«М'яка сила» у зовнішній політиці Федеративної Республіки Німеччина

Вилінський С.І. «М’яка сила» у зовнішній політиці Федеративної
Республіки Німеччина. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за
спеціальністю 23.00.04 – політичні проблеми міжнародних систем та
глобального розвитку. – Київський національний університет імені Тараса
Шевченка Міністерства освіти і науки України. – Київ, 2019.
На основі залучення і комплексного аналізу широкого кола джерел,
наукової літератури, статистичних та інформаційно-аналітичних матеріалів,
автор дисертації здійснив цілісне й всебічне дослідження сучасного
проектування ФРН власної «м’якої сили» у регіоні Центральної Азії. Дослідник
поставив за мету формулювання основних параметрів і якостей «м’якої сили» як
концептуально та інституційно оформленої складової сучасної зовнішньої
політики ФРН у регіоні Центральної Азії.
Проведене дослідження загалом надало змогу дисертанту досягнути
наступних результатів: 1) окреслити ключові зовнішньополітичні інтереси та
цілі ФРН у регіоні Центральної Азії; 2) дослідити німецькі концепції та підходи
у тлумаченні «м’якої сили» держави на міжнародній арені; 3) з’ясувати місце
«м’якої сили» в сучасній зовнішній політиці та дипломатичній практиці ФРН;
4) проаналізувати роль основних структур, що причетні до практичної реалізації
«м’якої сили» ФРН у регіоні Центральної Азії; 5) вивчити особливості
галузевого виміру реалізації «м’якої сили» ФРН у регіоні Центральної Азії;
6) охарактеризувати сучасні інструменти реалізації «м’якої сили» ФРН у регіоні
Центральної Азії; 7) встановити загальні результати і наслідки використання
важелів «м’якої сили» у реалізації сучасної регіональної політики ФРН зокрема
у регіоні Центральної Азії.
Наукова гіпотеза автора полягає у тому, що зовнішня політика ФРН
набуває транзитивних рис з огляду на нові підходи формування та методи своєї
реалізації, основу яких (на рівні з традиційними складовими) визначає також

3
концептуально-теоретичне і практичне оформлення «м’якої сили» як її
стрижневого компонента.
Основними положеннями, які визначають наукову новизну та виносяться
на захист, є наступні:
вперше у галузі міжнародних відносин здійснено політологічне
дослідження сучасної зовнішньої політики ФРН у регіоні Центральної Азії
через призму практичного застосування державою механізмів та інструментів
«м’якої сили»; доведено наявний зв'язок між власне німецьким тлумаченням
поняття «м’яка сила» та концепцією «ефективне управління/врядування»;
доведено, що «м’яка сила» ФРН у регіоні Центральної Азії спрямована на
забезпечення та реалізацію сталого розвитку його держав.
Поглиблено знання про сучасну політику ФРН у регіоні Центральної Азії
та особливості двосторонніх відносин з окремими державами даного регіону (як
поєднання зусиль на нейтралізацію нетрадиційних загроз безпеці з одночасним
поширенням німецьких принципів, норм і стандартів урядування); загальні
знання та наукові твердження про концепцію «м’якої сили», особливості її
використання у зовнішній політиці держави (на прикладі суто німецьких
політологічних концепцій та політико-економічних доктрин) на сучасному
етапі; знання про характер та особливості технічного співробітництва ФРН з
країнами Центральної Азії (в таких галузях, як: охорона здоров’я, охорона
навколишнього середовища, використання енергетичних ресурсів та сільське
господарство).
Набуло подальшого розвитку положення про використання принципів
багатосторонності та інститутів багатостороннього співробітництва (зокрема,
потенціалу регіональних та глобальних міжнародних організацій – ЄС, ОЕСР та
МОП) в сучасній зовнішній політиці ФРН; твердження про
галузевий/секторальний підхід, а також практичні методи реалізації ФРН
концепції «м’якої сили» у власній зовнішній політиці (шляхом використання
комплексу дипломатичних, адміністративно-господарських та науково-
технологічних інструментів); твердження про роль німецьких неурядових

4
структур, що забезпечують проектування зовнішньої «м’якої сили» ФРН у тому
числі й у регіоні Центральної Азії (а саме діяльність німецьких політичних та
корпоративних фондів); положення про німецькі зовнішньополітичні підходи
стосовно проблеми забезпечення прав людини в країнах, що розвиваються (де
німецька дипломатія та технократія орієнтовані переважно на забезпеченні
соціально-економічних, а не політичних прав громадян).
В результаті дослідження було встановлено, що зовнішньополітичне
проектування «м’якої сили» ФРН у регіоні Центральної Азії позначене чіткими
рисами багаторівневого галузево-секторального характеру і базується на
чотирьох ключових напрямах: демократичного врядування; захисту прав і
свобод людини; технічного співробітництва та гуманітарного співробітництва.
Кожний з вищевказаних напрямів характеризується наявністю окремих
піднапрямків, що позначені індивідуальними підходами та методами реалізації
«м’якої сили» ФРН. Головні зусилля німецької дипломатії та агентів впливу, у
рамках галузі демократичного врядування, спрямовані на підтримку
демократичних інститутів шляхом вдосконалення наявної законодавчої бази та
правового поля п’яти центральноазійських держав. Галузь захисту прав людини
передбачає комплексну роботу з впровадження та моніторингу за дотриманням
одночасно політичних, соціально-економічних, а також етнокультурних прав
людини. Запровадження освітньо-навчальних програм за німецькими зразками,
а також залучення науковців країн Центральної Азії у науково-освітні проекти і
програми Німеччини та Європейського Союзу є складовою частиною
гуманітарного співробітництва ФРН. У свою чергу, галузь технічного
співробітництва орієнтована на реформування таких секторів, як енергетика,
охорона навколишнього середовища, сільське господарство та управління
природними ресурсами.
У дисертації було запропоновано авторську характеристику загальних
результатів і наслідків використання «м’якої сили» в сучасній політиці ФРН у
регіоні Центральної Азії, а саме їх достатню дієвість в п’яти
центральноазійських країнах. Все це створює надійну базу для повноцінного та

5
стабільного геополітичного закріплення Німеччини у регіоні Центральної Азії і
позиціювання Німеччини як «держави-взірця» або ж «держави-прикладу» для
наслідування. Німецька модель проектування «м’якої сили» через призму
сучасних завдань та імперативів сталого розвитку має довгострокову
перспективу а це, відповідно, створює певні переваги Німеччини порівняно з
іншими провідними державами Європи. Це є можливим не лише завдяки
достатньо високому науково-технічному потенціалу та розвинутій економіці
ФРН, але й через достатньо розвинуті механізми, форми і методи проектування
відповідного надбання у зовнішньополітичній та економічній проекціях.
Запропонована сьогодні німецька стратегія проектування «м’якої сили» у
регіоні Центральної Азії має свою привабливість та перспективу не лише з
точки зору сучасних проблем світової політики та глобального управління, а й
безпосередньо з огляду на виконання в центральноазійському регіоні цілей
сталого розвитку ООН. Для німецької зовнішньої політики вагомим моментом є
можливість заручитися необхідною дипломатичною підтримкою п’яти держав,
забезпечення дієвої і результативної координації спільних дій на регіональному
і на глобальному рівнях.
Було акцентовано увагу на важелі проектування власної «м’якої сили»
ФРН безпосередньо через галузь захисту прав людини, де німецька дипломатія
значною мірою зосереджена на забезпеченні соціально-економічних, а не
політичних прав громадян.
Німецький варіант «м’якої сили» являє собою цілеспрямовану та
комплексну роботу з упровадження та проектування відповідної сили у тих
державах, що виступають об’єктами її впливу, де ФРН виступає не просто
прикладом для наслідування, а безпосередньо розбудовником та
упроваджувачем тих чи інших норм та цінностей. Беручи до уваги зростаюче
значення використання «м’якої сили» багатьма державами на міжнародній
арені, зростає і практична актуальність дослідження цього поняття.
Ключові слова: ФРН, зовнішня політика, м’яка сила, регіональна
політика, Центральна Азія.
6
ABSTRACT

Vylinskyi S., "Soft Power" in the foreign policy of the Federal Republic of
Germany. – Qualifying scientific work on the rights of the manuscript.
Thesis for obtaining a Candidate Degree in Political Science by specialty
23.00.04 – Political Problems of International Systems and Global Development
(Political Science). – Kyiv Taras Shevchenko National University of the Ministry of
Education and Science of Ukraine. – Kyiv, 2019.
Through the involvement and comprehensive analysis of a wide range of
sources, scientific literature, statistical, informational and analytical materials, the
author of the thesis performed a coherent and comprehensive study of the modern
framework of Germany's "soft power" in the region of Central Asia. The researcher
set out to formulate the main parameters and qualities of "soft power" as a conceptual
and institutionalized part of the modern foreign policy of the Federal Republic of
Germany in the region of Central Asia.
The conducted research generally allowed the defender of the thesis to achieve
the following results: 1) to outline the key foreign policy interests and goals of the
Federal Republic of Germany in the region of Central Asia; 2) to study German
concepts and approaches to interpreting the "soft power" of a state on the international
arena; 3) to understand the place of "soft power" in the modern foreign policy and
diplomatic practice of the Federal Republic of Germany; 4) to analyze the role of the
main structures involved in the practical implementation of "soft power" of the
Federal Republic of Germany in the region of Central Asia; 5) to examine the
peculiarities of the sectoral dimension of "soft power" of the Federal Republic of
Germany in the region of Central Asia; 6) to characterize modern tools for
implementing "soft power" of the Federal Republic of Germany in the region of
Central Asia; 7) to establish general results and consequences of using "soft power"
during the implementation of the modern regional policy of the Federal Republic of
Germany, particularly in the region of Central Asia.