Вартісно-орієнтований контролінг на підприємстві

Макаренко Т.Ю. Вартісно-орієнтований контролінг на підприємстві. –
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за
спеціальністю 08.00.08 – Гроші, фінанси і кредит. – ДВНЗ «Київський
національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», Київ, 2017.
Дисертація присвячена поглибленню теоретико-методичних засад
вартісно-орієнтованого контролінгу та розробці науково-практичних
рекомендацій щодо запровадження його інструментів на підприємстві.
Визначено теоретичні основи вартісно-орієнтованого управління
корпоративними фінансами. Розкрито роль вартісно-орієнтованого контролінгу
у прийнятті фінансових рішень на корпоративних підприємствах. Встановлено,
що використання інструментів контролінгу є необхідною умовою успішної
імплементації вартісно-орієнтованого управління фінансами на підприємстві.
Виділено дві опції контролінгу: контролінг, орієнтований на інформаційну
підтримку прийняття рішень, та контролінг поведінки. Завданням першої є
зменшення невизначеності у процесі прийняття управлінських рішень. Метою
контролінгу поведінки є узгодження інтересів власників та менеджерів і
спрямування діяльності останніх до прийняття тих управлінських рішень, що
сприятимуть зростанню вартості та добробуту акціонерів підприємства.
Вартісно-орієнтований контролінг визначено як сегмент фінансового
контролінгу, який забезпечує реалізацію вартісноформуючої функції
корпоративних фінансів на основі використання сукупності інструментів з
координації, інформаційної підтримки вартісно-орієнтованих рішень та
контролю за їх реалізацією. Ефективність вартісно-орієнтованого контролінгу
залежить від обраної його концепції, яка включає сукупність вартісно-
орієнтованих показників, порядок їх розрахунку, планування, аналізу та
контролю, а також механізм інтеграції в загальну систему управління фінансами.
Систематизовано ключові інструменти контролінгу, орієнтованого на
максимізацію вартості компанії. Наведено класифікацію вартісно-

3

орієнтованих показників. Обґрунтовано концептуальний підхід до вартісно-
орієнтованого контролінгу на основі індикатора економічної доданої вартості.
Проведено оцінку факторів впливу на вартісно-орієнтовані показники.
Визначено підходи до розрахунку чистого операційного прибутку після
оподаткування (NOPAT), інвестованого капіталу та ставки середньозважених
витрат на капітал з урахуванням ризиків країн, що розвиваються.
Доведено гіпотезу, що варіація ринкової вартості підприємства більшою
мірою залежить від зміни показника EVA, ніж від зміни традиційних показників
дохідності, розрахованих на базі бухгалтерської звітності. Запропоновано
використання альтернативного підхід до оцінки та аналізу створення вартості,
який визначає вартість як суму поточної операційної вартості та вартості
майбутнього зростання. Відтак, компонентами ринкової вартості є: інвестований
капітал; капіталізована вартість EVA за звітний період; капіталізована вартість
майбутніх значень приросту EVA, тобто майбутніх ∆EVA. Обґрунтовано, що
основою для побудови ефективного вартісно-орієнтованого управління на
підприємстві має бути інтеграція не тільки фактичного, а й очікуваного значення
індикатора приросту економічної доданої вартості у всі підсистеми управління
фінансами.
Спростовано гіпотезу, яка твердить, що значення періодичного показника
EVA є індикатором створення акціонерної вартості. Розраховані середні
значення показників створеної акціонерної вартості для досліджуваної вибірки
підприємств АПК не дорівнюють значенням EVA за період. Крім того, доведено,
що динаміка цих показників може бути різною. Обґрунтовано, що підприємство
створює вартість для капіталодавців лише тоді, коли сума вартості підприємства
та генерованого вільного грошового потоку за відповідний період перевищують
значення вартості підприємства на початок періоду з урахуванням очікуваної
інвесторами норми дохідності. Доведено, що ознаками створення акціонерної
вартості є перевищення досягнутого у звітному періоді значення ∆EVA у
порівнянні з очікуваним.

4

Розроблено рекомендації щодо інтеграції вартісно-орієнтованих
показників у систему планування і контролю на підприємстві. Визначено
порядок розрахунку очікуваних інвесторами значень ∆EVA на базі
скоригованого курсу акцій та запропоновано, окрім аналізу відхилень фактичних
показників від запланованих, здійснювати аналіз і контроль відхилень
фактичних значень вартісно-орієнтованих показників від очікуваних.
Обґрунтовано спосіб визначення змінної частини винагороди менеджерів,
який передбачає розрахунок бонусу, як суми планового бонусу та фіксованого
проценту від різниці між фактичним та очікуваним значенням приросту
економічної доданої вартості. Такий варіант бонус-плану дозволить поєднати
інтереси власників та менеджерів, стимулюватиме останніх до прийняття
стратегічних рішень, орієнтованих на зростання вартості підприємства та
максимізацію добробуту власників. Для мотивації менеджменту до прийняття
довгострокових рішень і його збереження в організації рекомендовано
використання такого інструменту як бонус-банк.
Доведено існування безпосереднього зв’язку між інформацією, поданою у
звітності та ринковою вартістю підприємства. Чим більше інформації як
фінансової, так і нефінансової щодо поточної та майбутньої результативності
надає підприємство, тим ефективнішою є політика комунікації та, відповідно,
вищою ринкова вартість підприємства. Для зменшення інформаційної асиметрії
та підвищення інвестиційної привабливості підприємств на ринках капіталів
запропоновано, окрім обов’язкової фінансової звітності, включення до бізнес-
звітності вітчизняних підприємств інформації та даних за наступними розділами:
звіт про загальну дохідність акцій та інформацію з ринків капіталів; звіт про
вартісно-орієнтоване управління; звіт про стратегічні переваги та корпоративну
соціальну відповідальність.
Ключові слова: вартісно-орієнтований контролінг, ринкова вартість,
ключові показники результативності, економічна додана вартість, акціонерна
вартість, мотивація, очікування інвесторів, вартісно-орієнтований репортинг.