Критичне правознавство: методологічні основи
Володимир Десятник
Інформація
Коментарі (0)
Критичне правознавство: методологічні основи - Володимир Десятник
Автор: Володимир Десятник
Написано: 2018 року
Твір додано: 19-10-2021, 17:50
Завантажити:
Дисертація присвячена актуальній, важливій науковій проблемі, яка має загальнонаціональне значення: першому, в українському правознавстві, поширенню методологічного вчення філософії науки «критичний розум» (засновник К.Р.Поппер (1902-1994) на царину української юридичної науки, враховуючи його широке розповсюдження в західноєвропейських країнах та США; першому пристосуванню цього вчення для потреб вітчизняної правознавчої науки, освіти, практики, для розгляду й вирішення правничих теоретичних та практичних проблем.
Для вирішення цієї наукової проблеми, здобувач пробно висунув логіко-методологічну, філософсько-емпіричну концептуальну теорію критично-правознавчого способу мислення - критичне правознавство.
Головні засади, теорії, висновки, ідеї, рекомендації методологічного вчення філософії науки «критичний розум» послугували підставами для визначеня змісту методологічних основ критичного правознавства, які мають сприяти прогресу усіх галузей нашої юридичної науки, освіти, бути альтернативою застарілій, догматичній гегелівсько-марксистській методології, яка й досі вкрай поширена як основа нашої юриспруденції.
Ключові слова: критичний розум, методологічні основи критичного правознавства, достовірність теорій, прогрес науки, індукція, спростовність, метод припущень та спростувань, діалектична логіка.
Десятник В.О. Критичне правознавство: методологічні основи. - Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.12 «Філософія права». – Національна академія внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України, Київ, 2018.
Для вирішення цієї наукової проблеми, здобувач пробно висунув логіко-методологічну, філософсько-емпіричну концептуальну теорію критично-правознавчого способу мислення - критичне правознавство.
Головні засади, теорії, висновки, ідеї, рекомендації методологічного вчення філософії науки «критичний розум» послугували підставами для визначеня змісту методологічних основ критичного правознавства, які мають сприяти прогресу усіх галузей нашої юридичної науки, освіти, бути альтернативою застарілій, догматичній гегелівсько-марксистській методології, яка й досі вкрай поширена як основа нашої юриспруденції.
Ключові слова: критичний розум, методологічні основи критичного правознавства, достовірність теорій, прогрес науки, індукція, спростовність, метод припущень та спростувань, діалектична логіка.
Десятник В.О. Критичне правознавство: методологічні основи. - Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.12 «Філософія права». – Національна академія внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України, Київ, 2018.
Анотація…………………………………………………………………..2
Summary…………………………………………………………………..10
Список публікацій здобувача за темою дисертації………………….18 Зміст……………………………………………………………………….22
Вступ………………………………………………………………………28
Розділ 1. Формування основ критичного правознавства в контексті методологічних проблем розвитку науки …….……………………………51
1.1. Прогрес науки замість її достовірності……………….………….51
1.1.1. Пошук достатнього обгрунтування наукового пізнання……………….53
1.1.2. Класична теорія пізнання: істина очевидна..…………………………....62
1.1.3. Інтелектуалізм та емпіризм: протилежності й подібності..…………….64
1.1.4. Проблема прогресу науки - фундаментальна проблема теорії пізнання…………………………………………………………………………..70
1.1.5. Наука – це прогрес від менш глибокої проблеми до більш глибокої проблеми………………………………………………………………………….76
1.1.6. Формування методологічних основ критичного правознавства в контексті проблеми достатнього обгрунтування наукового пізнання та проблеми прогресу науки……………………………………………………….81
1.2. Основні проблеми теорії пізнання………..………...……...…….84
1.2.1. Проблема індуктивної логіки………………………....………………….86
1.2.2. Переформулювання та розв’язання логічної проблеми індукції….…...91
1.2.3. Проблема меж наукового пізнання……………..………………………..95
1.2.4. Спростовність - критерій меж наукового пізнання.…………………...100
1.2.5. Формування методологічних основ критичного правознавства в контексті проблеми індуктивної методології та проблеми меж наукового пізнання…………………………………………………………………………102
1.3. Розуміння науки та її об’єктивності…………..………………..106
1.3.1. Проблема погрішимості наукового знання……………….……………106
1.3.2. Теорія знання, заснована на здоровому глузді...………………………111
1.3.3. Проблема об’єктивності науки…………………………………………115
1.3.4. Об’єктивність вчених………………..…………………………………..119
1.3.5. Формування методологічних засад критичного правознавства в контексті проблеми погрішимості наукового знання та проблеми об’єктивності науки…………………………………………………………….122
Висновки до першого розділу …………………………………..……127
Розділ 2. Теоретичні витоки та ключові напрями визначення змісту методологічних основ критичного правознавства……………………….134
2.1. Характеристики теорій досвіду …………………………………134
2.1.1. Теоретична система досвіду: перевірка науковості..………………….134
2.1.2. Суворо універсальні та чисельно універсальні теорії..………………..136
2.1.3. Універсальні та індивідуальні поняття.………………………………..137
2.1.4. Суворо універсальні та суворо екзистенційні теорії..…………………138
2.1.5. Характеристики теорій досвіду як підстави критичного правознавства…………………………………………………………………...141
2.2. Спростовність теорій……......…………………………………….144
2.2.1. Перевірюваність теорій є їх спростовність.……………………………145
2.2.2. Спростовність теорій замість їх підтверджуваності…………………..146
2.2.3. Визначення теорії досвіду (спростовної теорії)…..…………………...148
2.2.4. Спростовність теорій та їх спростування..…………………………….149
2.2.5. Спростовність теорій та їх несуперечливість..………………………..151
2.2.6. Спростовність теорій – центральний елемент основ критичного правознавства………………………………………………………………….. 152
2.3. Проблема емпіричного базису наукових теорій…...….……….155
2.3.1. Базисні висловлювання та їх призначення..…………………………...155
2.3.2. Чуттєвий досвід як емпіричний базис. Трилема Я.Фріза.…………….156
2.3.3. Відносність базисних висловлювань. Розв’язання трилеми Я.Фріза...158
2.3.4. Застосування теорії: вирішення та виправдання.……………………...159
2.3.5. Аналогія із процедурою суду присяжних……………………………..160
2.3.6. Позиція методології «критичний розум» щодо проблеми емпіричного базису теорій – одна із підстав критичного правознавства………………….163
2.4. Підкріплення наукових теорій…...………………………………166
2.4.1. Дедуктивна перевірка теорії: четвертий шлях.………………………...166
2.4.2. Терміни «підкріплення», «ступінь підкріплення» теорії.……………..168
2.4.3. Підкріплюваність, перевірюваність та логічна ймовірність………….171
2.4.4. Тимчасове підкріплення наукових теорій замість їх підтвердження – одна із підстав критичного правознавства……………………………………173
Висновки до другого розділу …...……………………………………...176
Розділ 3. Методології сутностей, цілостей та визначень: негативні наслідки для сучасного правознавства….....................................................181
3.1. Методологія сутностей….………………………………………...181
3.1.1. Походження методлогії сутностей……………………………………..183
3.1.2. Методологія сутностей та методологічний номіналізм……………….185
3.1.3. Доктрина сутностей: остаточне пояснення…………………………….188
3.2. Методологія цілостей….…………………………………………..189
3.2.1. Критика інтуїтивного проникнення в цілості…...……………………..189
3.2.2. «Інтелектуальна інтуїція сутностей» або «чиста феноменологія»..193 3.3. Методологія визначень……...……………………………………194
3.3.1. Аристотелеве розуміння наукового методу та прогресу науки..……..195
3.3.2. Науковий погляд щодо визначень….…………………………………..201
3.3.3. Критика дискусій про слова….…………………………………………203
3.4. Негативні наслідки для сучасного правознавства .…………..204
3.4.1. Західноєвропейське континентальне правознавче мислення.………..204
3.4.2. Українське правознавче мислення…..………………………………….206
Висновки до третього розділу ..………………………………………...213
Розділ 4. Епістемологічний рівень концептуалізації основ критичного правознавства ………………………………………………….219
4.1. Теорія правил наукового методу……..………………………….220
4.1.1. Проблема методології науки……………………………………………220
4.1.2. Ідея методологічних правил…………………………………………….224
4.1.3. Необхідність методологічних вирішень.……………………………….225
4.1.4. Аргументи проти методології як емпіричної науки.…………………..227
4.1.5. Методологічні правила як угоди.……………………………………….229
4.1.6. Методологія «критичний розум» - підстава міждисциплінарних досліджень………………………………………………………………………234
4.1.7. Методологія науки: етичний раціоналізм……………………………...237
4.1.8. Філософська теорія правил наукового методу – методологічна підстава для основ критичного правознавства..………………………………………..238
4.2. Єдність методу науки………………………………..…………….243
4.2.1. Походження критичної традиції та методу науки…………….……….243
4.2.2. Проблема єдності методу природничих та гуманітарних наук………244
4.2.3. Метод усіх емпіричних наук……………………………………………246
4.2.4. Єдність методу науки в критичному правознавстві…………………...249
4.3. Критичний науковий метод припущень й спростувань..……250
4.3.1. Критичний метод науки: стислий опис.………………………………..251
4.3.2. Критичний метод науки: детальний опис….…………………………..252
4.3.3. Проблема - початок наукового дослідження…………………………..256
4.3.4. Метод, науковий метод та його результат.…………………………….260
4.3.5. Критичний науковий метод в правознавстві…………………………..262
4.3.6. Критичний науковий метод – основний метод концепції критичного правознавства…………………………………………………………………...263
4.4. Критичний науковий метод припущень й спростувань (схематичні ілюстрації)………………………………………………………266
4.4.1. Метод науки: спрощена схема………………………………………….268
4.4.2. Діалектична схема Г.Гегеля та еволюційна схема К.Поппера……….268
4.4.3. Метод науки: удосконалена схема……………………………………..270
4.4.4. Схематичні ілюстрації критичного наукового методу в концепції критичного правознавства……………………………………………………..272
Висновки до четвертого розділу ..……………………………………...274
Розділ 5. Діалектичне мислення, мета й завдання сучасної юридичної науки в концепції критичного правознавства…………….. 280
5.1. Проблеми діалектичного мислення…..…………………………281
5.1.1. Діалектика як теорія проб та усунення помилок...……………………281
5.1.2. Діалектика як теорія історичного розвитку мислення......…………….284
5.1.3. Діалектика та формальна логіка: роль суперечностей...……………....287
5.1.4. Діалектика як теорія проб та усунення помилок в концепції критичного правознавства…………………………………………………………………...291
5.2. Гегелівська діалектична логіка……………………………….....294
5.2.1.Протистояння раціоналізму (інтелектуалізму) та емпіризму…………295
5.2.2. Антираціоналізм Канта………………………………………………….295
5.2.3. Гегелівська філософія тотожності розуму та дійсності……………….296
5.2.4.Діалектика Гегеля та антираціоналізм Канта…………………………..297
5.2.5.Основні елементи гегелівської діалектики……………………………..298
5.2.6.Гегелівська філософія тотожності розуму та дійсності: абсурдність та неймовірність……………………………………………………………...……303
5.2.7. Гегелівська діалектична логіка: незастосовність (неприйнятність) для визначення змісту методологічних основ критичного правознавства……...304
5.3. Марксистська діалектична логіка…...………………………….307
5.3.1. Аргументи щодо матеріалістичних передумов як основи будь-якого розвитку…………………………………………………………………………308
5.3.2. Аргументи щодо акценту на історичному методі в соціології……….310
5.3.3. Оцінка антидогматичної тенденції марксової діалектики…………….312
5.3.4. Політична теорія марксизму…………………………………………….313
5.3.5. Функції діалектичної логіки в структурі марксистської філософії…..314
5.3.6. Марксистська діалектична логіка: негативні наслідки для сучасного правознавства………………………………………………………………….. 318
5.3.7. Марксистська діалектична логіка: незастосовність (неприйнятність) для визначення змісту методологічних основ критичного правознавства…………………………………………………………………...320
5.4. Істина та правдоподібність…..…...…………………………..….322
5.4.1. Теорія абсолютної, об’єктивної істини………………………………...322
5.4.2. Щодо понять "істинно" й "хибно"……………………………………...325
5.4.3. Теорія об'єктивної істини: відповідність фактам.……………………..327
5.4.4. Філософія критеріїв істини.……………………………………………..330
5.4.5. Правдоподібність - наближення до істини…..…….……..……………334
5.4.6. Істина та зміст теорії….…………………………………………………336
5.4.7. Ступінь правдоподібності теорії.…………………………………….....339
5.4.8. Істина й правдоподібність як цілі………………………………………340
5.4.9. Вдосконалення теорії істини та проблема правдоподібності наукових теорій в концепції критичного правознавства………………………………..341
5.5. Мета та завдання науки……….....................................................345
5.5.1. Мета науки…………......…………………………………………….......345
5.5.2. Пояснення - теоретичне завдання науки.………………………………348
5.5.3. Формулювання передбачень – практичне завдання науки.…………...351
5.5.4. Завдання та мета науковця...……………………………………………353
5.5.5. Шлях науки...…………………………………………………………….355
5.5.6. Мета й завдання сучасної юридичної науки в концепції критичного правознавства…………………………………………………………………...359
Висновки до п’ятого розділу …………………………………………...362
Загальні висновки……………………………………………………...367
Список бібліографічних посилань…………………..….……..........381
Додатки…………………………………………………………………..406
Summary…………………………………………………………………..10
Список публікацій здобувача за темою дисертації………………….18 Зміст……………………………………………………………………….22
Вступ………………………………………………………………………28
Розділ 1. Формування основ критичного правознавства в контексті методологічних проблем розвитку науки …….……………………………51
1.1. Прогрес науки замість її достовірності……………….………….51
1.1.1. Пошук достатнього обгрунтування наукового пізнання……………….53
1.1.2. Класична теорія пізнання: істина очевидна..…………………………....62
1.1.3. Інтелектуалізм та емпіризм: протилежності й подібності..…………….64
1.1.4. Проблема прогресу науки - фундаментальна проблема теорії пізнання…………………………………………………………………………..70
1.1.5. Наука – це прогрес від менш глибокої проблеми до більш глибокої проблеми………………………………………………………………………….76
1.1.6. Формування методологічних основ критичного правознавства в контексті проблеми достатнього обгрунтування наукового пізнання та проблеми прогресу науки……………………………………………………….81
1.2. Основні проблеми теорії пізнання………..………...……...…….84
1.2.1. Проблема індуктивної логіки………………………....………………….86
1.2.2. Переформулювання та розв’язання логічної проблеми індукції….…...91
1.2.3. Проблема меж наукового пізнання……………..………………………..95
1.2.4. Спростовність - критерій меж наукового пізнання.…………………...100
1.2.5. Формування методологічних основ критичного правознавства в контексті проблеми індуктивної методології та проблеми меж наукового пізнання…………………………………………………………………………102
1.3. Розуміння науки та її об’єктивності…………..………………..106
1.3.1. Проблема погрішимості наукового знання……………….……………106
1.3.2. Теорія знання, заснована на здоровому глузді...………………………111
1.3.3. Проблема об’єктивності науки…………………………………………115
1.3.4. Об’єктивність вчених………………..…………………………………..119
1.3.5. Формування методологічних засад критичного правознавства в контексті проблеми погрішимості наукового знання та проблеми об’єктивності науки…………………………………………………………….122
Висновки до першого розділу …………………………………..……127
Розділ 2. Теоретичні витоки та ключові напрями визначення змісту методологічних основ критичного правознавства……………………….134
2.1. Характеристики теорій досвіду …………………………………134
2.1.1. Теоретична система досвіду: перевірка науковості..………………….134
2.1.2. Суворо універсальні та чисельно універсальні теорії..………………..136
2.1.3. Універсальні та індивідуальні поняття.………………………………..137
2.1.4. Суворо універсальні та суворо екзистенційні теорії..…………………138
2.1.5. Характеристики теорій досвіду як підстави критичного правознавства…………………………………………………………………...141
2.2. Спростовність теорій……......…………………………………….144
2.2.1. Перевірюваність теорій є їх спростовність.……………………………145
2.2.2. Спростовність теорій замість їх підтверджуваності…………………..146
2.2.3. Визначення теорії досвіду (спростовної теорії)…..…………………...148
2.2.4. Спростовність теорій та їх спростування..…………………………….149
2.2.5. Спростовність теорій та їх несуперечливість..………………………..151
2.2.6. Спростовність теорій – центральний елемент основ критичного правознавства………………………………………………………………….. 152
2.3. Проблема емпіричного базису наукових теорій…...….……….155
2.3.1. Базисні висловлювання та їх призначення..…………………………...155
2.3.2. Чуттєвий досвід як емпіричний базис. Трилема Я.Фріза.…………….156
2.3.3. Відносність базисних висловлювань. Розв’язання трилеми Я.Фріза...158
2.3.4. Застосування теорії: вирішення та виправдання.……………………...159
2.3.5. Аналогія із процедурою суду присяжних……………………………..160
2.3.6. Позиція методології «критичний розум» щодо проблеми емпіричного базису теорій – одна із підстав критичного правознавства………………….163
2.4. Підкріплення наукових теорій…...………………………………166
2.4.1. Дедуктивна перевірка теорії: четвертий шлях.………………………...166
2.4.2. Терміни «підкріплення», «ступінь підкріплення» теорії.……………..168
2.4.3. Підкріплюваність, перевірюваність та логічна ймовірність………….171
2.4.4. Тимчасове підкріплення наукових теорій замість їх підтвердження – одна із підстав критичного правознавства……………………………………173
Висновки до другого розділу …...……………………………………...176
Розділ 3. Методології сутностей, цілостей та визначень: негативні наслідки для сучасного правознавства….....................................................181
3.1. Методологія сутностей….………………………………………...181
3.1.1. Походження методлогії сутностей……………………………………..183
3.1.2. Методологія сутностей та методологічний номіналізм……………….185
3.1.3. Доктрина сутностей: остаточне пояснення…………………………….188
3.2. Методологія цілостей….…………………………………………..189
3.2.1. Критика інтуїтивного проникнення в цілості…...……………………..189
3.2.2. «Інтелектуальна інтуїція сутностей» або «чиста феноменологія»..193 3.3. Методологія визначень……...……………………………………194
3.3.1. Аристотелеве розуміння наукового методу та прогресу науки..……..195
3.3.2. Науковий погляд щодо визначень….…………………………………..201
3.3.3. Критика дискусій про слова….…………………………………………203
3.4. Негативні наслідки для сучасного правознавства .…………..204
3.4.1. Західноєвропейське континентальне правознавче мислення.………..204
3.4.2. Українське правознавче мислення…..………………………………….206
Висновки до третього розділу ..………………………………………...213
Розділ 4. Епістемологічний рівень концептуалізації основ критичного правознавства ………………………………………………….219
4.1. Теорія правил наукового методу……..………………………….220
4.1.1. Проблема методології науки……………………………………………220
4.1.2. Ідея методологічних правил…………………………………………….224
4.1.3. Необхідність методологічних вирішень.……………………………….225
4.1.4. Аргументи проти методології як емпіричної науки.…………………..227
4.1.5. Методологічні правила як угоди.……………………………………….229
4.1.6. Методологія «критичний розум» - підстава міждисциплінарних досліджень………………………………………………………………………234
4.1.7. Методологія науки: етичний раціоналізм……………………………...237
4.1.8. Філософська теорія правил наукового методу – методологічна підстава для основ критичного правознавства..………………………………………..238
4.2. Єдність методу науки………………………………..…………….243
4.2.1. Походження критичної традиції та методу науки…………….……….243
4.2.2. Проблема єдності методу природничих та гуманітарних наук………244
4.2.3. Метод усіх емпіричних наук……………………………………………246
4.2.4. Єдність методу науки в критичному правознавстві…………………...249
4.3. Критичний науковий метод припущень й спростувань..……250
4.3.1. Критичний метод науки: стислий опис.………………………………..251
4.3.2. Критичний метод науки: детальний опис….…………………………..252
4.3.3. Проблема - початок наукового дослідження…………………………..256
4.3.4. Метод, науковий метод та його результат.…………………………….260
4.3.5. Критичний науковий метод в правознавстві…………………………..262
4.3.6. Критичний науковий метод – основний метод концепції критичного правознавства…………………………………………………………………...263
4.4. Критичний науковий метод припущень й спростувань (схематичні ілюстрації)………………………………………………………266
4.4.1. Метод науки: спрощена схема………………………………………….268
4.4.2. Діалектична схема Г.Гегеля та еволюційна схема К.Поппера……….268
4.4.3. Метод науки: удосконалена схема……………………………………..270
4.4.4. Схематичні ілюстрації критичного наукового методу в концепції критичного правознавства……………………………………………………..272
Висновки до четвертого розділу ..……………………………………...274
Розділ 5. Діалектичне мислення, мета й завдання сучасної юридичної науки в концепції критичного правознавства…………….. 280
5.1. Проблеми діалектичного мислення…..…………………………281
5.1.1. Діалектика як теорія проб та усунення помилок...……………………281
5.1.2. Діалектика як теорія історичного розвитку мислення......…………….284
5.1.3. Діалектика та формальна логіка: роль суперечностей...……………....287
5.1.4. Діалектика як теорія проб та усунення помилок в концепції критичного правознавства…………………………………………………………………...291
5.2. Гегелівська діалектична логіка……………………………….....294
5.2.1.Протистояння раціоналізму (інтелектуалізму) та емпіризму…………295
5.2.2. Антираціоналізм Канта………………………………………………….295
5.2.3. Гегелівська філософія тотожності розуму та дійсності……………….296
5.2.4.Діалектика Гегеля та антираціоналізм Канта…………………………..297
5.2.5.Основні елементи гегелівської діалектики……………………………..298
5.2.6.Гегелівська філософія тотожності розуму та дійсності: абсурдність та неймовірність……………………………………………………………...……303
5.2.7. Гегелівська діалектична логіка: незастосовність (неприйнятність) для визначення змісту методологічних основ критичного правознавства……...304
5.3. Марксистська діалектична логіка…...………………………….307
5.3.1. Аргументи щодо матеріалістичних передумов як основи будь-якого розвитку…………………………………………………………………………308
5.3.2. Аргументи щодо акценту на історичному методі в соціології……….310
5.3.3. Оцінка антидогматичної тенденції марксової діалектики…………….312
5.3.4. Політична теорія марксизму…………………………………………….313
5.3.5. Функції діалектичної логіки в структурі марксистської філософії…..314
5.3.6. Марксистська діалектична логіка: негативні наслідки для сучасного правознавства………………………………………………………………….. 318
5.3.7. Марксистська діалектична логіка: незастосовність (неприйнятність) для визначення змісту методологічних основ критичного правознавства…………………………………………………………………...320
5.4. Істина та правдоподібність…..…...…………………………..….322
5.4.1. Теорія абсолютної, об’єктивної істини………………………………...322
5.4.2. Щодо понять "істинно" й "хибно"……………………………………...325
5.4.3. Теорія об'єктивної істини: відповідність фактам.……………………..327
5.4.4. Філософія критеріїв істини.……………………………………………..330
5.4.5. Правдоподібність - наближення до істини…..…….……..……………334
5.4.6. Істина та зміст теорії….…………………………………………………336
5.4.7. Ступінь правдоподібності теорії.…………………………………….....339
5.4.8. Істина й правдоподібність як цілі………………………………………340
5.4.9. Вдосконалення теорії істини та проблема правдоподібності наукових теорій в концепції критичного правознавства………………………………..341
5.5. Мета та завдання науки……….....................................................345
5.5.1. Мета науки…………......…………………………………………….......345
5.5.2. Пояснення - теоретичне завдання науки.………………………………348
5.5.3. Формулювання передбачень – практичне завдання науки.…………...351
5.5.4. Завдання та мета науковця...……………………………………………353
5.5.5. Шлях науки...…………………………………………………………….355
5.5.6. Мета й завдання сучасної юридичної науки в концепції критичного правознавства…………………………………………………………………...359
Висновки до п’ятого розділу …………………………………………...362
Загальні висновки……………………………………………………...367
Список бібліографічних посилань…………………..….……..........381
Додатки…………………………………………………………………..406
Що ще подивитися
Філософія
Сергій Щерба,Володимир Щедрін,Олександр Заглада
Основи філософії
Михайло Шмиголь
Українська історіографія (XVIII – початок XX століття)
Ірина Колесник