Художньо-естетичні домінанти літературних груп «Ланка»-МАРС та «Серапіонові брати» (порівняльно-типологічний аспект)

Крижановська О.О. Художньо-естетичні домінанти літературних
груп «Ланка»-МАРС та «Серапіонові брати» (порівняльно-типологічний
аспект) – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук
за спеціальністю 10.01.0 – порівняльне літературознавство. – ДЗ «Луганський
національний університет імені Тараса Шевченка» Міністерства освіти і
науки України. Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерства освіти і науки України. – Київ, 2021.
У дисертації вперше проведено цілісне й системне порівняльне
літературознавче дослідження творчості письменників української та російської
літературних груп «Ланка»-МАРС і «Серапіонові брати». Спираючись на
порівняльно-типологічний підхід, у запропонованій дисертації вперше
комплексно проаналізовано чинники та джерела формування художньо-
естетичних домінант «Ланки»-МАРСу й «Серапіонових братів»; вивчено
організаційні принципи, літературні орієнтири та традиції, теоретичні засади
творчості; схарактеризовано схожість і своєрідність художніх пошуків
письменників, що розкривається через рецепцію Біблії, сучасний дискурс,
усвідомлення національної ідентичності; розглянуто типологічні подібності
мотивів та образів. До вітчизняного наукового дискурсу залучено маловідомі
твори «Серапіонових братів» (лірика та поема «Портрет» Є. Полонської,
повість «Тарас Шевченко» М. Зощенка, балади В. Познера, літературно-
критичні статті та художні твори Л. Лунца тощо).
Творчість митців «Ланки»-МАРСу та «Серапіонових братів» є предметом
критичної та наукової рецепції. Розглянуті критичні оцінки творів українських
та російських письменників свідчать про схожість підходів до оцінки їхніх
художніх пошуків. Радянські критики, які дотримувались вказівок офіційної
ідеології, інтерпретували художні тексти «ланчан»-марсівців і «серапіонів», як


3



попутницькі. З’ясовано, що у рецензіях про твори письменників радянські
ортодоксальні критики нехтували естетичними та художніми критеріями
оцінки, висуваючи на перше місце чинники вульгарно-соціологічного
характеру, звинувачували в аполітичності та слідування традиціям
«буржуазного» Заходу. Вивчення різних аспектів художніх відкриттів «Ланки»-
МАРСу та «Серапіонових братів» репрезентовано у дослідженнях діаспори та
російського зарубіжжя. За радянські часи панівна ідеологія та політична
ситуація не сприяли науковій увазі щодо творчості «ланчан»-марсівців та
«серапіонів». На відміну від «Серапіонових братів», майже всіх «ланчан»-
марсівців репресовано. Через розбіжності з офіційною партійною доктриною
їхні твори було заборонено. Російська літературна група негативно згадувалась
у доповіді С. Жданова про журнали «Звезда» та «Ленинград», на твори
Л. Лунца та М. Зощенка накладено табу. Літературознавство повернулося до
вивчення творчості «Ланки»-МАРСу та «Серапіонових братів» на початку
1990-х років. У дисертації з’ясовано, що у наукових студіях українських та
російських вчених репрезентовано й компаративні виміри з творами світової
літератури. Констатується відсутність наукових студій, що репрезентують
порівняльно-типологічний аспект вивчення «Ланки»-МАРСу та «Серапіонових
братів».
У дисертації розглянуто спільність та своєрідність організаційних
принципів, умов формування і літературних платформ «Ланки»-МАРСу та
«Серапіонових братів». Визначено, що літературна група «Ланка» мала такий
склад: Б. Антоненко-Давидович, І. Багряний, М. Галич, Г. Косинка,
В. Підмогильний, Є. Плужник, Т. Осьмачка. Під впливом політичних обставин
через два роки (1926) літературну групу було реорганізовано у «Майстерню
революційного слова» (МАРС), до якої увійшли Б. Антоненко-Давидович,
Г. Брасюк, М. Галич, Я. Качура, Г. Косинка, В. Підмогильний, Є. Плужник,
Б. Тенета, Д. Фальківський, В. Ярошенко. З’ясовано, що І. Груздєв, М. Зощенко,
Вс. Іванов, В. Каверін, Л. Лунц, М. Нікітін, М. Тихонов, Є. Полонська,


4



В. Познер, М. Слонимський, К. Федін були у складі літературної групи
«Серапіонові брати». Обґрунтовано, що українська та російська літературні
групи мали схожі умови формування, організаційні принципи та мистецькі
завдання. Продемонстровано, що аполітичність, несприйняття офіційної
партійної ідеології, домінування творчості над всіма іншими аспектами життя,
постійне самовдосконалення, вимогливе ставлення до себе та до інших
учасників групи репрезентують схожість принципів мистецького буття
«ланчан»-марсівців і «серапіонів».
У дисертації схарактеризовано чинники і джерела формування художньо-
естетичних домінант митців літературних груп «Ланка»-МАРС і «Серапіонові
брати». Доведено, що лист-передмова В. Підмогильного до збірки новел
«Проблема хліба» і стаття Л. Лунца «На Запад!» виявляють типологічну
близькість у розумінні фабульності епічних творів, прагненні затвердити
необхідність звернення до традицій європейського мистецтва. Визначено, що
головні ідеї статті Л. Лунца «На Запад!» були співзвучні провідним тенденціям
літературної дискусії 1925–1928 рр. Доведено, що стаття Л. Лунца «На Запад!»
типологічно близька роботі Б. Антоненка-Давидовича «Дым Отечества».
З’ясовано, що виступи В. Підмогильного та Б. Антоненка-Давидовича в диспуті
«Шляхи розвитку української літератури», передмова І. Багряного до поеми
«Ave Maria» та статті Л. Лунца «Почему мы Серапионовы братья», «Идеология
и публицистика» дозволяють зрозуміти типологічну близькість позиції
«ланчан» та «серапіонів» щодо панування ідеології в літературі. У дисертації
розглянуто рецепцію радянської ідеології в колективних листах. З’ясовано, що
колективні листи В. Підмогильного, Г. Косинки, Т. Осьмачки, «Серапіонових
братів» до редакційних видань засвідчують їхнє негативне ставлення до будь-
якого керування з боку партії, опір кон’юнктурі та зародкам соціалістичного
реалізму. Обґрунтовано, що перекладацька діяльність письменників
українських і російських літературних угрупувань є маркером типологічної


5



спільності естетичних домінант, засвідчує художні пошуки щодо відповідності
світовому мистецтву.
У дисертації схарактеризовано художні експлікації класиків української
та російської літератур. Досліджено рецепції образу Т. Шевченка митцями
літературних груп «Ланка»-МАРС та «Серапіонові брати». Обґрунтовано, що
Є. Плужник у творах «Шевченко», «Канів», І. Багряний у поезії «Канів»,
М. Зощенко в історичній повісті «Тарас Шевченко» типологічно близько
репрезентують рецепцію українського поета. У дослідженні вперше введено в
український літературознавчий дискурс поему Є. Полонської «Портрет» (1939).
Обґрунтовано, що твір має маркери соціалістичного реалізму. Доведено, що
поема репрезентує своєрідність авторського сприйняття особистості та
творчості Т. Шевченка.
У дисертації розкрито специфіку художньої рецепції письменниками
літературних угрупувань «Ланка»-МАРС і «Серапіонові брати» російської
літератури. Доведено, що творчість та особистість Максима Горького
уособлювала один із спільних мистецьких орієнтирів для українських і
російських письменників. Обґрунтовано, що творчі пошуки Є. Плужника,
Д. Фальківського, І. Багряного, Є. Полонської та М. Тихонова свідчать про
близькість до традиції російських акмеїстів. Позиціонована думка, що поетична
творчість Є. Плужника, Д. Фальківського, Є. Полонської та М. Тихонова
формувалася під впливом світової літератури, поезії Срібного віку, зокрема,
творчості М. Гумільова.
У дисертації досліджено авторську інтерпретацію Біблії митцями
літературних груп «Ланка»-МАРС та «Серапіонові брати». Доведено, що у
новелі В. Підмогильного «Дід Яким», поезіях Т. Осьмачки «Хто», Є. Плужника
«Я знаю: перекують на рала мечі», «Він молодий-молодий», «Дві паралелі»,
Є. Полонської «Агарь», «Иосиф», оповіданні Л. Лунца «В пустыне»
репрезентовано сучасне прочитання Старого та Нового Заповітів.


6



У дисертації досліджено типологічну спільність у рецепції сучасного
світу у творчості «ланчан»-марсівців та «серапіонів». Доведено типологічну
близькість образу України в поезіях Є. Плужника, Т. Осьмачки та образу Росії у
поетичній творчості Є. Полонської. Обґрунтовано типологічну схожість творів
письменників у розкритті теми голоду, абсурдності радянської дійсності, у
відтворенні образів матері, сучасників, дезертирів. Осмислено типологічну
подібність в інтерпретації сучасності у повісті Б. Антоненка-Давидовича
«Смерть» та романі К. Федіна «Города и годы». Обґрунтовано типологічну
спільність ліричного героя поеми Є. Плужника «Канів» та персонажа
оповідання Л. Лунца «Родина».
У дисертації досліджено типологічні спільності та відмінності образів і
мотивів у творах літературних угрупувань. Обґрунтовано, що старовіри,
пророки, скопці, священнослужителі, персонажі, що протистоять новій моралі у
творах «ланчан»-марсівців та «серапіонів» уособлюють людину Божу.
Доведено подібність образу людини Божої у творах письменників.
Обґрунтовано типологічну схожість героїв Б. Антоненка-Давидовича («Що таке
істина?», «Хто такий Ісус Христос?»), І. Багряного («Сад Гетсиманський»),
Г. Косинки («Фавст»), В. Підмогильного («Іван Босий», «В епідемічному
бараці», «Історія пані Ївги»), М. Зощенка («Рыбья самка»),
Вс. Іванова («Бегствующий остров»), Л. Лунца («Рассказ о скопце»). Твори
виявляють схожість у художній концепції та проблематиці.
У дисертації проаналізовано опозицію маскулінного та фемінного
в «київському» і «петербурзькому» текстах епіки митців. Визначено,
продуктивність порівняльно-типологічного дослідження з точки зору опозиції
між фемінними та маскулінними маркерами урбаністичного простору.
Обґрунтовано, що маскулінний Київ представлено у романі «Місто»
В. Підмогильного. Фемінне місто (Київ і Петроград) репрезентовано у творах
Б. Антоненка-Давидовича, М. Галич, Г. Косинки, В. Підмогильного,
Є. Плужника, Б. Тенети, Вс. Іванова, Л. Лунца, К. Федіна. Визначено


7



типологічну схожість поезій І. Багряного, Т. Осьмачки, Є. Плужника, Б. Тенети,
Д. Фальківського, В. Ярошенка, М. Тихонова та Є. Полонської, що розкривають
тему любові.
Практичне значення роботи зумовлено можливістю використання її
матеріалів і результатів у процесі викладання курсів з порівняльного
літературознавства, з історії української та зарубіжної літератури ХІХ–ХХ
століття у вищих навчальних закладах, при підготовці навчальних посібників та
підручників з історії літератури, написанні курсових, дипломних, магістерських
робіт. Висновки та положення дисертації також можуть бути враховані
дослідниками з історії літератури та компаративістики.
Ключові слова: «Ланка»-МАРС, «Серапіонові брати», порівняльно-
типологічне дослідження, естетичні домінанти, художні пошуки, типологічна
схожість, типологічна подібність, художній образ, мотив, проблематика,
тематика, жанр.