Міжнародна міграція людських ресурсів в умовах геоекономічних трансформацій

Шиманська К. В. Міжнародна міграція людських ресурсів в умовах
геоекономічних трансформацій. – Кваліфікаційна наукова праця на
правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за
спеціальністю 08.00.02 – світове господарство і міжнародні економічні відносини. –
Донецький національний університет імені Василя Стуса, Вінниця, 2019.
В роботі виявлені закономірностей процесів міжнародної міграції
людських ресурсів, теоретично обґрунтовано та розроблено методологічні
засади формування системи регулювання таких процесів в умовах
геоекономічних трансформацій, зокрема через розробку моделі та механізму
формування та реалізації регіональної міграційної політики у результаті
обґрунтування передумов та соціально-економічних наслідків міжнародної
міграції в умовах геоекономічних трансформацій.
В роботі введено поняття «міграційна пара» (комбінація країни
походження та країни призначення мігрантів, між якими історично
сформувався міграційний коридор зі специфічними кількісними та
структурними параметрами, що характеризується особливим інституційним,
соціо-демографічним, фінансово-економічним, етнічно-культурним та іншим
середовищем міграційних процесів). Введення даного імперативу в понятійний
апарат дослідження процесу міжнародної міграції дозволяє виокремлювати
міграційні потоки з урахуванням просторового та інституційного аспектів
міграційних коридорів, ідентифікувати особливості та зміну середовища країн
різних міграційних пар, а також фіксувати тенденції міграційних потоків.
В роботі визначено поняття «міграційний потік», «міграційний коридор»,
«міграційний мотив» та «міграційна привабливість», а також взаємозв’язків між
ними, що дозволило позиціонувати дані поняття як об’єкти дослідження
міграційних процесів. Крім того, дано трактування та конкретизовано
використання принципів дослідження процесів міжнародної міграції
(темпоральності, просторовості, комунікації, мобільності). Це дозволяє
упорядкувати методичний інструментарій наукового дослідження та визначає 3
вектори побудови класифікації міжнародної міграції з урахуванням
масштабності та багатоаспектності міграційних процесів
Удосконалено класифікацію міжнародної міграції шляхом її
систематизації та доповнення за групами ознак та видами: просторово-
часовими, інституційними параметрами та параметрами людських ресурсів.
Така композиція класифікаційних ознак досягнута завдяки використанню
інституційного підходу та враховує окреслене значення статево-вікової та
освітньо-професійної приналежності мігрантів для формування людських
ресурсів, їх перерозподілу в ході окремих видів міграції.
Ідентифіковано тенденції геоекономічних трансформацій та окреслено їх
вплив на міжнародну міграцію людських ресурсів (регіоналізація та
глокалізація геоекономічного простору, посилення геоекономічних ризиків,
трансформація ТНК у наднаціональні центри економічного розвитку,
трансформація геоекономічного простору, структурні зміни у світовому
господарстві, віртуалізація економічних та інших процесів). Це дозволило
сформулювати варіанти долучення країн до процесів міжнародної міграції на
основі приналежності країн до центрів економічного розвитку, загальні риси їх
міграційної політики, місця країн у складі міграційної пари, рівня розвитку
інституційного середовища регулювання міграційних процесів, наявності
окремих видів міграції.
Охарактеризовано вплив еколого-природничого типу геоекономічного
ризику на формування факторів виштовхування, а також механізми його
формалізації через обґрунтування методики кластеризації регіональних
інтеграційних об’єднань за ризиком екстремальних кліматичних подій як
складової вказаного типу ризику. Це дозволяє врахувати його при оцінці
міграційної привабливості країни та прогнозуванні формування міграційних
мотивів населення, а також сформувати завдання регулювання міграційних
процесів в умовах екстремальних кліматичних подій.
Крім того, визначено вплив політико-безпекового типу геоекономічного
ризику як передумови формування міграційних потоків з країн, де зафіксовано
військово-політичні конфлікти та інші загрози військово-політичної 4
нестабільності. Це дає змогу визначити складові даного типу ризику при оцінці
міграційної привабливості країни та міграційних мотивів населення, а також
сформулювати завдання регулювання міжнародної міграції біженців в умовах
військових конфліктів та постконфліктного стану.
В дослідженні сформульовано завдання регулювання міжнародної
міграції в країнах міграційної пари, які повинні бути імплементовані у політику
зайнятості, освітню, соціальну, інформаційну, фіскальну, монетарну,
інвестиційну та інші політики та спрямовані на інтеграцію мігрантів та
подолання соціально-економічних проблем, пов’язаних з міграцією. Це
здійснено на основі обґрунтування впливу міжнародної міграції та грошових
переказів на економічний розвиток країн в умовах геоекономічних
трансформацій, формування людських ресурсів та подолання бідності, що
включало: 1) формування ризиків та можливостей долучення країн до процесів
міжнародної міграції людських ресурсів з урахуванням ролі країни у
міграційній парі; 2) окреслення факторів середовища здійснення грошових
переказів за запропонованими етапами, що визначають параметри грошових
переказів; 3) визначення економічних, соціальних, демографічних наслідків
міграції виходячи зі стратифікації людських ресурсів.
Запропоновано систему детермінантів формування міграційних мотивів,
що складаються з економічних, соціо-демографічних, політико-безпекових,
мовно-культурних та еколого-природничих детермінантів. Вони сформовані
шляхом врахування дії інституційних факторів у відповідному середовищі
країн та прояву особистісного сприйняття факторів виштовхування. Це
дозволило визначити фактори, які слід враховувати при вивченні та
формалізації передумов міграційних процесів.
В роботі сформовано підхід до оцінки геоекономічних ризиків країн, який
полягає у визначенні відповідного інтегрального показника країни. Це дозволяє
позиціонувати країни за окремими типами геоекономічного ризику та
інтегральним показником, а також кластеризувати їх країн за рівнем
геоекономічного ризику та інтенсивністю використання міграційних людських
ресурсів. Такий підхід сприятиме визначенню векторів елементів міграційних 5
політик країн, виходячи з кластеру, до якого вони належать, здійснювати їх
компаративний аналіз, а також окреслювати напрями реалізації інших політик,
що регулюють процеси руху та інтеграції мігрантів.
Запропоновано інструмент ідентифікації зв’язку міжнародної міграції
людських ресурсів з геоекономічними ризиками, що представлено через
формування показника міграційної привабливості, що дозволяє пояснювати
міграційні потоки між країнами виходячи з рівня їх міграційної привабливості.
Підхід до оцінки міграційної привабливості через формування її інтегрального
показника та підхід до нормалізації часткових показників дають змогу
адаптувати модель та використовувати її для оцінки міграційної привабливості
країн у компаративному аспекті.
Розроблено інформаційне забезпечення регулювання процесів
міжнародної міграції на міжнародному, регіональному та національному
рівнях, базисом якого є сформована модель багаторівневого інформаційного
поля, яке включає системи: 1) моніторингу зміни детермінантів формування
міграційних мотивів за визначеними індикаторами; 2) моніторингу потенційних
та фактичних міграційних потоків за стратифікаційними групами;
3) моніторингу ризиків інституційних розривів та інституційних конфліктів;
4) поширення інформації про стан та проблеми міжнародної міграції людських
ресурсів. Це дозволяє будувати комунікаційні зв’язки між суб’єктами
регулювання процесів міжнародної міграції людських ресурсів та удосконалити
його інституційне середовище.
У результаті теоретично обґрунтовано та розроблено концептуальні
засади інституційної моделі регіонального регулювання міграційних процесів, у
якій структуровано суб’єктів формального та неформального інституційного
середовища регіонального регулювання міжнародної міграції, виділено функції
регіональної міграційної політики (регуляторна, диверсифікаційна,
інтеграційна, мобілізаційна), сформульовано напрями її реалізації для
отримання країною переваг від міжнародної міграції та зниження
геоекономічних ризиків. Це дозволяє на основі декомпозиції положень такої
політики та її узгодження з іншими політиками вирішувати регіональні проблеми міграції людських ресурсів, окреслені на основі аналізу причинно-
наслідкових зв’язків міграції в ході геоекономічних трансформацій та
встановлених проблем регулювання міграційних потоків у обраних
регіональних інтеграційних об’єднаннях.
Ключові слова: міжнародна міграція, еміграція, імміграція, інтеграція
мігрантів, міграційний мотив, міграційна привабливість, міграційні політика,
регіональна інтеграція, геоекономічні трансформації, геоекономічні ризики,
біженці, грошові перекази мігрантів.