Поліфонія поетичних світів Ігоря Калинця, Романа Кудлика та Григорія Чубая

Данчишин Н.Р. Поліфонія поетичних світів Ігоря Калинця, Романа Кудлика та Григорія Чубая. ‒ Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.01 «Українська література» – Львівський національний університет імені Івана Франка. ‒ Львів, 2021.
Зміст анотації. Дослідження творів львівських поетів періоду 1960–1970-х років має важливе значення в контексті історико-літературного осмислення їхньої ролі та місця в українському літературному процесі.
Зокрема, поезії Ігоря Калинця, Романа Кудлика та Григорія Чубая є джерелами, з яких можна дізнатися як про художньо-естетичні домінанти цих авторів, так і про вплив суспільно-політичних умов доби, коли вони творили. Тоді атмосфера постійного ідеологічного тиску та неможливість реалізації мистецької свободи породжувала літературу в річищі «соцреалістичного методу», з одного боку, і яскраву, здебільшого андеґраундну творчість усупереч нав’язуваним нормам совєтської пропаганди, ‒ із другого. Закономірно, що твори тих, хто не дотримувався політико-ідеологічних вимог, були в ті часи здебільшого табуйованими.
Життя й творчість І. Калинця, Р. Кудлика та Г. Чубая слугують одними з найпомітніших виявів як культурно-світоглядного, так і політичного протестів у західному реґіоні України. Дисертація висвітлює особливості поетичної спадщини цих трьох авторів, окреслює спільні й відмінні риси у творах та відчуванні світу. Пропоноване дослідження є спробою розкрити багатоголосся їхніх поетичних творів, написаних у період 1960–1970-х років.
Тож ці тексти розглянуті крізь призму художньо-естетичних схожостей і відмінностей, які утворюють своєрідну поетичну поліфонію. У першому розділі «Контекст і підтекст доби в поезії Ігоря Калинця, Романа Кудлика та Григорія Чубая» окреслені особливості суспільно-політичних умов доби та як вони відобразилися в поезії досліджуваних поетів. Він містить чотири підрозділи.
Перший підрозділ – «Життя у «великій» і «малій» зонах: суспільно-політичні умови 1960–1970 років» – присвячений розгляду суспільно-політичної ситуації, за якої творили досліджувані автори. У другому підрозділі – «“Монофонія” у поетичній поліфонії Ігоря Калинця, Романа Кудлика та Григорія Чубая» – окреслені теоретичні аспекти роботи.
У третьому підрозділі – «Поезія як визволення із віртуальної в’язниці: образи тюрми та замкненого простору» – продемонстровані притаманні творчості трьох поетів образи, що випливають з умов тодішньої дійсності.
Четвертий підрозділ – «Обряд «відчинення верби» як вихід за фізичні і духовні ґрати» – містить аналіз поезій на тему визволення ліричних героїв із в’язниці тогочасся.
Другий розділ має назву «Слідами “урваних ліній” життя та творчості». У ньому розглянута тему «дороги» як у контексті осмислення шляху досліджуваних поетів, так і безпосереднього вияву її в їхніх художніх текстах. У назві розділу використано метафору І. Калинця про «урвані лінії долі», що, як життєві дороги, відображені на долоні людини. Їхній рух сповнений переплетень і раптових переривань. Кожна така лінія – це складник поетичного багатоголосся.
У першому підрозділі – «Занурений у реальність ідеальний світ: “Via Dolorosa” Ігоря Калинця» – йде мова про образ дороги як програмовий у творчості І. Калинця. З нього починається його перша збірка, надихаючи ліричного суб’єкта рухатися до незвіданого. Згодом, із кожною новою збіркою, дедалі більше переплітаючись із «реаліями», ця дорога поета в його текстах перетворюється на хресну.
У другому підрозділі – «Абриси дороги та бездоріжжя в поезії Григорія Чубая» – здійснена спроба аналізу образів Чоловіка та Жінки, які у творчості Г. Чубая уособлюють стремління до руху навіть у середовищі непевного бездоріжжя та недерміноватості кінцевого пункту подорожі.
У третьому підрозділі – «Хроніка ‘‘нічної Одіссеї’’ та ‘‘кульбабинки’’ пророцтв: діалог метафор Ігоря Калинця та Григорія Чубая» – здійснена спроба осмислення переплетень творчого та життєвого шляхів І. Калинця та Г. Чубая, зокрема, про присвячений І. Калинцеві вірш Г. Чубая «Хроніка», цикл І. Калинця «Нічною Одіссеєю», збірку І. Калинця «Спогад про світ», епіграфом до якої є рядки з «Плачу Єремії» Г. Чубая, а також про образ трави як «завойовниці гудрону» (І. Калинець) і тої, що вижила, хоч «гудроном гарячим напоєна» (Г. Чубай) тощо.
Третій розділ – «Сакральність еросу в поезіях Ігоря Калинця, Романа Кудлика та Григорія Чубая» – присвячений розгляду еросу у творчості досліджуваних поетів (зокрема, інтертекстуальним зв’язкам їхніх текстів – приміром, у декотрих текстах поряд із сакралізацією еросу, що своєю вітаїстичністю протиставлений танатосу, відбувається своєрідна
«десакралізація» євангельського простору та «апокрифізація» архетипного образу жінки).
Розділ складається із чотирьох підрозділів, однойменних із аналізованими творами, у яких найвиразніше висвітлена окреслена ця тема.
Перший підрозділ – «Поема Романа Кудлика “Зелені радощі трави”» – містить аналіз поеми Р. Кудлика «Зелені радощі трави».
Другий підрозділ – «Цикл віршів Ігоря Калинця “Автопортрет з крилом архангела”» – присвячений аналізу поетичного циклу І. Калинця «Автопортрет з крилом архангела».
Третій підрозділ – «Поема Григорія Чубая “Марія”» – присвячений аналізу поеми Г. Чубая «Марія».
Четвертий підрозділ – «Поема Ігоря Калинця “Осіння Магдалина”» – містить аналіз поеми І. Калинця «Осіння Магдалина».
Четвертий розділ – «Мова мовчання в поетичних світах Ігоря Калинця, Григорія Чубая, Романа Кудлика» – присвячений розгляду теми мовчання у творах досліджуваних поетів, яка сильно вплинула на образність їхніх творів і, крім того, стала однією з визначальних рис як поезії, так і певних періодів у біографіях авторів. Розділ має чотири підрозділи.
У першому підрозділі – «Метафори мовчання та слова в поезії Ігоря Калинця» – здійснена спроба узагальнення теми мовчання у творчості І. Калинця.
Другий підроділ – «Про що мов(ч)ить Григорій Чубай» – присвячений темі мовчання в поезії та долі Г. Чубая, зокрема в поемі «Говорити, мовчати і говорити знову».
У третьому підрозділі – «Поліфонія образу осені в поезії Романа Кудлика, Григорія Чубая та Ігоря Калинця» – продемонстровані співзвуччя та відмінності образу осені як вияву мовчання у творчості досліджуваних авторів.
Четвертий підрозділ – «Мовчання та “мова сльози” у поетичних світах Ігоря Калинця, Романа Кудлика та Григорія Чубая» – присвячений аналізу образів мовчання та сльози й плачу у творах трьох досліджуванихпоетів. П’ятий розділ – «Синестезія в ліриці Ігоря Калинця, Романа Кудлика та Григорія Чубая» – присвячений аналізу поезії трьох досліджуваних авторів
у контексті поєднання в одному художньому засобі кількох асоціацій, спричинених синтезом різних видів відчуттів.
Дисертація вперше розглядає творчість І. Калинця, Р. Кудлика та Г. Чубая в розрізі поліфонії їхніх поетичних світів – у порівняльному аспекті їхніх текстів на тлі тогочасниго суспільно-політичної ситуації. У дослідженні здійснена спроба представити поетичну творчість І. Калинця, Р. Кудлика та Г. Чубая як із погляду неповторності та винятковості ідіостилю кожного поета, так і з позиції схожості (художньо-естетичної, тематичної тощо), а також розкрити багатство звучання поетичних голосів трьох авторів на тлі однієї епохи, якій протистояли та яку водночас відображали в цьому протистоянні їхні поезії.

Тож у роботі окреслені три шляхи спротиву тоталітарній совєтській дійсності, якій автори аналізованих творів протиставили високу поезію. Важливим здобутком дослідження стала своєрідна розгерметизація складних поетичних образів і показ прихованого творчого діалогу між трьома львівськими поетами. Навіть у зовні аполітичних поезіях трьох авторів
виявлений вплив тодішньої атмосфери перебування в «зоні» (в’язниці) – чи то фізичній, чи то духовній.
Ключові слова: Ігор Калинець, Роман Кудлик, Григорій Чубай, шістдесятництво, українська поезія 1960-70-х років, поліфонія поетичних світів, концепт еросу, образ мовчання, синестезія, образ дороги, образ в’язниці, замкнений простір, «Велика» та «мала» зони.