Трансформація світового енергетичного ринку

Рудьковський С.М. Трансформація світового енергетичного ринку. –
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за
спеціальністю 292 – міжнародні економічні відносини. – ДВНЗ «Київський
національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», м. Київ, 2021.
Дисертація присвячена теоретико-методологічному узагальненню процесів
трансформації світового енергетичного ринку, комплексній характеристиці
закономірностей, тенденцій та перспективних напрямів сучасної трансформації
світового енергетичного ринку.
Найсуттєвішими результатами дисертації, що формують наукову новизну, є
такі:
вперше:
- сформульовано сутність поняття «глобальна трансформація енергетичного
ринку» як консолідовані за суттю та напрямами кількісні та якісні динамічні
взаємостимулюючі перетворення багаторівневої системи відносин у взаємодії з
іншими світовими ринками на засадах 3Д-парадигми (єдність процесів
діджиталізації, декарбонізації та децентралізації), яку ідентифіковано як
об’єктивний закон-тенденцію у загальноцивілізаційному контексті на всіх
географічних сегментах незалежно від базового рівня інформатизації,
діджиталізації, забезпеченості викопними енергоресурсами, структури
енергоспоживання та пропозиції, стану енергетичної інфраструктури;
обґрунтовано, що різні масштаби, структурні пропорції, організаційні моделі,
результативність стейкхолдерів, послідовність впровадження перетворень,
циклічність, темпи змін, інституційні інструменти реалізації обумовлюють різну
тривалість трансформаційних процесів, закономірно формуючи сегменти Інтернет
енергетики, що обумовлює нову якість світового енергетичного ринку за


3



кон’юнктурними параметрами, моделями ціноутворення, архітектурою
енергосистем, стейкхолдерами, діджитал-орієнтованими бізнес-моделями та
видами розрахунків;
удосконалено:
- методологію дослідження світового енергетичного ринку на засадах
системного підходу шляхом застосування положень теорії галузевих ринків
(модель «Структура-Поведінка-Результативність-Регулювання»), теорії систем,
теорії трансформації соціально-економічних систем, концепції сталого розвитку
(моделі «Тиск-Стан-Реакція», «Світова енергетична модель», «Сценарії
енергопереходу»), 3Д-парадигми, що дало змогу розробити алгоритм, який
дозволяє: по-перше, структурувати кон’юнктурні, структурні, організаційні та
техніко-технологічні характеристики трансформації; по-друге, здійснити
систематизацію в розрізі категорій-критеріїв-параметрів; по-третє, проаналізувати
і відібрати статистично-репрезентативні показники; по-четверте, здійснити їхню
оцінку із застосуванням економіко-статистичних методів; по-п’яте, розрахувати
інтегральний індекс; по-шосте, здійснити кластерізацію з виокремлення дуже
низької, низької, середньої, високої, дуже високої трансформації;
- теоретичні засади ідентифікації трансформаційних процесів на світовому
енергетичному ринку як результат зміни суспільних цінностей у парадигмі
сталого розвитку, рівня техніко-технологічної та інформаційно-мережевої
готовності у полі загальних та специфічних для енергетики критеріїв; базового та
порогового рівнів трансформації; джерел, необхідних початкових умов, драйверів,
способів, напрямів перетворень; характеристика масовості/унікальності,
повторюваності/одиничності явищ та зв’язків між ними; визначення
стейкхолдерів, що цілеспрямовано сприяють або гальмують трансформаційні
перетворення; стимулювання трансформації з боку національних та міжнародних
регуляторів; появи нових бізнес-моделей та екосистем;


4



- методику застосування базової моделі «Структура-Поведінка-
Результативність-Регулювання» з її адаптацією для дослідження трансформації
світового енергетичного ринку, за напрямами, динамікою, впливом, реакцією та
соціально-значимими ефектами: зниження енергомісткості ВВП, зростання
технологічного рівня, зміна структури економіки та транспорту в бік
низьковуглецевості та кліматичної нейтральності, під впливом індустрії 4.0,
оптимізація структури зайнятості, кастомізація, формування екологічної
культури. Доведено незворотність трансформаційних перетворень в «структурі»
світового енергетичного ринку, визначено їхні джерела та причини (скорочення
природних монополій, зниження вхідних/вихідних бар’єрів, децентралізація,
лібералізація, горизонтальна корпоративна інтеграція, диверсифікація).
Обґрунтовано вплив якісних і кількісних змін «структури» на трансформацію
«поведінки» стейкхолдерів (зміну моделі ціноутворення, зростання сегментації,
зниження рівня ринкової влади природних монополістів, мовчазної змови,
зростання внутрішньогалузевої глобальної конкуренції, інтенсифікація
впровадження інновацій. Визначено вплив «поведінки» на «результативність»
(зростання рентабельності інвестицій у ВДЕ, глибини переробки вуглеводнів,
зростання енерго-ефективності і якості енергопродуктів та послуг),
«регулювання» трансформаційних процесів для забезпечення умов еко- та
соціоефективності енергетики;
- модельну оцінку трансформації світового енергетичного ринку із
систематизацією її чинників, кореляційним аналізом взаємовпливу рівня
інноваційності, мережевої готовності, обсягів державного фінансування ВДЕ,
індексу трилеми та його складових, інтегрованого індексу трансформації для 111
країн світу, згрупованих за рівнем доходу, що дає змогу диференціювати
інструменти державного регулювання. Показник державного фінансування ВДЕ
був статистично не значимий для групи країн з низьким доходом, мав високу
щільність прямого зв’язку з показником генерації електроенергії з ВДЕ для країн


5



з доходом нижче середнього, помірну пряму кореляцію з темпами приросту
частки ВДЕ в електрогенерації за період з 2000 до 2019 рр. для країн з доходом
вище середнього, помірну пряму кореляцію з індексом трилеми для країн з
високим доходом. На основі економетричної моделі для вибірки з 85
спостережень визначено прямий вплив мережевої готовності на інтегрований
індекс трансформації, що підтвердило гіпотезу всеохопної ролі діджиталізації;
набули подальшого розвитку:
- методи дослідження рівнів дуже низької, низької, середньої, високої, дуже
високої трансформації світового енергетичного ринку (з виокремленням для
компаративного аналізу на основі кластерізації за систематизованими критеріями
збалансованості енергосистеми (за векторами енергетичної безпеки, доступу до
чистої і недорогої енергії, екологічної сталості, базових макроекономічних умов,
що створюють контекст розвитку енергетики, мережевої готовності), а також рівня
та темпів змін розвитку ВДЕ. В результаті емпіричної оцінки рівня трансформації
енергетичного ринку 111 країн світу з урахуванням рівня доходу та регіональної
належності показано, що більшість країн світу знаходиться в сегменті дуже
низької, низької та середньої трансформації для досягнення глобальних цілей
сталого розвитку, що потребує посилення стимулювання на національному рівні
та удосконалення заходів міжнародної координації;
- етапізація глобальних «енергетичних переходів» завдяки: по-перше,
уточненню часових рамок внаслідок врахування життєвого циклу технічних
устроїв та визначення домінуючого технічного устрою протягом кожного
енергопереходу (проекція від початку стадії поширення до максимуму стадії
завершення технічного устрою); по-друге, розширенню критеріїв систематизації
(окрім пропорцій якісних та кількісних змін у структурі первинного
енергоспоживання, генерації та архітектурі енергосистем враховано зміни у
структурі кінцевого енергоспоживання, зовнішні ефекти, рівень конкуренції,
ринкової влади та географічне охоплення за основними підгалузями);


6



- комплексна оцінка результативності на основі компаративного аналізу
абсолютних та відносних фінансових показників діяльності найбільших
енергетичних компаній світу в електропостачанні, нафтогазовому, вугільному,
ядерному та ВДЕ секторах, що дало змогу виявити протиріччя між
задекларованими цілями і господарською практикою, коли в абсолютному та
відносному вимірі лідирують ТНК, що спеціалізуються на викопному паливі.
Показано різноспрямованість впливу на трансформацію світового енергетичного
ринку політики ресурсного націоналізму залежно від перерозподілу
максимізованих рентних доходів від видобутку та експорту енергоресурсів
вертикально-інтегрованими національними нафтовими компаніями: сприяння
трансформації (перерозподіл на соціально-економічний розвиток, фінансування
освіти та науки, високотехнологічних виробництв, діджиталізацію країни);
нейтральний (перерозподіл на поглиблення переробки вуглеводнів та
модернізацію енергетики країни); стримування трансформації (перерозподіл на
користь оліграхічних кіл, окремих родин/кланів, що мотивує їх стимулювати
діджиталізацію для підвищення ефективності вуглецевої енергетики, ігнорувати
тенденції децентралізації, дискредитувати декарбонізацію ймовірністю
економічного спаду та скорочення робочих місць, запроваджувати неринкові
регулятивні механізми). Обґрунтовано, що стимулюючі ВДЕ урядові заходи, які
спрямовані на підвищення прибутковості використання активів, рентабельність
продажів компаній ВДЕ спотворюють ринкові умови та негативно позначаються
на державних фінансах і повинні мати обмеження в тривалості застосування;
- обґрунтування напрямів удосконалення інституційних засад ефективної
інтеграції вітчизняної енергетики до енергетичного ринку ЄС в секторі
електроенергії згідно з основними трендами трансформації енергетики на основі
докорінних перетворень енергосистем на засадах розосередженої генерації з
інтегрованими ВДЕ, впровадження інновацій та зрілих розумних технологій
підвищення енергоефективності, енергобезпеки та сталого розвитку за моделлю


7



Інтернет енергетики включає організаційно-економічні та нормативно-правові:
стимулювання розвитку ВДЕ з наданням пріоритету децентралізованій генерації;
реструктуризацію зеленого тарифу у бік підтримки малої розподіленої генерації
(до 1 МВт), запровадження податкових пільг активним споживачам та непрямих
інструментів залучення іноземних інвестицій; зміна вимог регулятора до ВДЕ-
генерації шляхом її розмежування за потужністю; врахування в Правилах ринку
особливості роботи окремих видів ВДЕ (АЕС, ГЕС, ГАЕС); технічні рішення
Системи управління ринком; соціальні: започаткування соціальних інновацій,
пілотних діджиталізованих бізнес-моделей для посилення довіри, впровадження
соціально справедливого «зеленого» енергопереходу в Україні як елементу
реалізації нової парадигми суспільного розвитку.
Практичне значення одержаних результатів сформульованих автором
теоретичних положень, висновків і рекомендацій полягає у тому, що вони
можуть слугувати методологічними засадами для розроблення регулятивних
засад щодо прогресивних перетворень енергетичної системи в контексті
тенденцій трансформації світового енергетичного ринку. Нові науково
обґрунтовані розробки, висновки і практичні рекомендації за результатами
проведеного дисертаційного дослідження підтверджуються відповідними актами
апробаційного характеру, що засвідчують їх впровадження у діяльності:
- підприємства у розробці міжнародної стратегії ТОВ «АВАТАС» (довідка
про впровадження від 19.08.2020);
- Спільного Українсько-Латвійського підприємства «Хімімпекс»
(Товариство з обмеженою відповідальністю) щодо комплексної оцінки
результативності діяльності найбільших енергетичних компаній світу, у тому
числі вертикально-інтегрованих національних нафтових компаній та їхнього
впливу на кон’юнктуру світового енергетичного ринку (від 27.08.2020);


8



- ГО «Західно-Європейський Інститут» щодо обґрунтування рекомендацій
з ефективної інтеграції вітчизняної електроенергетики до європейського
енергетичного ринку (довідка про впровадження 25.09.2020).
Матеріали і результати дисертаційного дослідження використовуються у
навчальному процесі у викладанні дисциплін «Глобальна економіка»,
«Міжнародні організації» та «Міжнародна економічна діяльність України» у
ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима
Гетьмана» (довідка про впровадження від 28.08.2020).
Ключові слова: трансформація, світовий галузевий ринок, світовий
енергетичний ринок, декарбонізація, діджиталізація, децентралізація, інтернет
енергетика, наднаціональне регулювання, глобальний енергетичний перехід.