Село генеральної округи «Дніпропетровськ» (1941 – 1944 рр.): визиск, виснаження та наслідки

АНОТАЦІЯ
Гандрабура Н. Я. Село генеральної округи «Дніпропетровськ» (1941–1944
рр.): визиск, виснаження та наслідки. – Кваліфікаційна наукова праця на правах
рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук
(доктора філософії) за спеціальністю 07.00.01 «Історія України» (032 – Історія та
археологія). – Миколаївський національний університет імені В. О.
Сухомлинського, Миколаїв, 2017.
У вступі обґрунтовано доцільність та актуальність теми, сформульовано
мету і завдання, визначено об’єкт, предмет і методи дослідження, територіальні та
хронологічні межі, окреслено наукову новизну та практичне значення одержаних
результатів, вказано на особистий внесок здобувача, подано інформацію про
апробацію одержаних результатів, структуру та обсяг дисертації.
Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає у тому, що: до
наукового обігу залучено ряд нових матеріалів, на основі опрацювання архівних
документів; розкрито особливості та показано функції й діяльність окупаційних
владних структур щодо примусу різних вікових категорій селян генеральної
округи «Дніпропетровськ» до праці та механізми дії закону про трудову
повинності; комплексно висвітлено організаційні заходи та напрямки
використання праці місцевих селян (розподіл робочої сили для обробітку землі;
вирахувано відсоток чоловіків та жінок, які притягувалися до «обов’язку праці»;
підраховано відсоток сільського населення, змушеного працювати на користь
Німеччини) та окупаційної податково-фінансової системи; показано глибину
матеріального й людського виснаження села; підраховано загальну чисельність
сільського населення, вивезеного на роботу до Третього райху.
Дістали подальшого розвитку: дослідження щодо використання німецькою
окупаційною владою працездатних селян генеральної округи «Дніпропетровськ»,
їх матеріальне забезпечення; вивчення реалізації фінансово-податкової політики
окупантів у генеральній окрузі «Дніпропетровськ»; висвітлення шляхів та
наслідків вивезення місцевих селян на роботу до Німеччини.

Практичне значення отриманих результатів дисертаційного дослідження
полягає у розширені пояснення історичного процесу 40-х років ХХ ст. щодо
людського та фінансово-економічного визиску Наддніпрянського села німецькою
окупаційною владою, завдяки введенню до наукового обігу низки нових
фактологічних матеріалів, узагальнень та висновків. Вони можуть бути
використані під час підготовки лекцій, семінарів, розробки навчальних курсів та
програм з краєзнавства та узагальнюючих праць з історії України періоду Другої
світової війни.
Дисертація є першим комплексним дослідженням, яке присвячене вивченню
політики та дій нацистської окупаційної влади щодо експлуатації та виснаження
Наддніпрянського села (в межах генеральної округи «Дніпропетровськ» -
адміністративно-територіального утворення, створеного нацистською
окупаційною владою в роки Другої світової війни).
У трьох розділах дисертаційного дослідження проаналізовано й
систематизовано історіографію проблеми, джерельну базу, розкрито зміст
діяльності окупаційних владних структур, що дозволяє простежити окупаційну
політику нацистів на території генеральної округи «Дніпропетровськ». Доведено,
що адміністративно-поліційна система створена окупантами за прототипом
«трудових таборів-поселень» і використовувалась виключно з метою експлуатації
й тотального визиску місцевих селян. Підтвердженням цього слугують такі
характерні складові: заборона перетину умовного кордону селянами (села,
району, гебіту) без відповідного дозвільного документа, підписаного
гебітскомісаром; поділ сіл на сектори (колгоспи та радгоспи, згодом
перейменовані в громадські та державні господарства); запровадження для
місцевого люду кабальної загальної трудової повинності, вікові межі якої розмиті
(вона охоплювала різні за віком категорії селян – від дітей до людей похилого
віку); проведення статистичного обліку населення з метою виявлення
працездатних осіб; обов’язковий і непосильний нормований розподіл землі для
обробітку: 3–5 гектарів – на одну пару робочих рук; тотальна експлуатація жінок-
селянок (сумарно кількість працюючих жінок в селах генеральної округи

«Дніпропетровськ» дорівнювала близько 65% від загального показника
працездатного сільського населення); тривалість робочого дня селян залежала від
сезонних сільськогосподарських робіт і, як наслідок, з весни до пізньої осені
працівник повинен був відпрацювати близько 60–90 годин на тиждень; мізерна
заробітна плата, якої ледь вистачало на низькокалорійне прохарчування
працюючого та його родини; повна відсутність двостороннього правового
трудового договору між роботодавцем і працівником; жорстокі міри покарання за
невихід селянина на роботу без поважних причин тощо. Підраховано, що в таких
жорстоких умовах працювало близько одного мільйона селян генеральної округи
«Дніпропетровськ».
У дисертації аналізуються численні вказівки, інструкції, розпорядження та
накази окупантів стосовно ролі, яка відводилась початковим та
сільськогосподарським школам у реалізації загальноекономічних планів
нацистської Німеччини. Показано використання окупантами дитячої праці та
робочих рук учні сільськогосподарських шкіл на різного роду сільгоспроботах.
З’ясовано, що окупаційна влада, відкриваючи на теренах генеральної округи
«Дніпропетровськ» так звані «народні» та сільськогосподарські школи, дбала не
стільки про надання дітям освіти, скільки йшлося про залучення учнів шкіл до
праці на полях та фермах. При цьому, школам видавався відповідний план
сільськогосподарських робіт, який учні повинні стовідсотково виконувати, а
продукцію здавати в засіки Третього райху.
Висвітлено зміст та наслідки податкової та фіскальної політики
запровадженої окупантами в сільській місцевості генеральної округи
«Дніпропетровськ». Показано умови, в які потрапило місцеве сільське населення
після введення окупантами низки натуральних податків, грошових (податку з
товарообігу, з заробітної плати, подушного та податку на домашню худобу,
будинок тощо) та ряду інших форм пограбування, запроваджених через систему
разових адміністративних зборів, страхування майна і штрафів. На основі аналізу
різного роду матеріалів та документів, які розкривають зміст та наслідки
окупаційної «заготівельної політики» на селі (серпень 1941–лютий 1944 рр.),

встановлено наступне: у 1941 р. власники корів здавали окупантам протягом
одного кварталу 300 л молока, у 1942–1943 рр. – 600 – 700 л на рік з корови;
«заготовлено» близько 80 тисяч свиней та 143 693 одиниці великої рогатої
худоби; селяни одного району (а таких районів налічувалося 44) за весь період
окупації здали близько 40 000 штук птиці та десятки тисяч яєць); кожен власник
пасіки здавав щороку 7,5–10 кг меду з вулика; власники фруктових дерев здавали
в «заготівлю» не менш як 2 кг сухофруктів з дерева тощо.
З’ясовано, що на теренах генеральної округи «Дніпропетровськ» діяла й
система податкових та фінансових стягнень. На основі архівних документів
встановлено: місцеві селяни сплачували в окупаційну казну близько десяти видів
грошових податків та віддавали гроші за «страхування» свого майна та худоби,
тож майже кожна селянська родина щороку віддавала окупантам приблизно 1 700
крб.
Доведено, що окупаційна влада генеральної округи «Дніпропетровськ»
протягом 1941–1943 рр. та на початку 1944 р. з метою виконання заготівельних
планів по сільськогосподарській продукції та для того, щоб в кінцевому
результаті досягти поставленої мети – забезпечити Вермахт та населення
Німеччини сільськогосподарською продукцією, – вдавалася до погроз, штрафів,
конфіскації майна та худоби і ряду інших заходів.
Простежено політику окупаційної влади щодо вивезення більш як ста тисяч
місцевих селян на примусові роботи до Німеччини. Проаналізовано залучення
органів місцевої влади й інформаційних засобів та використання різних методів
впливу на населення сіл під час вербовки робочої сили до Третього райху.
Показано, що вся система вербовки та відправки «остарбайтерів» до Німеччини
була суворо регламентована рядом вказівок, інструкцій, розпоряджень, погроз і
покарань, які направлялися на придушення бодай найменшого спротиву
«завербованих» селян. На основі архівних документів, листів і спогади
«остарбайтерів» з генеральної округи «Дніпропетровськ» доведено наступне:
нацисти, поповнюючи трудовий ресурс Райху за рахунок східних робітників з генеральної округи, використовували їхню працю повною мірою та до повного
виснаження, ще й з мінімальними витратами на утримання «заробітчан».
У дисертації обґрунтовується думка, що зміст нацистської окупаційної
політики в селах генеральної округи «Дніпропетровськ» спрямовувався на
максимальне пограбування та виснаження матеріально-фінансових та людських
ресурсів Наддніпрянського села.
Ключові слова: Третій райх, райхскомісаріат «Україна», генеральна округа
«Дніпропетровськ», нацистська окупаційна політика, обов’язкова трудова
повинність, «аграрна реформа», окупаційні освітні заклади, україномовна
окупаційна преса, натуральні податки, фінансова політика, «остарбайтери».