Юридична природа Євразійського економічного союзу

Казьмірик Ю.І. Юридична природа Євразійського економічного союзу. –
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за
спеціальністю 12.00.11 - міжнародне право. – Київський національний
університет імені Тараса Шевченка МОН України, Київський національний
університет імені Тараса Шевченка МОН України. - Київ, 2018.
Дисертацію присвячено комплексному дослідженню юридичної природи
Євразійського економічного союзу.
У роботі детально розглянуто та проаналізовано теоретико-правові
аспекти й основні концептуальні підходи до інтеграційних процесів, які
сформувалися у міжнародному праві, зокрема підходи різних науковців щодо
понять «міжнародна економічна інтеграція», «інтеграційне право»,
«інтеграційне об’єднання», наукові погляди на правову природу міжнародних
інтеграційних об'єднань.
Досліджуються теоретико-правові аспекти компетенції Євразійського
економічного союзу (далі – ЄАЕС, Союз) як міжнародної міждержавної
організації. Компетенція Союзу визначається як коло повноважень і прав,
якими на договірній основі наділяють об'єднання держави-члени. Міжнародна
організація, у тому числі Євразійський економічний союз, створюється для
досягнення відповідної мети, поставлених цілей. Звідси зроблено висновок, що
основні цілі Союзу, зафіксовані у Договорі про ЄАЕС, у тому числі
формування єдиного ринку товарів, послуг, трудових ресурсів і капіталу у
межах ЄАЕС, визначають компетенцію, характер повноважень органів Союзу.
Класифіковано компетенцію Євразійського економічного союзу за
територіальним критерієм на внутрішню та зовнішню.
У ході дослідження автором проаналізовано та систематизовано основні
концептуальні підходи науковців до визначення юридичної природи
Євразійського економічного союзу. Встановлено, що у науковій літературі
переважає підхід, відповідно до якого ЄАЕС розглядається як міжнародна


3
організація. Окремо виділено позицію науковців, які вважають, що ЄАЕС є
міжнародною організацією із певними ознаками наднаціональності.
Відзначено, що концепція конфедеративної природи ЄАЕС не набула
поширення в наукових колах. Автором обґрунтовано положення про те, що
наразі відсутні об’єктивні ознаки, які би давали підстави застосовувати термін
«конфедеративна природа» по відношенню до ЄАЕС.
У дослідженні правової природи Євразійського економічного союзу
вивчається історичний генезис розвитку інтеграційних процесів у
євразійському регіоні. Пропонується класифікація етапів розвитку економічної
інтеграції у євразійському регіоні, визначаються особливості й основні
тенденції кожного з етапів, надається аналіз міжнародно-договірної бази
оформлення економічної співпраці. Окреслюються та аналізується інституційне
забезпечення, зокрема частина розділу присвячена дослідженню Євразійського
економічного співтовариства та системи його органів.
У дисертаційному дослідженні охарактеризовано принципи
функціонування митного союзу у межах Євразійського економічного союзу.
Встановлено, що митний союз Євразійського економічного союзу як етап
економічної інтеграції відповідає основним юридичним критеріям, що
сформувалися в міжнародному економічному праві, та, відповідно, містить
внутрішню складову, яка означає скасування мит і кількісних обмежень у
торгівлі між учасниками митного союзу в межах митної території, та зовнішню,
що передбачає встановлення спільного митного тарифу в торгівлі із третіми
країнами. У роботі також аналізуються правові основи функціонування
внутрішнього ринку ЄАЕС з погляду вільного руху чотирьох свобод
внутрішнього ринку.
Розкрито визначення правового механізму ЄАЕС та наведено характерні
особливості правового механізму об'єднання. Правовий механізм ЄАЕС
визначається як система правових норм, що регулює створення та
функціонування Союзу, регламентує інтеграційні процеси у межах зазначеної


4
міжнародної організації. Норми права ЄАЕС класифікуються за предметом
правового регулювання та за часом дії.
За предметом правового регулювання виокремлено інституційні або
організаційні норми; матеріальні норми; процесуальні норми. За часом дії
виокремлено норми постійної дії та тимчасові норми.
У ході дослідження проаналізовано структуру Договору про ЄАЕС, що має
пріоритет над нормами міжнародних договорів, укладених у межах Союзу, у
випадку виникнення розбіжностей та суперечностей.
Досліджується система органів ЄАЕС. Наводиться визначення
інституційного механізму Євразійського економічного союзу як системи
органів, що створена державами-членами у межах Союзу для виконання та
досягнення цілей об'єднання, для чого держави-члени наділяють органи
відповідною компетенцією. Інституційний механізм також включає акти, які ці
органи ухвалюють.
Автором обґрунтовано та доведено положення про те, що організаційний
механізм ЄАЕС підпорядковується загальним принципам побудови
організаційного механізму міжнародних організацій та включає в себе вищі
органи, виконавчі, судові.
Здійснено детальний аналіз повноважень і функцій основних органів
ЄАЕС, а саме: Вищої Євразійської економічної ради, Євразійської Міжурядової
ради, Комісії Євразійського економічного союзу та Суду Євразійського
економічного союзу. Розглянуто порядок формування та структуру основних
органів, їхню роль і місце в інституційному механізмі євразійського інтеграції.
Вивчається юридична сила актів, які ухвалюються зазначеними органами.
Розглядається процедура прийняття актів та порядок їхнього виконання.
Окрему увагу приділено дослідженню повноважень і функцій Комісії
Євразійського економічного союзу як постійно діючого регулюючого органу.
Детально аналізуються повноваження Комісії ухвалювати юридично
обов'язкові рішення, які підлягають безпосередньому виконанню на території


5
держав-членів та можуть поширюватися на юридичних і фізичних осіб-
підприємців.
Органи Союзу класифікуються за критерієм створення (основні органи та
допоміжні, консультативні органи) і за порядком функціонування (постійно
діючі органи й органи, діяльність яких є сесійною).
Частина роботи присвячена дослідженню особливостей процедури
врегулювання спорів, що сформувалася та діє в межах ЄАЕС. Процедура
врегулювання спорів у межах ЄАЕС передбачає дві стадії: досудовий розгляд
спору шляхом консультацій, переговорів та інших способів за участю держави-
члена або Комісії, та, власне, розгляд спору Судом Євразійського економічного
союзу.
Автором охарактеризовано особливості досудового врегулювання спорів
у межах ЄАЕС. Так, однією з умов розгляду справи Судом Союзу є вичерпання
процедури досудового вирішення спорів, яка передбачає обов'язкове попереднє
звернення заявника до держави-члена або Комісії для розв'язання спору шляхом
консультацій, переговорів та інших способів, передбачених установчим
договором, міжнародними договорами у межах Союзу.
У роботі проаналізовано предметну компетенцію Суду Євразійського
економічного союзу та компетенцію Суду за колом осіб, охарактеризовано
принципи судочинства. Наведено характерні особливості процедури
розв'язання спорів у межах ЄАЕС.
Розглянуто та проаналізовано і практику Суду Євразійського
економічного союзу щодо питань невиконання положень міжнародних
договорів, укладених у межах ЄАЕС, оскарження рішень Комісії, реалізації
свободи вільного руху працівників, консультативні висновки щодо роз'яснень
положень Договору про Євразійський економічний союз, міжнародних
договорів у межах Союзу та рішень Комісії.
Досліджено та проаналізовано юридичні засади й інструменти
міжнародної співпраці ЄАЕС із третьою стороною. Характеризуються основні
форми співпраці ЄАПЕС із третіми країнами та міжнародними організаціями,


6
проведено аналіз існуючої міжнародної договірної бази в межах здійснення
Союзом міжнародного співробітництва.
Проведено аналіз Угоди про міжнародні договори Євразійського
економічного союзу із третіми країнами, міжнародними організаціями або
міжнародними інтеграційними об'єднаннями від 14 травня 2018 р., яка
регламентує порядок і процедуру підписання таких документів.
Автором доводиться та аргументується положення про те, що Союз є
міжнародною міждержавною організацією, яка створена та функціонує на
основі міжнародного договору між державами, заснована відповідно до
міжнародного права, має власну організаційну структуру, яка наділяється
державами-членами відповідним колом повноважень і компетенцією, характер
та обсяг якої визначений цілями ЄАЕС.
Ключові слова: юридична природа Євразійського економічного союзу,
система органів Євразійського економічного союзу, правовий механізм
Євразійського економічного союзу, інституційний механізм, наднаціональність,
Суд Євразійського економічного союзу.