Українсько-китайські зовнішньоекономічні зв’язки: суспільно-географічний аспект

2


АНОТАЦІЯ

Дьякова Є.О. Українсько-китайські зовнішньоекономічні зв’язки: суспільно-
географічний аспект. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за
спеціальністю 11.00.02 «Економічна та соціальна географія». – Київський
національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2018.
Дослідження за темою дисертації виконувалось протягом 2010 – 2016 років
згідно з планами науково - дослідних робіт кафедри країнознавства та туризму
географічного факультету Київського національного університету імені Тараса
Шевченка.
Інформаційну базу дисертаційного дослідження становлять матеріали
Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства закордонних
справ України, Міністерства інфраструктури України, Державної служби статистики
України, обласних державних адміністрацій, Міністерства комерції Китайської
Народної Республіки, Національного бюро статистики КНР, Національної
адміністрації туризму КНР, Світового банку, Всесвітньої туристичної організації,
зібрані особисто автором під час камерального та експедиційного етапів, а також
наукові публікації у фахових виданнях.
Дослідження мало на меті: здійснити, на основі джерел літератури,
суспільно-географічне дослідження зовнішньоекономічних зв’язків України та
Китайської Народної Республіки в сучасних умовах та визначити перспективні
напрями співпраці. Для досягнення мети дослідження використовувались як
загальнонаукові, так і спеціальні методи суспільно-географічної науки, у т.ч.
літературний, статистичний, економіко-математичний, системного та порівняльного
аналізу, типізації, табличний, графічний та картографічного моделювання.
У дисертаційній роботі відображені результати суспільно-географічного
дослідження українсько-китайських зовнішньоекономічних зв’язків; поглиблено
науково-методичні засади суспільно-географічного дослідження
зовнішньоекономічних зв’язків держав. Зазначено, що географічне дослідження 3
зовнішньоекономічних зв’язків держав є більш цілісним та всеохоплюючим адже
ґрунтується на всебічному просторовому аналізі та виражається через ключові
поняття економічної географії такі як простір, місце та масштаб.
Досліджено геопросторову організації сучасних зовнішньоторговельних
зв’язків України. У регіональній структурі переважаючою є частка Європи (64,5%
обсягу товарообігу за вартістю) та Азії (25,7%). Решта припадає на країни Африки
(5,2%), Америки (4%) та інші країни (0,1%). Встановлено, що серед торговельних
країн-партнерів України Китай займає друге місце за обсягами торгівлі.
Досліджено сучасний стан та географію українсько-китайського
співробітництва у сфері торгівлі товарами та послугами. Встановлено, що левову
частку у структурі торгівлі між країнами становлять товари (98%), у той час як
частка послуг складає лише 2%. Максимальне зростання обсягів торгівлі товарами
та послугами зафіксовано у 2013 р. В українському експорті переважають товари
сировинної спрямованості, натомість імпорт з КНР є досить різноманітним та
представлений значною номенклатурою товарів. У структурі українського експорту
послуг до Китаю домінують: транспортні послуги, ділові послуги, послуги з
ремонту та технічного обслуговування та ті, що не віднесені до інших категорій. У
структурі імпорту послуг з Китаю переважають послуги, пов’язані з фінансовою
діяльністю та транспортні послуги; до ТОП 10 регіонів України за обсягами
товарообігу з Китаєм (2016 р.) входять: м. Київ, Дніпропетровська область, Київська
область, Одеська область, Харківська область, Закарпатська область, Полтавська
область, Львівська область, Вінницька область, Запорізька область. При цьому
м. Київ забезпечує майже половину (48%) обсягу торгівлі товарами між Україною та
КНР за вартістю. До ТОП 10 регіонів України за обсягами обороту послуг: м. Київ,
Запорізька область, Харківська область, Київська область, Миколаївська область,
Дніпропетровська область, Донецька область, Львівська область, Полтавська
область, Івано-Франківська область.
У сфері інвестицій встановлено, що Китайські інвестиції (ПІІ) в економіку
України складають лише 0,05% (2016 р.) від загального обсягу інвестицій в 4
економіку України. У розрізі областей України відмічено наявність значних
регіональних диспропорцій із залучення китайських інвестицій.
Розкрито тенденції співробітництва між Україною та КНР у сфері науки та
техніки (науково-технічне співробітництво – НТС). Визначено пріоритетні
напрями НТС, серед них: енергетика та енергоефективність, авіабудування,
суднобудування, раціональне природокористування, розвиток аерокосмічних,
інформаційних та комунікаційних технологій, а також підготовку та стажування
аспірантів і молодих вчених.
Досліджено співробітництво в туристичні сфері, окреслені основні заходи
та напрями співробітництва які б мали вплив на активізацію українсько-
китайської взаємодії в зазначеній сфері, зокрема одним із перспективних напрямів,
який може сприяти подальшому розвитку українсько-китайської співпраці у сфері
туризму є відповідне співробітництво з туризму вздовж Нового Шовкового Шляху в
межах Ініціативи “Один пояс, один шлях” (створення конкурентоспроможних
міжнародних туристичних маршрутів, програм круїзного туризму, рекламних
заходів тощо).
Українсько-китайська співпраця з розвитку міжнародних транспортних
коридорів має значну перспективу та велику актуальність в світлі проголошеної
урядом КНР у 2013 р. Ініціативи “Один пояс, один шлях”. Долучення України до
Ініціативи матиме позитивний вплив на розвиток української транспортно-
логістичної інфраструктури та зміцнення позицій України в якості транзитної країни
у євроазіатських транспортних коридорах тощо.
У дисертації здійснено SWOT-аналіз перспектив розвитку українсько-
китайських зовнішньоекономічних зв’язків із зазначенням його варіантів. Найбільш
вигідним для України та Китаю є варіант розвитку №1 “Можливості-Сильні
сторони” . На реалізацію зазначеного варіанту і повинні бути спрямовані спільні
зусилля держав.
Запропоновано систему заходів реалізація яких сприяла би розширенню
українсько-китайського співробітництва та виведення його до задекларованого рівня
стратегічного партнерства, одним із головних заходів є розробка та прийняття найближчим часом Національної стратегії розвитку зовнішньоекономічного
співробітництва України із КНР.
Ключові слова: Україна, Китай, стратегічне партнерство, географія
зовнішньоекономічних зв’язків, географія торгівлі товарами та послугами, географія
інвестицій, географія туризму, “Один пояс, один шлях”, “Зроблено в Китаї – 2025”,
міжнародний транспортно-логістичний коридор.