Феномен релігії у філософії Еріха Фромма: соціально-філософський аналіз

Буряк-Стефанова Н. Б. Феномен релігії у філософії Еріха
Фромма: соціально-філософський аналіз. – На правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських
наук за спеціальністю 09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії. –
Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Київ,
2019.
Дисертацію присвячено спробі здійснити соціально-філософський
аналіз феномену релігії у теорії Еріха Фромма. Авторкою досліджено
антропологічний вимір релігієзнавчої концепції Е. Фромма,
проаналізовано психоаналітичні засади фроммівської релігієзнавчої
концепції, а також розглянуто основні типи релігійної орієнтації у
контексті його концепту релігії. У контексті дослідження потенціалу
релігійної концепції Е. Фромма у розв’язанні протиріч цивілізаційного
розвитку, було проаналізовано релігійний вимір сучасних глобалізаційних
викликів в понятійному апараті гуманістичного психоаналізу Е. Фромма, а
також було здійснено аналіз проблеми відчуження людини з
використанням підходів фроммівської релігієзнавчої концепції.
В межах розробки проблеми розв’язання протиріч розвитку
українського суспільства у світлі концепції релігії Е. Фромма, було
досліджено актуальні проблеми релігійної ідентифікації й ідентичності
сучасного українського суспільства в контексті фроммівської філософії
релігії. Також у роботі було проаналізовано герменевтичний та
евристичний потенціал філософії релігії Е. Фромма в дослідженні
діалектики сакральної та громадянської релігії в сучасній Україні.
Зазначені дослідницькі кроки здійснено з урахуванням поточної
соціокультурної ситуації в Україні, зокрема, враховуючи її
постколоніальний характер та споріднені із цим статусом проблеми
відтворення релігійної ідентичності українців, мінімізації можливостей 3
використання релігії з метою ускладнення процесів консолідації
суспільства.
У дослідженні здійснено соціально-філософське обґрунтування
потенціалу гуманістичної релігійної концепції Е.Фромма. Показано її
значення для побудови теоретичного концепту сучасної етичної
платформи та осягнення глобальних ціннісних ідеалів. Положення теорії
Е. Фромма демонструють близькість до теорії мультикультуралізму,
відповідно до якої плідно розв’язуються протиріччя релігійного характеру
у процесах цивілізаційного поступу людства. Вдалося уточнити соціально-
філософський зміст понять релігійної ідентичності та ідентифікації в
контексті викликів сучасності, які постають перед українським
суспільством, показати, що реалізація постколоніальної стратегії
державотворення, формування громадянського суспільства, націєтворчі
процеси та особистісні аксіологічні орієнтації набувають визначеного
змісту та методологічної доцільності в концептуальній аналітиці
фроммівського вчення. Продуктивним на сучасному етапі розвитку
української державності та релігійної ідентифікації є розуміння
Е. Фроммом ідентифікаційних процесів як рефлексії приналежності до
соціальних структур, адже зміст релігійної ідентичності суттєво визначає
характер соціальної трансформації у діапазоні від авторитарного до
громадянського суспільства;
У дисертації були виявлені особливості тлумачення діалектики
сакральної та громадянської релігії у сучасному соціокультурному
просторі України. Сучасна епоха, яка знаходить своє теоретико-
методологічне обґрунтування в філософемах постмодернізму, трансформує
традиційний зміст сакрального, продукуючи численні маніпулятивні
стратегії та формує загальний контент громадянських релігій. У поточних
вітчизняних соціокультурних умовах громадянська релігія часто постає
інструментом впливу на масову свідомість, загострюючи протиріччя
аутентичного українського та похідного (колоніалістського) дискурсів у 4
питаннях ствердження української державності та національної культури.
Також вдалося концептуалізувати методологічний потенціал теорії релігії
Е. Фромма для подолання проблеми відчуження на сучасному етапі
цивілізаційного розвитку, адже пропонована філософом концепція релігії
не втрачає актуальності у добу глобалізації й секуляризації, та може
постати інструментом убезпечення від подальшого заміщення релігійного
світогляду універсальними споживацькими орієнтаціями. Релігія у її
універсальному сенсі, відкрита й гуманістична за своїм змістом має
постати у ХХІ ст. транслятором гуманістичної етики та гармонізувати
складні процеси цивілізаційного розвитку, протидіючи тенденції підміни
релігійних цінностей новими «ідолами» споживацтва.
У дисертації продемонстровано антропологічне підґрунтя концепту
релігії Е. Фромма як єдності психологічних, соціологічних,
екзистенціальних, феноменологічних та фундаментально-онтологічних
аспектів. Феномен релігії у концепції Е. Фромма розглядається як особлива
для людського існування психічної форми свідомості з певною
структурою, потребами, змістом та спрямованістю. Кореляція між
характером особистості та відповідною соціальною структурою, частиною
якої вона є, обумовлено тим, що людина є премордіальним феноменом.
Людське буття породжує екзистенційні дихотомії, які вимагають їхнього
вирішення через творення смислів життя як форм розв’язання
екзистенційних протиріч, які є основою релігійного ставлення до життя.
Теоретичне та практичне значення дослідження полягає в тому, що в
ньому вперше у вітчизняному соціально-філософському дискурсі
здійснено концептуальну соціально-філософську рефлексію феномену
релігії у теорії Еріха Фромма. Зокрема, вдалося розвити сучасні уявлення
щодо самої фроммівської теорії релігії, використовуючи методологічні
підходи сучасної соціальної філософії, а також концептуалізувати
потенціал релігійної концепції Е. Фромма у розв’язанні протиріч
цивілізаційного розвитку. Також, важливим в теоретичному плані є аналіз 5
протиріч розвитку українського суспільства у світлі концепції релігії
Е. Фромма. Дослідження зазначених протиріч також має значне практичне
значення, враховуючи сучасні трансформативні процеси у релігійному
житті України, а положення дисертації можуть бути плідно інтерпретовані
та використані у практиці розбудови незалежного українського
православ’я, виступити методологічним інструментом для розв’язання
протиріч регіонального та глобального характеру. Результати, отримані
автором у дисертаційному дослідженні, можуть бути використані у
навчальному процесі для оновлення змісту наступних курсів: «Соціальна
філософія», «Релігієзнавство», «Етика та естетика», а також у низці
спецкурсів.
Ключові слова: феномен релігії; Еріх Фромм; соціальна філософія;
глобалізація; відчуження; релігійна ідентичність; секуляризація;
постколоніалізм; гуманістичний психоаналіз.