Логістична термінологія української мови

2

АНОТАЦІЯ
Карпенко Г. П. Логістична термінологія української мови. – На
правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук
(доктора філософії) зі спеціальності 10.02.01 – українська мова. –
Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова, Київ, 2018.

У дисертації вперше в українському мовознавстві комплексно
досліджено термінологію логістики, нового виду діяльності, який активно
розвивається, тому закономірним є посилення уваги галузевих фахівців і
термінознавців до її термінології, яка стрімко поповнюється новими
номінаціями, але досі належним чином не опрацьована.
Показано, що склад термінології логістики зумовлений комплексним
характером цієї дисципліни, адже вона постала з менеджменту й
перетинається з іншими видами діяльності на основі об’єднання широкого
спектру економічних, технічних, математичних і юридичних наук. Логістика
як наука має інтегративний характер, що засвідчує її термінологія, й
проникла в усі сфери господарства, освіти, науки, медицини тощо.
Досліджено походження й еволюцію базового терміна аналізованої
терміносистеми – логістика. Описано історію терміна, який походить із
грецької мови і в давнину традиційно застосовувався у військовій справі та
математичній логіці; визначено, що з 80-х рр. ХХ ст. його використовують як
загальну назву галузі науки для характеристики взаємодії складського
господарства з транспортом, а в 90-ті рр. значення цього терміна уточнено й
поглиблено: його застосовують для означення нового наукового напряму –
теорії і практики управління матеріальними та відповідними інформаційними
потоками, тобто комплексу питань, пов’язаних із процесами обігу сировини,
матеріалів, готової продукції, їхнім доставлянням від постачальника від
заводу-виробника до заводу-споживача. У сучасних наукових джерелах
логістику визначено як науку або науковий напрям; інтегральний інструмент 3

менеджменту; сукупність потоків; сукупність видів діяльності, а також
процес управління.
Докладно схарактеризовано галузі знань, які постали донорами її
терміносистеми: менеджмент, маркетинг, облік, ціноутворення, міжнародні
відносини, транспорт, інформатика, технологія, машинобудування, право,
математика, військова справа, торгівля, митна справа та діловодство.
Залучено велику кількість навчальних посібників із логістики, в яких є
термінологічні словники-мінімуми, наукові праці – монографії, статті
провідних фахівців цієї галузі, що забезпечило об’єктивність проведеного в
роботі аналізу.
Для з’ясування складу термінології логістики української мови з погляду
належності її складників до власне термінів, передтермінів, квазітермінів та
номенклатури проведено аналіз цих понять у їхній взаємодії; описано
відмінності між поняттями “термінологія” та “терміносистема”.
Викладено засади лінгвістичного аналізу логістичної термінології
української мови, який передбачає опис способів і засобів творення термінів,
визначення основних і постійних джерел поповнення термінології.
Визначено підходи до генетичного аналізу термінолексики, її
термінологічної деривації, лексико-граматичної характеристики.
Важливим напрямом лінгвістичного аналізу досліджуваної
терміносистеми є представлені в роботі засади її лексикографічного
опрацювання.
Вивчення генетичної, семантичної і структурної природи термінології
логістики показало, що вона має загалом інтернаціональний характер, і це
зумовило її специфіку. Доведено, що логістична термінологія прийшла в
країну як перекладна та частково калькована, і лише незначну кількість
термінів утворено на питомій українськомовній основі. Джерелом
термінологічних запозичень у царині української логістики є англійська
мова. 4

Показано, що більшість запозичених з англійської мови термінів
логістики освоєні українською мовою на графічному, лексико-семантичному
і морфологічному рівнях, проте є терміни, які потребують якнайшвидшого
пристосування на графічному рівні.
Наголошено на тому, що свідченням несформованості термінології
логістики в українській мові є варіантність написання / вимови англомовних
запозичень, що шкодить процесові уніфікації цієї галузевої терміносистеми.
Аналіз системної організації термінології логістики показав, що вона
відображає специфіку відповідного термінополя, сформованого термінами
різних галузей знань. У центрі цього термінополя перебувають ядерні
елементи, сформовані поняттями власне логістики; до ядерних прилягають
похідні від них терміни; ближчу периферію утворюють терміни, запозичені з
інших наук і галузей господарської діяльності; нарешті, периферію
формують загальнонаукові терміни, які позначають міждисциплінарні
поняття.
У дисертації наголошено, що однією з універсальних ознак будь-якої
терміносистеми є наявність у її межах парадигматичних відношень, які в
досліджуваній терміносистемі представлені гіперо-гіпонімічними,
синонімічними, антонімічними, омонімічними відношеннями, а також
полісемією термінів. Доведено, що попри усталену в традиційному системно-
структурному термінознавстві думку про небажаність синонімії та полісемії
термінів, всі різновиди парадигматичних відношень у терміносистемі
логістики, зокрема й в усіх галузевих терміносистемах загалом, свідчать про
неперервний розвиток наукових знань і пошуки номінаторами кращих назв
на означення тих чи тих наукових понять.
Аналіз структурної організації логістичних термінів показує, що
найпродуктивнішим способом термінотворення є аналітичний. Значно меншу
продуктивність виявляє морфологічний спосіб, зокрема суфіксальний.
Словотвірне значення суфіксів реалізоване в ономасіологічних категоріях
предметності, процесуальності та атрибутивності. Розглянуті структурно-семантичні особливості логістичних термінів створюють підґрунтя для
вивчення шляхів і способів їхнього творення, дослідження проблеми
внормування та кодифікації в спеціалізованих словниках тощо.
Важливим етапом упорядкування логістичної терміносистеми є її
інвентаризація. Аналіз цього складника термінологічної діяльності в галузі
логістики дає підстави стверджувати, що інвентаризацію логістичної
термінології можна вважати задовільною з огляду на те, що логістика в
незалежній Україні є популярним напрямом господарської, наукової та
освітньої діяльності. Проаналізовано вади наявних лексикографічних видань
із цієї галузі й окреслено шляхи їх усунення.
Удокладнено проектування та опис моделі словника логістичних
термінів; випрацьовано його макро- та мікрокомпозицію. На етапі добирання
термінологічного матеріалу проведено його логіко-семантичне
впорядкування. За ключовим термінопоняттям “логістика” сформовано
фрагмент робочого реєстру.
Вивчення теоретичних та методичних аспектів визначення термінів
уможливило виокремити такі різновиди дефініцій: 1) родо-видові (описові);
2) перелічувальні; 3) контекстуальні; 4) відсильні; 5) синонімічні;
6) операціональні; 7) дериваційні.
Докладно схарактеризовано структуру та змістове наповнення
словникової статті термінологічного словника тлумачного типу, наведено
зразки словникових статей різних видів, що сприяє уніфікації та гармонізації
термінології логістики.
Ключові слова: логістика, логістичний термін, термінологічна
деривація, макро- та мікроструктура словника, словник термінів логістики.