний контекст у наукове пізнання, змінюючи теоретичну
завантаженість факту на політичну. В першу чергу, йдеться представників
постмодерністської філософії (таких, як Р.Рорті та Дж.Капуто), феміністської
епістемології (Ф.Келлер, Ю.Крістева, Д.Хереуей), соціального конструктивізму
та конструкціонізму (П.Бергер, К.Герген, Т.Лукман,), епістемологічного
конструктивізму (Х.фон Ферстер).

- Аналіз епістемологічних засад виправдання псевдонауки зумовив
необхідність визначення таких понять, як скептицизм, плюралізм, релятивність
та релятивізм задля уточнення, що саме мається на увазі під релятивістською
епістемологією та що розуміється автором як релятивізм в цілому;
- Визначення стратегій, аспектів та наслідків впливу псевдонауки на
суспільство та буденну свідомість, розгляд проблеми популяризації науки в
сучасному суспільстві.
- Аналіз ціннісних та соціальних факторів, які спонукають людину до
занять псевдонаукою, аналіз сучасних проблем суспільних відносин, внаслідок
яких вчений отримує хибну мотивацію, яка веде до занять псевдонауковою
діяльністю. Об‘єктом дослідження в даному випадку виступають як суспільні
відносини в цілому, так і особливості сучасних наукових закладів, інститутів та
університетів.
- Дослідження відношення представників української науки до
досліджуваної проблеми та її бачення в рамках їхньої професійної діяльності та
компетенції за допомогою проведення експертного опитування.