Спадок М. М. Аркаса як складова вітчизняної історії та культури

Мартинюк Ю. А. Спадок М. М. Аркаса як складова вітчизняної
історії та культури. – Кваліфікаційна наукова праця на правах
рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук
за спеціальністю 07.00.01 – історія України. – Миколаївський національний
університет імені В. О. Сухомлинського, Миколаїв, 2020.
У вступі обґрунтовано доцільність та актуальність теми,
сформульовано мету і завдання, визначено об’єкт, предмет, хронологічні
межі, окреслено методологічну основу, наукову новизну та практичне
значення одержаних результатів, подано інформацію про апробацію
одержаних результатів, публікації, структуру та обсяг дисертації.
Наукова новизна отриманих результатів зумовлена метою і
завданнями, визначеними проблематикою роботи. Вперше залучено до
наукового обігу та комплексно проаналізовано значний масив
документальних матеріалів стосовно родоводу Аркасів, їх внеску в
історичний поступ Півдня України, що, у свою чергу, посилює переконання
щодо їхнього істотного впливу на духовне і культурне життя в Україні
взагалі, і тим більше в Південноукраїнському регіоні – особливо; до
наукового обігу введені першоджерела фондів Державного архіву
Львівської області, на основі опрацювання яких вдалося з’ясувати, що
М. Аркас був членом Товариства прихильників української літератури і
науки у Львові, встановлені та досліджені контакти М. Аркаса з культурно-
просвітницькою інтелігенцією західноукраїнських земель; на основі
широкого кола джерел, конкретних і підсумкових даних проаналізовано
внесок М. Аркаса у розвиток української історичної думки. Доведено, що
він цілком відобразив своє світобачення, сприйняття, яке цілком і повністю
виключало як проросійську, так і націоналістичну, в негативному розумінні,
крайність. Науковий доробок М. Аркаса має україноцентричну


III

спрямованість; доведена теза відносно того, що «Історія України-Русі»
М. Аркаса засвідчила появу в українській історіографії державницького
напрямку і заклала початок неоромантизму у вітчизняній історичній науці.



Дістали подальшого розвитку: виокремлений та глибоко
проаналізований життєпис М. Аркаса; аналіз ролі педагогічної та
громадсько-виховної діяльності М. Аркаса у пробудженні людської
свідомості й активності; ідея про те, що саме М. Аркас підготував підґрунтя
для глибокого вивчення минулого українського народу, суттєво допоміг
розвиватися самосвідомості нації на терені українського національного
відродження; аналіз педагогічної складової діяльності М. Аркаса, в якій
особливе місце займала ідея гармонійного розвитку людини, органічного
поєднання розумового, трудового, морального, фізичного і естетичного
виховання, яке сповідував М. Аркас, намагався втілити в практику своєї
школи. Уточнено: відомості та зроблені наукові узагальнення щодо
діяльності миколаївської «Просвіти» та внеску М. Аркаса у процес її
створення та діяльності; коло питань, які потребують подальшого
дослідження.
У п’яти розділах дисертації проаналізована культурна, науково-
просвітницька та громадсько-політична діяльність і творчість М. Аркаса,
досліджені його місце і роль у національно-культурному і громадсько-
політичному житті суспільства.
Проаналізовано й систематизовано історіографію проблеми,
джерельну базу, методологію дослідження. Визначено, що попри наявність
певної історіографічної традиції, дотепер відсутнє комплексне дослідження
культурної, науково-просвітницької та громадсько-політичної діяльності і
творчості М. Аркаса.
Досліджено родовід Аркасів та виокремлено життєпис М. Аркаса.
Через огляд біографічних портретів роду Аркасів надається можливість


IV

відтворити процес історії нашої країни, і саме крізь призму особистості
представника роду можна відкрити сучасну їх епоху, погляди і переконання,
філософію життя і цінностей. Заслуги і здобутки роду Аркасів перед
Україною є неоціненними, адже всі його представники зарекомендували
себе як активні діячі вітчизняного національно-культурного процесу.
Досліджуючи життєві шляхи особистостей роду Аркасів, можна зазначити,
що саме завдяки своїм високоморальним якостям, професіоналізму і повній
віддачі обраній справі, відповідальності, порядності вони посіли належне
місце в історії Миколаєва і України в цілому. Кожне покоління цього роду
репрезентувало особистість, що брала участь в історичних процесах XIX–
XX ст.
М. Аркас є одним з найяскравіших представників роду: видатний
історик і композитор, засновник і незмінний керівник Миколаївської
«Просвіти», поет, етнограф і фольклорист, педагог, громадський діяч і
меценат кінця ХІХ – початку ХХ ст. Він був автором опери «Катерина»,
першого ілюстрованого популярного україномовного видання з історії
України «Історія України-Русі», ненадрукованої історичної повісті
«Калниш», передмови до опери «Запорожець за Дунаєм» та деяких інших.
Розкрито внесок М. Аркаса у розвиток української історичної думки.
Доведено, що він цілком відобразив своє світобачення, сприйняття, яке
цілком і повністю виключало як проросійську, так і націоналістичну, в
негативному розумінні, крайність. Науковий доробок М. Аркаса має
україноцентричну спрямованість, бо в справжнього громадянина і патріота
взагалі вона і має бути саме такою. Усім цим і пояснюється те, що
невеликий начебто за обсягом історичний спадок М. Аркаса повністю
витримав перевірку часом і досі викликає і буде викликати величезний,
сталий науковий і читацький інтерес, залишиться надовго, а той назавжди
затребуваним і повчальним.


V

Аналіз праці «Історії України-Русі» М. Аркаса надає підстави
стверджувати, що він підготував міцну основу для розуміння історії
українського народу, допоміг поширити самосвідомість нації на тлі
українського національного відродження. І хоча генеза української
культури не представлена в книзі повністю, для початкового рівня
розуміння розвиток культурного процесу України висвітлений достатньо.
Оцінено внесок М. Аркаса у музичну і літературну творчість.
Встановлено, що Микола Миколайович Аркас спрямовував всі свої сили і
натхнення на благо української культури та історії. На його рахунку перша
музична опера на шевченківський сюжет «Катерина», написання і видання
«Історії України-Русі», організація і керування «Просвітою» у Миколаєві,
благодійницька діяльність. Музична творчість цієї непересічної особистості
в історико-культурному вимірі української історії завжди була цікавою і
актуальною для дослідників і сучасників.
У своєму творі композитор опрацював не тільки український
музичний фольклор, мовну інтонаційність жителів Прибужжя, сферу
українського побутового романсу. В опері відчуваються впливи італійської
та російської музично-театральної культури. Опера відзначається
граничною емоційністю, виразністю, стрункістю побудови, ясністю й
логічністю розвитку драматургії. А ще чарує вона великим мелодійним
багатством, що ґрунтується на використанні інтонацій народних пісень,
пісень-романсів, побутово-танцювальних творів. Музичний доробок
М. Аркаса є цінним вкладом в розвиток українського класичного оперного
репертуару. Опера передусім ставила акцент уваги на внутрішнє
переживання людини, підвищення рівня музично-виконавчої діяльності
артистів. Опера М. Аркаса «Катерина» гідно посіла своє місце в класичному
репертуарі українського мистецтва. Час лише підтверджує її актуальність, і
інтерес публіки до неї не згасає. Опера завжди має успіх і збирає повні зали
по всьому світу. Нині опера «Катерина» займає особливе місце не тільки в


VI

українській, але й у світовій культурі. За своїми художніми якостями – це
безприкладний зразок унікального аматорського мистецтва. Вона є
синтезом духотворчої сили слова Великого Кобзаря і натхненної музики
талановитого Миколи Миколайовича Аркаса.
Юнацький роки М. Аркаса демонструються відчайдушним
прагненням бути ближчим до простого народу, стати його частиною і
відвертим нехтуванням традиціями і обов’язками свого аристократичного
виховання. Літературні твори відображають складний переломний період
переходу від утопічних мрій про життя серед селян до реальних зобов’язань
перед своєю родиною і країною, що лежали в площині інтересів
Чорноморського флоту. Через літературну і фольклорно-етнографічну
спадщину М. Аркаса вдається можливим відслідкувати як формувався і
змінювався його світогляд, особисте бачення українського історико-
культурного процесу, його ставлення до суперечливих історичних подій.
Визначена роль педагогічної та громадсько-виховної діяльності
М. Аркаса у пробудженні людської свідомості й активності. Розглядаючи
розвиток освітнього процесу в Україні, М. Аркас стверджував, що великий
вплив має школа, коли вона в руках самого народу і відповідає його
потребам і запитам, обстоював навчання рідною мовою, бо саме з цього
починається повага до батьків, народу і Батьківщини. Педагогічні ідеї і
погляди М. Аркаса і тепер є актуальними і доречними, в нинішніх умовах
націоналізації освіти. М. Аркас зробив свій внесок у розвиток української
школи, його ім’я повинно стояти поряд з Г. Ващенком, О. Русовою,
К. Ушинським, В. Сухомлинським. В своїх педагогічних поглядах М. Аркас
стояв на засадах впровадження української мови в народну освіту,
розумовому і патріотичному вихованні дітей, спираючись на українську
історію, історію козацтва, поезію Т. Шевченка, народні прислів’я, приказки,
думи, українські народні пісні.


VII

Громадська діяльність М. Аркаса не обмежувалася лише історичною
спадщиною і музичною та літературною творчістю. Микола Миколайович
був людиною енергійною, ініціативною, працелюбною. Прагнучи
активізувати просвітницьку діяльність серед широких народних мас, він
став ініціатором і організатором у Миколаєві в 1907 р. товариства
«Просвіта». Широкий спектр історичних документальних джерел
красномовно свідчить, що ця діяльність стала найулюбленішою справою
М. Аркаса, в ній глибоко розкрилися його енергійність, організаторські
здібності, патріотизм, бажання сприяти розвиткові української мови і
культури, хист до втілення в життя національної ідеї.
Незважаючи на появу останнім часом численних досліджень і ряду
ґрунтовних повідомлень, публікацій, поглиблених пошуків, уточнень тощо,
чимало складових Аркасіани потребує глибшого вивчення, а не просто
окремих дисертацій. Зокрема, малодослідженими залишаються відносини
М. Аркаса з Науковим товариством імені Т. Шевченка у Львові і багатьма
іншими організаціями, що мали на меті культурне і духовне відродження
українського народу. Також залучення закордонних джерел, зокрема
«Родинної хроніки», змогло б значно розширити масштаб дослідження цієї
видатної постаті в історії України.
Ключові слова: Аркасіана, «Історія України-Русі», «Катерина»,
М. М. Аркас, Миколаївщина, «Просвіта».