Концепт подорож у новогрецькій поезії ХХ ст.: лінгвокультурний та етнолінгвістичний аспекти

Кожуховська Ю. В. Концепт ПОДОРОЖ у новогрецькій поезії
ХХ ст.: лінгвокультурний та етнолінгвістичний аспекти. –
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук
за спеціальністю 10.02.14 – класичні мови. Окремі індоєвропейські мови
(новогрецька) (035 – Філологія). – Київський національний університет імені
Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки України, Київ, 2017.

Дисертацію присвячено дослідженню особливостей актуалізації
концепту ПОДОРОЖ у новогрецькій лінгвокультурі на основі поетичного
дискурсу (ХХ ст.) як провідника між текстом і життям. Актуальність
дослідження визначено глибоким мітопоетичним корінням ідеї подорожі як
міжкультурної одиниці у свідомості окремих етнічних груп, а також всього
людства. Наукову новизну роботи зумовлено комплексним характером
дослідження об'єктивації концепту ПОДОРОЖ у новогрецької поезії ХХ
сторіччя; вперше змодельовано ядерно-периферійну організацію будови
концепту ПОДОРОЖ у новогрецькій поезії ХХ сторіччя, зокрема її
вербалізацію початку, середини та кінця сторіччя, та виявлено універсальні
сценарії досліджуваної ідеї; вперше встановлено поняттєвий, образний,
оцінно-ціннісний та асоціативний складники досліджуваної ментальної
одиниці, характерні для новогрецької лінгвокультури; вперше на основі
лексичних, стилістичних, синтаксичних засобів з’ясовано когнітивні ознаки
концептів, що репрезентують подорож та компоненти подорожі, зокрема
характер об’єктивації можливих траєкторій подорожі, уявлення про шлях,
передумови, перешкоди, мету подорожі і сутність руху суб’єкта подорожі. Це
дозволяє отримати цілісне уявлення про структуру і характер вербалізації
концепту ПОДОРОЖ у новогрецькій поезії ХХ століття. 3

Матеріал дослідження представлено двома вибірками віршів
новогрецької поезії, які є основою для аналізу, здійсненного в другому і
третьому розділах. Дібрані поезії мають на меті продемонструвати різні
поетичні тенденції, які було проявлено протягом ХХ сторіччя у новогрецькій
поезії. Загальна кількість віршів як джерела дослідження складає 137 одиниць.
Перший розділ присвячено формуванню основних теоретичних засад
роботи. Вербалізації схеми ДЖЕРЕЛО – ШЛЯХ – МЕТА та фрейму
ПОДОРОЖ КОРАБЛЕМ присвячено відповідно другий і третій розділи.
В межах другого і третього розділу розрізнено типи подорожі: в
геофізичному просторі (подорож містом, Грецією, за межами Греції),
гіпотетична, ментальна, внутрішня, безцільна подорож, втеча, мандри,
поневіряння, подорож в уяві, уві сні, у часі, по колу та спіралі (з
мітопоетичними витоками). Типи активної та пасивної подорожі засновано на
зміні функцій об'єкта та суб'єкта подорожі, де об'єктом найчастіше є дорога, а
також на активній та пасивній формах дієслова.
Поняттєвий шар ідеї подорожі у своєму ядрі містить семеми «шлях»,
«подорож», а також лексему ο δρόμος (концепти ДОРОГА, ШЛЯХ), лексему ο
λαβύρινθος (концепт ЛАБІРИНТ), лексему το φως (представлену концептом
ДУХОВНІ ПОШУКИ). Новогрецькій поезії властива метафоризація корабля, в
межах якої корабель – це область джерело, тоді як область мішень –
суспільство, держава, мрія, уява, час, людина, життя, смерть, які є слотами
фрейму ПОДОРОЖ КОРАБЛЕМ. Семема «плисти», вербалізована в лексемах
πλέω, αρμενίζω, ταξιδεύω, перебуває в ядрі ідеї подорожі кораблем.
Образний шар концепту ПОДОРОЖ у новогрецькій поезії засновано на
метафорі ЖИТТЯ – ЦЕ ПОДОРОЖ, де лексему δρόμος концептуалізовано як
шлях. Подорож метафоризується за типами лінійного, лабіринтового руху,
подорожі по колу та подорожі мітопоетичною віссю вертикалі, вершину якої
становлять лексико-семантичні групи: «небо», «світло», «бог», а нижній світ –
лексико-семантичні групи: «злочин», «страх», «темрява». Образний шар
фрейму ПОДОРОЖ КОРАБЛЕМ містить 46 метафоричних моделей. У 4

новогрецькій поезії ХХ сторіччя відбилася мітопоетична символіка корабля,
подорожі, шляху, ткацтва як подорожі тощо.
У межах ціннісно-оцінного шару всі слоти фрейму ПОДОРОЖ
КОРАБЛЕМ містять когнітивну ознаку «далеч», вербалізовану в номінаціях:
μακριά, πολύ μακριά, πιο απομακρυσμένες, μακρύ, μακρινό, μακρυσμένων тощо –
найчастіше з іменником у однині чи множині ταξίδι (подорож); та когнітивну
ознаку «світло» (лексико-семантичні групи «світло, «колір», «світло зірок та
світил» – антитеза лексико-семантичні групи «темрява» та «туман»). У межах
схеми ДЖЕРЕЛО – ШЛЯХ – МЕТА на початку століття властива ідеалізація
подорожі (лексико-семантичні групи «природа», «світло та колір»: номінації
φωτινό, λάμψη, ολόασπρη тощо). У середині сторіччя ідеї шляху притаманний
пошук з когнітивною ознакою «недосяжність» (лексико-семантичні групи
«пошук», «розчарування», «пізнання», «рух та подорож»), мета та поетичні
пошуки мають ознаки «розпливчастість» та «невловимість». Наприкінці
століття разом з позитивною оцінкою подорожі, пов’язану з відкриттям
нового, дорога може вести в нікуди (когнітивна ознака «далеч»), шлях
пов’язано зі втечею від дійсності через незгоду з панівними соціальними
цінностями (когнітивна ознака «зневіра»).
У новогрецькій поезії ХХ ст. виділено компоненти подорожі: джерело
(передумови подорожі), шлях, маршрут, мета, результат подорожі, перешкода,
засоби пересування, супутники, віддаль, багаж, речі, яких бракує, їжа та вода,
зустріч, швидкість. Компонент шлях розкрито через однойменну лексико-
семантичну групу, дієслова руху, стилістичні, графічні засоби та пов’язано з
маршрутом подорожі.
Передумовами подорожі (джерелом) є метафори εδώ δεν έχω πια που να
πατήσεις (тут більше ніде ступити), ουρανό στη σκέψη (небо до думок),
номінації θα περπατήσω (піду), Λευτεριά (Свобода). Мету подорожі може бути
описано епітетом χαμένο (втрачена) і виражено дієсловами ακούει (слухає),
ψάχνω (шукати), σκοπεύω (мати на меті), να βρω (знайти), να σας φέρω [ψωμί
και νερό και τριαντάφυλλα] (щоб Вам принести), θα φύγω [με τα πόδια στις Ινδίες 5

/ και ίσως να πάω ακόμη πιο μακριά] (Я піду), дієсловами наказового способу:
ταξίδεψε (подорожуй), μάθε (вчи), περπάτα (йди), να με θυμάστε (згадайте мене),
οδοιπορείτε (мандруйте), να βρεις (знайди). Мету також вербалізовано в
номінаціях: δρόμος, οδός (дорога), ουρανός (небо), το φως (світло), ευχή
(бажання), Λευτεριά, Ελευθεριά (Свобода), άκρη του Κόσμου (край Світу), μια
λύπη και μια ομορφιά (печаль і краса), νησί της σιωπής (острів тиші), στους
γύφτους χαροκόπους (до веселих циган), λίγο ψωμί, λίγο νερό του άλλου κόσμου
(трохи хліба, трохи води іншого світу). Результат подорожі представлено
лексико-семантичною групою «чуже», дієсловами ανακαλύπτω (відкривати), να
θερίζει (пожати), номінаціями οδοφράγματα (барикади), φθινόπωρο (осінь), χολή
και ξίδι, κόρακα (жовч і оцет, ворон), πληγές κι εμπειρίες (рани і досвід),
ραγισμένα τζάμια (розбиті стекла).
Перешкода описана прикметниками та прислівниками δύσκολο
(складно), άξαφνα (раптово), πολυθόρυβο [δρόμο] (шумна) υψηλή [Σκάλα]
(високі); її вербалізація варіюється за типами: 1. Недосконалість соціального
устрою – номінації καταργημένος χρόνος (скасований час), οι εφημερίδες
(газета), μερμήγκια (мурахи), σαύρες (ящірки), σκορπιοί (скорпіони), χάους
(хаосів), λαβυρίνθους (лабіринтів), σήμερα (сьогодні). 2. Екзистенційні сумніви:
номінації επικλήσεις (молитви), σκοτάδι (темрява), άβυσσο (безодня), καταχνιά
(імла), φωνές (голоси), κλάματα (сльози), ψηλά (високо), семема «падати»,
фразеологізми στους πέντε δρόμους (на роздоріжжі п'яти доріг), τρέμουν τα
γόνατα (тремтять коліна). 3. Мітологічні перешкоди: номінації οι Συμπληγάδες
(Сімплегади), Σειρήνες (Сирени), Н Σκύλλα (Сцилла), η Χάρυβδη (Харибда),
Κίρκη (Кирка), οι Λαιστρυγόνες (Лестригони), τον άγριο Κύκλωπα (лютого
Циклопа), το θυμωμένο Ποσειδώνα (розлюченого Посейдона), η Σφίγγα
(Сфінкс), а також іншими номінаціями: νόμος (закон), να το χάσω (втратити),
ξεφύγω (уникнути), παραστρατίσματα (відхилення з правильного шляху),
ασάλευτη ζωή (спокійне життя).
Компонент «засоби пересування» представлено лексико-семантичною
групою «автомобіль», «подорожування поїздом», «подорожування кораблем». 6

Компонент «швидкість» виражено номінацією ιλιγγιώδης η ταχύτητα
(запаморочлива швидкість). Компонент «супутники» вербалізовано через
номінації: Ηρακλής (Геракл), Προμηθέας (Прометей). Компонент «віддаль»
об'єктивується у номінаціях ατέλειωτος (нескінченний), χιλιάδες χιλιόμετρα
(тисячі кілометрів), μια ολόκληρη ζωή (все життя), μακρόχρονη ξενιτιά (довга
чужина). Компонент «зустріч» представляють номінації η Σφίγγα (Сфінкс), ο
τρελός μ ένα’ όπλο (божевільний зі зброєю), οι φίλοι (друзі), εικόνα, είδωλο,
όραμα (образ). Речі, яких бракує в подорожі: номінації ψωμί (хліб), νερό
(вода), метафора οι Times. Лексеми ψωμί, νερό позначають компоненти «їжа та
вода».
Робота має практичне значення, основні положення і результати
дослідження можуть бути використані у розробці та викладанні: лекцій з
теоретичних курсів «Лінгвокультурологія», «Лінгвокраїнознавство»,
«Стилістика», «Поетика», спеціальних курсів «Когнітивна лінгвістика»,
«Лінгвістичний аналіз тексту», «Новогрецька поезія». Результати дослідження
можуть бути використані в організації навчально-методичної роботи і
подальшої розробки грецької мовної та концептуальної картини світу.
Ключові слова: концепт ПОДОРОЖ, схема ДЖЕРЕЛО – ШЛЯХ –
МЕТА, фрейм ПОДОРОЖ КОРАБЛЕМ, лінгвокультурологія, новогрецька
поезія, новогрецька мова.