Геопросторова організація паломництва у Львівській області

Городиський Ю. Я. Геопросторова організація паломництва у Львівській
області. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за
спеціальністю 11.00.02 – економічна та соціальна географія. – Львівський
національний університет імені Івана Франка, Львів, 2018.

Наукове дослідження присвячене геопросторовим особливостям організації
паломництва у Львівській області, аналізу конфесійної ситуації, дослідженню та
бальній оцінці ресурсів паломництва (чудотворні ікони, мощі святих та
блаженних християнства, цілющі джерела), розробленню науково-практичних
рекомендацій щодо розвитку паломництва, впровадженню нових паломницько-
пізнавальних маршрутів.
Аналіз наукових праць із цієї проблематики показав, що у сучасній географії
є напрацювання, присвячені питанням географії релігії, релігійному туризму,
проблемам організації релігії у загальнодержавному вимірі й у розрізі окремих
областей України. Водночас вивчення праць географів, релігієзнавців,
культурологів у світлі сучасних тенденцій дослідження дають підстави
стверджувати про необхідність детального суспільно-географічного дослідження
феномену паломництва.
Коротко висвітлено історію розвитку паломництва в Україні та світі,
здійснено групування паломницьких місць Львівської області за датою
виникнення чи першої згадки. Акцентовано увагу на аналізі релігійно-
конфесійної ситуації в області та її просторових особливостях.
Здійснено аналіз адміністративно-територіального устрою конфесій та його
вплив на паломництво, виділено основних організаторів паломництва на різних
управлінських рівнях. Досліджено головні ресурси паломництва (чудотворні
ікони, мощі святих та блаженних християнства, цілющі джерела), здійснено їх
бальне оцінювання, виконано картографування цих ресурсів.
Виділено основні потоки паломників та місця, до яких регулярно
відбуваються прощі та відпусти. На основі бального оцінювання, врахування конфесійного складу населення, ресурсів паломництва на території Львівської
області нами виділено дев’ять паломницьких районів.
Здійснено типізацію об’єктів паломництва у Львівській області, виділено
ядра паломництва, паломницькі центри, вузли та пункти. З’ясовано особливості
географії розміщення сакральних об’єктів та ресурсів у Львівській
області. Здійснено картографування найвідоміших паломницьких об’єктів,
досліджено ресурси паломництва у розрізі районів та міст обласного значення.
Проаналізовано проблеми розвитку паломницької інфраструктури та
паломництва у Львівській області. На основі бального оцінювання сакральних
об’єктів, де зберігаються чудотворні ікони і мощі святих та блаженних
християнства та розташовані цілющі джерела, виділено паломницькі місця із
розвинутою та нерозвинутою паломницькою інфраструктурою. Акцентовано
увагу на створенні нових паломницьких маршрутів із метою популяризації
паломництва.
Актуальність дослідження визначається спрямованістю сучасних
суспільно-географічних шкіл на вивчення просторової діяльності людини,
зокрема, її духовної складової. З розпадом Радянського Союзу і проголошенням
незалежності України пов’язана активізація релігійного життя
українців. Передусім це стосується УГКЦ, повернення до України РКЦ,
відновлення УАПЦ, виходу зі сфери впливу РПЦ частини духовенства та вірян та
проголошення УПЦ КП. Після 1991 р. держава взяла курс на повернення
націоналізованого у церкви майна, почала відбудовувати зруйновані церкви та
монастирі.
Матеріалом дослідження слугували дані управління статистики у
Львівській області, інформаційні сайти Української Греко-Католицької,
Української Православної Церкви Київського Патріархату, Української
Автокефальної Церкви, Української Православної Церкви Московського
Патріархату, Римо Католицької Церкви та сайти низки протестантських церков й
організацій, Релігійно-Інформаційної Служби України (РІСУ), путівники, присвячені паломницьким місцям, монографії, дисертації та наукові статті на
тему географії релігії та паломництва.
Наукова новизна роботи полягає у дослідженні геопросторового феномену
паломництва. Уперше здійснено типізацію паломницьких місць Львівської
області за часом їхнього виникнення, здійснено районування Львівської області за
особливостями паломницьких потоків, здійснено аналіз паломницьких потоків та
маршрутів Львівської області. На основі дослідження ресурсів паломництва у
роботі подано низку авторських маршрутів. Удосконалено типізацію ресурсів
паломництва за низкою критеріїв. Набули подальшого розвитку дослідження
історико-географічних особливостей функціонування паломницьких місць, аналіз
конфесійної ситуації в області, вивчення територіально-адміністративного устрою
конфесій у Львівській області. Виконано низку авторських карт, які відображають
конфесійну ситуацію у Львівській області, індекс конфесійної мозаїчності
населення, коефіцієнт конфесійної компактності, адміністративно-територіальний
устрій конфесій, розташування паломницьких місць, ресурси
паломництва (чудотворні ікони, мощі, цілющі джерела), паломницьку
інфраструктуру в розрізі адміністративних районів, основні паломницькі
маршрути тощо.
Практичне значення дисертації полягає у можливості її використання під
час викладання лекційних курсів “Географія населення”, “Етногеографія”,
“Географія релігії”, “Релігійний туризм”, у проведенні практичних робіт,
написанні курсових, магістерських, дисертаційних робіт, для туристичних фірм та
релігійних організацій тощо.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, якому
передує анотація українською та англійською мовами, чотирьох розділів із
висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел
загальним обсягом 296 видань, 17 таблиць, 71 рисунку (із яких – 37 картосхем) та
27 додатків.
У першому розділі “Теоретико-методологічні та методичні засади
суспільно-географічного дослідження паломництва” закладено основи дослідження, визначено структуру географії релігії, проаналізовано підходи
науковців до термінів “релігійний туризм” та “паломництво”, встановлено спільні
та відмінні риси паломництва та релігійного туризму, висвітлено методологічні
засади дослідження паломництва – методику дослідження, методи та прийоми
аналізу, основні етапи дослідження. Виділено головні праці, які вплинули на
становлення географії релігії в Україні, встановлено інформаційну основу
дослідження.
Дослідження паломництва та його складових є особливо важливими для
України внаслідок її географічного розташування та неоднорідного релігійного
складу населення. Географічність дослідження релігійної сфери полягає у
виявленні територіальних відмінностей поширення певної релігії, дослідження
релігійних конфліктів, які окрім релігійної, можуть мати етнічну та мовну
складові, виявленні територіальних ядр релігійного життя населення, розвитку
релігійної інфраструктури тощо.
Дослідження паломництва вимагає використання суспільно-географічних
методів та методики релігієзнавства. Особливо важливим є використання
польового методу та методу анкетування, опитування настоятелів святинь, куди
прибувають паломники, та самих паломників. Не менш важливим є використання
картографічного методу, який відтворюватиме різні складові релігійного життя
суспільства, відображатиме основні центри паломництва тощо. Неоднорідність
території зумовлює значні відмінності й дає змогу здійснювати районування –
завдяки аналізу конфесійної ситуації і аналізу паломницьких ресурсів та бального
оцінювання виділити паломницькі райони.
Джерельна база дослідження паломництва представлена широким спектром
інформації: від статистичних даних органів обласної статистики – до інформації,
наданої священнослужителями. Не менш важливою є інформація з інтернет-сайтів
релігійно-адміністративних одиниць, де наведено дані про графіки проведення
прощ, історію святинь чи правила поведінки у храмах і монастирях. При
написанні теоретичного розділу роботи використовувалися напрацювання як
вітчизняних так і зарубіжних науковців у сфері географії релігії. У цих працях розроблено теоретико-методологічні основи дослідження релігійної сфери,
розглянуто вплив історико-культурних та соціально-політичних умов на
конфесійну ситуацію, вивчено компонентну структуру релігійної сфери, її
трансформацію тощо.
У другому розділі “Суспільно-географічні передумови розвитку
паломництва у Львівській області” визначено історико-географічні передумови
виникнення паломництва в Україні та Львівській області. За результатами аналізу
інформаційних джерел дослідження здійснено типізацію та складено авторську
картосхему паломницьких місць за часом їхнього виникнення. Наведено
характеристику п’яти найчисельніших конфесій, які функціонують у Львівській
області, проаналізовано конфесійну мозаїчність районів Львівської області та
коефіцієнт конфесійної компактності, динаміку кількості релігійних організацій і
громад, виділено райони та міста обласного значення, у яких переважають
релігійні громади тієї чи іншої конфесії.
За інформацією, поданою на інтернет-сторінках адміністративно-
територіальних одиниць різних конфесій, складено низку карт, які репрезентують
розташування парафій (приходів, релігійних громад) та адміністративно-
територіальний устрій конфесій у Львівській області. Проаналізовано особливості
АТУ різних конфесій, зважаючи на історичні особливості їхнього розвитку.
Християнське паломництво є одним із найдавніших видів культової
діяльності людства. Перші паломницькі місця у Львівській області виникли ще за
княжої доби. Проте найбільше паломницьких місць виникало в епоху переходу
від Середньовіччя до раннього Нового часу. Незважаючи на те, що на території
області функціонує понад 100 паломницьких об’єктів, більшість із них мають
місцеве значення.
У третьому розділі “Сучасний стан розвитку паломництва у Львівській
області та його просторові особливості” розглянуто та проаналізовано основні
ресурси паломництва у Львівській області, наведено їхню коротку
характеристику, здійснено бальну оцінку, на основі якої виділено
найатрактивніші місця. Визначено паломницькі місця, де систематично організовують прощі та відпусти. На основі аналізу конфесійного складу
населення, конфесійної належності об’єктів паломництва, особливостей їхнього
розташування і типу ресурсу на території Львівської області нами виділено
дев’ять паломницьких районів. За цими ж критеріями виділено паломницькі ядра,
центри паломництва, паломницькі пункти та вузли.
За високим релігійним, паломницьким та духовно-культурним значенням на
території Львівської області варто виділити чотири паломницькі ядра: м. Львів,
села Страдч, Крехів та Унів. За конфесійною належністю три паломницькі ядра є
моноконфесійними – Страдч, Крехів та Унів перебувають під юрисдикцією
УГКЦ, а Львів – поліконфесійне ядро, де зосереджено управлінські центри та
паломницькі об’єкти низки конфесій.
На території Львівської області виділяємо 21 паломницький центр. Серед них
виокремлюємо п’ять міст обласного значення – Борислав, Дрогобич, Самбір,
Стрий та Червоноград. Паломницькими центрами є також низка районних
центрів – Жидачів, Жовква, Золочів, Мостиська, Радехів, Сокаль та Яворів. За
конфесійною належністю об’єктів паломництва переважає УГКЦ, у низці
районних центрів, окрім паломницьких об’єктів УГКЦ, функціонують об’єкти
паломництва УПЦ МП (Жовква). На заході Львівської області у паломницьких
центрах, окрім святинь УГКЦ, діють паломницькі осередки РКЦ (Мостиська,
Рудки). До групи паломницьких центрів ми віднесли села Бориничі, Тучне та
Лісок Чернилявський, як населені пункти, де є два види паломницьких ресурсів:
цілющі джерела та чудотворні ікони. До категорії паломницьких центрів
зараховано села Підгірці, Підкамінь та смт. Глиняни.
На території Львівської області до категорії “паломницькі пункти” ми
зарахували 43 населені пункти. До паломницьких пунктів ми віднесли низку
районних центрів та міст обласного значення. У цих містах є паломницькі святині
однієї із конфесій, ці міста приймають незначну кількість паломників. Більшість
виділених нами паломницьких пунктів перебуває під юрисдикцією УГКЦ. Серед паломницьких вузлів ми виділили Червоноградсько-Сокальський,
Радехівський, Самбірсько-Дрогобицький, Жидачівський, Львівський, Унівський
та Підкамінський.
У четвертому розділі “Проблеми та перспективи розвитку паломництва
у Львівській області” розглянуто проблеми розвитку паломництва, особливу
увагу зосереджено на аналізі паломницької інфраструктури. За особливостями
розвитку паломницької інфрастуктури здійснено групування місць паломництва.
Згруповано райони за перспективами розвитку паломництва. Запроповано низку
нових пізнавально-релігійних маршрутів, які, на нашу думку,
популяризуватимуть паломницькі місця.
Із усіх об’єктів паломництва Львівської області розвинену паломницьку
інфраструктуру мають 57 святинь, які розташовано у 24 населених пунктах. В
адміністративному устрої конфесій це центри деканатів чи благочинь. За типом
ресурсів паломництва тут переважно зосереджено чудотворні ікони та мощі
святих і блаженних. Нерозвинену паломницьку інфраструктуру мають 49 об’єктів
паломництва, розташовано у 44 населених пунктах. За типом поселень це
переважно села, які значно віддалені від великих туристичних центрів. Щодо
об’єктів це, здебільшого цілющі джерела, розташовані поза межами сіл, а також
низка чудотворних ікон.
Розвиток паломництва обмежує нерозвиненість паломницької
інфраструктури: у більшості паломницьких місць немає можливості переночувати
при монастирі чи церкві, натомість паломники користуються світськими засобами
розміщення. Низка паломницьких святинь розташована у селах, де немає закладів
харчування та розміщення, а наявні не відповідають вимогам паломників.
Паломницькі служби, які зараз функціонують, є радше такими за назвою, на нашу
думку, вони вже діють у сфері релігійного туризму. На інформаційних сайтах цих
паломницьких служб більшість їхніх поїздок спрямовано на виїзд поза межі
України, а прощі чи тури організовують лише до найбільших святинь: Унева,
Крехова чи Страдча.
Ключові слова: географія релігії, релігійно-географічне районування,
адміністративно-територіальний устрій конфесій, територіальна організація,
паломництво, паломницький район, паломницький центр, паломницьке ядро,
паломницький пункт.