Суспільно-географічне дослідження трансформацій планувальної структури міста Івано-Франківська

Левицька О.Л. Суспільно-географічне дослідження планувальної
структури міста Івано-Франківська.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук
за спеціальністю 11.00.02 «Економічна та соціальна географія». – Київський
національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2017.
Дослідження за темою дисертації виконувались протягом 2010 – 2017
років згідно з планами науково-дослідних робіт кафедри економічної та
соціальної географії географічного факультету Київського національного
університету імені Тараса Шевченка.
Інформаційну базу дисертаційного дослідження становлять наступні
матеріали: законодавчі та нормативно-правові акти України, що
регламентують містобудівну діяльність та планування територій, організацію
міського простору, доріг та вулиць; текстові та картографічні матеріали
«Генерального плану м. Івано-Франківська » 2000 р., з коригованими змінами
у 2014 р.; регіональні правила забудови території, детальні плани територій
міста; матеріали Державної служби статистики України: статистичні
матеріали, зібрані автором в Головному управлінні статистики Івано-
Франківської області, матеріали звітності Івано-Франківської міської ради;
результати проведеного соціологічного опитування мешканців міста, а також
фахові, науково-публіцистичні матеріали, статистичні щорічники, бюлетені
тощо.
Обґрунтовано доцільність застосування суспільно-географічного підходу
до дослідження міста, в тому числі його планувальної організації та
трансформацій міського простору, розглянуто ряд теорій, підходів, методик
дослідження міста, які виникають у зв’язку з швидкими темпами розвитку
урбанізаційних процесів в світі.
Проаналізовано умови та чинники формування планувальної організації
міста, зокрема це природно-екологічні чинники, історико–географічний
чинник та ряд суспільно-географічних чинників, зокрема географічного
положення, населення та трудових ресурсів, транспорту, розвитку 3
промисловості міста та його будівельного комплексу, соціальної сфери, а
також управлінський чинник. Нами було проаналізовано привабливість
міського простору Івано-Франківська в зв’язку з розвитком міста як
туристичного центру України.
Розглянуто такий вид міського управління як маркетингове та
використання інструменту брендингу міста на прикладі Івано-Франківська,
для змоги самоідентифікації мешканців Івано-Франківська з містом, і як
наслідок виникає можливість подальшого соціально-економічного розвитку
міста в цілому і набуття ним нових конкурентних переваг, що призводить до
збільшення таким чином кількості туристів, інвесторів і т.д.
Виділено 5 геоісторичних зрізів трансформації планувальної структури
міста Івано-Франківська за різні історичні періоди: на 1 зрізі спостерігаємо
заснування міста-фортеці, добре укріпленої, яке мало форму багатокутника,
вписаного в коло з площею Ринок у центрі, що відповідало тогочасним ідеям
містобудування доби Ренесансу. На 2 зрізі до існуючого міста-фортеці
спостерігаємо добудову замку, що змінює форму міста з правильної
шестикутної, у видовжену з замком, Станиславів стає містом- резиденцією. 3
зріз відзначився втратою палацової і оборонної функцій міста, громадський
центр поступово переноситься на площу перед сучасним Драматичним
театром, також спостерігаємо злиття центральної частини з передмістями та
реконструкція житлової забудови. Що ж стосується 4 го, так званого
«радянського етапу», то спостерігаємо утворення нових мікрорайонів в місті,
входження навколишніх сіл в зону обслуговування міста, розбудова
промислових територій тощо. 5 зріз характеризується частковим збереженням
обрисів того первісного середньовічного міста, але значно видозміненим за
рахунок розширення міської території, розбудови вулично-дорожньої мережі в
місті, перенесенням громадського центру на Вічевий майдан, а також
доповненням міста функціями, які відповідають викликам сьогодення.
На основі планувальних утворень Генерального плану виділено 15
мікрорайонів в місті, які в свою чергу в залежності від доступності до центру
були об’єднані в чотири зони: центральну, серединну, периферійну та
приміську, кожна з яких характеризується певним набором функцій. Найбільш
поліфункціональною є центральна зона міста, тому для її розвантаження ми пропонуємо виділення ще 4 міських ядер, які згодом можуть претендувати на
роль громадських центрів, в периферійних районах міста на основі
концентрації ряду функцій на обмеженій території, що призводить в свою
чергу до зростання концентрації тут населення та створення більш
комфортних умов для проживання мешканців периферії.
Було проаналізовано, в зв’язку з постійним розвитком міста, такі види
трансформацій міського простору як субурбанізація, ревіталізація,
сакралізація, комерціалізація, соціальна поляризація, демілітаризація,
розглянуто проблему озеленення міста.
Розроблено прогнози таких компонентів суспільно-географічного
комплексу міста, як чисельність населення, кількість штатних працівників на
підприємствах, обсяг інвестицій в економіку міста, обсяг реалізованої
промислової продукції та роздрібного товарообороту з допомогою
використання методів математичного прогнозування, а саме методів
згладжування та аналітичного вирівнювання.
Виділено ряд проблем міського планування Івано-Франківська, на основі
опитування містян, і запропоновано шляхи їх вирішення, зокрема проблеми
паркування в місті, побудови моста - сполучення з мікрорайоном Пасічна,
проблеми участі городян в процесах міського планування та запропоновано
власне бачення подальшого розвитку міста.
Обґрунтовані основні перспективи розвитку міста, зокрема зміни його
планувальної структури з моноцентричної на поліцентричну, розвиток
периферійних районів міста, створення нових громадських просторів,
необхідність розробки зонінг-планів та детальних планів території тощо.
Ключові слова: планувальна структура міста, трансформації міського
простору, міський розвиток, міське планування, функціональне зонування,
громадський центр, Івано-Франківськ.