Пропаганда США на СРСР в період Холодної війни (1946-1991 рр.): американський погляд

Беспека В.Ю. Пропаганда США на СРСР в період Холодної війни (1946-
1991 рр.): американський погляд. – Кваліфікаційна наукова праця на правах
рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії у галузі
знань 03 – гуманітарні науки, спеціальність 032 – історія та археологія.
Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного,
Міністерство оборони України, Національна академія сухопутних військ імені
гетьмана Петра Сагайдачного, Міністерство оборони України, Львів, 2020.
У роботі на основі широкого кола джерел і наукової літератури вперше
здійснено комплексне дослідження пропаганди США на СРСР в роки Холодної
війни. Наукові пошуки спрямовано на те, щоби, по-перше, виокремити
сутність, форми і шляхи реалізації американської пропагандистської діяльності
в умовах «холодного» протистояння, а по-друге, (у якості похідної від першого)
розкрити інтеграцію її результатів у загальний задум політичного керівництва
Сполучених Штатів щодо перемоги над СРСР на міжнародній арені.
Дисертаційне дослідження базуючись на здебільшого американських
джерелах презентує авторський підхід у визначенні особливостей технологій
офіційного Вашингтону у пропаганді на населення Радянського Союзу (у тому
числі через європейські країни соціалістичного табору) із кінцевою метою –
домінування у всіх сферах повоєнного світопорядку.
Комплексний аналіз тогочасного досвіду США створить можливості для
системного осмислення інформаційно-психологічних заходів в ході
протистоянь аналогічного типу як в пізнавальному плані, так і з практичної
точки зору. Широкий спектр проаналізованих дисертантом матеріалів
сприятиме створенню можливостей для продукування алгоритмів та доктрин
адекватного реагування на сучасні інформаційні загрози з боку ворожих
пропагандистських та спеціальних служб.
У першому розділі «Історіографія, джерела, методологічні засади
дослідження» проаналізовано історію вивчення та стан розробки поставленого 3
наукового завдання, охарактеризовано джерельну базу, а також окреслено
методологію дослідження.
В ході дослідження використано достатньо ґрунтовну підбірку
наративних пам’яток. Поєднання різних за походженням, стилевою специфікою
та інформативним матеріалом архівних та опублікованих документів й інших
матеріалів, що побачили світ у досліджуваний період, загалом забезпечило нас
емпіричними матеріалами для повноцінного розкриття зазначеної теми.
Надано аналіз поглядів дослідників, які у тій чи іншій мірі торкались у
своїх дослідженнях презентованої теми, визначено основні сучасні підходи до
вивчення зазначеного у роботі чи дотичних питань в історичній площині та
окреслено основні методи нашого дослідження.
З метою розв’язання поставлених мети та завдань було використано
сукупність способів і прийомів. В дослідженні поєднано різні методи
історичного пізнання, які забезпечили можливість належного наукового рівня
розкриття теми, а також використано сучасний понятійно-категоріальний
апарат. Загальнонаукові принципи та методи зумовили логіку викладу
матеріалу та науковий об’єктивізм одержаних висновків, стали важливим
механізмом для розкриття поставленої мети, залучення до наукового обігу
інформації із різних за видом та змістом джерел, дали можливість аналітично,
критично їх оцінити та максимально використати у тексті наукової роботи,
значно підвищивши її інформативність та якість.
Із спеціально-наукових методів, які використано у процесі дослідження,
необхідно відзначити історико-генетичний, хронологічний, компаративний
(порівняльний), синхронний методи. З конкретно-наукових методів застосовано
методи розгляду, опису і аналізу побаченого, інтерв’ю, історичної
герменевтики і семіотичного аналізу. Завдяки методам розгляду, опису і аналізу
побаченого досліднику вдалось опрацювати візуальні джерела (відеоматеріали,
зокрема фільми). Сукупність наведених методів у поєднанні з принципами
наукового пізнання послужила інструментарієм для послідовного вирішення
наукових завдань в основній частині дисертації. Тобто, кожне наукове завдання 4
вирішувалось за допомогою декількох методів дослідження, що забезпечило
достовірність одержаних наукових результатів та вирішення наукової проблеми
у цілому.
Другий розділ «Становлення та розвиток пропагандистського апарату
США (1946–1991 рр.)» розкриває еволюцію структури пропагандистського
апарату США відповідно до факторів, які прямо чи опосередковано впливали
на його розвиток та відповідні наслідки, а також окреслює завдання, що стояли
перед його органами протягом всього періоду Холодної війни.
У ході дослідження дисертантом з’ясовано наступне: запроваджена на
початку протистояння між наддержавами організація інститутів пропаганди
США, незважаючи на структурні зміни, яких вона зазнавала під впливом
різноманітних чинників, виявилася дієвою і цілком виправдала себе в умовах
довгострокового біполярного протиборства. В ході аналізу ефективності роботи
органів пропаганди США, автор дійшов висновку, що одну з провідних ролей в
досягненні інформаційної перемоги над своїм опонентом відігравала наявність
серед вищезазначених владних інститутів постійнодіючого координуючого
органу пропаганди. Департаменти на кшталт Ради психологічної стратегії,
Операційної координаційної ради або Спеціальної групи планування визначним
чином впливали на вектор та акцентованість пропагандистської діяльності
Вашингтону.
У третьому розділі «Еволюція в американській суспільній думці образу
ворога в особі Радянського Союзу (1946–1991 рр.)», з метою визначення
основних підходів Сполучених Штатів до ключових тез американської
пропаганди в донесенні до громадськості США образу Радянського Союзу як
противника та основних етапів його трансформації, здійснено аналіз форм та
способів інформаційно-психологічного впливу Сполученими Штатами на
власне населення, задля підвищення рівня ефективності контрпропаганди у
боротьбі з СРСР.
Аналізуючи вищезазначені заходи, дисертант дійшов висновку, що з
метою формування позитивного ставлення з боку американського суспільства 5
до політики, яку сповідував офіційний Вашингтон в досліджуваний період,
була спланована широка пропагандистська робота, де ключову роль відігравали
як цивільні, так і мілітарні органи. Такі дії дали відповідні результати та
забезпечили доволі тривалу, стійку та ефективну підтримку населенням США
стратегічного курсу, яким державні діячі вели країну в ході глобального
протистояння. Враховуючи загальний характер технології ведення пропаганди,
можна констатувати, що США застосували найбільш відомі ключові тези та
характеристики образу СРСР задля формування у цивільного населення країни
чіткого ворожого ставлення до комуністичного блоку, і Радянського Союзу
зокрема. А обрана для просування всередині країни ідеологічна концепція
«СРСР (комунізм в цілому) – ВОРОГ», була розрахована на далеку перспективу
з реалізації політичних цілей. Про це свідчить факт застосування форм та
методів інформаційного впливу не лише на дорослу, але й на дитячо-юнацьку
аудиторію (жувальні гумки, комікси, шкільні підручники тощо).
На основі аналізу ключових позицій, які характеризували зміни в образі
сприйняття американцями СРСР, запропоновано авторську періодизацію
подальших трансформаційних процесів, які розпочались у середині 1950-х рр. і
тривали до завершення Холодної війни на початку 1990-х рр.: перший етап –
«все ще ворог» (1953–1969 рр. ); другий етап – «від ворога до партнера» (1969–
1976 рр.); третій етап – «ворог без варіантів» (1977–1985 рр.); четвертий
«тріумф над ворогом» (1987–1991 рр.).
Матеріали, що об’єднані у четвертому розділі «Інформаційно-
психологічна кампанія США проти СРСР (1946–1991 рр.)», акцентують увагу
на особливостях інформаційно-психологічного впливу на радянське населення.
Цей процес автор пропонує хронологічно розподілити на три періоди: гостра
початкова фаза Холодної війни (1948–1957 рр.), етап культурних обмінів на тлі
політики «розрядки» (1958–1980 рр.) та період політичної конфронтації та
ідеологічного протистояння СРСР і США (1980–1991 рр.).
Проведений комплексний аналіз форм та способів ведення пропаганди на
суспільне життя в Радянському Союзі дозволив зробити висновок, що у 6
кожному із запропонованих автором періодів Холодної війни, американські
інформаційні структури в цілому ефективно реагували на можливості, що перед
ними відкривалися внаслідок досягнення міжнародних домовленостей та
підписання відповідних договорів. Широкий комплекс та різноплановість
радіопередач, проведення міжнародних виставок, поширення друкованої та
відео продукції, програми двосторонніх візитів (і не тільки з числа
представників керівних кіл), реалізація заходів культурного впливу на
радянське суспільство з метою сприяння просякненню туди західних цінностей,
стимулювання розвитку ліберальних і демократичних тенденцій, захисту прав і
свобод тощо, яскраво відображав еластичність та адаптивні можливості
інформаційно-пропагандистських операцій направлених на аудиторію СРСР.
У другій частині четвертого розділу акцентується увага на особливостях
роботи органів пропаганди США в контексті протистояння з СРСР в ході
локальних війн та збройних конфліктів другої половини ХХ ст.
Поміж іншого, відзначено здатність американської сторони виносити
уроки безпосередньо з кожного локального збройного протистояння, що
розгорталось у рамках Холодної війни та набувало, на думку автора, рис
ключових етапів ідеологічного протистояння наддержав. В ході поглибленого
аналізу автором було виокремлено основні чинники, що впливали на
успішність ведення пропаганди Сполученими Штатами задля належного
інформаційного супроводу та підтримки в ході конфліктів у Кореї, В’єтнамі та
війни в Афганістані. А саме: статус СРСР у конфлікті (як явного чи
прихованого агресора); політична підтримка дій США на міжнародній арені;
суспільна підтримка в середині країни; ефективність роботи; рівень
взаєморозуміння та координації дій всіх інформаційних структур США;
значимість політичних цілей країни та погляди тогочасних її президентів на
варіанти інформаційно-психологічного впливу на ідеологічного противника.
Враховуючи кожен з вищезазначених чинників, керівництво
інформаційних структур проводило адекватне корегування попередніх форм і
методів пропагандистського впливу. Встановлено, що ефективність останнього 7
відображає й зростання показників сприятливості виконання завдань США в
інформаційній площині протягом всього періоду Холодної війни, що наведені
автором у дисертації.
Таким чином, презентовані у дисертаційному дослідженні матеріали
дають право стверджувати, що Сполучені Штати володіли доволі значними
структурами, покликаними чинити пропагандистський вплив, які в цілому
вдало організували відповідну роботу у багатьох площинах інформаційного
простору, охопивши різні аудиторії впливу, та створили значне підгрунтя для
американського військово-політичного керівництва держави у «холодному»
протистоянні з Радянським Союзом. При цьому кожна подія на політичній
арені у питаннях ідеологічного протистоняння двох гігантів того часу – США
та СРСР, кожне збройне протистояння у різних точках світу за прямої чи
прихованої їх участі ставали наступним кроком у набутті досвіду в
інформаційно-психологічних кампаніях та поштовхом до розвитку
американського пропагандистстького апарату, відшліфовування на практиці
методів впливу.
Наукова новизна отриманих результатів. Уперше:
– введено до наукового обігу залучений автором значний комплекс
англомовних, зокрема унікальних архівних джерел, які досі у вітчизняній
історіографії не використовувались;
– проаналізовано перебіг подій Холодної війни з погляду комплексного
аналізу в американській історіографії пропагандистського супроводу політики
США у протистоянні з СРСР;
– запропоновано авторську періодизацію трансформації в США образу
ворога в особі СРСР у досліджуваний період, відображеного в американському
аналітичному дискурсі;
– виявлено ключові композиційні характеристики американської
пропаганди щодо радянської держави в американській історіографії; 8
– комплексно простежено американський погляд на інформаційно-
психологічну антирадянську кампанію США на тлі локальних війн та збройних
конфліктів.
Удосконалено:
– аналіз стану дослідження, джерельної бази та методологічної основи,
що стосуються вивчення Холодної війни, у тому числі й американсько-
радянських відносин;
– підходи до вивчення формування «образу ворога» в американському
суспільстві щодо СРСР в контексті пропагандистської кампанії часів Холодної
війни.
Нового рівня дослідження набули проблеми:
– становлення та розвитку мережі пропагандистського апарату США в
1945 – 1991 рр.;
– трансформація відносин між США та СРСР від кінця Другої світової
війни до колапсу радянської системи.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що як
використані у роботі джерельні та історіографічні матеріали, так і її результати
можуть застосовуватись у діяльності відповідних інституцій державної влади,
експертних центрів, науково-дослідних установ, а також для написання
узагальнюючих праць і підручників з історії Холодної війни, американсько-
радянських відносин, історії та теорії пропаганди та під час розробки
навчальних програм у вищих навчальних закладах.
Ключові слова: Холодна війна, США, СРСР, пропаганда, інформаційно-
психологічний вплив, Рада психологічної стратегії, Інформаційне агентство
США, ЦРУ, «червона загроза», «радянський ведмідь», «ядерна загроза»,
«залізна завіса».