Календарний пласт волинської демонології: світоглядні та обрядові прояви

Кривенко А. О. Календарний пласт волинської демонології:
світоглядні та обрядові прояви. – Кваліфікаційна наукова праця на правах
рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук
(доктора філософії) за спеціальністю 07.00.05 “Етнологія”. – Інститут
народознавства НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича
НАН України, Львів, 2017.
У дисертації на основі аналізу опублікованих джерел і матеріалів
польових досліджень здійснено історико-етнографічну реконструкцію тради-
ційних демонологічних уявлень, репрезентованих у календарних повір’ях,
звичаях і обрядах жителів етнографічної Волині, розкрито міфо-ритуальну
роль демонологічних мотивів у системі народного календаря та з’ясовано
ступінь їх світоглядних і обрядових проявів у різних циклах річного кола
народно-християнських свят.
Дисертація містить історіографічний аналіз фактографічної й теоре-
тичної вартості народознавчих публікацій, у яких спеціально чи контекстно
висвітлено календарно-обрядовий пласт волинської демонології; характе-
ристику джерельної бази роботи, яка охоплює опубліковані й архівні ет-
нографічні і фольклорні матеріали та власні польові записи; окреслення
методології праці, її структури та низки понять, які розкривають специфіку
тематики і ключові явища досліджуваної сфери етнокультури, а також спе-
ціальний тематичний розгляд міфо-ритуальних проявів у структурі кален-
дарних свят традиційних уявлень волинян про напівдемонічних істот, духів-
демонів, які уособлюють нечисту силу, та демонологічних персонажів маніс-
тичної генези.
У досліджені окреслено коло персонажів волинського календарного
демонарію та окремо розглянуто календарні повір’я про найпопулярніші

3
образи волинської демонології – відьму і чаклуна, русалку і мавку, покійни-
ка, домовика, чорта. Крізь призму календарно-обрядових явищ розкрито
традиційні уявлення і повір’я волинян про характерні іпостасі, риси, влас-
тивості демонічних істот, їх взаємини з людьми, активізацію та шкідливі дії
у певні періоди календаря. З’ясовано, що більшість з таких вірувань є міфо-
логічними універсаліями й залишками архаїчного світогляду: повір’я про
походження окремих істот із душ померлих людей; порубіжні з потойбіччям
локуси появи, сталого чи тимчасового перебування злих духів (ліс, водойма,
роздоріжжя, кладовище); різні (антропоморфні і зооморфні) іпостасі де-
монів, їх надприродні здатності, шкідливий вплив на різні сегменти біо- і
антропосфери тощо.
Виявлено демонологічно марковані дати й періоди, в які, згідно з наро-
дними повір’ями, демонічні істоти з’являються між людьми чи проявляють
особливу активність. Встановлено, що такі погляди пов’язані з архаїчними
міфологічними й маністичними уявленнями (про появу духів у час т. зв. ка-
лендарних переломів, у дні поминання померлих тощо) і насамперед мають
вияв в структурі різдвяно-новорічних, великодніх, зелених, купальських
свят. Найповніше у них розкрито образи відьми, чорта та русалки, менше –
вірування про мавку, домовиків, мерців. Повір’я про інших демонів (блуд,
лісовик, водяник, вихор, полуденник та ін.) представлені в календарній
традиції жителів Волині лише частково.
Крім елементів народного світогляду, у дисертації досліджено широке
коло ритуальних реалій, зокрема об’ємний комплекс календарно-обрядових
апотропеїчних заходів, спрямованих на захист від демонічних сил (охоронні
обряди, магічні практики з використанням оберегів, дотримання ритуальних
заборон і пересторог), а також календарні звичаї й обряди, у яких прояв-
ляється контамінація демонологічних, маністичних, охоронних і поми-
нальних мотивів (перестороги, заборони та обрядодії апотропеїчного, задо-
брювального, поминального характеру). На основі аналізу широких міжри-

4
туальних і позаобрядових паралелей розкрито семантику таких явищ, які
стосуються демонологічних персонажів маністичної генези (покійник, домо-
вик, русалка, мавка) й спрямовані як на охорону від демонів, так і на улас-
кавлення, пошанування душ померлих чи генетично пов’язаних із ними
істот, забезпечення їх позитивного впливу на сімейний добробут.
Досліджено часові й ареальні рамки побутування демонологічних віру-
вань і детермінованих ними календарних традицій волинян. Виявлено їх
загальноетнічні риси та локальні особливості, які проявляються в своєрідних
варіантах відомих на теренах всієї України календарних вірувань, звичаїв і
ритуалів, пов’язаних із демонологічними мотивами, оригінальних умотиву-
ваннях певних обрядових практик і ритуальних заборон, а також у побуту-
ванні низки самобутніх реалій (повір’я про купання відьом у водоймах на
Івана Купала, перебування русалок у домі впродовж Русального Тижня,
з’яву чортів на андріївських вечорницях, присутність домовиків на святко-
вих родинних урочистостях, оберігання лісовиками чарівного цвіту папороті,
охоронні обрядодії з осикою, освяченими вінками, купальським деревцем,
солом’яною лялькою-«чортом» тощо).
Поряд з реконструкцією давніх календарних вірувань і обрядів воли-
нян, досліджено стан збереження і побутування традиційних демонологічних
уявлень та пов’язаних з ними ритуальних явищ у сучасну пору. З’ясовано,
що досі в багатьох районах етнографічної Волині (передусім у її східній час-
тині) існують різні повір’я про чари відьом у час свят і можливість їх вияв-
лення на Великдень, Водохреще, про появу в Троїцький тиждень русалок,
святкування померлими Навського Великодня, звичаї “годувати” на свята
домовика, дотримуватися у певні календарні дні господарських заборон та
ін. Водночас через низку чинників (нівеляція устоїв традиційної культури,
ріст просвіти, церковні заборони, боротьба з релігійними та іншими “забо-
бонами” радянської влади) ряд традиційних демонологічних повір’їв про
чортів, потерчат, мавок, упирів, а також календарно-обрядових явищ (ма-

5
гічні практики виявлення відьом, звичаї стріляти з рушниць на Йордан,
здійснювати ритуальні обходи полів на свято Юрія, розвішувати на деревах
одяг для русалок у Троїцький тиждень та ін.) упродовж ХХ ст. поступово
віджили.
Наукова новизна дисертації полягає в тому, що уперше здійснено
спеціальне етнологічне дослідження народної демонології волинян; окремо
проаналізовано пласт демонологічно маркованих календарно-обрядових
явищ; у науковий обіг введено значний обсяг нового польового матеріалу,
зібраного в різних районах Волині, а також вартісні дані, наявні в неопуб-
лікованих архівах народознавців початку ХХ ст. У праці удосконалено мето-
дику емпіричного й аналітичного досліду міфологічного світогляду укра-
їнців і традиційної народної ритуалістики та методологічний інструментарій
аналізу типології, семантики, світоглядного підґрунтя, форм обрядового
прояву компонентів народної демонологічної традиції; поглиблено вивчення
в історичній діахронії та синхронії особливостей функціонування і міфо-ри-
туального прояву традиційних демонологічних вірувань волинян, підтверд-
жено висновки про самобутність і специфічні локальні риси народної демо-
нології та обрядових традицій жителів Волині, загальноетнічну спільність та
історичну тяглість українських вірувань і обрядів.
Фактаж, тези, висновки дисертації можуть бути використані для підго-
товки узагальнювальних праць про народну демонологію, світоглядні ві-
рування, календарну обрядовість волинян та українців загалом; розробки
окремих аспектів і проблем етнологічної науки (етнографічне районування,
картографування етнокультурних явищ та ін.); вивчення народознавчих і
краєзнавчих тем у середній школі та вищих навчальних закладах; популя-
ризації українських етнотрадицій у медійній сфері, художній літературі та
кінематографії.
Ключові слова: етнографічна Волинь, волиняни, народна демонологія,
календарні звичаї та обряди, світоглядні уявлення, демонологічні повір’я.