Німецька фахова мова промислової автоматизації: структура, семантика і функціювання

Школьна Н. О. Німецька фахова мова промислової автоматизації:
структура, семантика і функціювання. - Кваліфікаційна наукова праця на
правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних
наук за спеціальністю 10.02.04 „Германські мови”. - Чернівецький
національний університет імені Юрія Федьковича, Міністерство освіти і
науки України, Чернівці, 2019.
Дисертацію присвячено вивченню структурних, семантичних та
функційних особливостей сучасної німецької фахової мови промислової
автоматизації (далі - НФМПА). Вивчення термінів НФМПА здійснено в
річищі структурно-семантичної та функційної лінгвістичних парадигм.
Наукова новизна роботи зумовлена тим, що в ній уперше:
- об’єктом лінгвістичного аналізу обрано НФМПА;
- виокремлено й проаналізовано структурні типи термінів;
- здійснено тезаурусне моделювання галузі промислової
автоматизації;
- описано лексико-семантичні й парадигматичні відношення в корпусі
термінів і охарактеризовано генетичні джерела термінології НФМПА;
- виділено терміни-епоніми у складі НФМПА й встановлено
структурні моделі терміносполук;
- сконструйовано модель термінологічного тезауруса НФМПА і
встановлено типи семантичних відношень між термінами і терміносполуками
досліджуваної фахової мови;
- простежено структурно-композиційні особливості наукових і
науково-популярних текстів галузі промислової автоматизації, описано їхні
морфологічні та синтаксичні властивості і встановлено термінологічну
насиченість текстів НФМПА.з
Теоретичне значення одержаних результатів полягає в поглибленні
вивчення проблем номінації в термінологічних системах різних фахових мов,
що доповнює та розширює уявлення про сучасне термінотворення. Отримані
результати збагатять теорію термінознавства новим систематизованим
матеріалом щодо термінів, які є невід’ємним складником технічного
наукового мовлення, а здійснений аналіз сучасної НФМПА доповнить
теоретично-методологічне підґрунтя для подальшого дослідження галузевих
терміносистем. Практичне значення дослідження зумовлене тим, що його
результати, спостереження та висновки можуть бути використані на лекціях і
практичних заняттях із лексикології („Термінологія”, „Лексикографія”,
„Словотвір”), когнітивної лінгвістики („Когнітивна семантика”), спецкурсах
із термінознавства й науково-технічного перекладу. Результати дослідження
можуть будуть корисними для стандартизації та уніфікації термінологій
різних фахових мов. Основні положення можуть бути впровадженні як у
педагогічну практику (укладання підручників та методичних вказівок), так і в
науково-дослідницьку практику (для написання кваліфікаційних робіт).
Значна частина дослідження може бути застосована у викладанні дисципліни
„Німецька мова для професійного спрямування” на факультетах технічних
університетів.
Дослідження НФМПА мало поетапний характер. Перший етап роботи
спрямований на аналіз основних підходів до вивчення фахової мови та
терміна. У результаті застосування операційних процедур першого етапу
розкрито поняття „фахова мова”, „термінологія”, „терміносистема” та
проаналізовано співвідношення між ними, охарактеризовано поняття
„німецька фахова мова промислової автоматизації”, запропоновано
визначення поняття „термін промислової автоматизації”.
Другий етап полягав у формуванні корпусу термінів методом розробки
й укладання німецько-українського фахового словника термінології
промислової автоматизації.На третьому етапі дослідження здійснено аналіз структурно-
семантичних особливостей термінів німецької фахової мови промислової
автоматизації. З’ясовано, що чільне місце в корпусі термінів досліджуваної
фахової мови посідають терміносполуки. Термінологію розглянуто як
тезаурус з урахуванням організації галузі спеціального знання,
термінологічного поля терміна і встановлення семантичних відношень між
термінами. Встановлено, що для корпусу термінів аналізованої фахової мови
характерні такі парадигматичні відношення, як полісемія (зовнішня та
внутрішня), омонімія (міжгалузева та внутрішньогалузева). Зафіксовано
полісемічні терміни з двома, трьома, чотирма та більше значеннями.
Виокремлено групу термінів, для яких характерні явища синонімії
(абсолютна та часткова) та антонімії (комплементарні, векторні та
координативні терміни).
На четвертому етапі виокремлено терміни-епоніми, здійснено їхню
тематичну і структурну класифікацію й описано переваги уживання термінів-
епонімів над формулами.
П ’ятий етап дослідження присвячено встановленню генетичних джерел
термінів і терміносполук НФМПА. Простежено етимологію термінологічних
одиниць, описано запозичення з романських, германських, слов’янських,
семітських мов та грецької мови, виявлено причини появи іншомовних
запозичень у НФМПА.
На шостому етапі здійснено структурно-морфологічну класифікацію
термінів НФМПА, виокремлено й кількісно охарактеризовано 61 структурну
модель терміносполук. Загалом аналіз морфологічної структури термінів і
терміносполук НФМПА вказує на те, що термінологія НФМПА представлена
переважно багатокомпонентними термінами і терміносполуками.
Сьомий етап спирався на теоретико-методологічне підґрунтя
функціональної лінгвістики, яке дало змогу охарактеризувати структурно-
композиційні, морфологічні та синтаксичні особливості текстів НФМПА,
встановити засоби змістовної та формально-логічної зв’язності текстівНФМПА й описати їхню композиційну структуру. Дослідження фахових
текстів щодо термінологічної насиченості дало змогу виокремити у їхньому
складі внутрішньофахову (вузькогалузеву), міжфахову (міжгалузеву),
загальнонаукову і загальновживану лексику й описати фактори, що
впливають на термінологічну насиченість текстів НФМПА.
Перспективним вважаємо дослідження спеціалізованої термінології і
процесів наукової номінації в інших галузях технічних наук для
розпрацювання навчально-методичних комплексів іноземними мовами і
створення фахових термінологічних словників. Відтворення науково-
технічних досягнень власними лексичними, морфологічними та
синтаксичними ресурсами, безумовно, сприятиме становленню й
обслуговуванню сучасних високотехнологічних виробничих процесів.
Ключові слова: термін, фахова мова, промислова автоматизація,
термінологія, терміносполука, терміни-епоніми.