Назви їжі та напоїв у східноподільських говірках

Оскирко О. П. Назви їжі та напоїв у східноподільських говірках. –
Кваліфікаційна робота на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук
зі спеціальності 10.02.01 – українська мова. – Черкаський національний
університет імені Богдана Хмельницького. – Черкаси, 2019.
Дисертацію присвячено дослідженню лексики харчування в
східноподільських говірках, які є маргінальними говірками подільського
говору та безпосередньо контактують із середньонаддніпрянським та
степовим говорами південно-східного наріччя. Східноподільськими в
регіональній діалектології називають говірки, які на півночі обмежує ізоглоса
від верхів’я р. Рось північніше м. Ставище до верхів’я р. Гнилий Тікич; зі
сходу і півдня – від р. Гнилий Тікич по р. Синюха до р. Південний Буг у
напрямку на Ананьїв – Балту Одеської обл. – Чечельник Вінницької обл., на
заході – від Чечельника до верхів’я р. Рось.
Тісний зв’язок лексики харчування з культурою та світоглядом мовців,
необхідність докладного вивчення східноподільських говірок на різних
структурних рівнях узагалі і лексико-семантичному зокрема, відсутність
спеціального дослідження структурної організації та географії назв їжі та
напоїв у східноподільських говірках визначили актуальність роботи.
У дисертації вивчено сучасний стан теоретичних напрацювань у царині
означеної лінгвістичної проблеми та змодельовано структурну організацію
лексики харчування східноподільських говірок; проаналізовано склад,
структурну організацію й семантику лексем на позначення їжі та напоїв у
східноподільських говірках; визначено способи та засоби номінації в
досліджуваній тематичній групі, окреслено номінаційні процеси в
східноподільських говірках; охарактеризовано тенденції просторової
поведінки назв їжі та напоїв, здійснено внутрішнє членування досліджуваних
говірок; установлено відношення зафіксованої лексики до відповідних 3

номінативних одиниць інших українських діалектів.
Тематична група лексики харчування об’єднує слова, які номінують
одну систему понять, утворюють лексико-семантичні групи, кожна з яких є
одночасно і автономною системною одиницею, і невід’ємним компонентом
тематичної групи лексики (ТГЛ). ТГЛ назв їжі та напоїв у східноподільських
говірках має розгалужену структуру, у якій виокремлюємо 4 ЛСГ, зокрема,
ЛСГ загальних назв їжі та напоїв, ЛСГ назв їжі рослинного походження,
ЛСГ назв їжі тваринного походження, ЛСГ назв напоїв. У середині кожної
виокремлено ще лексико-семантичні підгрупи і мікрогрупи. Такий поділ на
групи є умовним, оскільки значну кількість страв готують, використовуючи
інгредієнти різного походження. У дослідженні лексико-семантичних груп
визначальними є вивчення системних зв’язків, зокрема синонімних,
антонімних і родо-видових (гіперо-гіпонімних). Здійснено опис найменувань
за лексико-семантичним принципом, для кожної групи визначено набір
диференційних ознак (ДО), виявлено типові моделі номінації, специфічні риси
та ін.
Для досліджуваної тематичної групи лексики визначальними є
диференційні ознаки ‘спосіб приготування’, ‘основний інгредієнт’. Спільними
для всіх досліджуваних лексико-семантичних груп є мотиваційні моделі:
1. ‘інгредієнтʼ → ‘назва стравиʼ, яка реалізована за допомогою
суфіксальної деривації, метонімії, аналітичної номінації, вираженої
атрибутивними та субстантивними словосполученнями.
2. ‘спосіб приготуванняʼ → ‘назва стравиʼ, у реалізації якої
переважають аналітичні найменування, однослівні номени утворені
суфіксальним способом. Зауважимо, що приготування окремих страв потребує
сукупності різних процесів, проте номен на позначення, мотивований одним
із них. Наприклад, приготування консервованого м’яса тушонки поєднує
кілька процесів обробки, але назва пов’язана із процесом тушіння.
Закономірності вибору одного з кількох процесів поки що не виявлено. 4

Синонімні відношення характерні для всієї досліджуваної тематичної
групи, але в одних групах вони виражені яскравіше, в інших – слабше.
Словник лексики харчування у східноподільських говірках фіксує значну
кількість близьких за значенням слів, із-поміж найбільших синонімних рядів
– репрезентанти значення ‘оладки з тертої картоплі’, ‘молоко свіжовидоєне’.
Антонімні зв’язки характерні для тих груп, у яких назви формують опозиції за
різними семантичними ознаками. Вони переважають у ЛСМГ назв молока і
молочних продуктів, ЛСМГ назв тваринних жирів.
Кожна з аналізованих ЛСГ не є закритою структурою. Найбільш
стабільними є лексико-семантична мікрогрупа на позначення молока й
молокопродуктів, на позначення жирів та назв круп і каш із них, причиною
чого вважаємо давність традиційного заняття подолян тваринництвом і
рослинництвом. Родові назви є лексемами спільнослов’янського фонду:
моло | ко, сир, сме и| тана, жир, а видові назви – аналітичні номени, виражені
словосполученням із головним словом – родовою назвою.
Ядро тематичної групи лексики харчування формують загальнонародні,
літературно-нормативні лексеми та слова, відомі в інших говорах української
мови. Проте зафіксовано немало лексичних одиниць, які є специфічними в
досліджуваних говірках, які можна кваліфікувати як ендемізми.
Лексика на позначення їжі та напоїв генетично не однорідна. Більшість
лексем питомого походження, проте незначна частина – запозичення зі
слов’янських (польської, російської) і неслов’янських (румунської, через
польську з італійської, з тюркських, за посередництвом тюркських із
китайської, зі східнороманських, з німецької, з французької, з англійської,
через польську з німецької) мов. Іншомовні лексеми підкоряються
внутрішньоговірковим законам.
На формування тематичної групи значно впливають позамовні чинники:
зміна форм господарювання, соціально-економічні зміни в суспільстві
виштовхують на периферію окремі лексеми. Свідченням семантичної 5

різноманітності діалектної системи номінацій та складності її структурної
організації є міжтематичні зв’язки, зокрема лексика на позначення їжі та
напоїв взаємодіє із обрядовою, побутовою та лексикою на позначення людини
і її рис.
На основі авторських атомарних карт здійснено внутрішню
диференціацію, виявлено лінгвальне наповнення кожної ареальної одиниці
досліджуваного континууму; прослідковано тенденції просторового
розміщення лексичних, семантичних та фонетичних явищ. Посткартографічна
інтерпретація поширення явищ лексико-семантичного та фонетичного рівнів
показує, що на матеріалі лексики на позначення їжі та напоїв досліджуваний
ареал є більш-менш однорідним, проте вияви окремих лексико-семантичних
явищ дозволяють стверджувати, що для східноподільських говірок характерна
опозиція південь : північ, захід : схід. Більшість карт демонструють суцільний
ареал у репрезентації певних лексико-семантичних чи фонетичних явищ, на
тлі яких виокремлюються острівні ареали інших діалектних явищ.
Дослідження лексико-семантичних паралелей номенів на позначення їжі
та напоїв засвідчує, що східноподільські говірки є складовою частиною
українського діалектного континууму. Найбільше в східноподільських
говірках зафіксовано лексем, характерних для всіх наріч української мови,
таким висновкам сприяли реєстр цих лексем у «Словнику української мови»
та проведені дослідження в різних ареалах української мови. Значна кількість
номенів продовжують свої ізоглоси в інших говірках південно-західного
наріччя, що вказує на приналежність східноподільських говірок до
подільського говору південно-західного наріччя. Функціонування в
східноподільських говірках лексем, які продовжують ізоглоси в
середньонаддніпрянських говірках південно-східного наріччя, зумовлене
безпосереднім контактом досліджуваних говірок із
середньонаддніпрянськими.
Результати дослідження сприятимуть поглибленню теорії номінації,
з’ясуванню закономірностей формування похідних номінативних одиниць та
системної організації діалектної лексики. Матеріали дисертації розширюють
емпіричну базу української діалектної лексикології, лексикографії,
лінгвогеографії, текстотеки і прислужаться при укладанні Лексичного атласу
української мови, регіонального діалектного словника, Словника народних
говорів, у лінгводидактиці вищої школи.
Зібране і проаналізоване лексичне наповнення тематичної групи назв їжі
та напоїв сприяє репрезентації досліджуваного сегмента діалектної лексики в
загальноукраїнському континуумі взагалі, відкриває перспективи
дослідження інших тематичних груп лексики в східноподільських говірках і
наближає до реалізації наукового проекту «Словник східноподільських
говірок».

Ключові слова: східноподільські говірки, подільський говір, тематична
група лексики, лексико-семантична група, номінація, назви їжі та напоїв,
лексика харчування.